Справа № 308/16751/23
Закарпатський апеляційний суд
21.02.2024 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі :
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретарки судових засідань ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження № 11-сс/4806/682/23, за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_5 , адвоката ОСОБА_6 ,
Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 01 грудня 2023 року, задоволено погоджене прокурором клопотання старшого слідчого в ОВС 1 відділення слідчого відділу УСБУ в Закарпатській області ОСОБА_7 , (далі - слідчий), у кримінальному провадженні №22023070000000030, внесеному 14.02.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) та продовжено відносно підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 310, ч.3 ст.307 КК України,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Велика Паладь, Берегівського району, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, угорця, одруженого, з базовою середньою освітою, має на утриманні одну дитину, тимчасово непрацюючого,
строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 60 (шістдесят) днів, а саме до 10 січня 2024 року включно з визначенням застави у розмірі 2300 (дві тисячі триста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 6173200 (шість мільйонів сто сімдесят три тисячі двісті) гривень.
З матеріалів за клопотанням убачається, що 24 листопада 2023 року, до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області звернувся слідчий з клопотанням про продовження відносно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 310, ч.3 ст.307 КК України, строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою. У клопотанні вказується на те, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч 3 ст. 307 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України, віднесено до особливо тяжких злочинів, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від 9 до 12 років із конфіскацією майна, та кримінального правопорушення, передбаченого ч 2 ст. 310 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України, віднесено до тяжких злочинів, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від 3 до 7 років. Слідчий у клопотанні також вказує на те, що під час досудового розслідування здобуто докази, які свідчать про обґрунтованість підозри, та встановлено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, які наведене слідчим суддею Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області в ухвалі від 12.10.2023, якою обрано стосовно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою, із визначенням застави у розмірі 2300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. У клопотанні слідчий також вказує на те, що встановлені слідчим суддею ризики не відпали, не зменшились і продовжують існувати, зокрема, підозрюваний ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, з метою ухилення від кримінальної відповідальності, може : переховуватись від органів досудового розслідування та суду зокрема, шляхом виїзду з території України; незаконно впливати на свідків, з метою зміни наданих раніше показань на свою користь; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчинити інше кримінальне правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зважаючи на наявність інших спільників, причетних до кримінального правопорушення. Окрім того, слідчий звертає увагу на те, що досудове розслідування закінчити у зазначений строк не видається за можливе, оскільки у кримінальному провадженні необхідно отримати висновки призначених молекулярно-генетичних експертиз; отримати від оперативних підрозділів розсекречені протоколи за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, за результатами аналізу яких призначити портретні експертизи; перекласти отримані матеріали негласних слідчих (розшукових) дій з угорської на українську мову; після отримання висновків портретних експертиз вирішити питання про притягнення до кримінальної відповідальності інших фігурантів провадження; виконати інші слідчі дії, у проведенні яких виникне необхідність. Вказує і на те, що об'єктивною причиною, яка перешкоджала більш швидкому проведенню судових експертиз є значна завантаженість експертів, а також велика кількість експертиз. Тому, враховуючи вищенаведене, 21.11.2023 заступником керівника Закарпатської обласної прокуратури винесено постанову про продовження строків досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22023070000000030 до трьох місяців, тобто до 10.01.2024. Слідчий також вважає, що запобіжний захід у виді тримання під вартою є саме тим запобіжним заходом, який зможе запобігти вказаним ризикам. Простить клопотання задовольнити.
В ухвалі слідчий суддя зазначає, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 310, ч.3 ст.307 КК України. Доводи клопотання сторони обвинувачення щодо ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, визнані обґрунтованими, також визнані доведеними ризики не зменшились, не відпали і продовжують існувати. Так, слідчим належними та допустимими доказами доведено існування ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду та незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, при цьому слушними визнані доводи клопотання про те, що підозрюваний, перебуваючи на волі, може знищити, сховати, або спотворити будь яку з речей і документів, які мають істотне значення для встановлення всіх обставин кримінального правопорушення та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Крім того, слідчий суддя взяв до уваги те, що у даному кримінальному провадженні досудове розслідування не закінчено, оскільки органу досудового розслідування необхідно провести низку слідчих та процесуальних дій, що перешкоджає завершенню досудового розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Окрім того, слідчий суддя дійшов висновку про те, що підстав для скасування або зміни підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу не встановлено, про необхідність задоволення клопотання сторони обвинувачення та продовження щодо підозрюваного ОСОБА_5 строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою у межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні, а саме до 10 січня 2024 року включно.
