Справа № 487/1053/24
Провадження №3/487/679/24
Заводський районний суд м. Миколаєва
Іменем України
11.03.2024 м. Миколаїв
Суддя Заводського районного суду м. Миколаєва Карташева Т.А., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Управління патрульної поліції в Миколаївській області відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП,-
02.02.2024 року до Заводського районного суду м. Миколаєва з УПП в Миколаївській області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ №222087 від 29.12.2023, відповідно до якого 29.12.2023 року приблизно о 00.30 год. в АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 стосовно якого 25.12.2023 року винесено терміновий заборонний припис АА 244692 про заборону перебування в місці і проживання постраждалої особи ОСОБА_2 , контактувати в будь-який спосіб, не виконав його. Правопорушення вчинено повторно протягом року, протокол ВАД 357906 від 25.12.2023, за що відповідальність передбачена ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
До судового засідання ОСОБА_1 не з'явився, причину неявки суду не повідомив, про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином. Враховуючи приписи ст. 268 КУпАП справу розглянуто за відсутності особи, яка притягається до відповідальності.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч. 1 ст. 9 КУпАП України).
Відповідно до ст. 245 КУпАП України завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Положеннями ст. 280 КУпАП України передбачено, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб'єктом правопорушення, всіх обов'язкових ознак складу адміністративного правопорушення.
Згідно зі ст. 251 КУпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Вимогами ст.252 КУпАП України встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до частини 1 статті 256 КУпАП України, у протоколі про адміністративне правопорушення зокрема зазначається: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 КУпАП України, про що робиться відмітка у протоколі.
Виходячи із положень статті 254 КУпАП України, протокол про адміністративне правопорушення є документом, який є підставою для висунутого обвинувачення.
Не зазначення в протоколі всіх необхідних відомостей про адміністративне правопорушення позбавляє процесуальної можливості орган (посадову особу), уповноважений розглядати справу про адміністративне правопорушення, з'ясувати обставини щодо вчинення адміністративного правопорушення, вини особи у його вчиненні, відтак, і наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно усталеної судової практики ЄСПЛ (рішення від 30 травня 2013 року у справі «Малофєєва проти Росії» (Malofeyeva v. Russia), заява № 36673/04); рішення від 20 вересня 2016 року у справі «Карелін проти Росії»(Karelin v. Russia), заява № 926/08) у випадку, «коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення належить до компетенції та обов'язку уповноваженої посадової особи, яка склала протокол та яка висуває обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення.
При цьому, суд не може перебирати на себе функції обвинувачення та вчиняти процесуальні дії, обов'язок вчинити які за законом покладено на відповідну уповноважену особу, яка висуває обвинувачення та складає протокол про адміністративне правопорушення.
Відповідно до вимог пункту «a» частини 3 статті 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», особа, яка обвинувачується у вчинення правопорушення має право бути негайно і детально поінформованим зрозумілою мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти неї.
Дії ОСОБА_1 були кваліфіковані за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП України.
Частиною 2 ст. 173-2 КУпАП України, передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне із вказаних порушень.
Зі змісту протоколу серії ВАБ №222087 від 29.12.2023 року, ОСОБА_1 повторно протягом року не виконав заборонний припис АА244692 відносно потерпілої ОСОБА_2 .
Проте, в матеріалах справи відсутні докази накладення на ОСОБА_1 протягом року адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Протокол містить лише посилання на протокол від 25.12.2023 року серії ВАД 357906, який не є доказом накладення на особу адміністративного стягнення в розумінні ст. 62 Конституції України.
Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
З огляду на викладене на момент вчинення інкримінованого адміністративного правопорушення ОСОБА_1 не був притягнутий до адміністративної відповідальності, за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП України, а тому притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП України, є безпідставним.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП України провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 173-2 ч.2, 247, 283, 284 КУпАП, суд,-
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 173-2 КУпАп закрити у зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в Миколаївському апеляційному суді через Заводський районний суд міста Миколаєва протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Т.А.Карташева