Справа № 145/1613/23
Провадження № 22-ц/801/613/2024
Категорія: 41
Головуючий у суді 1-ї інстанції Копилова Л. В.
Доповідач:Стадник І. М.
Іменем України
13 березня 2024 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого, судді-доповідача Стадника І.М.,
суддів: Матківської М.В., Сопруна В.В.,
розглянув в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи
апеляційну скаргу представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» Шевченко Віти Олександрівни
на рішення Тиврівського районного суду Вінницької області від 11 січня 2024 року, ухвалене під головуванням судді Копилової Л.В., повний текст якого складено 16 січня 2024 року
у справі №145/1613/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (позивач)
до ОСОБА_1 (відповідач)
про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2023 року ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернулося в районний суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, обґрунтовуючи вимоги тим, що 13 серпня 2022 року між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір (електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1075-5124). За умовами вказаного кредитного договору позивач надав позичальнику кредит в сумі 6 900 грн, строком кредитування 300 днів на заявлений строк 9 днів, зі зниженою % ставкою 2,50 % в день та стандартною % ставкою - 3,00% в день.
Відповідач в свою чергу підтвердила виникнення зобов'язань відповідно до умов укладеного договору шляхом прийняття виконання зобов'язання кредитодавця - отримавши кредитні кошти та своїм правом відмовитися від договору протягом 14 календарних днів з дня укладення договору не скористалася.
13 серпня 2022 року відповідач здійснила часткову оплату платежу за кредитним договором, проте в подальшому порушила його і в кінцевому підсумку не повернула в повному обсязі кредит позивачеві, а також не виконала всі інші грошові зобов'язання перед кредитодавцем за кредитним договором навіть після спливу строку кредитування встановленого умовами кредитного договору.
Станом на 22 серпня 2023 року загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить 53 091 грн 64 коп, що складається із суми простроченої заборгованості за кредитом в розмірі 6 189 грн 99 коп та суми простроченої заборгованості за нарахованими процентами в розмірі 46 901 грн 65 коп, які позивач просить стягнути з відповідача в повному обсязі, а також стягнути судовий збір в сумі 2 147, 20 грн.
Рішення суду першої інстанції
Рішенням Тиврівського районного суду Вінницької області від 11 січня 2024 року в задоволенні позову відмовлено.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
09 лютого 2024 року представник позивача ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» Шевченко В.О. подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення суд норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Доводи апеляційної скарги полягають у тому, що судом чином не з'ясовано всі обставини справи, зокрема, «природу» процентів, нарахованих банком за користування кредитом. Вважає помилковим висновком суду про те, що умови договору є несправедливими щодо розміру відсотків, оскільки вони визначені за спільною згодою сторін. На думку апелянта норма ЗУ «Про захист прав споживачів», зокрема п. 5 ч. 3 ст. 18, має застосовуватись щодо нарахування пені, а не до всіх умов договору.
Узагальнені доводи і заперечення інших учасників справи
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить судове рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Провадження у справі в суді апеляційної інстанції
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 14 лютого 2024 року відкрито апеляційне провадження у справі, а ухвалою від 27 лютого 2024 року закінчено підготовчі дії та призначено справу до розгляду, який вирішено здійснювати без повідомлення учасників справи.
Згідно з частиною 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду в справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Частиною 9 статті 19 ЦПК України встановлено, що для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи те, що стороною у справі подано апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції у справі, яка не відноситься до категорії тих, що не може бути розглянута у порядку спрощеного позовного провадження (ч. 4 ст. 274 ЦПК України) з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (53091,64 грн), колегією суддів вирішено призначити її розгляд в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Встановлені судом першої інстанції обставини
Судом встановлено, що 13 серпня 2022 року між позивачем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1075 -5124, відповідно до умов якого останній надано грошові кошти на умовах строковості, зворотності, платності, які вона зобов'язувалась повернути та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом.
Вказаний кредитний договір укладений з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи - веб-сайту ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (https://creditkasa.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (кредитодавця), в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле.
Невід'ємною частиною цього договору є Правила відкриття кредитної лінії, які розміщені на сайті Товариства. Приймаючи умови договору, клієнт підтверджує, що він ознайомлений з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно їх дотримуватись.
Кредитний договір підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (пароля), про що свідчить п.11 договору «Реквізити сторін» .
Відповідно до п.п. 2.1- 2.3,4.1 договору кредит надано у розмірі 6 900 грн. зі сплатою відсотків за користування ним, строком кредитування 300 днів на заявлений строк 9 днів, зі зниженою % ставкою 2,50 % в день та стандартною % ставкою - 3,00 % в день.
Пунктом 4.6 договору визначено, що проценти за користування кредитом нараховуються на залишок неповернутої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту за визначеними ставками.
Відповідно до п. 4.8 договору, датою повернення кредиту є 09 червня 2023 року.
Факт отримання відповідачем кредитних коштів в розмірі 6 900 грн підтверджено листом - довідкою ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про перерахування ОСОБА_1 суми кредиту.
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором станом на 22 серпня 2023 року загальна заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором становить 53 091 грн 64 коп. та складається із: заборгованості за основним боргом 6 189 грн 99 коп. та заборгованості за нарахованими відсотками 46 901 грн 65 коп.
19 вересня 2023 року ОСОБА_1 сплатила на користь позивача 9 867 грн, що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції № 19619-1039087-76552.
В даний час ОСОБА_1 проходить військову службу в Збройних Силах України, що підтверджується довідкою тимчасово виконуючого обов'язки командира військової частини.
