Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
13 березня 2024 року м. ХарківСправа № 922/3496/23
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Ємельянової О.О.
при секретарі судового засідання Катречко Д.С.
розглянувши матеріали справи та заяви (вх. № 5753 від 01.03.2024 року) відповідача про розстрочку виконання судового рішення Господарського суду Харківської області від 17.01.2023 року у справі №922/3496/23
за позовом Харківської міської ради, 61003, м. Харків. м-н. Конституції, буд. 7
до Фізичної особи - підприємця Дрань Віталія Юрійовича, АДРЕСА_1
про стягнення 148 852,65 грн.
за участю представників сторін:
позивача: Чубенко З. Ю.;
заявника (відповідача): не з'явився.
Харківська міська рада звернулась до Господарського суду Харківської області із позовом до Фізичної особи - підприємця Дрань Віталія Юрійовича про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 148 852,65 грн. за використання земельної ділянки загальною площею 0,0377 га. що розташована за адресою: м. Харків, Бурсацький узвіз, 8 з кадастровим номером 6310136300:01:012:0019 за період з 27.07.2020 року по 28.02.2022 року.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 17.10.2023 року позов задоволено. Стягнуто з Фізичної особи - підприємця Дрань Віталія Юрійовича на користь Харківської міської ради безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 148 852,65 грн. за використання земельної ділянки загальною площею 0,0377 га. що розташована за адресою: м. Харків, Бурсацький узвіз, 8 з кадастровим номером 6310136300:01:012:0019 за період з 27.07.2020 року по 28.02.2022 року Стягнуто з Фізичної особи - підприємця Дрань Віталія Юрійовича на користь Харківської міської ради 2 684,00 грн. судового збору
07.11.2023 року судом видано відповідні накази.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 08.01.2024 року апеляційну скаргу представника Фізичної особи - підприємця Дрань Віталія Юрійовича - Гарлики С.С. залишено без задоволення. Рішення господарського суду Харківської області від 17.10.2023 року у справі №922/3496/23 залишено без змін.
01.03.2024 року від Фізичної особи - підприємця Дрань Віталія Юрійовича через канцелярію суду надійшла заява (вх. № 5753) про розстрочку виконання судового рішення Господарського суду Харківської області від 17.01.2023 року у справі №922/3496/23, у якій останній просить суд, розстрочити виконання рішення Господарського суду Харківської області від 17.01.2023 року у справі №922/3496/23 на 12 місяців та затвердити графік виконання судового рішення.
04.03.2024 року від Фізичної особи - підприємця Дрань Віталія Юрійовича через канцелярію суду надійшла уточнена заява (вх. № 5829) про розстрочку виконання судового рішення Господарського суду Харківської області від 17.01.2023 року у справі №922/3496/23, у якій останній просить суд, розстрочити виконання рішення Господарського суду Харківської області від 17.01.2023 року у справі №922/3496/23 на 9 місяців та затвердити графік виконання судового рішення, а саме сплатити на користь Харківської міської ради заборгованість у розмірі 148 852,69 грн. 9 платежами, а саме: до 31.03.2024 року сплата - 16 539,18 грн.; до 30.04.2024 року сплата - 16 539,18 грн.; до 31.05.2024 року сплата - 16 539,18 грн.; до 30.06.2024 року сплата - 16 539,18 грн.; до31.07.2024 року сплата - 16 539,18 грн.; до 31.08.2024 року сплата - 16 539,18 грн.; до 31.09.2024 року сплата - 16 539,18 грн.; до 30.10.2024 року сплата - 16 539,18 грн.; до 17.11.2024 року сплата - 16 539,18 грн.
Ухвалою суду від 04.03.2024 року прийнято до розгляду заяву (вх. № 5753 від 01.03.2024 року) відповідача про розстрочку виконання судового рішення Господарського суду Харківської області від 17.01.2023 року у справі №922/3496/23 із урахуванням уточненої заяви (вх. № 5829 від 04.03.2024 року). Призначено заяву (вх. № 5753 від 01.03.2024 року) відповідача про розстрочку виконання судового рішення Господарського суду Харківської області від 17.01.2023 року у справі №922/3496/23 із урахуванням уточненої заяви (вх. № 5829 від 04.03.2024 року) до розгляду у судовому засіданні на "13" березня 2024 р. о(б) 12:30 год. Запропоновано сторонам по 13.03.2024 року до 11:00 год. надати пояснення щодо заяви (вх. № 5753 від 01.03.2024 року) відповідача про розстрочку виконання судового рішення Господарського суду Харківської області від 17.01.2023 року у справі №922/3496/23 із урахуванням уточненої заяви (вх. № 5829 від 04.03.2024 року).
06.03.2024 року від Фізичної особи - підприємця Дрань Віталія Юрійовича через канцелярію суду надійшла уточнена заява (вх. № 6176/24) про розстрочку виконання судового рішення Господарського суду Харківської області від 17.01.2023 року у справі №922/3496/23.
