Справа № 151/114/24
Провадження № 3/151/98/24
іменем України
13 березня 2024 року смт. Чечельник
Суддя Чечельницького районного суду Вінницької області Токарчук Л. Г., розглянувши матеріали, які надійшли від сектору поліцейської діяльності №1 відділу поліції №1 Гайсинського районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , громадянина України, непрацюючого, за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та 122-4 КУпАП,
15 лютого 2024 року інспектором з РПП СПД №1 ВП №1 Гайсинського РУП лейтенантом поліції Лесиком В.В. відносно гр. ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП за те, що він13 лютого 2024 року о 21 годині 05 хвилин в с. Ольгопіль по вул. Центральній біля будинку 236 керуючи автомобілем ВАЗ 21093, державний номерний знак НОМЕР_1 не вибрав безпечного інтервалу, не впевнився в безпечності рухі та скоїв зіткнення з автомобілем ВАЗ 2103, державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , який рухався назустріч, в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження, чим порушив п.10.1 Правил дорожнього руху України.
Крім того, 15 лютого 2024 року інспектором з РПП СПД №1 ВП №1 Гайсинського РУП старшим лейтенантом поліції Горбатовським Я.І. відносно гр. ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 122-4 КУпАП за те, що він13 лютого 2024 року о 21 годині 05 хвилин в с. Ольгопіль по вул. Центральній керуючи автомобілем ВАЗ 21093, державний номерний знак НОМЕР_1 скоївши ДТП, а саме здійснивши наїзд на автомобіль ВАЗ 2103, державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , який рухався по зустрічній смузі, після чого залишив місце пригоди, чим порушив п.2.10 А Правил дорожнього руху України.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав та пояснив, що за кермом був його знайомий ОСОБА_3 , а він в той час взагалі був у м.Київ на заробітках. 13 лютого до нього зателефонував його знайомий ОСОБА_3 і попросив у нього автомобіль, щоб поїхати по справах та після його згоди, дружина дала ключі від їхнього автомобіля ОСОБА_3 .. Про пригоду він дізнався уже на наступний день, коли до нього зателефонували працівники поліції і сказали, що на його автомобілі було скоєно ДТП. Повідомив працівникам поліції, що він на даний час у м.Київ і коли приїде зв'яжеться з ними. По приїзду додому зателефонував до поліції, які приїхавши до нього 15.02.2024, склали протоколи, повідомивши його, що оскільки автомобіль його, то і відповідальність нести має саме він. Він повіривши працівникам поліції усе попідписував не читаючи.
Захисник ОСОБА_1 , адвокат Страшок О.В. у судовому засіданні просив провадження по справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративних правопорушень, передбачених статтями 124 та 122-4 КУпАП, оскільки ОСОБА_1 не керував вказаним транспортним засобом і не скоював ДТП, а за кермом належного йому автомобіля перебувала зовсім інша особа.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Статтею 252 КУпАП, передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Частиною 1 ст. 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 124 КУпАП передбачена відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Згідно п. 10.1 Правил дорожнього руху України перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Згідно п. 2.10 А Правил дорожнього руху України у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 вину не визнає, оскільки, як пояснив транспортним засобом не керував, за кермом був його знайомий ОСОБА_3 , якому він дозволив взяти свій автомобіль, а він у той час взагалі перебував у м.Київ. ДТП скоїв саме ОСОБА_3 , а він про даний факт взагалі дізнався уже від працівників поліції.
Даний факт повністю підтверджений свідченнями свідків, які допитані у судовому засіданні.
Так, потерпілий ОСОБА_4 , який опитаний у судовому засіданні як свідок відповідно до ст.272 КУпАП, що передбачено ст.269 КУпАП, пояснив, що того вечора повертався з лікарні з м.Київ та коли уже був у с.Ольгопіль побачив, як йому назустріч дуже швидко їде автомобіль дев'ятка синього кольору, який рухався прямо на нього. Почав брати вправо, але зіткнення уникнути не вдалося і зазначений автомобіль відбив йому дзеркало. Коли зупинилися і побачив, що водія незнає, запропонував йому вирішити усе на місці, на що той, вказав, що знайде його пізніше і сівши в автомобіль поїхав. Він зателефонував до поліції, назвав номер автомобіля, який його зачепив і чекав їх на місці ДТП. Працівники поліції приїхали, пофотографувати, він продув у трубку і поїхали. Десь числа 15 йому зателефонували з поліції і повідомили, що знайшли автомобіль. Приблизно через день після пригоди до нього приїхав чоловік, вибачився і дав йому два нових дзеркала. Чоловіка на той час він не знав, але точно може сказати, що це не присутній у судовому засіданні ОСОБА_1 , а впізнає в ньому чоловіка, яким виявився свідок ОСОБА_3 ..
