Справа № 127/415/24
Провадження № 3/127/164/24
27.02.2024 м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Вохмінова О.С., розглянувши матеріали справи, що надійшли з Управління патрульної поліції у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.173-2 ч. 2, ст. 173-2 ч. 2, 173-2 ч. 2 КУпАП
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянки України, прож.: АДРЕСА_1 ,
ОСОБА_1 , будучи притягнутою до відповідальності за ст. 173-2 ч. 1 КУпАП на підставі постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 31.05.2023 року № 127/14139/23, 30.12.2023 року приблизно о 21.30 год. в АДРЕСА_2 , повторно протягом року вчинила домашнє насильство психологічного характеру відносно невістки ОСОБА_2 , 1982 р.н. та свого сина ОСОБА_3 , 1979 р.н. В присутності дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (свого онука), ОСОБА_1 ображала невістку та сина із застосуванням нецензурної лексики, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров'ю потерпілих та їх дитини, чим вчинила правопорушення, передбачене ст. 173-2 ч. 2 КУпАП.
У зв'язку із скоєнням ОСОБА_1 30.12.2023 року домашнього насильства відносно постраждалої ОСОБА_2 , 30.12.2023 року працівником уповноваженого підрозділу органів Національної поліції України стосовно ОСОБА_1 винесено терміновий заборонний припис серії АА № 212604: заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою. Від отримання припису кривдник відмовився.
Постановою суду від 27.02.2024 року було об'єднано в одне провадження справи №127/415/24, № 127/417/24 та № 127/422/24 про притягнення ОСОБА_1 за ст.ст. 173-2 ч. 2, 173-2 ч. 2, 173-2 ч. 2 КУпАП. Об'єднаній справі присвоєно № 127/415/24.
В судові засідання, які призначались неодноразово, на 12.01.2024 року 12.00 год., 02.02.2024 року 10.30 год., на 27.02.2024 року 14.00 ОСОБА_1 не з'явилась з невідомих причин, хоча про день та час розгляду справи повідомлялась завчасно та належним чином. Ані усних, ні письмових пояснень суду не надавала, клопотань не заявляла.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Зокрема, у Рішенні від 03.04.2008 в справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Враховуючи, що ОСОБА_1 була обізнана про те, що справа буде розглянута Вінницьким міським судом Вінницької області, суд вважав можливим розглянути справу у відсутності ОСОБА_1 .
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідальність за ст. 173-2 ч. 1 КУпАП настає у разі вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Відповідальність за ст. 173-2 ч. 2 КУпАП настає у разі вчинення передбачених ч. 1 ст. 173-2 КУпАП дій, вчинених особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" визначені організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства.
Домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Запобігання домашньому насильству - система заходів, що здійснюються органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, а також громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, та спрямовані на підвищення рівня обізнаності суспільства щодо форм, причин і наслідків домашнього насильства, формування нетерпимого ставлення до насильницької моделі поведінки у приватних стосунках, небайдужого ставлення до постраждалих осіб, насамперед до постраждалих дітей, викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов'язки жінок і чоловіків, а також будь-яких звичаїв і традицій, що на них ґрунтуються.
Протидія домашньому насильству - система заходів, що здійснюються органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, а також громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, та спрямовані на припинення домашнього насильства, надання допомоги та захисту постраждалій особі, відшкодування їй завданої шкоди, а також на належне розслідування випадків домашнього насильства, притягнення до відповідальності кривдників та зміну їхньої поведінки.
Терміновий заборонний припис стосовно кривдника - спеціальний захід протидії домашньому насильству, що вживається уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України як реагування на факт домашнього насильства та спрямований на негайне припинення домашнього насильства, усунення небезпеки для життя і здоров'я постраждалих осіб та недопущення продовження чи повторного вчинення такого насильства.
Відповідно до вимог статей 252, 280 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний повно й об'єктивно дослідити обставини правопорушення і з'ясувати, чи було воно вчинено та чи винна в цьому дана особа.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ст. ст. 173-2 ч. 2, 173-2 ч. 2, 173-2 ч. 2 КУпАП доведена матеріалами справи.
На підставі постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 31.05.2023 року № 127/14139/23 ОСОБА_1 було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 ч. 1 КУпАП та застосовано до неї стягнення у виді штрафу - 170 грн.
Згідно рапорту поліцейського, 30.12.2023 року приблизно о 21.53 год, прибувши на місце виклику за адресою: АДРЕСА_1 , було встановлено, що ОСОБА_1 вчиняє домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї невістки ОСОБА_2 , свого сина ОСОБА_3 , в присутності неповнолітнього сина потерпілих та онука ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Згідно заяви потерпілої від 30.12.2023 року, ОСОБА_2 просить прийняти міри до ОСОБА_1 , яка вчиняє щодо неї домашнє насильство психологічного характеру.
У зв'язку із вчиненням домашнього насильства, 30.12.2023 року працівником уповноваженого підрозділу органів Національної поліції України стосовно ОСОБА_1 винесено терміновий заборонний припис серії АА № 212604: заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою. Від отримання припису кривдник відмовився.
Згідно заяви потерпілого ОСОБА_3 , 30.12.2023 року його мати ОСОБА_1 ображала його нецензурною лайкою в присутності малолітньої дитини, створювала нестерпні умови для проживання.
Згідно форм оцінки ризиків вчинення домашнього насильства до протоколів від 30.12.2023 року серії АА № 658333, серії АА № 653827, працівником поліції встановлено низький рівень небезпеки для потерпілих.
Таким чином, в судовому засіданні був встановлений склад адміністративних правопорушень та вина ОСОБА_1 у вчиненні домашнього насильства психологічного характеру, відносно ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , неповнолітнього ОСОБА_3 , що підтверджено належними доказами.
Враховуючи характер вчинених порушень, особу порушниці та ступінь її вини, враховуючи обставини, що обтяжують та пом'якшують відповідальність, суд дійшов висновку, що відносно ОСОБА_1 слід застосувати стягнення з урахуванням ч. 2 ст. 36 КУпАП.
Згідно ст.4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 слід стягнути на користь держави судовий збір в розмірі 605, 60 грн.
На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», ст.ст. 280, 283, 284 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір»,
визнати винною ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 173-2 ч. 2, 173-2 ч. 2, 173-2 ч. 2 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу, розміром 340 (триста сорок) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: