Справа № 126/99/24
Провадження № 3/126/251/2024
"12" березня 2024 р. м. Бершадь
Суддя Бершадського районного суду
Вінницької області Гуцол В. І.
розглянувши матеріали адміністративної справи, що надійшли з ВП № 1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 до адміністративної відповідальності не притягувався,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 290279 від 05.01.2024, 05.01.2024 о 17 год. 05 хв. в с. Устя по вул. Незалежності водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21032 державний номерний знак НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка що не відповідає обстановці, від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу відмовився, а також проходити огляд в медичному закладі відмовився.
Перед початком судового розгляду справи ОСОБА_1 було роз'яснено його права у відповідності до ст. 268 КУпАП.
ОСОБА_1 надав пояснення та клопотання, в яких вину свою заперечує, повідомляє, що має на утримані двох онуків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , 2016 року народження, так як його сини ОСОБА_4 , 1991 року народження та ОСОБА_5 , 1988 року народження, мобілізовані до лав ЗСУ, має хвору дружину ОСОБА_6 1968 року народження, яка в цей день перенесла гіпертонічний криз. Пояснює, що до нього дійсно під'їхали працівники поліції, в цей час він був біля магазину, вони вимагали посвідчення водія, яке він надав. Поліцейські запропонували пройти перевірку на стан сп'яніння, він погодився пройти на місці, але працівники поліції спеціалізований прилад не надали, повідомив, що чекати можливості не має, так як дружині необхідні терміново ліки та їхати до лікарні за 10 км. він не міг. Права йому не роз'яснялись та свідків не було. Просить закрити провадження у справі у зв'язку з його невинуватістю.
Заслухавши ОСОБА_1 , дослідивши відеозапис та ознайомившись з адміністративними матеріалами, дійшов наступних висновків.
Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає в разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння не підтверджено належними та допустимими доказами.
Відповідно до вимог пунктів 4,8 Порядку направлення водіїв
транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану
алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під
впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції,
і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету
міністрів України від 17.12.2008р. № 1103, передбачено, що огляд проводиться на місці зупинки транспортного засобу.
Аналогічні вимоги містить і пункт 6 розділу 2 Інструкції про порядок
виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного,
наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом
лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції,
затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України
та Міністерства охорони здоров'я України за № 1452/735 від 09.11.2015
року.
В матеріалах справи відсутні докази того, що водій був зупинений під час керування транспортним засобом за порушення будь-яких правил дорожнього руху.
Згідно Постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 №14, відповідальність за ст.130 КУпАП, зокрема, несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Таким чином, керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зрушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням.
Вказана правова позиція міститься також у постанові Верховного Суду у справі №404/4467/16-а від 20.02.2019.
Згідно роз'яснень п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2003 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» із змінами і доповненнями, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 19 грудня 2008 року №18, судам при розгляді справ необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у ст.ст. 247 і 280 КУпАП.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та неспростовним доказом доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, а є лише формою фіксації правопорушення.
Згідно абз. 4 п. 2 Р. 2 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 р. № 1395 (далі Інструкція № 1395), під час складання протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються її права й обов'язки, передбачені статтею 268 КУпАП, про що робиться відмітка у протоколі.
Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення, у ньому не міститься відмітка про те, що ОСОБА_1 було роз'яснено права, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, також з переглянутого відео, що додано до протоколу не встановлено роз'яснення прав інспектором поліції особі, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Згідно статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що незабезпечення права на захист є порушенням вимог Конвенції щодо розгляду справи.
Так, у своєму рішенні від 09 червня 2011 року у справі «Лучанінова проти України» Європейський суд з прав людини відмітив, що мало місце порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у поєднанні з підпунктами «b» і «c» пункту 3 статті 6 Конвенції у зв'язку з тим, що заявниці не було надано можливості підготувати свій захист та ефективно скористатись допомогою захисника.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справи Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відтак, не надання інспектором можливості реалізувати своє право на отримання правової допомоги порушує права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення.
У випадку невжиття працівником поліції заходів щодо надання водію можливості скористатися послугами адвоката під час оформлення справи про адміністративне правопорушення поліцейський порушує права водія, що є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення. До такого висновку дійшла колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі № 524/9827/16-а.
Таким чином, при складанні протоколу було порушено право на захист особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та як наслідок ставить під сумнів усі зібрані у справі докази.
Згідно із п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, відношення до вчиненого, приймаючи до уваги, що вина ОСОБА_1 не доведена, керуючись ст.ст. 33-35, 221, 245, п. 1 ч.1 247, 251, 252, 280, 283-285, 289 Кодексу України про адміністративне правопорушення -
Адміністративне провадження відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Бершадський районний суд протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя В. І. Гуцол