13.03.2024
Справа № 482/1919/23
Номер провадження 2/482/161/2024
Іменем України
13 березня 2024 року місто Нова Одеса
Новоодеський районний суд Миколаївської області у складі головуючого судді Баранкевич В.О., за участю секретаря судового засідання Єфімової О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нова Одеса цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Новоодеська державна нотаріальна контора Миколаївської області, про визнання недійсними договорів дарування, -
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про визнання недійсними договорів дарування.
Свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що йому на праві власності належали садовий будинок з надвірними будівлями та спорудами та земельна ділянка, що знаходяться в АДРЕСА_1 , які 23.11.2002 року позивач подарував своїй доньці ОСОБА_3 , про що було складено відповідні договори дарування, які були посвідчені державним нотаріусом Новоодеської державної нотаріальної контори Миколаївської області.
Позивач вказує, що укладаючи вказані договори дарування він сприймав їх фактично як договори довічного утримання, тобто сподівався, що донька буде йому допомагати та доглядати за ним, оскільки позивач є особою похилого віку та постійно хворіє. Проте Відповідачка у 2017 році припинила спілкування з позивачем, перестала приїжджати до нього та надавати будь-яку допомогу, пояснивши, що не має змоги та бажання приїжджати до батьків з м. Москви, куди вона виїхала на постійне проживання, будь-яке майно в Україні їй не потрібно.
Тому, посилаючись на викладене позивач просив суд визнати недійсними договір дарування садового будинку від 23.11.2002 року № 1-1524 та договір дарування земельної ділянки від 23.11.2002 року № 1-1526.
Позивач у судове засідання не з'явився, але від його представника - адвоката Корець С.В. до суду надійшла письмова заява про підтримання позовних вимог та розгляд справи без участі сторони позивача.
Відповідачка у судове засідання не з'явилася, але надіслала до суду письмову заяву, в якій визнала позовні вимоги ОСОБА_1 , справу просила розглядати за її відсутності.
Представник третьої особи - Новоодеської державної нотаріальної контори Миколаївської області у судове засідання не з'явився.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши доводи позову і матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини.
Позивач ОСОБА_1 є батьком відповідачки ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 та свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 .
23.11.2002 року державним нотаріусом Новоодеської державної нотаріальної контори Миколаївської області Магдою Г.В. було посвідчено договір дарування садового будинку, за яким ОСОБА_1 подарував, а ОСОБА_2 прийняла у дар цілий садовий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться в с. Баловне, Новоодеського району Миколаївської області, в садовому товаристві « ІНФОРМАЦІЯ_1 » по АДРЕСА_1 . Вказаний будинок належав дарителю на підставі свідоцтва про право власності на садовий будинок, виданого 29.10.2002 року, згідно рішення Баловненської сільської ради від 11.08.2002 року № 39 та зареєстрованого в Вознесенському БТІ 29.10.2002 року за реєстровим номером 46.
23.11.2002 року державним нотаріусом Новоодеської державної нотаріальної контори Миколаївської області Магдою Г.В. було посвідчено договір дарування земельної ділянки, за яким ОСОБА_1 подарував, а ОСОБА_2 прийняла у дар земельну ділянку площею 500 кв.м. /0,050 га/, цільове призначення - для ведення садівництва, яка належала ОСОБА_1 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії МК № 1023, виданого 28 жовтня 1999 року на підставі рішення виконкому 7 сесії 23 скликання Баловненської сільської ради від 08.09.1999 року № 4.
У відповідності до ст. 2 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до вимог ст. 55 Конституції України кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.
Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно п. 4 прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року Цивільний Кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.
Тому, оскільки договірні правовідносини між сторонами виникли у 2002 році, то до них слід застосовувати положення ЦК УРСР.
Відповідно до ч. 1 ст. 56 ЦК УРСР, угода, укладена внаслідок помилки, що має істотне значення, може бути визнана недійсною за позовом сторони, яка діяла під впливом помилки.
Відповідно до статті 243 ЦК УРСР, за договором дарування одна сторона передає безоплатно другій стороні майно у власність. Договір дарування вважається укладеним з моменту передачі майна обдарованому.
У своїй постанові від 07.02.2018 року № 908/3262/16, Верховний Суд визначив, що правочин, вчинений під впливом помилки, є оспорюваним і у разі встановлення судом певних обставин може бути визнаний недійсним. Водночас при вирішенні такого спору слід ураховувати, що обставини, щодо яких помилилася сторона правочину, мають існувати саме на момент вчинення правочину. Особа на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним повинна довести, що така помилка дійсно мала місце, а також що вона має істотне значення.
Матеріалами справи доведено, що позивач є особою похилого віку, є ліквідатором наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, у зв'язку із чим постійно хворіє та має ряд тяжких хронічних хвороб (ішемічна хвороба серця, стеатогепатоз - печінкова хвороба, правобічний нефроптоз, холецистопанкреатит - запалення підшлункової залози та жовчного міхура), а отже потребує стороннього догляду.
При укладанні договору дарування позивач мав на меті отримання постійної допомоги зі сторони доньки, підтримки з її боку та, по суті, довічного догляду. Про це свідчать пояснення позивача, які відповідачкою не спростовуються, а навпаки визнаються, а також тим, що садовий будинок та земельна ділянка відповідачці фактично не передавалися і позивач продовжує там проживати, тому існують підстави вважати, що ОСОБА_1 при підписанні договору дарування, помилився щодо розуміння значення і умов цього правочину та його правових наслідків.
Таким чином волевиявлення позивача було сформоване на необ'єктивному сприйнятті ним обставин угоди, він припустився помилки щодо істотних умов і обставин угоди і не може отримувати довічно допомогу, якої за станом здоров'я потребує і на яку розраховував від відповідачки.
Тому, виходячи з викладеного суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та відповідно визнання договорів дарування недійсними.
Керуючись ст. ст. 12, 76, 141, 259, 264, 265, 273, 285 ЦПК України, суд-
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Новоодеська державна нотаріальна контора Миколаївської області, про визнання недійсними договорів дарування - задовольнити.
Визнати недійсним договір дарування садового будинку розташованого в АДРЕСА_2 , в садовому товаристві «Ясна Поляна», укладений 23 листопада 2002 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідчений державним нотаріусом Новоодеської державної нотаріальної контори і зареєстрований в реєстрі за № 1-1524.
Визнати недійсним договір дарування земельної ділянки площею 500 кв.м. /0,050 га/, розташованої на території Баловненської сільської ради Новоодеського (нині Миколаївського) району Миколаївської області, призначеної для ведення садівництва, укладений 23 листопада 2002 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідчений державним нотаріусом Новоодеської державної нотаріальної контори і зареєстрованого в реєстрі за № 1-1526.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Головуючий суддя В.О. Баранкевич