Позиція апеляційного суду
Згідно з статтею 263 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржуване рішення зазначеним вимогам відповідає, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що заборгованість за тілом кредиту, а також сума процентів, що відповідає 50% суми кредиту ОСОБА_1 на момент розгляду справи судом сплачена повністю добровільно. При цьому суд визнав, що нарахована заборгованість за процентами є такою, що не підлягає стягненню, оскільки розмір відсотків за порушення строків повернення кредиту має ознаки несправедливого у розумінні п. 5 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів»
Колегія суддів погоджується із таким висновком.
Предметом спору є стягнення заборгованості за споживчим договором.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до положень частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом статті 1056-1 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені Законом України «Про захист прав споживачів» (далі - Закон).
Відповідно до пункту 23 частини 1 статті 1 Закону споживчий кредит - це кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції.
Згідно з частиною першою статті 11 Закону між кредитодавцем та споживачем укладається договір про надання споживчого кредиту, відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере зобов'язання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов'язується повернути їх разом з нарахованими відсотками.
Враховуючи обставини справи, зміст правовідносин, які виникли між сторонами кредитного договору, з урахуванням потреб на які було надано кредит - споживчі потреби, тобто здійснення кредитування з метою задоволення боржником особистих економічних та побутових потреб, а також те, що наданий кредит отримано для задоволення особистих потреб позичальника (п. 2.4 договору), таке кредитування здійснювалось на споживчі потреби, тому до спірних правовідносин необхідно застосовувати законодавство щодо захисту прав споживачів.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 18 Закону продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.
Перелік несправедливих умов у договорах із споживачами встановлений частиною третьою цієї статті, проте він не є вичерпним.
У частині третій статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п'ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов'язань за договором.
У постанові Верховного Суду України від 16 грудня 2015 року у справі № 6-2766цс15 зроблено висновок, що для кваліфікації умов договору несправедливими необхідна наявність одночасно таких ознак: по-перше, умови договору порушують принцип добросовісності (пункту 6 частини першої статті 3, частина третя статті 509 ЦК України); по-друге, умови договору призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов'язків сторін; по-третє, умови договору завдають шкоди споживачеві.
У постанові від 02 грудня 2015 року у справі № 6-1341цс15 Верховний Суд України наголосив, що Закон України «Про захист прав споживачів» застосовується до спорів, які виникли з кредитних правовідносин, лише в тому разі, якщо підставою позову є порушення порядку надання споживачеві інформації про умови отримання кредиту, типові процентні ставки, валютні знижки тощо, які передують укладенню договору.
Матеріалами справи підтверджується факт укладення договору про відкриття кредитної лінії №1075-5124 від 13.08.2022 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 . При цьому, ОСОБА_1 визнає факт отримання нею кредитних коштів від ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» у розмірі 6 900 грн згідно зазначеного договору, однак не визнає правомірність нарахування процентної ставки за користування кредитом, у розмірі 46 901,65 грн.
Визначаючи предмет договору відкриття кредитної лінії № 1075-5124 пунктом 2.3 сторони обумовили сукупну вартість кредиту лише в розмірі 8 452,50 гривень, яка включає 6 900 гривень суми кредиту та 1 552, 50 гривень процентів за користування кредитними коштами. Термін повернення кредитних коштів (заявлений строк користування кредитом) складав 14 календарних днів- до 21 серпня 2022 року ( а.с. 13).
Згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Права та інтереси кредитодавця в охоронюваних правовідносинах забезпечуються частиною другою ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання, однак в порядку вказаної правової норми такої позовної вимоги заявлено не було. Тому суд не вправі вийти за межі заявлених вимог з огляду на дію принципу диспозитивності цивільного судочинства.
Також кредитний договір містив умови, що строк кредитування складає 300 календарних днів до 09 червня 2023 року. Строк договору є рівним строку кредитування. В частині виконання зобов'язань договір діє до повного та належного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором (п. 4.8 Договору)
При цьому вказано, що орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору (за весь строк кредитування) складає: 69 000 гривень і включає в себе суму кредиту та проценти за користування кредитом в розмірі 62 100 гривень (п. 4.10 договору). Реальна річна процентна ставка на дату укладення цього договору складає 2 054 985 % (два мільйони п'ятдесят чотири тисячі дев'ятсот вісімдесят п'ять цілих, нуль сотих відсотки - п.4.9 договору).
Отже, нарахований розмір відсотків - 46 901,65 грн є непропорційно великою сумою компенсації, а визначений договором розмір процентної ставки (зі зниженою % ставкою 2,50 % в день та стандартною % ставкою - 3,00% в день) становить істотний дисбаланс на шкоду прав споживача.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, відповідачем на момент ухвалення судового рішення сплачено на користь позивача 9 867 грн, що включає в себе 6 189,99 заборгованості за тілом кредиту та 3 095 грн - відсотки за користування ним, що відповідають 50% відсотків суми заборгованості за кредитом (на додаток до сплачених позивачкою за час користування кредитними коштами 8 734,50 грн).
Відтак вірним є висновок суду про відсутність підстав для задоволення позову, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не впливають на їх правильність.
Норми матеріального права відповідно до спірних правовідносин застосовані правильно.
Порушень норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи, колегією суддів не встановлено.
Згідно з статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Щодо судових витрат
По справі відсутні підстави для перерозподілу чи відшкодування судових витрат, пов'язаних з розглядом справи в суді апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 375, 381, 382-384, 389, 390 ЦПК України, суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» Шевченко Віти Олександрівни залишити без задоволення, а рішення Тиврівського районного суду Вінницької області від 11 січня 2024 року без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, не підлягає.
Головуючий: І. М. Стадник
Судді:М.В. Матківська В.В. Сопрун