В апеляційній скарзі захисник підозрюваного ОСОБА_5 , адвокат ОСОБА_6 , вказує на незаконність та необґрунтованість оскаржуваної ухвали, вважає, що така підлягає скасуванню. Стверджує, що слідчий суддя допустив однобічність та неповноту судового розгляду, що призвело до незаконності продовження строку тримання підозрюваного під вартою. Так, на переконання апелянта, слідчий суддя безпідставно взяв до уваги, за відсутності офіційних підтверджень, доводи сторони обвинувачення про начебто існування ризику переховування ОСОБА_5 від органу досудового розслідування та суду. На переконання апелянта, слідчий суддя не взяв до уваги відомості про особу підозрюваного ОСОБА_5 , який раніше не судимий, одружений, має постійне місце проживання. Визначений слідчим суддею розмір застави, на переконання апелянта, є безумовно непомірним для підозрюваного ОСОБА_5 . Мотиви, з яких слідчий суддя виходив, визначаючи саме такий розмір застави, стороні захисту не зрозумілі. Просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову, якою щодо підозрюваного ОСОБА_5 обрати запобіжний захід, не пов'язаний з ізоляцією від суспільства.
Апеляційна скарга розглядається за відсутності прокурора, підозрюваного та захисника, неявка яких, з огляду на положення ст. 405 КПК України, не перешкоджає її розгляду. При цьому, береться до уваги, що: прокурор, підозрюваний та захисник належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги; заяв про відкладення розгляду апеляційної скарги на інший день не подавали; стороною захисту не заявлялось клопотання про бажання підозрюваного брати участь у розгляді апеляційної скарги і його явка у судове засідання не визнавалась обов'язковою.
Заслухавши доповідь судді про суть ухвали слідчого судді, повідомлення про те, ким і в якому обсязі вона оскаржена, перевіривши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги не має.
Доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість судового рішення задоволенню не підлягають з таких підстав.
Так, відповідно до ст. 177 КПК України запобіжні заходи застосовуються з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганню спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста в цьому ж кримінальному провадженні: перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України для цього підстав.
Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти передбаченим статтею 177 цього Кодексу ризикам, крім випадків, передбачених частиною п'ятою ст. 176 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду.
Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:
1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Колегія суддів вважає, що висновок слідчого судді місцевого суду про те, що клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_5 подано до суду в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування і відповідає вимогам ст. ст. 177, 183, 184, 199 КПК України, ґрунтується на вимогах закону та змісті викладених у ньому доводів.
При цьому, колегія суддів бере до уваги те, що у провадженні СВ УСБУ в Закарпатській області знаходиться кримінальне провадження за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 305, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 310 КК України, процесуальне керівництво у якому здійснюється прокурорами Закарпатської обласної прокуратури.
З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання вбачається, що у розгляді клопотання про продовження строку тримання підозрюваного під вартою брали участь підозрюваний ОСОБА_5 , його захисник - адвокат ОСОБА_6 та перекладач - ОСОБА_8 , що свідчить про дотримання слідчим суддею і вимог передбачених ст. 193 КПК України.
Обґрунтованим є і висновок слідчого судді про те, що надані органом досудового розслідування докази доводять обставини, що свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні передбачених ч. 2 ст. 310 та ч. 3 ст. 307 КК України кримінальних правопорушень. Указаний висновок підтверджується приєднаними до клопотання матеріалами (доказами), зокрема: рапортом про виявлення кримінального правопорушення від 09.02.2023; протоколами затримання від 09.10.2023, протоколом огляду місця події від 09.10.2023, протоколами обшуків, висновками експертів, протоколами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, речовими доказами та іншими матеріалами кримінального провадження, - на підставі яких 10.10.2023 слідчий виніс повідомлення ОСОБА_5 про підозру за ч. 2 ст. 310 та ч. 2 ст. 307 КК України, а 17.10.2023 було змінено раніше повідомлену підозру та повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 310 та ч. 3 ст. 307 КК України. Дослідивши вищевказані докази, колегія суддів вважає, що у них містяться відомості про вчинені ОСОБА_5 діяння, які підпадають під ознаки передбачених ч. 2 ст. 310 та ч. 3 ст. 307 КК України кримінальних правопорушень. Погоджуючись з указаним висновком, колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини, відображену в п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, п. 32, Series A, N 182). При цьому, колегія суддів доходить висновку про те, що додані до клопотання матеріали (докази) підтверджують на даному етапі досудового розслідування обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у скоєнні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, а також підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний має відношення до вчинення цих кримінальних правопорушень.
При цьому, колегія суддів бере до уваги і те, що на цій стадії процесу, як слідчий суддя, так і суд апеляційної інстанції, не вправі давати доказам оцінку з точки зору достовірності, достатності та взаємозв'язку, в інший спосіб перевіряти доведеність вини та кваліфікації дій підозрюваного, розглядати та вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження щодо обвинуваченого по суті.
Разом із тим, колегія суддів зазначає, що висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінальних проваджень.
Обґрунтованим, на думку колегії суддів, є й висновок слідчого судді про те, що передбачені п. п. 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК України ризики, які стали підставою для обрання підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу не зменшилися та продовжують існувати. Погоджуючись з указаним висновком, колегія суддів вважає, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень та фактичні обставини їх вчинення, у своїй сукупності з тяжкістю покарання, яке загрожує ОСОБА_5 , у разі доведення його вини (позбавлення волі на строк від дев'яти до дванадцяти років із конфіскацією майна), а також тим, що в кримінальному провадження свідки ще не допитані, повністю підтверджують наявність вищевказаних ризиків та висновок слідчого судді й у цій частині.
При цьому, колегія суддів вважає, що підозрюваний ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, усвідомлюючи тяжкість покарання, яке загрожує йому в разі визнання його винуватим, не буде виконувати покладені на нього обов'язки та може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення всіх обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, які володіють відомостями про обставини кримінальних правопорушень, зокрема шляхом їх залякування із застосуванням фізичної сили чи будь-яким іншим чином, задля зміни ними показів або ж відмови від вже наданих, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання також убачається, що прокурор під час розгляду клопотання посилався на вищенаведені обставини, і що слідчим суддею таким дана належна оцінка.
Відомостей про те, що встановлені ризики, передбачені п. п. 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК України, перестали існувати чи зменшилися в матеріалах судового провадження немає і на такі сторона захисту не вказує.
Апеляційний суд вважає, що продовження щодо підозрюваного ОСОБА_5 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та запобігання настанню передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків, у зв'язку з чим, обґрунтованим і належним чином умотивованим вважає і висновок суду першої інстанції про те, що інші, більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не будуть достатніми для запобігання встановленим у кримінальному провадженні ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, а також дієвості кримінального провадження.
Тому, доводи апеляційної скарги про те, що вказані у клопотанні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, є надуманими, оскільки не підтверджені жодними належними доказами, колегія суддів відхиляє як такі, що не знаходять свого підтвердження та спростовуються наведеним вище. При цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що сторона захисту не посилається на те, які саме надані нею докази, безумовно свідчать про те, що визнані доведеними передбачені ст. 177 КПК України ризики відпали або істотно зменшились.
Як такі, що жодним чином не спростовують висновків слідчого судді про необхідність продовження підозрюваному ОСОБА_5 строку тримання під вартою, апеляційний суд не бере до уваги і доводи апеляційної скарги про те, що підозрюваний ОСОБА_5 раніше не судимий, одружений, має постійне місце проживання.
Відхиляючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів визнає їх такими, що не свідчать про те, що передбачені п. п. 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК України ризики відпали чи зменшилися.
Також апеляційний суд бере до уваги і те, що в матеріалах судового провадження відсутні і стороною захисту не надано доказів, зокрема висновків лікарів, які б свідчили про наявність у підозрюваного ОСОБА_5 таких захворювань, які унеможливлюють тримання його під вартою.
Колегія суддів також погоджується із висновком слідчого судді про існування об'єктивних обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали слідчого судді про тримання підозрюваного ОСОБА_5 під вартою, зокрема необхідністю проведення великого обсягу слідчих дій.
З огляду на наведене, колегія суддів доходить висновку про те, що слідчим суддею, з урахуванням того, що строк досудового розслідування продовжено до 10.01.24, а також із урахуванням вимог ч. 1 ст. 197 КПК України, обґрунтовано продовжено підозрюваному ОСОБА_5 строк тримання під вартою саме у межах строку досудового розслідування - до 10.01.2024 включно.
Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що слідчим суддею підозрюваному ОСОБА_5 обґрунтовано продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так як існують ризики невиконання ним своїх процесуальних обов'язків, а інші, менш суворі, запобіжні заходи не зможуть запобігти вищевказаним ризикам перешкоджати кримінальному провадженню.
При оцінці доводів апеляційної скарги про непомірність визначеного підозрюваному ОСОБА_5 розміру застави апеляційний суд бере до уваги таке.
Апеляційний суд вважає, що, постановляючи ухвалу про продовження щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя обґрунтовано взяв до уваги те, що обґрунтованість визначеного підозрюваному розміру застави вже перевірялась судом апеляційної інстанції, і дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для зміни визначеного слідчим суддею розміру застави.
Так, беручи до уваги приписи ст. ст. 182, 183 КПК України, тяжкість та обставини кримінальних правопорушень, характер та спосіб їх вчинення, негативні наслідки від злочинів, у вчиненні яких ОСОБА_5 підозрюється, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також дані про особу підозрюваного ОСОБА_5 , апеляційний суд вважає, що в даному випадку має місце виключний випадок і застава в максимальному розмірі, передбаченому ч. 5 ст. 182 КПК України не в повній мірі гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, і застава в розмірі 2300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, який, на переконання колегії суддів, у разі його внесення, є необхідною і достатньою для запобігання встановленим у кримінальному провадженні ризикам та забезпечення виконання підозрюваним своїх процесуальних обов'язків.
При цьому, апеляційний суд, окрім наведеного вище, бере до уваги й те, що стороною захисту не надано будь-яких доказів, у тому числі й про майновий стан підозрюваного ОСОБА_5 , які б свідчили про те, що визначений слідчим суддею розмір застави є завідомо непомірним для підозрюваного, що в свою чергу свідчить про те, що підстав вважати такий розмір застави завідомо непомірним для підозрюваного ОСОБА_5 апеляційним судом не встановлено. Також, апеляційний суд враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити в особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини в кримінальному провадженні і, оцінивши в сукупності тяжкість кримінальних правопорушень та покарання, яке може бути призначено за їх вчинення, обставини їх скоєння, наявні в матеріалах судового провадженні відомості про особу підозрюваного, кількість та ступінь передбачених ст. 177 КПК України ризиків, негативні наслідки для суспільства від злочинів, у вчиненні яких ОСОБА_5 підозрюється, - апеляційний суд вважає, що встановлений слідчим суддею підозрюваному ОСОБА_5 розмір застави - 2300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб є необхідним і достатнім, у разі його внесення, для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_5 у кримінальному провадженні.
Тому, як безпідставні і непідтверджені апеляційний суд відхиляє і доводи апеляційної скарги про те, що слідчий суддя визначив заставу в розмірі, що є непомірним для підозрюваного ОСОБА_5 .
Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що слідчим суддею підозрюваному ОСОБА_5 обґрунтовано продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із раніше визначеним розміром застави, так як існують ризики невиконання ним своїх процесуальних обов'язків, а інший, менш суворий, запобіжний захід чи застава в меншому розмірі, не зможуть запобігти вищевказаним ризикам перешкоджати кримінальному провадженню.
Відхиляючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів бере до уваги і те, що навіть якщо обвинувачений і не має на меті ухилятися від органу досудового розслідування та суду, знищувати, приховувати або спотворювати будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення всіх обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілих чи свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, однак, обставини, за яких ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, їх тяжкість та інші наведені вище обставини, дають обґрунтовані підстави вважати, що такі ризики мають місце, і їх запобіганню буде достатнім лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або визначений розмір застави. Не свідчать про відсутність встановлених ризиків та, відповідно, не дають підстав для зменшення визначеного розміру застави і відомості про особу підозрюваного, на які посилається сторона захисту.
За таких обставин, апеляційний суд вважає, що слідчий суддя обґрунтовано задовольнив клопотання слідчого, продовживши строк тримання підозрюваного ОСОБА_5 під вартою із раніше визначеним розміром застави.
Процесуальних порушень, які б могли слугувати підставами для зміни чи скасування ухвали суду першої інстанції, колегією суддів не встановлено.
Узагальнюючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга, доводи якої не знайшли свого підтвердження і не впливають на висновки суду першої інстанції, не може бути задоволена, а ухвалу слідчого судді суду першої інстанції, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 407 КПК України, як законну та обґрунтовану, необхідно залишити без зміни.
Приймаючи рішення колегія суддів також бере до уваги положення ст. 26 КПК України, зокрема, те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цим Кодексом; положення ст. 404 цього Кодексу в частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; що під час апеляційного розгляду не встановлено фактів, які б могли істотно вплинути на висновки суду першої інстанції чи спростувати їх, і на такі сторона захисту не посилається в апеляційній скарзі; що строк дії запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 відповідно до оскаржуваної ухвали закінчився 10.01.2024.
Керуючись ст. ст. 176-183, 194, 199, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 , залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 01 грудня 2023 року, якою задоволено погоджене прокурором клопотання слідчого, у кримінальному провадженні №22023070000000030, внесеному 14.02.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань та продовжено відносно підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 310, ч.3 ст.307 КК України, ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 60 (шістдесят) днів, а саме до 10 січня 2024 року включно з визначенням застави у розмірі 2300 (дві тисячі триста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 6173200 (шість мільйонів сто сімдесят три тисячі двісті) гривень - залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й відповідно до ч. 4 ст. 424 КПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: