79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
06.03.2024 Справа № 914/2450/22(914/3631/23)
Господарський суд Львівської області у складі судді Чорній Л.З., за участю секретаря судового засідання Цурак У.Ю., розглянувши матеріали справи за позовною заявою: розглянувши матеріали справи за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “БНК-УКРАЇНА”, м. Львів
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «БЗТ-Україна», м. Київ
про стягнення 27 055 952,05 грн
у межах провадження у справі №914/2450/22
за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю “БЕЛ-ПЕТРОЛ ТРЕЙДІНГ”, м. Львів
про банкрутство: Товариства з обмеженою відповідальністю “БНК-УКРАЇНА” (79012, м. Львів, вул. Сахарова А. академіка, буд. 42, каб. 407; код ЄДРПОУ 36949031)
Представники сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
5 жовтня 2022 на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю “БЕЛ-ПЕТРОЛ ТРЕЙДІНГ” у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “БНК-УКРАЇНА” (79012, м.Львів, вул. Сахарова А. академіка, буд. 42, каб. 407; код ЄДРПОУ 36949031).
Ухвалою суду від 07.10.2022 заяву ТОВ “БЕЛ-ПЕТРОЛ ТРЕЙДІНГ” про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ “БНК-УКРАЇНА” (79012, м. Львів, вул. Сахарова А. академіка, буд. 42, каб. 407; код ЄДРПОУ 36949031) - прийнято до розгляду.
Ухвалою суду від 02.11.2022 у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю “БНК-УКРАЇНА” про зупинення провадження у справі за вх. №3562/22 від 01.11.2022 - відмовлено; відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “БНК-УКРАЇНА”(79012, м. Львів, вул. Сахарова А. академіка, буд. 42, каб. 407; код ЄДРПОУ 36949031). Визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “БЕЛ-ПЕТРОЛ ТРЕЙДІНГ” до Товариства з обмеженою відповідальністю “БНК-УКРАЇНА” у розмірі 325 736 124,00 грн заборгованості та 24 810,00 грн судового збору. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника. Введено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю «БНК-Україна» строком на сто сімдесят календарних днів. Призначено розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю “БНК-УКРАЇНА” (арбітражного керуючого Коваля Віталія Валерійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №122 від 07.02.2013; адреса: 79034, м. Львів, вул. Листопадна, буд. 11, кв. 25.
Офіційно оприлюднено повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “БНК-УКРАЇНА” (79012, м. Львів, вул. Сахарова А. академіка, буд. 42, каб. 407; код ЄДРПОУ 36949031) у встановленому законодавством порядку.
Постановою суду від 24.05.2023 припинено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю “БНК-УКРАЇНА”; припинено повноваження розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю “БНК-УКРАЇНА”- арбітражного керуючого Коваля Віталія Валерійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №122 від 07.02.2013; затверджено звіт про нарахування і виплату основної грошової винагороди арбітражного керуючого Коваля Віталія Валерійовича за виконання ним повноважень розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю “БНК-УКРАЇНА” за період з 02.11.2022 по 22.05.2023 на загальну суму 134 000,00 грн; визнано банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю “БНК-УКРАЇНА”; відкрито ліквідаційну процедуру Товариства з обмеженою відповідальністю “БНК-УКРАЇНА”; призначено ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю “БНК-УКРАЇНА” арбітражного керуючого Коваля Віталія Валерійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №122 від 07.02.2013; адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .
Судом оприлюднено на офіційному веб-сайті Касаційного господарського суду у складі Верховного суду повідомлення про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю “БНК-УКРАЇНА” (79012, м. Львів, вул. Сахарова А. академіка, буд. 42, каб. 407; код ЄДРПОУ 36949031) банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.
Хід розгляду справи викладено в відповідних ухвалах суду.
Справа №914/2450/22 перебуває на стадії ліквідаційної процедури.
13.12.2023 через систему «Електронний суд» Товариство з обмеженою відповідальністю «БНК-УКРАЇНА» подало позовну заяву до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «БЗТ-Україна» про стягнення 27 055 952,05 грн.
Ухвалою суду від 14.12.2023 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «БНК-УКРАЇНА» до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «БЗТ-Україна» про стягнення 27 055 952,05 грн, прийнято до розгляду в межах провадження справи №914/2450/22 про банкрутство ТОВ «БНК-УКРАЇНА». Розгляд справи призначено на 07.02.2024.
Підстави відкладення розгляду справи викладено в ухвалі суду від 07.02.2024, розгляд справи відкладено на 06.03.2024.
29.02.2024 в системі «Електронний суд» відповідач сформував відзив на позовну заяву з додатками, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
04.03.2024 в системі «Електронний суд» відповідач сформував клопотання про відкладення розгляду справи.
04.03.2024 в системі «Електронний суд» позивач сформував відповідь на відзив.
У судове засідання 06.03.2024 позивач не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, 05.03.2024 подав через систему «Електронний суд» заяву про розгляд справи без керівника та представників відповідача, у заяві зазначає, що позовні вимоги не визнає у повному обсязі з підстав, зазначених у відзиві.
У відзиві на позовну заяву відповідач просить залучити до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Закрите акціонерне товариство «Білоруська нафтова компанія» (Закрытое акционерное общество «Белорусская нефтяная компания») (2201440, Республіка Білорусь, м. Мінськ, вул. Лещинського, 4а, кім. 305, ОКПО 377217715000), оскільки вважає, що повернення коштів позивачу на пряму залежить від повернення коштів відповідачу з боку ЗАТ "Білоруська нафтова компанія".
Відповідач посилається на те, що відповідно до п. 4.7 договору поставки нафтопродуктів, якщо за результатами звірки взаєморозрахунків буде встановлено, що сума, яка надійшла від покупця в рахунок оплати за Товар: а) менше вартості поставленого Товару - покупець протягом 2 (двох) банківських днів після підписання Сторонами Акту звірки взаєморозрахунків перераховує постачальнику суму, якої не вистачає; б) перевищує вартість Товару - постачальник повертає покупцеві надмірно сплачені покупцем кошти на підставі листа покупця та підписаного Сторонами Акту звірки взаєморозрахунків та після повернення постачальнику (зарахування на його поточний (банківський) рахунок) коштів продавцем (Закритим акціонерним товариством "Білоруська нафтова компанія"/ Республіканським торговим унітарним підприємством "Бєлзарубєжторг"/ Відкритим акціонерним товариством "Мозирський нафтопереробний завод"/ Відкритим акціонерним товариством "Нафтан" або іншим продавцем), у якого постачальником було придбано Товар для покупця".
У відповіді на відзив позивач заперечує щодо задоволення клопотання про залучення третьої особи - ЗАТ «Білоруська нафтова компанія», оскільки відповідач не купляв бітум дорожній для позивача у ЗАТ «Білоруська нафтова компанія» та відсутні підстави залучення як третьої особи не тільки ЗАТ «Білоруська нафтова компанія», а й будь-яких інших осіб (контрагентів відповідача), оскільки рішення суду у даній справі не впливатиме на права та обов'язки третіх осіб повернути відповідачу грошові кошти.
Відповідно до п. 5.1 Договору, поставка Товару здійснюється на підставі підписаного сторонами відповідного Додатку до Договору. Згідно з Додатком № 22 від 07 грудня 2021 року до Договору поставки нафтопродуктів № 45-БНД від 03 листопада 2022 року предметом договору є купівля нафтопродуктів (бітуму дорожнього) у ВАТ «НАФТАН». Вказаний додаток долучено до матеріалів справи. Жодних доказів на підтвердження наявності суми боргу у ВАТ «НАФТАН» перед відповідачем на суму 26 676 632,27 грн не надано.
За змістом ч. 1 ст. 50 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.
