номер провадження справи 15/288/23
13.03.2024 Справа №908/3711/23
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова І.С., розглянувши матеріали
за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА», 04112, м. Київ, вул. Олени Теліги, 6, літ. В
до відповідача Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО», 69068, м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, буд. 34
про стягнення коштів
без повідомлення (виклику) учасників справи
суть спору
15.12.2022 до Господарського суду Запорізької області через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» до відповідача Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО» про стягнення відшкодування матеріальної шкоди завданої в результаті ДТП в порядку суброгації в розмірі 41 130,56 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.12.2023 справу № 908/3711/23 передано на розгляд судді Горохову І.С.
Ухвалою суду від 29.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3711/23 в порядку спрощеного позовного провадження. Присвоєно справі номер провадження 15/288/23. Постановлено здійснювати розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи. Розгляд справи по суті розпочнеться через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі № 908/3711/23.
Запропоновано відповідачу надати у строк до 29.01.2024, відповідно до ст. 165 ГПК України, відзив на позовну заяву разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача або визнання позовних вимог, якщо такі докази не надані позивачем. Копію зазначеного документа направити на адресу позивача, докази направлення надіслати суду.
Запропоновано позивачу у строк до 12.02.2024 у разі отримання відзиву на позов надати суду відповідь на відзив, оформлену згідно вимог ст. 166 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтується відповідь позивача, якщо такі докази не надані відповідачем, а також надіслати на адресу суду докази, що підтверджують надіслання відповіді на відзив і доданих до нього доказів відповідачу.
Запропоновано відповідачу надати у строк до 27.02.2024, відповідно до ст. 167 ГПК України, надати заперечення разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтується заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем.
Підставою для звернення з позовом до суду позивачем зазначено невиконання відповідачем зобов'язань з виплати страхового відшкодування за шкоду, завдану транспортному засобу, який спричинив ДТП. Оскільки позивач відповідно до Закону здійснив відшкодування шкоди за водія транспортного засобу, просить стягнути з відповідача страхове відшкодування в порядку суборгації в розмірі 41 130,56 грн. Обґрунтовуючи позов, посилається на ст. 993 Цивільного кодексу України, ст. 27 Закону України «Про страхування». Судові витрати у справі зі сплати судового збору в розмірі 2147,20 грн та 7000,00 грн витрат на правничу допомогу просить покласти на відповідача.
04.01.2024 судом в системі «Електронний суд» отримано відзив на позовну заяву від ТДВ «СК «КРЕДО». З підстав, викладених у відзиві, відповідач визнав заявлені позовні вимоги в повному обсязі (відшкодування шкоди в порядку суборгації) в розмірі 41 130,56 грн. Просив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без участі представника відповідача. У відповідності до ст. 130 ГПК України просить повернути позивачу з державного бюджету 50% сплаченого судового збору, зменшити витрати на оплату правничої допомоги до 1000,00 грн.
Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Згідно з ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Враховуючи приписи ч. 4, 5 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд установив.
09.11.2022 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «УНІКА» (Страховик, позивач у справі) та ОСОБА_1 (Страхувальник) укладено договір у вигляді сертифікату добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО» №014052/4615/0000040 від 09.11.2022, предметом якого є майнові інтереси Страхувальника, що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням застрахованим транспортним засобом «Peugeot 208» д/н НОМЕР_1 , та прикріпленим до нього зовні та всередині додатковим обладнанням. Строк дії договору встановлено з 12.11.2022 до 11.11.2023 (п. 13 договору).
11.11.2023 сталася дорожньо-транспортна пригода, оформлена Європротоколом, за участю транспортних засобів «Peugeot 208», д/н НОМЕР_1 , яким керувала ОСОБА_1 , та «ЗАЗ-DAEWOO LANOS», д/н НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_2 .
Унаслідок ДТП були заподіяні механічні пошкодження автомобілю марки «Peugeot 208» д/н НОМЕР_1 .
