Справа № 127/28327/23
Провадження № 33/801/221/2024
Категорія: 156
Головуючий у суді 1-ї інстанції Бернада Є. В.
Доповідач: Матківська М. В.
13 березня 2024 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі судді Матківської М. В.,
розглянувши за участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 і його захисника - адвоката Ільніцького І. І.
апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1
на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 11 жовтня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Встановив:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 232416 від 09 вересня 2023 року, складеного о 13:45 год, - водій ОСОБА_1 09 вересня 2023 року о 12:56 год по вул. Привокзальній, 17 в м. Вінниці керував автомобілем марки Mazda 3, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме блідість обличчя, звужені зіниці, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився на місці зупинки транспортного засобу, дана подія фіксувалась безперервно на відеореєстратор 470742, 470741, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 11 жовтня 2023 року накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 536,80 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду першої інстанції про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та закрити провадження по справі на підставі ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом першої інстанції не враховано, що від проходження медичного огляду він не відмовлявся, оскільки протягом двох годин з моменту зупинки транспортного засобу пройшов огляд у закладі охорони здоров'я у присутності поліцейського. Тому, проходження огляду, його результат, повністю нівелюють всі домисли та видумування працівників поліції, щодо факту відмови від проходження огляду та перебування в стані наркотичного сп'яніння.
Фактично було складено два протоколи: на місці зупинки транспортного засобу та після проходження огляду за місцем його проживання При цьому, працівники поліції забрали копію першого протоколу, так як у ньому наявні орфографічні помилки. Перебуваючи у стресовому стані ОСОБА_1 віддав їм копію протоколу і довідку із «Соціотерапії», натомість вони видали інший протокол, у якому правопорушник зазначив, що результат огляду негативний, наркотичні речовини не вживав.
Таким чином, вважає, що наявна фальсифікація протоколу з боку працівників поліції, так як копію попереднього протоколу працівники поліції забрали, а новий склали і зазначили в ньому що ОСОБА_1 відмовився від огляду, при тому що він його вже пройшов.
До апеляційної скарги особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 додав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, у якому просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду у зв'язку з тим, що він не отримував будь-якого повідомлення про дату та час слухання справи. Вважає, що неявка у судове засідання та пропуск строку для подання апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції через неналежне повідомлення є поважною причиною пропуску такого строку.
В судовому засіданні особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 і його захисник - адвокат Ільніцький І. І. апеляційну скаргу підтримали, просять її задовольнити.
Суд апеляційної інстанції, перевіривши законність постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, у тому числі відеозаписи події, дійшов висновку, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду та апеляційна скарга підлягають до задоволення з огляду на таке.
Відповідно до частини 2 статті 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 285 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі щодо якої її винесено.
Згідно вимог статті 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
З матеріалів справи вбачається, що оскаржувану постанову судом винесено 11 жовтня 2023 року у відсутності ОСОБА_1 (а. с. 10-11).
При цьому доказів вручення копії постанови суду матеріали справи не містять, а єдина надіслана судом повістка про явку ОСОБА_1 у судове засідання на 11 жовтня 2023 року, повернулась до суду першої інстанції неврученою з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а. с. 8-9), що не свідчить про належне повідомлення про дату, час і місце розгляду справи.
З урахуванням викладеного, клопотання скаржника про поновлення строку на апеляційне постанови суду першої інстанції підлягає до задоволення.
Згідно вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом.
Відповідно до вимог ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Згідно положень статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Рішення Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства України згідно зі ст. 14 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».
Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року (Далі Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. У відповідності до ч. 1 ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а також за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння особою, що керує транспортним засобом.
Згідно вимог ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху. Статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
Порядок огляду водія транспортного засобу, щодо якого є підстави вважати, що він перебуває у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, визначений статтею 266 КУпАП, а також Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», яка затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі Інструкція) та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі Порядок).
Згідно із частиною 2 статті 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до положень п. 2 розділу І Інструкції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками наркотичного сп'яніння згідно з п. 4 Розділу І Інструкції є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота), тобто - звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови, почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Відповідно до вимог п. 12 цього ж Розділу у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Пункт 7 розділу ІІІ Інструкції вказує, що проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове.
Згідно з п. 7 Порядку поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.
Таким чином, у разі виявлення у особи, яка керує транспортним засобом, ознак наркотичного сп'яніння, така особа підлягає медичному оглядові на стан сп'яніння у закладі охорони здоров'я.
При цьому, закон вимагає обов'язкову фіксацію проведення огляду на стан сп'яніння за допомогою технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів також обов'язковим є проведення огляду у присутності двох свідків.
З досліджених матеріалів справи вбачається, що органом поліції до суду разом із протоколом про адміністративне правопорушення серії БД № 232416 від 09 вересня 2023 року надано диск з відеозаписами з бодікамер поліцейських № 470742 та № 470741, які у протоколі про адміністративне правопорушення вказані у графі «До протоколу додаються», при цьому у графі «свідки чи потерпілі вказано «не має».
Проте, ці відеозаписи не є належним і допустимим доказом на підтвердження обставин зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення серії БД № 232416 від 09 вересня 2023 року.
З долучених відеозаписів вбачається, що вони проводились при складенні іншого протоколу за участі ОСОБА_1 , а саме протоколу серії БД № 232415 від 09 вересня 2023 року, а не протоколу серії БД № 232416 від 09 вересня 2023 року.
При цьому з вказаного відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 погодився пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у закладі охорони здоров'я, проте просив можливості забрати документи, що встановлюють особу, та мобільний телефон з місця проживання, де за його словами у дворі будинку гуляли дружина з новонародженою дитиною, які потрапити у помешкання не могли.
ОСОБА_1 демонстрував готовність пройти огляд на стан сп'яніння, а його поведінка відповідала ситуації, що склалася. Проте, працівники поліції належним чином не роз'яснили правопорушнику можливі наслідки відмови від проходження огляду, а неоднозначну поведінку, пов'язану з природнім хвилюванням, трактували як відмову та на подальші прохання і вимоги правопорушника провести огляд на стан сп'яніння не реагували.
Отже, надані працівниками відеозаписи не містять фрагменту запису процесу складання поліцейськими протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 232416 від 09 вересня 2023 року, а стосуються протоколу серії БД № 232415 від 09 вересня 2023 року складеного у той самий час.
Тобто, доводи апеляційної скарги стосовно фальсифікації протоколу про адміністративне правопорушення та внесення неправдивих відомостей працівниками поліції до протоколу серії БД № 232416 від 09 вересня 2023 року знайшли підтвердження у матеріалах справи.
Недопустимим залишається і той факт, що зазначений протокол складено після проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у КНП «ЦТЗ «Соціотерапія»» ВОР, висновком № 2355 від 09 вересня 2023 року якого встановлено, що ОСОБА_1 тверезий (а. с. 28), а отже жодних підстав складати протокол про адміністративне правопорушення серії БД № 232416 від 09 вересня 2023 року про відмову від проходження такого огляду у працівників поліції не було.
Вказані обставини підтверджуються поясненнями ОСОБА_1 , оскільки у графі протоколу серії БД № 232416 від 09 вересня 2023 року «пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення» ним власноручно здійснено запис «Результат огляду негативний, наркотичні речовини не вживаю».
Згідно змісту протоколу вбачається, що свідки під час проходження ОСОБА_1 огляду на стан наркотичного сп'яніння у КНП «ЦТЗ «Соціотерапія» ВОР та при складені протоколу не залучалися, а надані відеозаписи з відеореєстраторів 470742, 470741 прямо суперечать відомостям внесеним до протоколу, оскільки не стосуються цього протоколу взагалі.
Відповідно до частини 5 статті 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
За такого при складанні протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 232416 від 09 вересня 2023 року було порушено імперативні вимоги статті 266 КУпАП щодо обов'язкової фіксації правопорушення засобами відеозапису або залучення свідків при проведенні огляду водія на стан сп'яніння та при складенні протоколу, а тому такий огляд водія ОСОБА_1 є недійсним.
Тому протокол про адміністративне правопорушення, серії БД № 232416 від 09 вересня 2023 року відносно ОСОБА_1 , не відповідає вимогам закону і не може бути підставою для притягнення останнього до відповідальності за ч. 1 статті 130 КУпАП.
Практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази, керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (рішення ЄСзПЛ «Авшар проти Туреччини»). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зобов'язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" № 39598 / 03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v.the UnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25).
Згідно з ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях і усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За наведених обставин, враховуючи те, що протокол про адміністративне правопорушення серії БД № 232416 від 09 вересня 2023 року є недопустимим доказом вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а огляд ОСОБА_1 на стан сп'яніння проведений з порушенням вимог ст. 266 КУпАП, апеляційний суд вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений частиною 1 статті 130 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
Постановив:
Поновити особі, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 11 жовтня 2023 року.
Апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 11 жовтня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - скасувати.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
СуддяМ. В. Матківська