нп 3/490/1273/2024
Центральний районний суд м. Миколаєва
54067, м. Миколаїв, вул. Декабристів, 41/12, inbox@ct.mk.court.gov.ua
Справа № 490/1194/24
13 березня 2024 року м. Миколаїв
Суддя Центрального районного суду м. Миколаєва Демінська О.І., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Одеса, громадянина України, тимчасово не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
До суду надійшов протокол серії ВАВ № 661261 від 10.02.2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Як викладено у протоколі, 10.02.2024 року о 20:30 год. ОСОБА_1 перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчиняв психологічне насильство, яке проявлялось у нецензурній лайці, провокуванні конфлікту, погрозах фізичною розправою по відношенню до колишньої співмешканки ОСОБА_2 , чим вчинив домашнє насильство.
Дії ОСОБА_1 працівниками поліції кваліфіковано за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, викликався в судове засідання, в тому числі, за допомогою SMS-повідомлення. Згідно довідки про доставку SMS, останній був обізнаний про дату судового засідання.
Причини неявки потерпілої ОСОБА_2 також невідомі, викликалася в судове засідання, в тому числі, за допомогою SMS-повідомлення. Згідно довідки про доставку SMS, остання була обізнана про дату судового засідання.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 252 КУпАП, під час провадження в справах про адміністративні правопорушення забезпечується всебічне, повне і об'єктивне дослідження всіх обставин справи.
За змістом ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків тощо.
Протокол про адміністративне правопорушення - це процесуальний документ, з якого починається розгляд справи про вчинення фізичною особою адміністративного правопорушення, і кінцевим результатом якого є прийняття судом судового рішення від імені держави на підставі всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом та забезпечення виконання винесеної постанови.
Згідно з ч. 1 ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ВАВ № 661261 від 10.02.2024 року, 10.02.2024 року о 20:30 год. ОСОБА_1 перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчиняв психологічне насильство, яке проявлялось у нецензурній лайці, провокуванні конфлікту, погрозах фізичною розправою по відношенню до колишньої співмешканки ОСОБА_2 , чим вчинив домашнє насильство. Дії ОСОБА_1 працівниками поліції кваліфіковано за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Диспозицією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачена відповідальність, зокрема, за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» № 2229-VIII від 07.12.2017 р., психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.173-2 КУпАП передбачає існування обов'язкової ознаки - можливість настання чи настання фізичної чи психологічної шкоди, яка була чи могла бути завдана потерпілому.
Водночас, зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення, відносно ОСОБА_1 , вбачається, що при його складанні можливість настання фізичної шкоди чи настання психологічної шкоди, яка була чи могла бути завдана потерпілій ОСОБА_2 встановлена не була.
Відтак, наявність певного конфлікту між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за відсутності доказів на підтвердження завдання шкоди психічному здоров'ю останній, не охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, оскільки завдання шкоди в даному випадку є обов'язковою ознакою об'єктивної сторони даного проступку.
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини у справах «Малофєєва проти Росії» від 30.05.2013 р. та «Карелін проти Росії» рішення від 20.09.2016 р., у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Враховуючи визначальну роль протоколу, як доказу підтвердження винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення, з урахуванням наявних порушень, суд позбавлений можливості всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи, у відповідності до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП та прийняти рішення щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведення винуватості особи тлумачаться на її користь.
Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.
У відповідності до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 р. у справі «Кобець проти України» (з урахуванням первісного визначення принципу «поза розумним сумнівом» у справі «Авшар проти Туреччини») доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Слід зазначити, що складання протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 173-2 КУпАП та підготовка матеріалів для їх розгляду покладено на органи Національної поліції України, що не слід ототожнювати із повноваженнями суду, який розглядає справи про адміністративні правопорушення із винесенням рішення, передбаченого положеннями КУпАП, зокрема: про накладення адміністративного стягнення; про застосування заходів впливу, передбачених ст. 24-1 Кодексу; про закриття справи.
Отже, дослідивши усі обставини справи в їх сукупності та оцінюючи зібрані у справі докази, суддя вважає, що матеріалами справи не доведено наявність в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 221, 247, 252, 268, 280, 283, 284, 285 КУпАП, суддя, -
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 661261 від 10.02.2024 року.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Миколаївського апеляційного суду особою
Суддя О.І. Демінська