Справа № 930/3151/23
Провадження №3/930/24/24
04.03.2024 року м.Немирів
Суддя Немирівського районного суду Вінницької області Войницька Т.Є., за участі секретаря судового засідання Вакар Г.І., прокурора Сивака О.М., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвоката Кундеуса С.Л. розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Немирів адміністративні матеріали, які надійшли з Управління стратегічних розслідувань у Вінницькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , директора Комунального закладу «Немирівська спеціальна школа» Вінницької обласної Ради,
за ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, ч.2 ст.172-7 КУпАП, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 586 від 03.11.2023 ОСОБА_1 , будучи директором Немирівського навчально-реабілітаційного центру Вінницької обласної Ради, являючись відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктом, на якого поширюється дія вказаного Закону, та в силу примітки до статті 1727 КУпАП, також суб'єктом адміністративного правопорушення пов'язаного з корупцією, відповідальність за яке передбачена статтею 1727 КУпАП «Порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів», в порушення вимог пункту 2 частини першої статті 28 Закону України «Про запобігання корупції», 19.12.2022 при винесенні та підписанні наказу «Про виплату премії за підсумками року педагогічним працівникам» №86 к/тр від 19.12.2022 було встановлено премію в розмірі 1240,00 гривень особисто собі, цим самим, не вжила заходів щодо недопущення виникнення реального конфлікту інтересів та не пізніше наступного робочого дня (20.12.2022) не повідомила ні Вінницьку обласну Раду, ні Департамент гуманітарної політики Вінницької ОДА про виникнення реального конфлікту інтересів, тобто суперечності між її приватним інтересом, який обумовлений встановленням надбавки особисто собі та дискреційними повноваженнями на посаді директора Центру, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень, цим самим ОСОБА_1 скоїла адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 1727 КУпАП, тобто - неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.
Крім того, згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 587 від 03.11.2023 ОСОБА_1 , будучи директором Немирівського навчально-реабілітаційного центру Вінницької обласної Ради, являючись відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктом, на якого поширюється дія вказаного Закону, та в силу примітки до статті 1727 КУпАП, також суб'єктом адміністративного правопорушення пов'язаного з корупцією, відповідальність за яке передбачена статтею 1727 КУпАП «Порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів», в порушення вимог пункту 3 частини першої статті 28 Закону України «Про запобігання корупції», 19.12.2022 при винесенні та підписанні наказу «Про виплату премії за підсумками року педагогічним працівникам» №86 к/тр від 19.12.2022 було встановлено премію в розмірі 1240,00 гривень особисто собі, вчинила дію та прийняла рішення в умовах реального конфлікту інтересів, тобто суперечності між її приватним інтересом який обумовлений встановленням надбавки особисто собі та дискреційними повноваженнями на посаді директора Центру, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень, цим самим ОСОБА_1 , скоїла адміністративне правопорушення, передбачене частиною другою статті 1727 КУпАП, тобто - вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у скоєні адміністративних правопорушень не визнала, пояснила, що директор не приймає самостійного рішення про преміювання працівників, преміювання працівників було погоджено профспілкою, до складу якої вона не входить, адже без Протоколу профспілки, така премія взагалі не могла відбутися, також просила звернути увагу, що Наказ про преміювання стосувався всіх вчителів і вихователів та було затверджено згідно порядку, а також розмір її премії був такий як і в усіх інших працівників. Зазначила, що будь-якої вигоди чи користі при підписанні наказу не мала.
Підтримала письмове клопотання свого представника та просила закрити провадження у справі про адміністративні правопорушення передбачені ч.1, ч.2 ст. 172-7 КУпАП на підставі п.1 ч.1ст. 247 КУпАП.
Представник ОСОБА_1 адвокат Кундеус С.І. також наполягав на закритті провадження по справі відносно ОСОБА_1 на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Прокурор Сивак О.М. у судовому засіданні надав пояснення, в яких зазначив, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративних правопорушень передбачених ч.1 , ч.2 ст. 172-7 КУпАП, просив суд притягнути ОСОБА_1 до відповідальності та накласти стягнення в межах санкції ч.1, ч.2 ст. 172-7. КУпАП.
Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суддя дійшла наступного висновку.
Стаття 129 Конституції України передбачає, що розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведеності перед судом їх переконливості.
Стаття 245 КУпАП передбачає, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
У відповідності до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, які пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративне правопорушення визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Диспозиція ч. 1ст. 172-7 КУпАП передбачає неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.
Диспозиція ч. 1 ст.172-7 КУпАП передбачає вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
Судом встановлено, що згідно Статуту комунального закладу «Немирівська спеціальна школа» Вінницької обласної ради, затвердженого рішенням 19 сесії Вінницької обласної ради 7 скликання від 19.05.2017 №357, встановлено наступне:
п.1.2.Центр є об'єктом права спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Вінницької області, управління яким здійснює Вінницька обласна рада (надалі - Орган управління майном).
п.1.3. Центр є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в установах Державної казначейської служби та в установах банків, печатку зі своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом, штамп та бланк.
Управління центром здійснюється відповідно до Статуту Органом управління майном.
Безпосереднє управління Центром здійснює її директор, який призначається на посаду та звільняється з посади Органом управління майном.
Розпорядженням Вінницької обласної ради №151 від 20.05.2021 ОСОБА_1 призначено на посаду директора Немирівського навчально-реабілітаційного центру Вінницької обласної ради з 21.05.2021 по 21.05.2023 шляхом укладення контракту строком на 2 роки. В подальшому 23.12.2022 рішенням Вінницької обласної Ради № 468 34 сесії 8 скликання внесено зміни в частині повного найменування з Немирівський навчально-реабілітаційний центр ВОР на комунальний заклад «Немирівська спеціальна школа» ВОР.
Згідно контракту Директор КЗ «Немирівська спеціальна школа» Вінницької обласної Ради має право застосовувати заходи заохочення та накладати на працівників дисциплінарні стягнення відповідно до законодавства, розпоряджатися коштами Немирівського навчально-реабілітаційного центру в межах обсягів та в порядку, визначеному законодавством, видавати в межах своєї компетенції накази та розпорядження, обов'язкові для всіх підрозділів та працівників Немирівського навчально-реабілітаційного центру.
05.09.2022 Департаментом Гуманітарної політики Вінницької обласної державної адміністрації у зв'язку з виробничою необхідністю дозволено ОСОБА_1 , директору Немирівського навчально-реабілітаційного центру Вінницької обласної Ради, виконувати (вести) викладацьку роботу в обсязі 9 годин тижневого навантаження (розвиток мовлення) у 2022-2023 навчальному році.
Наказом Немирівського навчально-реабілітаційного центру Вінницької обласної ради №55к/тр від 05.09.2022 розподілено педагогічне навантаження з навчальних предметів на 2022-2023 н.р. між вчителями-предметниками, у тому числі, ОСОБА_1 у кількості 9 год., предмет - розвиток мовлення.
Між адміністрацією та профспілковим комітетом Комунального закладу «Немирівська спеціальна школа» Вінницької обласної Ради укладено колективний договір.
Додатком №2 до колективного договору (зі змінами від 01.06.2023) між адміністрацією та профспілковим комітетом Комунального закладу «Немирівська спеціальна школа» Вінницької обласної Ради на 2022-2025 роки, сторонами якого є дирекція закладу, в особі директора ОСОБА_2 і голова профкому В.Гнасько, є «Положення про порядок надання щорічної грошової винагороди педагогічним працівникам за сумлінну працю і зразкове виконання службових обов'язків», згідно якого передбачені, зокрема, наступні умови преміювання працівників:
1. Щорічна грошова винагорода педагогічним працівникам за сумлінну працю і зразкове виконання службових обов'язків надається відповідно до абз.9 ст.57 Закону України «Про освіту», Порядку надання щорічної грошової винагороди педагогічним працівникам навчальних закладів державної та комунальної форм власності за сумлінну працю і зразкове виконання службових обов'язків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.06.2000 р. №898, угоди між відділом освіти райдержадміністрації і районним комітетом Профспілки та цього Положення.
2. Винагорода надається кожного року усім педагогічним працівникам закладу, за виключенням: працівників, які працюють в даному закладі за сумісництвом; працівників, які мають не зняте дисциплінарне стягнення.
