Миколаївський районний суд Миколаївської області
Справа № 945/2534/23
Провадження № 1-кп/945/421/24
Іменем України
13 березня 2024 року Миколаївський районний суд Миколаївської області у складі
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ;
прокурора ОСОБА_3 ;
захисника ОСОБА_4 ;
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Миколаєві кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29 серпня 2023 року за № 12023152260000392 за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Миколаєва, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не працюючого, освіта неповна вища, одруженого, має на утриманні двох малолітніх дітей, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, -
встановив:
Судом визнано доведеним, що 27.08.2023 о 19:30 ОСОБА_5 прийшов до місця свого мешкання, а саме: АДРЕСА_2 . Зайшовши на територію дачної ділянки, ОСОБА_5 помітив, що в альтанці на столі відсутні алкогольні напої, а його дружина ОСОБА_6 перебуває у стані алкогольного сп'яніння. ОСОБА_5 почав кричати на дружину, висловлювати в різкій формі свої претензії останній, після чого взяв її за одяг, почав виводити її з будинку, та умисно, з метою спричинення тілесних ушкоджень, наніс їй один удар ногою у правий бік тулубу. Від отриманого удару ОСОБА_6 скотилась по сходинам будинку у двір. Після цього, ОСОБА_5 підняв дружину, яка почала висловлюватись на його адресу лайкою, що обурило та розлютило ОСОБА_5 ще більше, і ОСОБА_5 схопив дружину за волосся та із силою штовхнув її, вона впала на землю, на живіт, а у його руці залишився шмат її волосся. ОСОБА_5 знову підійняв ОСОБА_6 , і так як остання була брудною, ОСОБА_5 наказав піти до душу, на що ОСОБА_6 , намагаючись виконати вимогу чоловіка, направилась до приміщення душової, але не втримавшись на ногах впала на землю, та піднялась самостійно, при цьому висловлювалась лайкою на адресу чоловіка. ОСОБА_5 у відповідь наніс ОСОБА_6 один удар кулаком в область потиличної частини голови зліва; від отриманого удару ОСОБА_6 впала на землю і не рухалась. ОСОБА_5 підійшов до дружини, підійняв її, завів у будинок та положив на диван.
Внаслідок вказаних вище дій, ОСОБА_5 умисно спричинив ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді: крововиливу під тверду оболонку головного мозку зліва; крововиливу під тверду оболонку головного мозку справа; крововиливу під м'яку оболонку головного мозку; набряку головного мозку; перелому правої тім'яної і скроневої кісток з переходом на основу черепа; закритої травми живота з ушкодженнями селезінки, яке ускладнилось внутрішньочеревною кровотечею; перелому 8, 9 ребер зліва; перелому кісток носу та носової перетинки; рани стегна; множинних саден голови, тулубу, кінцівок. Дані тілесні ушкодження могли утворитися від ударної дії тупими твердими предметами, якими могли бути руки, ноги та інше. По ступеню тяжкості дані тілесні ушкодження відносяться: крововилив під тверду оболонку головного мозку зліва; крововилив під тверду оболонку головного мозку справа; крововилив під м'яку оболонку головного мозку; набряк головного мозку; перелом правої тім'яної і скроневої кісток з переходом на основу черепа; закрита травма живота з ушкодженнями селезінки, яке ускладнилось внутрішньочеревною кровотечею до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя; перелом 8,9 ребер зліва до категорії середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я; рана стегна, перелом кісток носу та носової перетинки до категорії легких тілесних ушкоджень, що призвели до короткочасного розладу здоров'я; множинні садна голови, тулубу, кінцівок до категорії легких тілесних ушкоджень. Утворення даних тілесних ушкоджень при падінні тіла з положення стоячи на площину, як з приданням тілу прискорення, так і без нього, виключається. Після отримання даних тілесних ушкоджень потерпіла могла здійснювати будь які активні дії в короткий проміжок часу від декілька десятків хвилин до декілька годин.
Таким чином, ОСОБА_5 вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 121 КК України - умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
У кримінальному провадженні № 12023152260000392 між прокурором Миколаївської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 , за згодою потерпілого ОСОБА_6 , за участю захисника ОСОБА_4 , укладено угоду про визнання винуватості.
Відповідно до угоди про визнання винуватості прокурор та обвинувачений дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 121 КК України.
ОСОБА_5 беззаперечно визнав свою вину в обсязі пред'явленого обвинувачення. При цьому, сторонами угоди визначене узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_5 має понести за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, а саме: позбавлення волі на строк п'ять років. На підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням, зобов'язано виконувати обов'язки.
В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, встановлені ст. ст. 473, 476 КПК України, які зрозумілі обвинуваченому та прокурору.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 , захисник ОСОБА_4 та прокурор ОСОБА_3 просили затвердити угоду про визнання винуватості та призначити узгоджене сторонами покарання.
Розглядаючи в порядку ст. 474 КПК України питання про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з такого.
Відповідно до ст. ст. 468, 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо: 1) кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів; 2) особливо тяжких злочинів, віднесених до підслідності Національного антикорупційного бюро України за умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим іншої особи у вчиненні злочину, віднесеного до підслідності Національного антикорупційного бюро України, якщо інформація щодо вчинення такою особою злочину буде підтверджена доказами; 3) особливо тяжких злочинів, вчинених за попередньою змовою групою осіб, організованою групою чи злочинною організацією або терористичною групою за умови викриття підозрюваним, який не є організатором такої групи або організації, злочинних дій інших учасників групи чи інших, вчинених групою або організацією злочинів, якщо повідомлена інформація буде підтверджена доказами.
Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Так, злочин, у вчиненні якого ОСОБА_5 визнав свою вину, відповідно до ст. 12 КК України, є тяжким злочином.
Заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений в присутності захисника, цілком розуміє права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, передбачені п. п. 2, 3, 4 ч. 4 ст. 474 КПК України, та наполягає на затвердженні угоди про визнання винуватості.
Умови угоди про визнання винуватості не суперечать вимогам кримінального процесуального закону, кримінального закону та інтересам суспільства. Міра покарання, узгоджена обвинуваченим, захисником та прокурором, з урахуванням наявності обставин, які пом'якшують покарання - щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та наявності обставини, яка обтяжує покарання - вчинення кримінального правопорушення щодо подружжя, а також особи ОСОБА_5 , який за місцем мешкання характеризується негативно, брав участь в АТО на території Донецької області, був військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, за медичною допомогою до лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не звертався, є таким, що раніше не судимий.
Підстав для відмови в затвердженні угоди про визнання винуватості, передбачених ч. 7 ст. 474 КПК України, не встановлено.
Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_5 та прокурор ОСОБА_3 повністю усвідомлюють зміст угоди про визнання винуватості, наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України, при цьому обвинувачений ОСОБА_5 цілком розуміє свої права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України.
Умови угоди про визнання винуватості відповідають інтересам суспільства та не порушують права, свободи та інтереси сторін та інших осіб.
Враховуючи викладене та приймаючи до уваги те, що умови угоди про визнання винуватості між прокурором ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 відповідають вимогам КПК України та КК України, дії ОСОБА_5 кваліфіковані вірно, покарання узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості є достатнім для попередження вчинення нових злочинів, а також для виправлення ОСОБА_5 , суд дійшов висновку про наявність правових підстав для затвердження цієї угоди.
За вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України обвинувачений ОСОБА_5 підлягає покаранню, яке узгоджене сторонами в угоді про визнання винуватості.
У кримінальному провадженні заявлений цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі Комунального некомерційного підприємства Миколаївської міської ради “Миколаївська лікарня швидкої медичної допомоги” про стягнення з ОСОБА_5 витрат на лікування потерпілого ОСОБА_6 у сумі 63154 грн. 75 коп., які підтверджені довідкою КНП ММР “Міська лікарня швидкої медичної допомоги”, і які підлягають стягненню з обвинуваченого.
Процесуальних витрат у кримінальному провадженні немає.
Заходи забезпечення цього кримінального провадження не застосовувались.
Керуючись ч. 1 ст. 369, ч. 2 ст. 373, ст. ст. 374, 468, 469, 472, 474, 475 КПК України, -
ухвалив:
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 23 листопада 2023 року у кримінальному провадженні № 12023152260000392, між прокурором Миколаївської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 .
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнити від відбування призначеного основного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 (три) роки.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі Комунального некомерційного підприємства Миколаївської міської ради “Миколаївська лікарня швидкої медичної допомоги” про стягнення з ОСОБА_5 витрат на лікування потерпілого ОСОБА_6 , - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь Комунального некомерційного підприємства Миколаївської міської ради “Миколаївська лікарня швидкої медичної допомоги” 63154 грн. 75 коп. на відшкодування витрат на лікування потерпілого ОСОБА_6 .
Вирок може бути оскаржений з підстав передбачених ст. 394 КПК України до Миколаївського апеляційного суду через Миколаївський районний суд Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копія вироку після його проголошення підлягає негайному врученню обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя ОСОБА_1
13.03.2024