Справа № 486/288/24
Провадження № 1-кп/486/136/2024
13 березня 2024 року м. Южноукраїнськ
Южноукраїнський міський суд Миколаївської області
у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Южноукраїнську Миколаївської області кримінальне провадження, внесене 18 вересня 2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 62023150010001162, за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Южноукраїнськ Миколаївської області, громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, на момент вчинення кримінального правопорушення обіймав посаду дільничного офіцера поліції сектору превенції відділення поліції №3 Вознесенського районного управління поліції ГУНП в Миколаївській області, у спеціальному званні «лейтенант поліції», працючого ритуальним агентом бюро ритуальних послуг «АНУБІС», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
за ч. 2 ст. 369-2 КК України,
учасники кримінального провадження: прокурор ОСОБА_4 ,
обвинувачений ОСОБА_3 ,
захисник ОСОБА_5 ,
Наказом начальника Головного управління Національної поліції в Миколаївській області № 256 о/с від 14 квітня 2023 року «По особовому складу» ОСОБА_3 (№ НОМЕР_1 ) призначено на посаду дільничного офіцера поліції сектору превенції відділення поліції № 3 Вознесенського районного управління поліції ГУНП в Миколаївській області, звільнивши з посади оперуповноваженого сектору кримінальної поліції.
Не пізніше 17 вересня 2023 року, у ОСОБА_3 , який був працівником державного правоохоронного органу, уповноваженим на виконання функцій держави, з метою особистого незаконного збагачення, протиправно використавши надані йому службові повноваження, передбачені Закону України «Про національну поліцію» та Законом України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» і відомчими актами виник корисливий злочинний умисел на одержання від ОСОБА_6 неправомірної вигоди в сумі 500 доларів США у гривневому еквіваленті за вплив на прийняття рішення однією або декількома осіб, уповноважених на виконання функцій держави, щодо вжиття заходів для ініціювання та проведення розшукових та оперативно-технічних заходів направлених на встановлення перебування особи, яких скоїла злочин стосовно ОСОБА_6 .
З метою реалізації свого корисливого умислу, 17 вересня 2023 року в ході особистого листування за допомогою особистого мобільного телефону з абонентським номером НОМЕР_2 у застосунку «WhatsApp» ОСОБА_3 , повідомив ОСОБА_6 щодо необхідності передачі йому неправомірної вигоди у розмірі 500 доларів США для себе за вплив на посадову особу, з числа знайомих працівників сектору карного розшуку ГУНП в Миколаївській області, з метою ініціювання проведення розшукових та оперативно-технічних заходів, направлених на встановлення місця знаходження та розшук ОСОБА_7 , як особи яка здійснила злочин відносно ОСОБА_6 .
Продовжуючи свої дії, ОСОБА_3 22 вересня 2023 року приблизно о 15 год. 10 хв. перебуваючи за адресою: вул. Незалежності, 4, м. Южноукраїнськ, Вознесенського району, Миколаївська область , під час зустрічі з ОСОБА_6 , у ході розмови запропонував надати йому неправомірну вигоду у розмірі 500 доларів США у гривневому еквіваленті шляхом перерахування вказаних грошових коштів на розрахунковий рахунок відкритий у банку.
26 вересня 2023 року о 08.59 годині з метою реалізації злочинного умислу, спрямованого на особисте збагачення, ОСОБА_3 , знаходячись у місті Южноукраїнську Вознесенського району Миколаївської області, користуючись особистим мобільним телефоном марки IPhone 11 з абонентським номером НОМЕР_2 у застосунку «WhatsApp» надіслав повідомлення ОСОБА_6 з номером банківської карти НОМЕР_3 , для перерахування грошових коштів.
Того ж дня о 10 год 00 хв., ОСОБА_6 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_3 за вказівкою ОСОБА_3 , діючи під контролем правоохоронних органів, шляхом поповнення готівкою в терміналі самообслуговування на банківську карту НОМЕР_3 , яка відкрита на ім'я ОСОБА_3 перерахував грошові кошти у сумі 20000 тисяч гривень останньому за вплив на посадову особу з числа працівників сектору карного розшуку ГУНП в Миколаївській області, яка згідно з приміткою до ст. 369-2 КК України є уповноваженою особою на виконання функцій держави, з метою прийняття рішення щодо ініціювання та проведення розшукових та оперативно-технічних заходів спрямованих встановлення місця перебування та розшуку ОСОБА_8 .