4. Розмір нагороди кожному працівнику визнається на спільному засіданні керівництва закладу та профкому.
7. Винагорода надається на підставі наказу керівника, погодженого з профкомом.
Додатком №3 до колективного договору є «Положення про преміювання педагогічних працівників», згідно якого передбачені, зокрема, наступні умови преміювання працівників:
1. Преміювання педагогічних працівників з метою стимулювання творчої праці, за досягнення вагомих результатів у підвищенні ефективності та якості навчально-виховної роботи запроваджене, спираючись на постанову Кабінету Міністрів України від 30.08.2002 р. №1298, наказу Міністерства освіти і науки України від 26.09.2005 р. за рахунок коштів, закладених у бюджет, а також за рахунок фонду економії коштів.
2.Преміювання проводиться: за підсумками роботи в календарному році - в листопаді-грудні, за наслідками конкурсів, оглядів, олімпіад - не пізніше як через місяць після підведення підсумків, у зв'язку з ювілейними, святковими датами - до цих дат.
3.Розмір премії кожного працівника визначається із врахуванням якості його роботи, внеску часу у виконання планів і завдань, фактично відпрацьованого протягом року часу та погоджується з профспілковим комітетом.
Згідно п.2.16.11 «Положення про профспілкову організацію Немирівського навчально-реабілітаційного центру Вінницької обласної ради» від 30.08.2019 профком ініціює та погоджує усім педагогам та технічним працівникам закладу умови та розміри доплат, премій, винагород, інших заохочувальних, компенсаційних виплат, що відображається у протоколі засідання профспілкового комітету. Наявність протоколу засідання профспілкового комітету є обов'язковою підставою для здійснення премій, винагород, інших заохочувальних, компенсаційних виплат.
Відповідно до витягу з протоколу №5 від 15.12.2022 року засідання профкому Немирівського НРЦ про погодження на виплату премії за підсумками року педагогічним працівникам за сумлінну працю та зразкове виконання службових обов'язків у 2022 році, згідно чинного законодавства до «Положення про преміювання вчителів і вихователів» ухвалено погодити виплатити премії педагогічним працівникам за сумлінну працю та зразкове виконання службових обов'язків у 2022 році в розмірі 1240 грн.
19.12.2022 директором Немирівського НРЦ Н.Сук, за погодженням з головою профспілкового комітету ОСОБА_3 , відповідно до «Положення про преміювання вчителів і вихователів»; враховуючи сумлінну працю педагогічного колективу у 2022 році та за погодженням з профспілковим комітетом НРЦ, винесено наказ №86 к/тр від 19.12.2022 про виплату грошової винагороди вчителям і вихователям за підсумками року в розмірі 1240,00 грн.(у тому числі і ОСОБА_1 ).
Положеннями ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями ст. 10 Кодексу законів про працю, колективний договір укладається на основі законодавства, прийнятих сторонами зобов'язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин, і узгодження інтересів працівників, власників та уповноважених ними органів.
Відповідно до ст.18 Кодексу законів про працю положення колективного договору поширюються на всіх працівників підприємства, установи, організації незалежно від того, чи є вони членами професійної спілки, і є обов'язковими як для власника або уповноваженого ним органу, так і для працівників підприємства, установи, організації.
Умови оплат праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ, встановлюються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 року № 1298 та відповідно до наказу Міністерства освіти і науки «Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ» від 30.08.2002№ 1298.
Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 06 жовтня 2010 року № 21-рп/2010 (п. 3.2.2.) прямо вказав на необхідність визнання і дії в Україні принципу верховенства права, і на необхідність врахування, насамперед, того, що термін «корупція» означає «використання особою наданих їй службових повноважень та пов'язаних з цим можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб», а діяння, яке не відповідає змісту терміну «корупція», не може визнаватись корупційним правопорушенням.
Отже, вчиняючи корупційне діяння, особа повинна мати корисливий мотив.
Відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону, та які для цілей цього Закону прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування: є, зокрема, посадові особи юридичних осіб публічного права ( до яких відноситься Комунальний заклад «Немирівська спеціальна школа» Вінницької обласної Ради (пункти 1.2, 1.3 Статуту), тобто директор ОСОБА_1 є суб'єктом, на якого поширюється дія вказаного Закону та в силу примітки до ст.172-7 КУпАП також є суб'єктом передбачених цією статтею правопорушень.
