вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
13.03.2024м. ДніпроСправа № 904/6520/23
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мілєвої І.В., розглянувши справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Айронтрейд", м. Київ
до Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа", Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг
про стягнення 63 111,27 грн
Без виклику представників сторін
Товариство з обмеженою відповідальністю "Айронтрейд" звернулося до господарського суду з позовною заявою до Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" про стягнення 63 111,27 грн, з яких: 62 899,80 грн - основний борг, 211,47 грн - 3% річних.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору закупівлі товару № 332-23 від 07.09.2023.
Суд ухвалою від 18.12.2023 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Айронтрейд" залишив без руху. Запропонував Товариству з обмеженою відповідальністю "Айронтрейд" усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у сторін; шляхом реєстрації свого електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі у строк до 01.01.2024 включно.
18.12.2023 відповідач подав до суду клопотання, в якому зазначив, що платіжною інструкцією № 7179 від 18.12.2023 сплатив основний борг в розмірі 62 899,80 грн. У зв'язку із чим просить суд на підставі ст. 231 ГПК України закрити провадження у справі.
29.12.2023 до господарського суду від позивача надійшла заява на виконання вимог ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2023 про залишення позовної заяви без руху. Разом із вказаною заявою позивач подав до суду докази реєстрації свого електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі та відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у сторін.
29.12.2023 до господарського суду від позивача надійшла заява про відшкодування судових витратю
Господарський суд Дніпропетровської області ухвалою від 22.01.2024 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Постановив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
29.01.2024 відповідач подав до суду відзив, в якому просить суд закрити провадження у справі № 904/6520/23 за позовом ТОВ "Айронтрейд" до КПТМ "Криворіжтепломережа" про стягнення заборгованості та відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд
07.09.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Айронтрейд" (постачальник) та Комунальним підприємством теплових мереж "Криворіжтепломережа" (покупець) було укладено договір закупівлі товару № 332-23 (далі - договір).
Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця, а покупець -прийняти та оплатити: полікарбонат (код ДК 021:2015: 44170000-2 - плити, листи, стрічки та фольга, пов'язані з конструкційними матеріалами) (далі - товар) (п. 1.1. договору).
Найменування, асортимент, кількість, одиниця виміру, ціна за одиницю виміру визначена сторонами у специфікації (додаток № 1 до договору), яка є його невід'ємною частиною (п. 1.2. договору).
Ціна цього договору становить 62 899,80 грн, у тому числі ПДВ: 10 483,30 грн. Джерело фінансування: кошти, отримані від господарської діяльності підприємства (п. 3.1. договору).
Фактична вартість товару, що поставляється за цим договором, підтверджується видатковими накладними (п. 3.2. договору).
Покупець проводить оплату протягом 30-ти робочих днів за фактично поставлений товар у відповідності до виставлених рахунків шляхом перерахування відповідної суми на поточний рахунок постачальника після підписання відповідної накладної (п. 4.1. договору).
Розрахунки проводяться у безготівковій формі шляхом перерахунку коштів на рахунок постачальника, вказаний у розділі XIV цього договору (п. 4.2. договору).
Покупець зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплатити за поставлений товар (п. 6.1.1. договору).
Постачальник має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за поставлений товар (п. 6.4.1. договору).
Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підписів печатками і діє до 31.12.2023, але у будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 11.1. договору).
07.09.2023 сторони підписали специфікацію № 1 до договору, в якій визначили товар, що підлягає поставці, на суму 62 899,80 грн з ПДВ.
Позивач виставив відповідачу рахунок № 1176 від 25.08.2023 на суму 62 899,80 грн.
Позивач зазначає, що на виконання умов договору поставив відповідачу товар на загальну суму 62 899,80 грн з ПДВ, на підтвердження чого надав підписані сторонами та скріплені їх печатками видаткову накладну № 957 від 13.09.2023 та товарно-транспортну накладну №АТ000000229 від 13.09.2023.
Відповідно до п. 4.1. договору покупець проводить оплату протягом 30-ти робочих днів за фактично поставлений товар у відповідності до виставлених рахунків шляхом перерахування відповідної суми на поточний рахунок постачальника після підписання відповідної накладної.
Таким чином, відповідно до п. 4.1. договору відповідач повинен був сплатити за поставлений товар у строк до 25.10.2023 включно (13.09.2023 + 30 робочих днів).
Однак, як зазначає позивач, відповідач в порушення умов договору за поставлений товар не сплатив, у зв'язку із чим у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 62 899,80 грн.
Також 01.10.2023 сторони підписали та скріпили печатками акт звіряння взаємних розрахунків, відповідно до якого станом на 30.09.2023 заборгованість відповідача перед позивачем за договором становить 62 899,80 грн.
Позивач зазначає, що з метою досудового врегулювання спору позивач направив відповідачу претензію № 2 від 16.11.2023, в якій вимагав сплатити заборгованість.
Листом № 3192/04 від 22.11.2023 відповідач повідомив позивача, що станом на 20.11.2023 заборгованість перед позивачем за договором становить 62 899,80 грн. Зазначив, що відповідач на даний час не має фінансової можливості у повному обсязі сплатити заборгованість.
Позивач зазначає, що відповідач заборгованість не сплатив, що і стало причиною звернення до суду.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України)
За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст. 265 Господарського кодексу України).
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України).
Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України).
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 Цивільного кодексу України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).
Відповідач подав до суду клопотання, в якому зазначив, що платіжною інструкцією № 7179 від 18.12.2023 сплатив основний борг в розмірі 62 899,80 грн. У зв'язку із чим просить суд на підставі ст. 231 ГПК України закрити провадження у справі.
Господарський суд зазначає, що під час розгляду справи відповідач подав до суду платіжну інструкцію № 7179 від 18.12.2023 про сплату позивачу 62 899,80 грн, з призначенням платежу: «за полікарбонат згідно рах. № 1176 від 25.08.2023, по дог. № 332-23 від 07.09.2023».
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи. Господарський суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін чи настання обставин, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання. Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не закриття провадження у справі.
Як встановлено судом та не заперечується сторонами, основна заборгованість у розмірі 62 899,80 грн була сплачена відповідачем після звернення позивача до суду з даним позовом.
Враховуючи викладене, провадження у справі в частині стягнення основного боргу у розмірі 62 899,80 грн підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю предмета спору.
Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3 % річних за період з 26.10.2023 по 05.12.2023 у розмірі 211,47 грн.
Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Господарським судом здійснено перевірку розрахунку 3% річних та встановлено, що він виконаний не правильно. Згідно перерахунку, виконаного господарським судом, розмір 3% річних є більшим, ніж заявлено позивачем. Разом з тим, суд позбавлений права збільшувати розмір позовних вимог. Пред'явлення вимог в меншому розмірі є правом позивача. Враховуючи викладене, суд розглядає вимоги про стягнення 3% річних в заявленому позивачем розмірі.
З огляду на викладене, зважаючи на те, що має місце прострочення виконання зобов'язання є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних у розмірі 211,47 грн.
Також позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.
Відповідно до п. 4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно із ч. 3 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
За приписами ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Так, позивачем подано для долучення до матеріалів справи договір про надання правової допомоги № 0/07-2023 від 28.07.2023, укладений між позивачем та адвокатом Гніденко О.М., акт виконаних робіт від 25.12.2023 на суму 7 000,00 грн, квитанція № 2028693 від 05.12.2023 про сплату позивачем адвокату 7000,00 грн, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю КВ № 000632 від 15.07.2019, ордер АА № 1344674 від 05.12.2023.
Згідно із ч. 4, 5, 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідного клопотання відповідачем не було подано.
З урахуванням матеріалів справи, господарський суд вважає розмір витрат на оплату послуг адвоката в сумі 7000,00 грн неспівмірним із складністю справи та виконаними адвокатом роботами.
Суд вважає за необхідне здійснити розподіл витрат позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн, що буде обґрунтованим та відповідатиме складності справи та часу, витраченому адвокатом на виконання відповідних робіт.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача (п. 1 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).
Враховуючи вищевикладене, відповідно до положень п. 1 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу покладаються на відповідача у розмірі 2000,00 грн.
Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 2684,00 грн.
Керуючись ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Закрити провадження у справі № 904/6520/23 в частині стягнення основного боргу у розмірі 62 899,80 грн у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" (50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, провулок Дежньова, буд. 9, ідентифікаційний код 03342184) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Айронтрейд" (02099, м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 7, ідентифікаційний код 38348243) 4 895,47 грн, а саме: 211,47 грн - 3% річних, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2684,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн, про що видати наказ.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду.
Суддя І.В. Мілєва