Таким чином, ОСОБА_3 одержав неправомірну вигоду для себе в сумі 20000 грн. за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, з метою ініціювання та проведення розшукових та оперативно-технічних заходів спрямованих на розшук особи, яка здійснила злочин відносно ОСОБА_6 .
Дії обвинуваченого ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 2 ст. 369-2 КК України, як одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.
08 лютого 2024 року між прокурором у кримінальному провадженні - прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 , який на той час мав статус підозрюваного, в присутності захисника ОСОБА_5 , на підставі ст.ст. 468, 469, 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні №62023150010001162, внесеному до ЄРДР 18 вересня 2023 року.
Відповідно до умов угоди, ОСОБА_3 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України. Сторони узгодили покарання за ч. 2 ст. 369-2 КК України у виді штрафу у розмірі 4000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 68000 грн.
Обвинуваченому роз'яснено наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, а також наслідки невиконання угоди, він надав згоду на призначення запропонованої міри покарання.
В судовому засіданні прокурор зауважив, що при укладенні угоди дотримані вимоги і правила КПК України, просив затвердити дану угоду і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.
Обвинувачений ОСОБА_3 не заперечував проти затвердження угоди, при цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 2 ст. 369-2 КК України, дав згоду на застосування узгодженого виду покарання, заявив, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно угоди зобов'язання.
Захисник також просив затвердити угоду, яка була укладена в його присутності, додав що ОСОБА_3 має змогу сплатити штраф, оскільки працює.
Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди (абз. 2 ч. 4 ст. 469 КПК України).
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_3 обвинувачується, згідно ст. 12 КК України є нетяжким злочином.
На виконання вимог ст. 474 КПК України судом з'ясовано обставини, що дозволяють впевнитися в тому, що ОСОБА_3 усвідомлює свої права, зміст, наслідки укладення і затвердження угоди, характер обвинувачення, вид покарання, яке буде до нього застосовано, а також те, що укладення угоди є добровільним.
Дослідивши угоду про визнання винуватості, заслухавши доводи обвинуваченого, враховуючи думку прокурора та захисника, суд вважає, що угода про визнання винуватості укладена між обвинуваченим і прокурором в присутності захисника, відповідає вимогам КПК України та КК України. Дії обвинуваченого ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 369-2 КК України кваліфіковані правильно, шкода завдана лише державному інтересу, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, обвинувачений беззастережно визнав вину, узгоджена міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених ст. 65 КК України та ч. 2 ст. 369-2 КК України.
За таких обставин, суд прийшов до висновку, що угода про визнання винуватості, укладена між прокурором у кримінальному провадженні - прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих теритоторіального управління Державного бюро розслідувань Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 , в присутності захисника ОСОБА_5 , підлягає затвердженню.
ОСОБА_3 було застосовано запобіжний захід особисте зобов'язання, строк якого сплинув.
Судові витрати відсутні.
Доля речових доказів підлягає вирішенню відповідно до ст.100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 373, 374, 475 КПК України, суд
Затвердити угоду про визнання винуватості від 08 лютого 2024 року, укладену між прокурором у кримінальному провадженні - прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 , в присутності захисника ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні, внесеному 18 вересня 2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань №62023150010001162.
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України та призначити йому узгоджену сторонами міру покарання у виді штрафу у розмірі 4000 (чотирьох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 68000 (шістдесят вісім тисяч) гривень.
Речові докази:
- мобільний телефон Iphone 11 модель MWLC2LL/А с.н. НОМЕР_4 з сім-картою з номером НОМЕР_2 , мобільний телефон Sigma X-style 18 Track s/ nНОМЕР_5 з сім-картою оператора зв'язку «Київстар», диктофон Olympus VN541PC, які перебувають на зберіганні у камері речових доказів, розташованої у територіальному управлінні Державного бюро розслідувань, повернути ОСОБА_3 , як власнику;
- заяву ОСОБА_6 від 22 вересня 2023 року, яка зберігається в матеріалах кримінального провадження, залишити в матеріалах кримінального провадження № 62023150010001162.
Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду через Южноукраїнський міський суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку, з особливостями, встановленими ст. 394 КПК України.
Суддя Южноукраїнського міського суду ОСОБА_1