В частині першій статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» дано визначення термінів, які вживаються в даному Законі та зазначено наступне:
- правопорушення, пов'язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність;
- реальний конфліктінтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень;
- приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.
Відповідальність за частинами першою та другою статті172-7 КУпАП настає за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів; вчинення дій в умовах реального конфлікту інтересів.
З пункту 2 примітки до ст.172-7 КУпАП, вбачається, що під реальним конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання вказаних повноважень.
За змістом ст.172-7 КУпАП, особистий інтерес це користь, вигода яка стосується (або цікавить) особи, і які вона бажає отримати для себе особисто або близьких осіб.
Отже, з системного аналізу цих норм права, слід зробити висновок, що суб'єктивна сторона корупційного діяння характеризується тим, що воно вчинюється лише з корисливих спонукань. Особа, яка вчинила таке корупційне діяння, усвідомлює, що вона незаконно використовує свої службові повноваження та незаконно одержує у зв'язку з цим певні матеріальні блага для себе або близьких осіб.
Тобто, навіть при наявності суперечності між особистими інтересами та службовими повноваженнями обов'язковим є встановлення можливості впливу такої суперечності на об'єктивність або упередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи не вчинення дій під час виконання наданих службових повноважень.
При цьому конфлікт інтересів повинен бути реальним (очевидним) і передбачуваним. Тобто, конфлікт інтересів має місце тоді, коли вказана суперечність фактично вплинула чи могла вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, на вчинення чи не вчинення дій під час виконання наданих особі службових повноважень.
Як вбачається з роз'яснень, наданих Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ у інформаційному листі «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов'язані з корупцією» № 223-943/0/4-17 від 22 травня 2017 року, аналіз термінів «потенційний інтерес» та «реальний інтерес», які містяться у ч.1 ст.1 Закону, з урахуванням висновку науково-правової експертизи Ради науково-правових експертиз при Інституті держави і права ім.В.М. Корецького НАН України від 29 квітня 2016 року № 126/50-е, щодо законодавства про боротьбу з корупцією дає можливість констатувати, що потенційний конфлікт інтересів відрізняється від реального тим, що при потенційному конфлікті встановлюється лише наявність, існування приватного інтересу особи, що може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, тоді як при реальномуконфлікті інтересів існуюча суперечність між наявним приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями безпосередньо впливає (вплинула) на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання вказаних повноважень. Крім того, це також визначає ступінь впливу цієї суперечності на прийняття рішення чи вчинення дії, який повинен мати об'єктивний вираз, а також часовий взаємозв'язок між прийняттям рішення та наявністю певних ознак, що мають місце при цьому.
Тобто відмінність між цими поняттями полягає в тому, що для встановлення факту реального конфлікту інтересів недостатньо констатувати існування приватного інтересу, який потенційно може вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, а слід безпосередньо встановити, що по-перше, приватний інтерес наявний, по-друге, він суперечить службовим чи представницьким повноваженням, а по-третє така суперечність не може вплинути, а реально впливає на об'єктивність чи неупередженість прийняття рішень чи вчинення дій.
Відповідно до п.1.1.1. розділу І Методичних рекомендацій щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, затверджених рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 29.09.2017 року №839, тільки такий приватний інтерес у сфері службових/представницьких повноважень, що може вплинути або впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень, спричиняє виникнення реального або потенційного конфлікту інтересів. Відповідно до п. 1.1.1. розділу І Методичних рекомендацій щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, затверджених рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 29.09.2017 року № 839, наявність протиріччя встановлюється в кожному окремому випадку виконання доручення, розгляду листа, здійснення контрольного заходу тощо, шляхом порівняння повноважень та існуючого у особи приватного інтересу із подальшим визначенням можливості (неможливості) такого інтересу вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття рішення, вчинення діяння службовою особою.
