Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
11 березня 2024 року м. ХарківСправа № 922/4849/23
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Рильової В.В.
при секретарі судового засідання Бойко О.Н.
розглянувши матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (місцезнаходження: 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 1; код ЄДРПОУ: 40121452)
до Релігійної організації «Релігійна громада Архістратига Божого Михаїла в смт. Донець Ізюмської Єпархії Української Православної Церкви» (місцезнаходження: 64250, Харківська область, Балаклійський район, селище міського типу Донець, площа Соборна, 1; код ЄДРПОУ: 23911218)
про стягнення 773 604,50 грн.
за участю представників:
позивача: Пронюк В.Я. (довіреність №04/08-2022/7 від 04.08.2022, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ №000292 ВІД 17.09.2018);
відповідача: Міліруд Є.О.(ордер серії АХ №1167661 від 17.01.2024, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №2153 від 13.10.2017).
Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Релегійної організації "Релегійна Громада Архістратига Божого Михаїла в смт. Донець Ізюмської Єпархії Української Православної Церкви" заборгованості за Договором № 101/ПГ-2385-Р від 28.04.2021 про постачання природного газу в розмірі 773 604,50 грн., з яких: сума основного боргу 605 595,57 грн., пеня в розмірі 129 225,77 грн., 3% річних в розмірі 10 032,09 грн., інфляційні втрати в розмірі 28 751,07 грн.
Також позивач просить покласти на відповідача витрати зі сплати судового збору.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.11.2023 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/4849/23; справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження. призначено підготовче засідання на 18 грудня 2023 року.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.12.2023 судом продовжено строк підготовчого провадження у справі № 922/4849/23 на 30 днів - до 19.02.2024, підготовче засідання у справі № 922/4849/23 відкладено на "22" січня 2024 р. Вказану ухвалу постановлено судом без виходу до нарадчої кімнати та занесено до протоколу судового засідання від 18.12.2023.
22.01.2024 в підготовчому судовому засіданні представником відповідача було заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.01.2024, в порядку п.3 ч.2 ст.183 ГПК України підготовче засідання відкладено на 05.02.2024. Вказану ухвалу постановлено судом без виходу до нарадчої кімнати та занесено до протоколу судового засідання від 22.01.2024.
05.02.2024 на електронну пошту Господарського суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх.№3198 від 05.02.2024).
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 05.02.2024, судом відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи (вх.№3198 від 05.02.2024), з огляду на його необґрунтованість, закрито підготовче провадження та призначено справу №922/4849/23 до розгляду по суті на 19.02.2024 року. Вказані ухвали постановлено судом без виходу до нарадчої кімнати та занесено дло протоколу судового засідання від 05.02.2024.
19.02.2024 до Господарського суду Харківської області через систему "Електронний суд" від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх.№4554 від 19.02.2024).
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 19.02.2024 судом відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи (вх.№4554 від 19.02.2024). Крім того, судом в порядку ст 216 ГПК оголошено перерву в судовому засіданні до 11.03.2024. Вказані ухвали постановлено судом без виходу суду до нарадчої кімнати та занесено до протоколу судового засідання від 19.02.2024.
11.03.2024 в судовому засіданні з розгляду справи по суті були присутні представник позивача та представник відповідача.
Судом оголошено, що 11.03.2024 до Господарського суду Харківської області від відповідача надійшли пояснення щодо позовних вимог (вх.№6568 від 11.03.2024).
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.03.2024 пояснення Релігійної організації «Релігійна громада Архістратига Божого Михаїла в смт. Донець Ізюмської Єпархії Української Православної Церкви» (вх.№6588 від 11.03.2024) у справі №922/4849/23 - залишено без розгляду.
11.03.2024 в судовому засіданні представник відповідача, адвокат Міліруд Є.О., подав заяву про відвід судді (вх.№ 6625 від 11.03.2024), яка вмотивована тим, що головуючий у справі здійснює вирішення спору упереджено та не об'єктивно.
Обгрунтовуючи таку позицію, представник відповідача послався на те, що судом, всупереч ст. 42 ГПК України та ст.75 ГПК України не прийнято до матеріалів справи пояснення щодо позовних вимог (вх.№6568 від 11.03.2024). Крім того, відповідач зазначає, що судом не вжито заходів для сприяння відповідачу скористатися своїми правами для формування правової позиції, оскільки попереднє судове засідання 05.02.2024 проведено без участі представника відповідача, а клопотання відповідача про відкладення розгляду справи не задоволено.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.03.2024 судом відмовлено в задоволенні заяви представника Релігійної організації «Релігійна громада Архістратига Божого Михаїла в смт. Донець Ізюмської Єпархії Української Православної Церкви» про відвід судді Рильової В.В. (вх.№6625 від 11.03.2024) у справі №922/4849/23.
Разом із тим, суддя Рильова В.В. вважає за необхідне заявити самовідвід, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, суддя не може розглядати справу і підлягає самовідводу, якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
За приписами ч. 1 ст. 38 Господарського процесуального кодексу України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, суддя зобов'язаний заявити самовідвід.
Питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі (ч. 1 ст. 39 ГПК України).
При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не містить вичерпного переліку обставин, які можуть викликати сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Суд зазначає, що стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що суддя має розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово "неупереджений" передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб'єктивної.
Жодна норма законодавства не визначає зміст нормативної конструкції "неупередженість" ("безсторонність") судді", а тому під час з'ясування основних критеріїв неупередженості суд вважає за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети п.1 ст.6 Конвенції має встановлюватися згідно з:
- "об'єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з'ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Тим часом вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною.
- "суб'єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.
В Бангалорських принципах поведінки суддів від 19.05.2006, які схвалені Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 № 2006/23 зазначено, що довіра суспільства до судової системи, а також до авторитету судової системи в питаннях моралі, чесності та непідкупності судових органів посідає першочергове місце в сучасному демократичному суспільстві.
Відповідно до Бангалорських принципів поведінки суддів об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.
Виходячи із змісту приписів Бангалорських принципів суддя повинен заявити самовідвід від участі в розгляді справи не лише в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, а також і в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Сприйняття об'єктивності визначається за допомогою критерію "розумного спостерігача". У разі, коли є підстави передбачати, що суддя є необ'єктивним (з різних причин) - це дискредитує суспільну довіру до судової влади. Тому суддя мусить уникати будь-яких дій, які дають підставу передбачати, що на його рішення можуть вплинути сторонні чинники, зокрема такі як зацікавленість у розв'язанні конкретної справи.
Відповідно, коли сторони стверджують про те, що судді недостатньо об'єктивні, питання про наявність фактичного упередження не має значення, адже "правосуддя не тільки має бути здійснене, але й сприйматися як очевидно і без сумніву здійснене". Та коли виникає питання про відвід судді, значення має не лише те, чи справді у судді є усвідомлене або неусвідомлене упередження, а й те, чи виникла б у розумної та належним способом поінформованої особи підозра про існування такого упередження. У цьому сенсі підозра в упередженості судді не лише заміняє докази, яких бракує, чи доказовий засіб для встановлення вірогідності неусвідомленого упередження, а також є виявом пильнішої уваги до іміджу правосуддя, тобто домінантної зацікавленості громадськості в тому, щоб існувала впевненість у чесності процесу.
Керуючись відповідними приписами Бангалорських принципів суд вважає за необхідне заявити собі самовідвід з метою забезпечення довіри до судової влади в Україні та уникнення будь-яких можливих сумнівів щодо неупередженості і об'єктивності судді.
Згідно з пунктом 12 висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Ради Європи "Про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів" від 01.01.2001 незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При постановленні судових рішень щодо сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв'язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але і з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але бути також вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.
Враховуючи наведені вище положення висновку Консультативної ради європейських судів для Комітету Ради Європи, Бангалорських принципів поведінки судді та з метою уникнення у сторін спору та громадськості будь-яких сумнівів у неупередженості та безсторонності суддів, а також задля забезпечення довіри до судової влади в України, з метою уникнення будь-яких можливих сумнівів щодо неупередженості і об'єктивності судді Рильової В.В. у учасників провадження у справі №922/4849/23, суддя Рильова В.В. доходить висновку про необхідність заявлення самовідводу.
За таких обставин, керуючись статтями 35, 38, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Заявити самовідвід від розгляду справи №922/4849/23.
Передати справу №922/4849/23 для здійснення повторного автоматизованого розподілу та визначення іншого судді відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення суддею та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.
Повний текст ухвали складено та підписано 13.03.2024.
Суддя В.В. Рильова
Справа №922/4849/23