Справа № 143/599/23
08.03.2024 року м. Погребище
Погребищенський районний суд Вінницької області в складі:
головуючого - судді Сича С.М.,
з участю секретаря Левченко М.О.,
позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в приміщенні Погребищенського районного суду Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за законом,-
Встановив:
У червні 2023 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Позов мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її син ОСОБА_3 .
Звернувшись до нотаріуса на консультацію, позивачці було повідомлено, що на період воєнного стану загальний строк для прийняття спадщини відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 164 від 28.02.2022 року становить 10 місяців.
Наразі, звернувшись до нотаріуса, їй було роз'яснено, що необхідно встановити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, оскільки відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.05.2023 № 469 строк на прийняття спадщини за загальними правилами cкладає 6 місяців.
Позивачка покликається на те, що не могла вчасно подати заяву про прийняття спадщини через введення воєнного стану в Україні та вважає, що вона пропустила строк на прийняття спадщини у зв'язку з тим, що вона була впевнена, що в неї відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 164 від 28 лютого 2022 року ще був один місяць для подачі заяви про прийняття спадщини, а тому вважає, що пропустила строк для подання відповідної заяви нотаріусу не зі своєї вини, а з поважних причин.
Посилаючись на наведені обставини та положення ч. 3 ст. 1272 ЦК України, просить визначити їй додатковий строк тривалістю 1 (один) місяць з дня набрання рішенням законної сили для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою судді від 28.06.2024 відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено проводити за правилами загального позовного провадження та витребувано від Погребищенської державної нотаріальної контори Вінницької області належним чином засвідчені копії матеріалів спадкової справи щодо майна ОСОБА_3 (а.с. 12 - 13).
11.07.2023 до канцелярії суду від Погребищенської державної нотаріальної контори Вінницької області надійшла Інформаційна довідка зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 06.07.2023 № 73097736, з якої вбачається, що спадкова справи що майна померлого ОСОБА_3 не заводилась, будь - яка інформація щодо наявності чи відсутності спадкоємців відсутня (а. с. 19, 20).
Ухвалою судді від 23.08.2023 задоволено клопотання позивачки ОСОБА_1 про витребування доказів, а саме від Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області інформації щодо місця постійного проживання та реєстрації спадкодавця ОСОБА_3 на момент його смерті, а також про осіб, які були зареєстровані та фактично проживали разом із померлим ОСОБА_3 на момент його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 , та від Погребищенської державної нотаріальної контори Вінницької області належним чином засвідчені копії матеріалів спадкової справи щодо майна ОСОБА_3 (а.с. 29 - 30).
04.09.2023 до канцелярії суду від Погребищенської державної нотаріальної контори Вінницької області надійшли належним чином засвідчені копії матеріалів спадкової справи № 193/2023 щодо майна ОСОБА_4 (а.с. 35 - 42).
11.09.2023 від Погребищенської міської ради надійшов лист щодо відомостей про реєстрацію місця проживання та складу зареєстрованих осіб разом з ОСОБА_3 на день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 43).
Ухвалою судді від 22.09.2023 було задоволено клопотання позивачки ОСОБА_1 про заміну первісного відповідача Погребищенської міської ради належним відповідачем ОСОБА_2 (а.с. 46 - 47).
08 листопада 2023 року судом ухвалено закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду (а.с. 53 - 55).
Позивачка в судовому засіданні позов підтримала та просила суд його задовольнити. Крім того пояснила, що вперше після смерті ОСОБА_3 вона звернулася для надання їй консультацій щодо прийняття спадщини до Погребищенської державної нотаріальної контори в липні 2023 року.
Відповідачка ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, в судові засідання 01.11.2023, 08.12.2023, 26.01.2024 та 08.03.2024 не з'явилась, причини неявки суду не повідомила (а.с. 51, 58, 63, 67). А тому суд в судовому засіданні 26.01.2024, ураховуючи позицію позивачки, постановив проводити заочний розгляд справи, що відображено в протоколі судового засідання (а. с. 64).
Заслухавши позивачку ОСОБА_1 та дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, встановивши суть спірних правовідносин, що склалися між сторонами, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Сухий Ставок Бериславського району Херсонської області помер ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 19 грудня 2022, про що зроблено відповідний актовий запис за № 495 (а.с. 4).
Із свідоцтва про народження ОСОБА_3 , серії НОМЕР_2 від 08.12.1977 року, вбачається, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 є його батьком та матір'ю (а. с. 5).
Відповідно до Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію розірвання шлюбу від 16 березня 2023 № 0003887073 після розірвання шлюбу ОСОБА_6 присвоєно прізвище « ОСОБА_7 » (а. с. 7).
Згідно Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про другого з подружжя від 23 серпня 2023 № 00041093530 ОСОБА_8 після державної реєстрації шлюбу з ОСОБА_9 присвоєно прізвище « ОСОБА_10 » (а. с. 22).
ОСОБА_9 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , актовий запис за № 17 (а. с. 23).
Згідно копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 від 17 грудня 2007 року ОСОБА_11 після реєстрації шлюбу з ОСОБА_12 присвоєно прізвище « ОСОБА_13 » (а. с. 6).
Як вбачається з відповіді Погребищенської державної нотаріальної контори від 29.08.2023 № 484/01-16 відповідно до Інформаційної довідки із Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) після смерті ОСОБА_3 заведена спадкова справа № 193/2023 від 01.08.2023 (а. с. 35 - 42). Із матеріалів спадкової справи щодо майна померлого ОСОБА_3 вбачається, що 01 серпня 2023 року із заявою про прийняття спадщини до нотаріального органу звернулась його дружина ОСОБА_2 (а.с. 38).