Таким чином, для встановлення наявності факту прийняття рішення, вчинення чи не вчинення дії в умовах реального конфлікту інтересів та розмежування реального і потенційного конфлікту інтересів особа, яка здійснює правозастосовну діяльність, для кваліфікації рішення як такого, що прийняте в умовах реального конфлікту інтересів, має встановити наявність обов'язкової сукупності таких юридичних фактів, як:
1) наявність у правопорушника факту приватного інтересу, який має бути чітко сформульований (артикульований) та визначений;
2) наявність факту суперечності між приватним інтересом і службовими чи представницькими повноваженнями із зазначенням того, в чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на прийняття рішення;
3) наявність повноважень на прийняття рішення;
4) наявність факту реального впливу суперечності між приватним та службовим чи представницьким інтересом на об'єктивність або неупередженість рішення.
Без наявності хоча б одного з фактів із цієї сукупності реальний конфлікт інтересів не виникає. Встановлення цих фактів має бути відображено в протоколі про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, та, відповідно, в постанові суду.
Аналізуючи вищенаведені положення КУпАП у сукупності з положеннями Закону України «Про запобігання корупції», суд акцентує на тому, що адміністративна відповідальність щодо порушення вимог стосовно запобігання та врегулювання конфлікту інтересів настає лише за неповідомлення особою про наявність у неї реального конфлікту інтересів та вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
Згідно п.п.1.1.1 розділу 1 Методичних рекомендацій щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, затверджених рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 29.09.2017р. № 839, «відсутність дискреційних повноважень виключає наявність реального конфлікту інтересів».
Як вбачається із пункту 3 Додатку 3 до колективного договору «Положення про преміювання педагогічних працівників» комунального закладу «Немирівська спеціальна школа» Вінницької обласної Ради, розмір премії кожного працівника погоджується із профспілковим комітетом. Згідно пункту 7 Додатку 2 до колективного договору «Положення про порядок надання щорічної грошової винагороди педагогічним працівникам за сумлінну працю і зразкове виконання службових обов'язків» комунального закладу «Немирівська спеціальна школа» Вінницької обласної Ради, винагорода надається на підставі наказу керівника, погодженого з профкомом.
Розмір премії за сумлінну працю та зразкове виконання службових обов'язків у 2022 році педагогічним працівникам за підсумками року в сумі 1240 грн. був погоджений на засіданні профспілкового комітету від 15 грудня 2022 року, протокол № 5. Відповідно до п.2.16.11 "Положення про профспілкову організацію Немирівського навчально-реабілітаційного центру Вінницької обласної ради" від 30.08.2019 наявність протоколу засідання профспілкового комітету є обов'язковою підставою для здійснення премій, винагород, інших заохочувальних, компенсаційних виплат.
Отже, прийняття рішення про преміювання та його розмір не можна віднести до дискреційних повноважень директора школи. При цьому, розмір премії був встановлений для всіх педагогічних працівників однаковий і не затверджувався виключно ОСОБА_1 . До того ж, премія нараховувалась ОСОБА_1 як педагогічному працівнику, якій було надано дозвіл на викладацьку роботу.
В наказі про преміювання від 19 грудня 2022 року розмір премії ОСОБА_1 зазначений нарівні з іншими педагогічними працівниками та становить 1240 грн., що відповідає погодженому розміру на засіданні профкому та свідчить про відсутність реального впливу суперечності між приватним та службовим чи представницьким інтересом ОСОБА_1 на об'єктивність або неупередженість при видачі наказу про преміювання, тобто відсутній корисливий мотив в її діях.
З огляду на вищезазначене, директор Немирівського НРЦ ОСОБА_1 , виконуючи передбачені Статутом школи службові повноваження і посадові обов'язки, керуючись колективним договором, лише сумлінно виконувала покладені на неї обов'язки та вжила всіх заходів, залежних від неї, щодо дотримання положень трудового законодавства, спрямованих на забезпечення конституційного права на отримання заробітної плати, оскільки відповідно до ЗУ «Про оплату праці» премії є її складовою.
До того ж, розмір премії, який виплачений ОСОБА_1 відповідно до наказу № 86 к/тр-к від 19.12.2022 був таким ж як і в інших працівників.
Таким чином, дані обставини унеможливлюють існування реального конфлікту інтересу, оскільки дані рішення приймалися директором Немирівського НРЦ ОСОБА_1 за погодження голови ПК, об'єктивно та на виконання своїх службових обов'язків та задля дотримання конституційного права працівників на оплату праці, а не для отримання неправомірної вигоди в корисних цілях.