Відповідно до повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (Європротокол) від 11.11.2023 дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія «ЗАЗ-DAEWOO LANOS», д/н НОМЕР_2 , ОСОБА_3 , про що здійснена відповідна відмітка.
Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля водія «ЗАЗ-DAEWOO LANOS», д/н НОМЕР_2 , на момент ДТП була застрахована ТДВ «СК «КРЕДО» (відповідач) за договором-полісом № ЕР/215413622, діючий станом на 11.11.2023. Ліміт за шкоду життю та здоров'ю - 320 000,00 грн, ліміт за шкоду майну - 160 000,00 грн, франшиза - 00,00 грн.
Згідно з рахунком СТО вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Peugeot 208», д/н НОМЕР_1 , склала 41 130,56 грн.
На виконання умов договору страхування №014052/4615/0000040 від 09.11.2022 на підставі протоколу огляду транспортного засобу від 15.11.2023 від 19.08.2022, рахунку-фактури № 19002 від 15.12.2023, страхового акту № 14510056179 від 21.11.2023 позивачем здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 41 130,56 грн на розрахунковий рахунок СТО (Ілта Львів ТОВ), який здійснив ремонт авто «Peugeot 208», д/н НОМЕР_1 , що підтверджується платіжним дорученням № 125952 від 22.11.2023.
Таким чином позивач виконав свої зобов'язання перед страхувальником згідно з умовами договору страхування.
Позивач звернувся до суду про стягнення з відповідача суми страхового відшкодування в розмірі 41 130,56 грн в порядку судоргації.
Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону України «Про страхування» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), яка кореспондується зі статтею 979 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
За приписами статті 20 Закону України «Про страхування» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Також згідно з пунктом 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 9 Закону України «Про страхування» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.
При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.
У частині 1 статті 25 Закону України «Про страхування» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводяться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта, що складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, визначеній страховиком.
У справі, що розглядається, спір виник між двома страховими компаніями щодо відшкодування витрат, понесених у зв'язку із виплатою коштів за договором добровільного майнового страхування.
Згідно зі ст. ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом.
Так, за приписами норм ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), відповідно до яких до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Слід також зазначити, що статтею 9 Закону України «Про страхування» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.
Відповідно до п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
У даній справі судом встановлено, що страховик (позивач - ПРАТ «СК «УНІКА») виплатив страхове відшкодування в розмірі 41 130,56 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 125952 від 22.11.2023.
На момент звернення позивача до суду сума страхового відшкодування відповідачем сплачена не була.
Виходячи з вищезазначеного, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з ТДВ «СК «КРЕДО» виплаченого страхового відшкодування в розмірі 41 130,56 грн.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до статей 76, 77, 78, 79, 80 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Позивачем доведено право вимоги від відповідача виплаченого страховиком страхового відшкодування в розмірі 41 130,56 грн.
Крім того, частиною 1 ст. 75 ГПК України передбачено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв'язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Зважаючи на те, що відповідачем вимоги позивача щодо стягнення 41 130,56 грн страхового відшкодування визнано в повному обсязі, про що він зазначив у відзиві на позов, а також відсутність у суду сумнівів щодо достовірності обставин справи, суд дійшов висновку, що визнані учасниками справи обставини, не потребують додаткового доведення.
Враховуючи наявність законних підстав для задоволення позову, суд ухвалює рішення про задоволення позову.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 46 ГПК України встановлено, що відповідач має право визнати позов (всіх або частини позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
Згідно з ч. 1 ст. 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Як вже зазначалося судом вище, матеріали справи містять відзив відповідача від 02.01.2024, відповідно до якого відповідач підтвердив факт невиконання ним зобов'язання щодо виплати позивачу страхового відшкодування у розмірі 41 130,56 грн.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
В той же час, приписами ч. 1 ст. 130 ГПК України встановлено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Аналогічна норма міститься в ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».
Враховуючи повне визнання відповідачем позовних вимог у розмірі 41 130,56 грн, суд вважає за необхідне застосувати положення ч. 1 ст. 130 ГПК України та повернути ПРАТ «СК «УНІКА» з Державного бюджету України судовий збір, сплачений на підставі платіжної інструкції № 4565 від 04.12.2023, що складає 1073,60 грн, про що постановити відповідну ухвалу.
Враховуючи те, що прохальна частина позову містить вимоги щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн, суд зазначає таке.
Статтею 126 ГПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в статті 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», відповідно до положень якої, що адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
На підтвердження витрат на послуги адвоката в сумі 7000,00 грн, позивачем додано до матеріалів справи копію договору про надання правової допомоги № 1/20ю від 31.12.2020 з додатковою угодою № 2 до нього від 09.01.2023, укладеного з АБ «Адвокатське бюро Олександра Лисова «ЕКВІТ», копію додатку № 1 від 30.11.2023 до договору про надання правової допомоги № 1/20ю від 31.12.2020, копію розрахунку витрат на правову допомогу за страховою справою № 34790 страхового акту № 14510056179 страхувальника Лаки Х.С., копію рахунку № 129 від 30.11.2023, копію платіжної інструкції № 4561 від 04.12.2023 на суму 7 000,00 грн, копію акту надання послуг № 129 від 15.12.2023; копію довіреності № 1 від 03.01.2022, копію ордеру серії АА № 1278640 від 02.02.2023. У зв'язку зі зміною найменування адвокатського бюро - з АБ «Адвокатське бюро Олександра Лисова «ЕКВІТ» на Адвокатське бюро «ЛИСОВ2856 «ЕКВІТ», позивач надав в підтвердження відповідні копії правовстановлюючих документів (додано до справи). Послуги з правової допомоги надавались адвокатом Білоконь І.В. (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії РН № 1639 від 21.05.2019, копія свідоцтва додана до справи).
Відповідач з приводу розміру витрат надав заперечення, вважає заявлений розмір витрат на правничу допомогу неспівмірним, виходячи з категорії справи, обсягу юридичної та технічної роботи.
Такі доводи відповідача суд вважає безпідставними, оскільки загальна сума заявлених позивачем витрат на правничу допомогу повністю співпадає з представленим суду актом прийому передачі наданих послуг (правової допомоги) та відповідає обсягу наданих послуг.
Виходячи із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, враховуючи конкретні обставини справи, суд вважає, що 7000,00 грн становлять співмірні і розумні витрати позивача на професійну правничу допомогу у даній справі.
Керуючись ст. ст. 123, 129, 130, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО» (проспект Моторобудівників, буд. 34, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69068, ідентифікаційний код юридичної особи 13622789) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» (вул. Олени Теліги, 6, літ. В, м. Київ, 04112, ідентифікаційний код юридичної особи 20033533) страхове відшкодування в розмірі 41 130,56 грн (сорок одна тисяча сто тридцять гривень 56 коп.). Видати наказ.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО» (проспект Моторобудівників, буд. 34, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69068, ідентифікаційний код юридичної особи 13622789) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» (вул. Олени Теліги, 6, літ. В, м. Київ, 04112, ідентифікаційний код юридичної особи 20033533) судовий збір у розмірі 1073,60 грн (одна тисяча сімдесят три гривні 60 коп.), витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн (сім тисяч гривень 00 коп.). Видати наказ.
Повернути Приватному акціонерному товариству «Страхова компанія «УНІКА» (вул. Олени Теліги, 6, літ. В, м. Київ, 04112, ідентифікаційний код юридичної особи 20033533) з Державного бюджету України судовий збір, сплачений на підставі платіжної інструкції №4565 від 04.12.2023, в сумі 1073,60 грн (одна тисяча сімдесят три гривні 60 коп.), про що постановити відповідну ухвалу після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 13.03.2024.
Суддя І. С. Горохов