Справа № 127/39827/23
Провадження № 2/127/5313/23
05.03.2024 м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області у складі головуючої судді Дернової В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення інфляційних втрат та 3% річних за прострочення виконання зобов'язання,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 про стягнення інфляційних втрат та 3% річних за прострочення виконання зобов'язання та відповідно до заяви про зменшення розміру позовних вимог від 13.02.2024 року просив стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість по 3% річних в сумі 3900,74 грн. та інфляційних витрат в сумі 10 910,09 грн. за період з 05.12.2019 року до 23.02.2022 року, пов'язаної з простроченням виконання рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 05.12.2019 року у справі № 127/26032/19, а також судовий збір в сумі 1073,60 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 12 000 грн.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 05.01.2024 року було прийнято заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін. Вказану ухвалу разом з копією позовної заяви з додатками було надіслано відповідачу ОСОБА_2 на адресу реєстрації, які він отримав 15.01.2024 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0600242892370, однак ні відзиву на позов, ні клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін до суду подано не було.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд доходить до висновку, що позов частково обґрунтований та підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються про розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Судом установлено такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 05.12.2019 року у цивільній справі № 127/26032/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу було частково задоволено позов та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 30.09.2016 року в сумі 58519,10 грн., а також судові витрати в сумі 737,66 грн. (а.с. 8-9).
30.01.2020 року Вінницьким міським судом Вінницької області було видано виконавчий лист № 127/26032/19, а 13.02.2020 року було відкрито виконавче провадження (а.с. 9-10).
Однак, вказане судове рішення ОСОБА_2 виконане не було, доказів протилежного відповідачем надано не було.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно з постановою Верховного Суду від 16.05.2018 року (справа № 686/21962/15-ц) у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення; приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань.
Крім того, відповідно до постанови Верховного Суду України від 30 березня 2016 року у справі № 6-2168цс15, за період прострочення виконання рішення суду стягувач на підставі ст. 625 ЦК України має право стягнути з боржника 3% річних та інфляційні витрати.
Як вбачається із Розрахунку, період прострочення грошового зобов'язання за рішенням суду становить 812 днів (з 05.12.2019 року до 23.02.2022 року) для 3% річних або період грудень 2019 року - лютий 2022 року для інфляційних втрат, 3% річних складає 3 900,74 грн., інфляційні втрати складають 10 910,09 грн., а всього - 14 810,83 грн.
Однак, суд не повністю погоджується з таким розрахунком з огляду на таке.
Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 05.12.2019 року у цивільній справі № 127/26032/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу набрало законної сили 16.01.2020 року, а тому період прострочення виконання грошового зобов'язання за рішенням суду відраховується саме з цієї дати.
Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
Отже, 3 % річних, починаючи включно з 24 лютого 2022 року, та інфляційні втрати, починаючи включно з березня 2022 року, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, не підлягають стягненню з позичальника на користь позикодавця.
Інфляційні нарахування з 16.01.2020 року до 23.02.2022 року складають 10 910,37 грн.; [Сукупний індекс інфляції] = 99,70% ? 100,80% ? 100,80% ? 100,30% ? 100,20% ? 99,40% ? 99,80% ? 100,50% ? 101,00% ? 101,30% ? 100,90% ? 101,30% ? 101,00% ? 101,70% ? 100,70% ? 101,30% ? 100,20% ? 100,10% ? 99,80% ? 101,20% ? 100,90% ? 100,80% ? 100,60% ? 101,30% ? 101,60% = 118,644%; [Інфляційні нарахування] = 58 519,10 грн. (сума боргу) ? 118,644% (сукупний індекс інфляції) / 100% - 58 519,10 грн. (сума боргу) = 10 910,37 грн.
Разом з тим, відповідно до вимог ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Крім того, за період з 16.01.2020 року до 23.02.2022 року нараховуються 3% річних в розмірі 3 698,92 грн.; період розрахунку: з 16.01.2020 року по 31.12.2020 року - 351 день;
[Проценти] = 58 519,10 грн. (сума боргу) ? 3,00% (процентна ставка) / 100% ? 351 (кількість днів) / 366 (днів у році) = 1 683,62 грн.; період розрахунку: з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року - 365 днів; [Проценти] = 58 519,10 грн. (сума боргу) ? 3,000% (процентна ставка) / 100% ? 365 (кількість днів) / 365 (днів у році) = 1 755,57 грн.; період розрахунку: з 01.01.2022 року по 23.02.2022 року - 54 дні; [Проценти] = 58 519,10 грн. (сума боргу) ? 3,000% (процентна ставка) / 100% ? 54 (кількість днів) / 365 (днів у році) = 259,73 грн.
Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню, тобто необхідно стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3% річних у розмірі 3 698,92 грн. та інфляційні втрати у розмірі 10 910,09 грн.
Крім того, відповідно до ст. 137, 141 ЦПК України, необхідно стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1058,57 грн. та 11 832 грн. витрат на професійну правничу допомогу, тобто пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (позов задоволено на 98,6 %).
Керуючись ст. 13, 81, 82, 137, 141, 279, 263-265 ЦПК України, на підставі ст. 625, Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3% річних у розмірі 3 698,92 грн. та інфляційні втрати у розмірі 10 910,09 грн.
У іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1058,57 грн. та 11 832 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення припущенного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )
ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 )