Відтак, з огляду на сукупність зазначених вище обставин, суд дійшов висновку, що по справі не доведено, що ОСОБА_1 , видаючи наказ про преміювання, діяла в умовах реального конфлікту інтересів.
Що стосується неповідомлення у встановленому законом випадку та порядку по наявність в неї реального конфлікту інтересів (частини 1 статті 172-7 КУпАП).
Згідно зі частиною першою статті 28 Закону України «Про запобігання корупції», яка носить назву «Запобігання та врегулювання конфлікту інтересів», особи, зазначені у пунктах 1,2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані:
1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів;
2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно;
3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів;
4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.
Однак, хоча ст.28 Закону України «Про запобігання корупції» і передбачено обов'язок особи повідомляти про наявність у неї потенційного чи реального конфлікту інтересів, проте адміністративна відповідальність за ч.1ст.172-7 КУпАП настає лише за неповідомлення особою у встановлених законом випадках про наявність у неї реального конфлікту інтересів. Чинним законодавством не передбачено адміністративної відповідальності за неповідомлення особою у встановлених законом випадках про наявність у неї потенційного конфлікту інтересів.
Отже, оскільки не доведено вчинення ОСОБА_1 дій в умовах реального конфлікту інтересів, то і повідомляти відповідні органи у неї не виникало обов'язку.
Відповідно до принципу презумпції невинуватості щодо особи, яка підозрюється у вчиненні злочину або правопорушення, припускається невинність до того часу, поки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому законодавством.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 10.02.1995 р. у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях притримується позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 р.), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Європейський Суд з прав людини неодноразово констатував, що наявність «обґрунтованої підозри» у вчинені правопорушення передбачає «наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла-таки вчинити злочин» і такі факти мають бути досить переконливими, щоб суд на підставі їх розумної оцінки міг визнати причетність особи до вчинення правопорушення та враховуючи, що практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом» і таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів (п. 53 рішення Суду від 20.09.2012 у справі «Федорченко та Лозенко проти України»).
В справі що розглядається уповноваженою особою, яка склала відповідні протоколи, не надано доказів, що ймовірний приватний інтерес ОСОБА_1 суперечить службовим/представницьким повноваженням, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень, зокрема не встановлено, що наказ про преміювання, в якому серед інших працівників школи, міститься ОСОБА_1 , був необ'єктивним або упередженим, що таким наказом завдано шкоди інтересам юридичної особи публічного права та що при цьому в діях ОСОБА_1 наявний корисливий мотив та в чому він полягає.
Таким чином суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 при виданні та підписанні наказу про преміювання від 12 грудня 2022 року № 86к/тр відсутня суперечність між її особистими інтересами та службовими повноваженнями, наявність яких могла б вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішення, а також на вчинення чи не вчинення дій під час виконання наданих їй службових повноважень.
Підсумовуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2ст.172-7 КУпАП, оскільки наказ про преміювання був виданий в умовах потенційного конфлікту інтересів, а не реального конфлікту інтересів, так як оскільки відсутня така обов'язкова ознака реального конфлікту інтересів, як наявність факту реального впливу суперечності між приватним та службовим чи представницьким інтересом на об'єктивність або неупередженість рішення.
Нормами чинного КУпАП не передбачено адміністративної відповідальності за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах потенційного конфлікту інтересів.
Виходячи з вищенаведених фактів, враховуючи матеріали справи, суд дійшов висновку, що діях ОСОБА_1 не вбачається ознак об'єктивної та суб'єктивної сторони адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-7 та ч.2 ст.172-7 КУпАП, у зв'язку із чим, враховуючи вимоги п.1 ч.1ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративні правопорушення підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-7 та ч.2 ст.172-7 КУпАП.
Керуючись ст. ст.172-7, 247, 268, 279, 280, 283, 284, 285, 287-289 КУпАП, суддя
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.172-7, ч. 2 ст.172-7 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю у її діях складу адміністративних правопорушень.
Апеляційна скарга подається до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Т.Є.Войницька