Свідок ОСОБА_3 пояснив, що вони з ОСОБА_1 є друзями і він того дня зателефонував до того, оскільки той був у м.Київ і попросив у нього автомобіль, щоб поїхати по своїх справах. Коли той дозволив, дружина винесла і передала йому ключі. Він взявши автомобіль поїхав по справах і, дійсно, керуючи автомобілем ОСОБА_1 13.02.2024 здійснив ДТП. Навіть не зрозумів як це сталося. Коли зупинився, побачив, що нічого страшного не сталося, сказав водієві того автомобіля, що знайде його, сів у автомобіль і поїхав геть. Автомобіль повернув на місце, віддав дружині ОСОБА_1 ключі. Нікому про ДТП не казав, бо побачив, що там лише царапина і не хотів засмучувати друга, якого навіть не було вдома. Після цього, день через день поїхав до ОСОБА_2 , якому відбив у автомобілі дзеркало, віддав нові дзеркала та вибачився.
Тобто, у судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 13 лютого 2024 року взагалі не керував власним автомобілем, яким, як встановлено у судовому засіданні керува його друг ОСОБА_3 ..
Наявні в матеріалах справи протоколи про адміністративні правопорушення серії ААБ № 320957 та ААД № 136078 від 15.02.2024 самі по собі не є доказом скоєння ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених статтями 124 та 122-4 КУпАП. (а.с.2, 3)
Наявна у матеріалах справи схема місця ДТП від 13.02.2024 не є належним та допустимим доказом вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, оскільки не підписана ні ним ні ОСОБА_2 (а.с.4)
Наявні у матеріалах справи пояснення ОСОБА_2 та його дружини ОСОБА_5 від 12.02.2024 не містять даних, що за кермом автомобіля ВАЗ 2109 державний номерний знак НОМЕР_1 був ОСОБА_1 , взагалі не містять ПІП особи, яка ним керувала, а як зазначив ОСОБА_2 у судовому засіданні за кермов був не ОСОБА_1 , а ОСОБА_3 ..
Щодо пояснення ОСОБА_1 від 15.02.2024, яке міститься у матеріалах справи, суд не може взяти його до уваги, оскільки воно суперечить його поясненню наданому у судовому засіданні та показам допитаних у судовому засіданні свідків. Крім того, як зазначив ОСОБА_1 , він підписував його не читаючи.
З огляду на вищевикладене, у матеріалах справи відсутні об'єктивні, належні та допустимі докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтями 124 та 122-4 КУпАП.
Відповідно до правової позицій, викладеної у постанові Верховного Суду від 26.06.2019 року у справі № 536/1703/17, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи в його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами, а не підтвердження здійснення водієм правопорушення відповідними доказами, не породжує правових підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності.
У рішеннях ''Ірландія проти Сполученого Королівства'' від 18 січня 1978 року та ''Коробов проти України'' від 21 жовтня 2011 року, Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення ''поза розумним сумнівом'', така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Згідно ч. 3 ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтями 124 та 122-4 КУпАП не доведена, а тому провадження по справі підлягає закриттю у зв'язку з відсутність в його діях події та складу адміністративних правопорушень.
Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення сплачується у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено стягнення.
Враховуючи, що судом рішення про накладення адміністративного стягнення не приймалося, підстави для стягнення з ОСОБА_1 судового збору відсутні.
На підставі викладеного та керуючись п. 1 ст. 247 , статтями 283, 284 КУпАП,
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтями 124 та 122-4 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративних правопорушень.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Чечельницький районний суд Вінницької області протягом десяти днів з дня її винесення.
Копію постанови вручити Бугаю В.М..
Суддя Людмила ТОКАРЧУК