Враховуючи наведене, документи, які підтверджують договірні відносини між ТОВ «БЗТ-Україна» та ЗАТ «Білоруська нафтова компанія» не мають значення для розгляду вказаної справи, правовідносини між позивачем та відповідачем виникли на підставі Додатку № 22 від 07 грудня 2021 року до Договору поставки нафтопродуктів № 45-БНД від 03 листопада 2022. Задоволення позову або відмова в задоволенні позову позивача до відповідача у справі №914/2450/22(914/3631/23) не буде впливати на права та обов'язки Закритого акціонерного товариства «Білоруська нафтова компанія».
Виходячи з предмету спору та суб'єктного складу сторін, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача про залучення у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Закритого акціонерного товариства «Білоруська нафтова компанія», оскільки відповідачем не доведено підстав для залучення даної особи у процесуальному статусі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, та яким чином ухвалене в майбутньому рішення суду безпосередньо впливає на прав чи обов'язки цієї особи щодо однієї із сторін у справі.
У судовому засіданні 06.03.2024 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Позиції сторін.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в процесі аналізу фінансово-господарської діяльності ліквідатором ТОВ «БНК-УКРАЇНА» встановлено, що в відповідача є непогашена дебіторська заборгованість перед позивачем за договором поставки нафтопродуктів № 45-БНД від 03 листопада 2020. Відповідно до умов Договору, Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити нафтопродукти, а саме: Бітум дорожній (далі за текстом - «Товар») на умовах визначених Договором і додатковими угодами та додатками до нього, що є невід'ємними частинами даного Договору. Позивач у позовній заяві вказує, що підставою для повернення постачальником надмірно сплачених сум попередньої оплати є перевищення розміру попередньої оплати остаточної вартості товару. Позивач у позовній заяві просить стягнути з відповідача 26 676 632,27 грн заборгованості, 379 319,78 грн 3% річних, судові витрати покласти на відповідача.
Відповідач у відзиві на позовну зазначає, що визначення позивачем моменту виникнення у Постачальника обов'язку повернути гроші не відповідає умовам Договору та законодавству, оскільки, за умовами Договору, підписаний сторонами акт звірки взаєморозрахунків та лист покупця дійсно є підставою для повернення коштів, але моментом для повернення коштів є час після повернення постачальнику коштів продавцем, у якого постачальником придбано товар для покупця. Відповідач вказує на те, що факт заборгованості продавця - ЗАТ "Білоруська нафтова компанія" (ЗАО "Белорусская нефтяная компания"), у якого постачальником придбано товар для ТОВ "БНК-Україна" (покупця), перед ТОВ "БЗТ-УКРАЇНА" складає 37 964 749,35 грн. (еквівалент 1 162 594,68 євро.). ТОВ "БЗТ-УКРАЇНА" не отримувало повернення грошових коштів від ЗАТ "Білоруська нафтова компанія", підтвердженням даного факту є оборотно-сальдова відомість щодо контрагента - ЗАТ "Білоруська нафтова компанія" та листи до ЗАТ "Білоруська нафтова компанія". Відповідач вважає, що не прострочив жодних строків з повернення надмірно сплаченої переплати за товар та заперечує щодо задоволення позовних вимог у повному обсязі.
У відповіді на відзив позивач вказує на те, що наведені умови настання строку виконання зобов'язання у пункті 4.7 Договору поставки не є в розумінні ст.ст. 251 та 252 ЦК України строком чи терміном, оскільки він залежить від волі контрагентів відповідача. 08 червня 2023 на адресу відповідача відправлено цінний лист, яким надіслано Акт звіряння взаємних розрахунків від 01.01.2021-06.06.2023 між позивачем і відповідачем. Вказане підтверджується описом вкладення у цінний лист та службовим чеком (накладною) АТ «УКРПОШТА» з трекінговим номером 010332828014 на адресу ТОВ «БЗТ-УКРАЇНА» вул. Лесі Українки, буд. 7б, м. Київ, 01033. Відповідно до інформації наданої АТ «УКРПОШТА» ліквідатору поштове відправлення з трекінговим номером 0103331760254, яке відправлялось на адресу ТОВ «БЗТ-УКРАЇНА» вручене на відділенні 01133 в м. Києві 16 червня 2023 року. На думку позивача, кінцевим терміну підписання акту або висловлення заперечень 20 червня 2023, однак у вказаний термін акт підписаний не був, заперечень не висловлювалось. Позивач посилається на те, що відсутність необхідних коштів на рахунку відповідача або наявність боргу у третіх осіб перед відповідачем не звільняє відповідача від його обов'язку виконувати свої господарські зобов'язання.
Обставини справи встановлені судом.
Як вбачається з матеріалів справи, 03 листопада 2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «БНК-УКРАЇНА» (надалі - «позивач» або «Покупець») як постачальником та Товариством з обмеженою відповідальністю «БЗТ-УКРАЇНА» (надалі - «відповідач» або «Постачальник») укладено Договір поставки нафтопродуктів № 45-БНД (надалі - «Договір»). Відповідно до пункту 1.1. Договору, Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити нафтопродукти, а саме: Бітум дорожній (далі за текстом - «Товар») на умовах визначених Договором і додатковими угодами та додатками до нього, що є невід'ємними частинами даного Договору.
Як визначено в п. 1.2. Договору, найменування, одиниця виміру кількості Товару та кількість поставки кожної партії Товару, опціон, умови поставки, строки поставки, ціна та вартість Товару, умови оплати, виробник Товару та інші необхідні умови визначаються та погоджуються Сторонами в Додатках, що є невід'ємними частинами даного Договору.
07.12.2021 між позивачем та відповідачем укладено Додаток №22 до Договору поставки нафтопродуктів №45-БНД від 03.11.2020, відповідно до умов якого, постачальник зобов'язується передати (поставити) у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти у свою власність та оплатити нафтопродукти, виробництва ВАТ «Нафтан», найменування, одиниця виміру кількості, опціон, ціна, кількість Товару та Загальна попередня (орієнтовна) вартість якого зазначаються в таблиці та становить 49 770 000,00 грн з ПДВ.
Остаточна (кінцева) ціна однієї тонни Товару, який поставляється за цим Додатком визначається у грошовій одиниці України - гривні, за формулою.
Умовами п. 3 Додатку №22 передбачено, що покупець здійснює 100% передплату Загальної попередньої (орієнтовної) вартості Товару в сумі, яка зазначена у пункті 1 цього Додатку, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, протягом 1 (одного) банківського дня з дати виставлення Постачальником Рахунку-фактури. Сторони дійшли до взаємної згоди, що для затвердження (погодження) Покупцем розрахованої Постачальником остаточної (кінцевої) ціни Товару, поставленого за умовами цього Додатку, Постачальник надає Покупцю (направляє на його електронну адресу відповідні документи на підписання, а саме: Доповнення до цього Додатку та Акт коригування ціни Товару. Одночасно з направленням цих документів на електронну адресу Покупця Постачальник направляє оригінали документів на адресу місцезнаходження Покупця. Зі своєї сторони Покупець зобов'язується погодити (підписати) надані Постачальником Доповнення до цього Додатку та Акт коригування ціни Товару протягом 2 (Двох) робочих днів з дати направлення Постачальником Покупцю цих документів, та направити копії підписаних зі сторони Покупця документів на електронну адресу Постачальника з наступним (одночасним) направленням оригіналів документів на адресу місцезнаходження Постачальника. Після поставки Постачальником всієї партії Товару з урахуванням остаточної (кінцевої) ціни згідно цього Додатку та Доповнення до цього Додатку, сторони підписують акт звірки для проведення взаємних розрахунків.
Відповідно до п. 4.2. Договору, розрахунки за Товар (партію товару) здійснюються Покупцем на умовах 100% попередньої оплати, якщо інше не передбачено Додатками до цього Товару.
Пунктом 4.7. Договору встановлено, якщо за результатами звірки взаємних розрахунків буде встановлено, що сума, яка надійшла від Покупця в рахунок оплати за товар перевищує вартість Товару - Постачальник повертає Покупцеві надмірно сплачені Покупцем кошти на підставі листа Покупця.
08 червня 2023 року на адресу відповідача відправлено цінний лист, яким надіслано Акт звіряння взаємних розрахунків від 01.01.2021-06.06.2023 між Позивачем і Відповідачем. Вказане підтверджується описом вкладення у цінний лист та службовим чеком (накладною) АТ «УКРПОШТА» з трекінговим номером 010332828014 на адресу ТОВ «БЗТ-УКРАЇНА» вул. Лесі Українки, буд. 7б, м. Київ, 01033.
Відповідно до інформації наданої АТ «УКРПОШТА» ліквідатору поштове відправлення з трекінговим номером 0103331760254, яке відправлялось на адресу ТОВ «БЗТ-УКРАЇНА» вручене на відділенні 01133 в м. Києві 16 червня 2023 року.
Враховуючи наведене, кінцевим терміну підписання акту або висловлення заперечень було 20 червня 2023 року. Разом з тим, позивач зазначає, що у вказний термін Акт підписаний не був, заперечень не висловлювалось.
02 серпня 2022 між сторонами підписаний Акт про зарахування зустрічних однорідних вимог, копія якого долучена до матеріалів справи, відповідно до якого, заборгованість ТОВ «БЗТ-УКРАЇНА» перед ТОВ «БНК-УКРАЇНА» становить 26 676 632,27 грн.
Таким чином, загальний розмір заборгованості ТОВ «БЗТ-УКРАЇНА» перед ТОВ «БНК-УКРАЇНА становить 26 676 632,27 грн.
Відповідач заперечуючи щодо задоволення позову посилається на те, що сторонами у пункті 4.7 Договору поставки погоджено, що кошти можуть бути повернуті покупцю постачальником лише після повернення коштів продавцем.
До матеріалів справи відповідачем долучено копії листів, адресованих ЗАТ «Білоруська нафтова компанія» щодо повернення залишків передоплати. Проте, належних доказів направлення на адресу ЗАТ «Білоруська нафтова компанія» не надано.
Як вбачається з п. 4.7 Договору поставки, якщо за результатами звірки взаєморозрахунків буде встановлено, що сума яка надійшла від покупця в рахунок оплати за товар перевищує вартість товару постачальник повертає покупцеві надмірно сплачені покупцем кошти на підставі листа покупця та підписаного сторонами акту звірки взаєморозрахунків та після повернення постачальнику (зарахування на його поточний банківський рахунок) коштів продавцем (Закритим акціонерним товариством «Білоруська нафтова»/Республіканським торговим унітарним підприємством «Бєлзарубєжторг»/Відкритим акціонерним товариством «Мозирський нафтопереробний завод»/Відкритим акціонерним товариством «Нафтан» або іншим продавцем), у якого постачальником було придбано Товар для покупця.
Суд зазначає, що з наданих відповідачем листів, адресованих ЗАТ «Білоруська нафтова компанія» не можливо встановити, що відповідачем здійснювалася закупівля товару для позивача за Договором поставки саме у вказаного контрагента, а також не надано жодних доказів на підтвердження наявності суми боргу у ЗАТ «Білоруська нафтова компанія» перед відповідачем на суму 37 964 749,35 грн. Оборотно-сальдова відомість по рахунку відповідача не є належним доказом підтвердження заборгованості, оскільки оборотно-сальдова відомість не є первинним бухгалтерським документом, а підпадає під визначення зведеного облікового документу, що складається на підставі первинних документів.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
Наведені умови настання строку виконання зобов'язання у пункті 4.7 Договору поставки не є в розумінні ст.ст. 251 та 252 ЦК України строком чи терміном, оскільки він залежить від волі контрагентів відповідача.
Оцінка суду.
Згідно з ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є, зокрема, договори та інші правочини.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 ЦК України).
Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 662 ЦК України визначено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Відповідно до ч 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Згідно з приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Пунктом 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Матеріалами справи встановлено, відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання за договором поставки нафтопродуктів. Доказів зворотнього суду не надано.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача основного боргу на суму 26 676 632,27 грн.
Крім основного боргу, за прострочення виконання грошового зобов'язання позивач просить стягнути з відповідача заборгованість зі сплати 3 % річних (за період із 21.06.2023 по 11.12.2023) на суму 379 319,78 грн.
Відповідальність за порушення грошового зобов'язання передбачена статтею 625 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина 2 статті 625 Цивільного кодексу України).
Відтак, враховуючи положення частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.
Аналогічна правова позиція наведена у Постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.07.2019 у справі №905/600/18.
Судом перевірено доданий позивачем розрахунок 3% річних та визнано його арифметично правильним та обґрунтованим.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 3 % річних на суму 379 319,78 грн є правомірною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1. ст. 62 Кодексу України з процедур банкрутства, усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання, включаються до складу ліквідаційної маси.
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на викладене, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами та підлягають задоволенню.
Згідно з ч. 10 ст. 238 ГПК України, суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.
Приписи ч. 10 ст. 238 ГПК України носять диспозитивний характер та надають право виключно суду вирішувати питання доцільності застосування механізму стягнення відсотків, пені. Вимога позивача про зазначення в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення за своєю правовою природою є клопотанням заявленим до суду, задоволення якого убезпечує позивача від повторних звернень з вимогами про стягнення нарахування після ухвалення рішення.
Подальша реалізація ч. 10 ст. 238 ГПК України після ухвалення рішення та видачі виконавчого документу відображена у ч. 11, 12 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», якими передбачено, що якщо у виконавчому документі про стягнення боргу зазначено про нарахування відсотків або пені до моменту виконання рішення, виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження розраховує остаточну суму відсотків (пені) за правилами, визначеними у виконавчому документі.
До закінчення виконавчого провадження виконавець за заявою стягувача перераховує розмір остаточної суми відсотків (пені), які підлягають стягненню з боржника, не пізніше наступного дня з дня надходження заяви стягувача про такий перерахунок, про що повідомляє боржника не пізніше наступного дня після здійснення перерахунку.
Враховуючи наведені норми, суд вважає за можливе задовольнити вимогу позивача щодо визначення органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення (в тому числі приватному виконавцю) права нараховувати 3% річних за формулою: сума 3% річних = С х 3 х Д : 365 : 100 (С - сума заборгованості, Д - кількість днів прострочення): - на суму боргу 26 676 632,27 гривень за період з 12.12.2023 до моменту виконання рішення суду Товариством з обмеженою відповідальністю «БЗТ- УКРАЇНА».
Судові витрати.
Відповідно до ч. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відшкодування витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача у розмірі 324 671,42 грн.
Керуючись ст.ст. 13, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-241 ГПК України, ст.ст. 1, 2, 7 Кодексу України з процедур банкрутства, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БЗТ-УКРАЇНА» (01133, м.Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 7б; код ЄДРПОУ 41076013) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БНК-УКРАЇНА» (79012, м. Львів, вул. Сахарова А. академіка, буд. 42, каб. 407; код ЄДРПОУ 36949031) 26 676 632,27 грн - основного боргу, 379 319,78 грн - 3% річних, та 324 671,42 грн - судового збору.
3. Визначити Органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення (в тому числі приватному виконавцю) право нараховувати 3% річних за формулою: сума 3% річних = С х 3 х Д : 365 : 100 (С - сума заборгованості, Д - кількість днів прострочення): - на суму боргу 26 676 632,27 гривень за період з 12.12.2023 до моменту виконання рішення суду Товариством з обмеженою відповідальністю «БЗТ-УКРАЇНА».
Наказ видати згідно з ст. 327 ГПК України після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.
Повний текст рішення виготовлений 13.03.2024.
Суддя Чорній Л.З.