За відомостями Реєстру територіальної громади Погребищенської міської ради ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 разом з ОСОБА_2 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 (а. с. 43).
Вирішуючи по суті позовну вимогу, суд виходить із того, що згідно зі статтями 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК України).
За загальними нормами про спадкування, право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст. 1220, 1222, 1270 ЦК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Як роз'яснено в пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про спадкування» № 7 від 30 травня 2008 року особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Таким чином, поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Норми ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, у тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Відповідно до роз'яснень, викладених в абзаці другому пункту 23 постанови Пленумом Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», судам роз'яснено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до статті 67 Закону України «Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.
У постанові Верховного Суду 04.03.2020 року у справі №133/1880/18 сформульовано правовий висновок, за змістом якого, якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні. Таким чином, зверненню до суду з позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини мало передувати вирішення питання про видачу позивачу нотаріусом або органом чи службовою особою, уповноваженою вчиняти нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину або відмова у видачі такого свідоцтва.
Звертаючись із позовом до суду, ОСОБА_1 покликалася на те, що після смерті свого сина ОСОБА_3 вона звернулася до нотаріуса, який їй роз'яснив, що Кабінет Міністрів України відповідно до постанови №164 від 28.02.2022 року «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» на період дії воєнного стану встановив загальний десятимісячний строк для прийняття спадщини з моменту її відкриття. Однак, звернувшись до нотаріуса в подальшому, їй було роз'яснено, що постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо нотаріату, державної реєстрації та функціонування державних електронних інформаційних ресурсів в умовах воєнного стану» від 9 травня 2023 року № 469 правило про можливість подання заяви про прийняття спадщини у період дії воєнного стану впродовж десяти місяців з дня відкриття спадщини було скасовано.
За таких обставин позивачка вважає, що вона пропустила строк на прийняття спадщини з поважних причин, оскільки була впевнена, що у неї ще залишився час для подання відповідної заяви нотаріусу в межах десятимісячного строку з моменту відкриття спадщини.
Проте, такі доводи позивачки не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, виходячи із наступного.
Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України №164 від 28.02.2022 року «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» (зі змінами, внесеними згідно із постановою Кабінету Міністрів України №719 від 24.06.2022 року) було визначено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупинено на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.
Проте, постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо нотаріату, державної реєстрації та функціонування державних електронних інформаційних ресурсів в умовах воєнного стану» від 09.05.2023 року №469 пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України №164 від 28.02.2022 року «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» було виключено.
У постанові Верховного Суду від 25.01.2023 року у справі №676/47/21 сформульовано правовий висновок про те, що законодавець як у статті 1270 ЦК України, так і в інших нормах ЦК України, не передбачає допустимості існування такої конструкції як "зупинення перебігу строку на прийняття спадщини" та можливості в постанові Кабінету Міністрів України визначати інші правила щодо строку на прийняття спадщини , а тому пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року N 164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) суперечить статтям 1270, 1272 ЦК України і не підлягає застосуванню.
За ч.1 ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Згідно із ч.5 ст.254 ЦК України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Відтак, відповідно до чинного законодавства означений строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , з урахуванням правил, закріплених у ч.1 ст. 253, ч. 5 ст. 254 ЦК України, закінчувався 06.03.2023 року.
В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснила, що вперше після смерті ОСОБА_3 вона звернулася для надання їй консультацій щодо прийняття спадщини до Погребищенської державної нотаріальної контори в липні 2023 року.
Разом із цим, із матеріалів справи убачається, що розглядувана позовна заява надійшла до суду 28.06.2023 року, тобто до моменту звернення позивачки, як вона стверджує, до нотаріальної контори.
Водночас, у матеріалах справи відсутні будь - які письмові докази, які б підтверджували факт звернення позивачки до нотаріуса та відмову останнього у видачі їй свідоцтва про право на спадщину за законом через пропущення нею строку для прийняття спадщини.
Добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Суд відзначає, що існування на час виникнення спірних правовідносин невідповідностей норм права в нормативно-правових актах різної юридичної сили, що регулюють одні й ті самі суспільні відносини, не може розцінюватися як обставина, що сама по собі свідчить про наявність об'єктивних, істотних труднощів для прийняття спадщини спадкоємцем, за відсутності доказів безпосереднього впливу такої колізії норм права на волевиявлення та формування поведінки останнього щодо часу вчинення ним відповідних юридично значимих дій, зокрема добросовісної помилки щодо встановленого законом строку для прийняття спадщини під впливом консультації нотаріуса.
Отже, позивачкою не доведено тієї обставини, що вона до закінчення шестимісячного строку для прийняття спадщини звернулася із відповідною заявою до нотаріуса, яка не була ним прийнята через урахування приписів пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України №164 від 28.02.2022 року «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану», згідно із якими на період дії воєнного стану встановлювався десятимісячний строк для прийняття спадщини з моменту її відкриття, і що така відмова нотаріуса слугувала причиною виникнення у позивачки впевненості у тому, що у неї залишається необхідний час для подання такої заяви впродовж зазначеного вище строку.
З огляду на викладене ОСОБА_1 не надала суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що вона пропустила строк для прийняття спадщини з поважних причин, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для неї на вчинення цих дій, а відтак суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
За ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Зважаючи на те, що у задоволенні позову відмовлено, то понесені позивачкою судові витрати по сплаті судового збору слід залишити за нею.
Керуючись ст. ст. 2-7, 10, 133, 141, 258, 259, 263, 268, 279, 284, 351, 352, 354 ЦПК України, суд, -
Ухвалив:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за законом відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Сторони по справі:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_6 , АДРЕСА_3 .
Повний текст рішення буде складено протягом десяти днів з дня закінчення розгляду справи.
Повний текст рішення складено 12.03.2024.
Суддя