11.03.2024 року від Фізичної особи - підприємця Дрань Віталія Юрійовича через канцелярію суду надійшли пояснення (вх. № 6564/24) у яких останній, зокрема зазначає, що Фізичною особою - підприємцем Дрань Віталієм Юрійовичем було сплачено на користь позивача суму судового збору у розмірі 2 684,00 грн. та додано копію платіжної інструкції № AJCE-DUM2-85Y5-DP2P MB 71123952 від 09.03.2024 року на суму 2 684,00 грн. (призначення платежу: на виконання рішення Господарського суду від 17.10.2023 року у справі №922/3496/23 сплата ФОП Дрань Ю.В. судового збору), та зазначає, що останній має можливість виконати судове рішення, лише шляхом його розстрочення, та просить суд, розстрочити виконання рішення на 9 місяців.
13.03.2024 року від позивача через канцелярію суду надійшли заперечення щодо заяви про розстрочення виконання рішення (вх. № 6876/24).
Ухвалою суду від 13.03.2024 року, яку занесено до протоколу судового зсідання, вище надані документи, судом були долучені до матеріалів справи.
Уповноважений представник заявника (відповідача) у призначене судове засідання щодо розгляду заяви не з'явився, про час та місце розгляду заяви у справі, повідомлені належним чином, про що направлення на адресу відповідача копії ухвали суду від 04.03.2024 року.
Присутній у судовому засіданні щодо розгляду заяви представник позивача, проти заяви відповідача заперечував, оскільки останнім не надано доказів у підтвердження обставин викладених у заяви, у зв'язку зі чим, просив суд, відмовити у задоволенні заяви.
Крім того, ухвалою суду від 04.03.2024 року явку учасників справи у судове засідання визнано не обов'язковою.
Враховуючи вищевикладене, неявка представника відповідача не є перешкодою у розгляді заяви судом.
Розглянувши заяву (вх. № 5753 від 01.03.2024 року) про розстрочку виконання судового рішення Господарського суду Харківської області від 17.01.2023 року у справі №922/3496/23 та уточнену заяву (вх. № 5829 від 04.03.2024 року) Фізичної особи - підприємця Дрань Віталія Юрійовича про розстрочку виконання судового рішення Господарського суду Харківської області від 17.01.2023 року у справі №922/3496/23, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду, суд зазначає наступне.
В обґрунтування наданої заяви заявник зазначає, що сума заборгованості 148 852,65 грн. стала можливою лише внаслідок службової недбалості посадових осіб Харківської міської ради, яка виразилась у вигляді безпідставного не укладання з 21.04.2021 року по теперішній час договору оренди земельної ділянки, розташованої за адресою: Бурсацький узвіз, 8, м. Харків. Також заявник зазначає, що у разі належного укладання між Харківською міською радою та Фізичною особою - підприємцем Дрань Віталієм Юрійовичем відповідного договору оренди земельної ділянки, останнім на виконання вимог договору щомісячно б було сплачено грошові кошти у виді орендної плати за використання земельної ділянки та не виникла би на теперішній час сума заборгованості у розмірі 148 852,65 грн.
Також заявник зазначає, що нажаль на теперішній час внаслідок збройної агресії російської федерації проти України та введення на усій території з 24.02.2022 року воєнного стану, який діє по теперішній час, у заявника настало скрутне фінансове становище, оскільки підприємницька діяльність останнього внаслідок зазначених обставин фактично зупинено та на даний час не має фактичної можливості виконати одночасно рішення суду, та сплатити на користь позивача суму у розмірі 148 852,65 грн.
При цьому, заявник має можливість виконати рішення суду лише частинами на користь Харківської міської ради заборгованості у сумі 148 852,65 грн., тому просить суд, розстрочити виконання рішення суд на 9 місяців відповідно до наданого у заяві графіку.
Відповідно до статті 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 року № 18-рп/2012).
Відповідно до вимог частини 1 статті 331 Господарського процесуального кодексу України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Згідно частин 2, 3 статті 331 Господарського процесуального кодексу України, заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами статті 86 Господарського процесуального кодексу.
Відповідно до частин 4, 5, 7 статті 331 Господарського процесуального кодексу України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена.
Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Отже, вирішуючи питання про розстрочення виконання рішення, суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
Положеннями пункту 9 частини 2 статті 129 Конституції України, статті 326 Господарського процесуального кодексу України закріплено принцип обов'язковості рішень суду, згідно із яким судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковим на всій території України.
Відповідно до частини 2 статті 326 Господарського процесуального кодексу України невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2012 року № 18-рп/2012 виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. У рішенні Конституційного Суду України від 25.04.2012 року у справі № 11-рп/2012 зазначено, що невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.
При цьому, самі лише посилання заявника на те, що останній перебуває у складному фінансовому становищі у зв'язку зі збройною агресією російської федерації проти України, та бездіяльністю позивач, що на думку останнього істотно ускладнює виконання рішення суду та на даний час не має фактичної можливості виконати одночасно рішення суду, та сплатити на користь позивача суму у розмірі 148 852,65 грн., але заявник має можливість виконати рішення суду лише частинами розстрочивши виконання рішення суд на 9 місяців, якими відповідач обґрунтовує винятковість обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, із урахуванням інтересів позивача (стягувача), без надання належних та допустимих доказів, не може бути безумовною підставою для надання розстрочки виконання судового рішення; при цьому, розстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 15 березня 2018 року у справі № 910/8153/17).
Європейський суд з прав людини зазначив, що відсутність грошових коштів не може бути підставою відмови від виконання грошових зобов'язань (Справа "Бурдов проти Росії" від 07.05.2002 (заява №59498/00), Справа "Горнсбі проти Греції" від 19 березня 1997 року (заява № 18357/91) та інші).
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що розстрочення виконання судового рішення можлива лише у виняткових випадках, при наявності доказів та обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення.
При цьому, у якості доказів заявником до заяви про розстрочення виконання рішення було надано до суду: повторну заяву до Харківської міської ради щодо укладання договору, лист - відповідь Департаменту земельних відносин від 13.11.2023 року, лист Департаменту земельних відносин від 08.09.2023 року.
Крім того, заявником 11.03.2024 року через канцелярію суду було подано пояснення (вх. № 6564/24) до яких останнім, додано копію платіжної інструкції № AJCE-DUM2-85Y5-DP2P MB 71123952 від 09.03.2024 року на суму 2 684,00 грн. (призначення платежу: на виконання рішення Господарського суду від 17.10.2023 року у справі №922/3496/23 сплата ФОП Дрань Ю.В. судового збору).
Суд дослідивши надані заявником документи, встановив, що з них не вбачається винятковість обставин, що можуть бути підставами для розстрочення виконання рішення суду, а наведені заявником (відповідачем) у заяві про розстрочення виконання рішення суду у справі № 922/3496/23 обставини, та додані докази не свідчать про неможливість виконання рішення суду у цій справі, при цьому, на підтвердження викладених у заяві обставин, заявником не надано до суду будь-яких фінансових документів, ні звітів, ні відомостей про рахунки у банківських установах та про рух коштів по цих рахунках ані за 2023 рік ані за 2024 рік, про наявність або відсутність майна, яке може бути реалізовано з метою погашення боргу тощо.
При цьому, самі лише посилання відповідача на трудне фінансове становище, введення в Україні воєнного стану не можуть бути підставою для задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду без надання належних та допустимих доказів у відповідності до вимог Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, судом встановлено, що у наданій до суду заяві про розстрочення виконання рішення суду, у прохальній частині містяться неточності щодо запропонованих періодів розстрочення рішення та суми щодо сплати, а саме визначена заявником суми сплати не відповідає сумі боргу за рішенням суду, у наданому заявником розрахунку загальна сума за платежами становить суму у розмірі 144 717,82 грн., проте відповідно до рішення суду загальна сума заборгованості складає 148 852,65 грн., також заявлено період розстрочення більше ніж 1 рік, що не відповідає вимогам частини 5 статті 331 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частини 5 статті 124, пункту 9 частини 3 статті 129 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Обов'язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства.
Необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов'язкового для виконання судового рішення може становити порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права на доступ до суду.
Право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece), від 19.03.1997 р.). Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок (рішення у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії" від 28.07.1999 року (заява № 22774/93, п. 66, ECHR 1999-V).
При цьому, тяжке фінансове становище відповідача (на яке посилається останній) не є незвичайною і не прогнозованою обставиною в умовах ринкової економіки, є одним із можливих ризиків підприємницької діяльності та в умовах фінансової кризи в країні носить загальний характер, як для боржника так і для стягувача.
Згідно вимог частин 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Частиною 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд позбавлений права самостійно збирати докази.
У статті 73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи вищевикладені обставини, та не доведеність заявником (відповідачем, боржником) суду у відповідності до вимог статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України належними та допустимими доказами виняткових обставин, що можуть бути підставами для розстрочення виконання рішення суду, та те, що заявлений заявником період до розстрочення більше ніж 1 рік, що встановлено вимогами частини 5 статті 331 Господарського процесуального кодексу України, невідповідність розрахунку суми боргу за рішенням суду, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви (вх. № 5753 від 01.03.2024 року) відповідача про розстрочку виконання судового рішення Господарського суду Харківської області від 17.01.2023 року у справі №922/3496/23.
Керуючись статтями 232 - 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Відмовити у задоволенні заяви (вх. № 5753 від 01.03.2024 року) відповідача про розстрочку виконання судового рішення Господарського суду Харківської області від 17.01.2023 року у справі №922/3496/23.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддею, а саме 13 березня 2024 року.
Ухвала підлягає оскарженню в порядку, передбаченому статтями 255-256 Господарського процесуального кодексу України.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Східного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили з врахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.
Інформацію щодо роботи суду та щодо розгляду конкретних судових справ можна отримати на сайті судуУхвалу підписано 13 березня 2024 року
Суддя О.О. Ємельянова