Справа № 991/1462/24
Провадження № 11-сс/991/182/24
Слідча суддя ОСОБА_1
07 березня 2024 року м. Київ
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду в складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретар судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26.02.2024, якою залишено без розгляду скаргу на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, що полягає в невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
Зміст оскаржуваного рішення та встановлені судом обставини
23.02.2024 до Вищого антикорупційного суду звернувся ОСОБА_6 зі скаргою на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ), яка полягає в невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР).
Скарга обґрунтована тим, що 15.02.2024 ОСОБА_6 звернувся НАБУ із заявою про вчинення кримінальних правопорушень, втім станом на момент звернення зі скаргою зазначені відомості не були внесені до ЄРДР.
За результатами розгляду скарги, слідчий суддя Вищого антикорупційного суду своєю ухвалою від 26.02.2024 залишив її без розгляду. Висновок слідчого судді мотивований тим, що ОСОБА_6 зловживає своїм правом, оскільки станом на час подання цієї скарги вже подавав до Вищого антикорупційного суду десятки скарг фактично з одного і того самого питання, яке стосувалося невнесення відомостей за одними й тими самими фактами до ЄРДР. Його права вже були захищені судом в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України (далі - КПК України), у теперішній час здійснюється досудове розслідування за його заявами.
Вимоги апеляційної скарги й узагальнені доводи особи, яка її подала
Не погодившись із рішенням слідчого судді, вважаючи його незаконним, невмотивованим, необґрунтованою та таким, що постановлено з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, ОСОБА_6 звернувся до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з апеляційною скаргою. За змістом вимог просить скасувати оскаржувану ухвалу.
У своїй апеляційній скарзі ОСОБА_6 посилається на те, що КПК України не передбачає можливість залишення скарги без розгляду. Слідчий суддя мав: дослідити наявні в матеріалах справи докази, забезпечити явку детектива в судове засідання та за результатом розгляду скарги по суті постановити ухвалу про її задоволення чи відмову в її задоволенні. Уважає, що слідчий суддя безпідставно послався на зловживання правами. Разом із тим, на думку ОСОБА_6 , розгляд його скарги відбувся незаконним складом суду, оскільки був порушений об'єктивний та неупереджений розподіл матеріалів кримінального провадження між суддями з додержанням принципів черговості та однакової кількості проваджень для кожного судді.
Позиції учасників судового провадження
Учасники судового провадження, у судове засідання не прибули. Про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
При цьому ОСОБА_6 , посилаючись на стан здоров'я, вік, а також військові дії, ракетні обстріли та тривоги, в апеляційній скарзі та доповненнях до неї, заявив клопотання про проведення апеляційного розгляду за його участю в режимі відеоконференції через систему ВКЗ ДСАУ.
Розглянувши клопотання, колегія суддів дійшла висновку, що реалізація приписів ч. 4 і 5 ст. 336 КПК України у ході проведення судового засідання в режимі відеоконференції під час трансляції з робочого місця ОСОБА_6 , яке перебуває поза межами приміщення суду, за допомогою власних технічних засобів через систему ВКЗ ДСАУ, інтегровану з АСД суду, з урахуванням специфіки кримінального провадження, на відмінну від адміністративного, цивільного та господарського процесів, є неможливою. Крім того, на думку колегії суддів, долучена до апеляційної скарги копія посвідчення про наявність у ОСОБА_6 3 групи інвалідності не підтверджує його неможливості прибути до суду. Будь-яких медичних документів чи обставин, що свідчать про неможливості прибуття до суду або безпосередньої участі в судовому засіданні, ОСОБА_6 не надає та не наводить. Воєнний стан не є безумовною обставиною, що унеможливлює прибуття особи до суду. А отже, колегія суддів не знайшла підстав, передбачених положеннями ст. 336 КПК України, для задоволення клопотання.
Ураховуючи зазначене і те, що КПК України не передбачає вимог щодо обов'язкової участі сторін у судовому розгляді апеляційних скарг на ухвали слідчих суддів, зокрема щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування, беручи до уваги значно скорочені строки апеляційного перегляду таких ухвал (ч. 2 ст. 422 КПК України), колегія суддів на підставі ч. 4 ст. 405 КПК України вважає за можливе провести розгляд апеляційної скарги за відсутності учасників судового провадження.
Мотиви суду
Заслухавши суддю-доповідача щодо суті ухвали слідчого судді та поданої апеляційної скарги, дослідивши матеріали судового провадження, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить таких висновків.
Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України слідчий суддя наділений повноваженнями судового контролю у кримінальному провадженні.
Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності (п. 17 ч. 1 ст. 7 КПК України).
Під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства (ч. 1 ст. 9 КПК України).
На досудовому провадженні згідно із п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України можуть бути оскаржені, зокрема, бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами ст. 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.
При перегляді оскаржуваної ухвали колегія суддів, дослідивши надані матеріали, вважає правомірним висновок слідчого судді щодо залишення скарги без розгляду. Подання ОСОБА_6 скарги є зловживанням процесуальними правами, оскільки він використовує інструменти судового захисту прав учасників кримінального провадження з метою ініціювання чергового кримінального провадження в НАБУ за тими ж самими фактами.
Хоч зазначене рішення прямо не передбачено КПК України, але воно відповідає меті норми п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, завданням та загальним засадам кримінального провадження.
Додатково колегія суддів звертає увагу на наступне.
Багаторазове (повторне) внесення до ЄРДР відомостей про одне й те ж саме кримінальне правопорушення не передбачено КПК України. У зв'язку чим в разі самостійного припинення уповноваженою особою бездіяльності, яка оскаржується, провадження за скаргою підлягає закриттю (абз. 2 ч. 2 ст. 305 КПК України).
Водночас КПК України не регламентує повноваження слідчого судді у ситуації багаторазового (повторного) оскарження особою бездіяльності уповноважених суб'єктів щодо невнесення відомостей до ЄРДР за різними по даті подання (звернення), але подібними за змістом заявами (повідомленнями) про одне й те саме кримінальне правопорушення, яка (бездіяльність) вже була предметом судового контролю, за наслідками чого суд неодноразово виносив рішення про зобов'язання уповноваженого суб'єкта розпочати досудове розслідування та ці судові рішення були виконані таким суб'єктом.
У зв'язку з чим суд на підставі ч. 6 ст. 9 КПК України вирішує її, виходячи із загальних засад кримінального провадження, а саме верховенства права, обов'язковості судових рішень, публічності, диспозитивності, забезпечення права на оскарження бездіяльності (п. 1, 14, 17, 18, 19 ч. 1 ст. 7 КПК України).
Принцип верховенства права у кримінальному провадженні, а також кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) (ч. 2 ст. 8, ч. 5 ст. 9 КПК України).
Виходячи з практики ЄСПЛ, одним з основоположних аспектів верховенства права є вимога щодо юридичної визначеності, згідно з якою у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів. Юридична визначеність вимагає поваги до принципу res judicata, тобто остаточності рішення суду у спірних правовідносинах. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі (рішення у справі Brumarescu v. Romania, заява № 28342/95, від 28.11.1999, §61, 62).
Відповідно до скарги та доданих до неї матеріалів, слідчий суддя встановив, що заявник порушував питання щодо внесення до ЄРДР відомостей про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України (далі - КК України), які, на його думку вчинені головою Національного банку України (далі - НБУ) ОСОБА_7 , заступником Голови НБУ ОСОБА_8 , розпорядниками ФГВФО ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , міністром внутрішніх справ України ОСОБА_11 та іншими посадовими особами стосовно коштів ПАТ «Міський комерційний банк» із використанням кореспондентських рахунків, відкритих в «Meinl Bank Aktiengesellschaft».
Разом з цим слідчим суддею також установлено, що слідчі судді Вищого антикорупційного суду неодноразово здійснювали судовий контроль за дотриманням прав ОСОБА_6 за його скаргами (на бездіяльність уповноважених осіб НАБУ та САП щодо невнесення до ЄРДР відомостей за його аналогічними заявами про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. 364, 364-1, 365-2 КК України, щодо коштів ПАТ «Міський комерційний банк» із використанням кореспондентських рахунків, відкритих в «Mienl Bank Aktiengeselschaft», Головою НБУ, заступником Голови НБУ, директорами-розпорядниками ФГВФО, міністром внутрішніх справ України, начальниками ГСУ МВС України та ГСУ НП України, головою Держфінмоніторингу) та права скаржника вже були захищені судом в порядку, передбаченому КПК України. З цієї підстави наведені ним у заяві обставини вже є предметом досудового розслідування в ряді кримінальних проваджень, розпочатих НАБУ та САП на виконання ухвал слідчих суддів Вищого антикорупційного суду за відповідними скаргами ОСОБА_6 .
Окрім того, Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду неодноразово констатувала, що слідчі судді Вищого антикорупційного суду постановили 10 ухвал на користь ОСОБА_6 за результатами розгляду ідентичних по суті скарг та на їх виконання за заявою скаржника до ЄРДР були внесені відповідні відомості про кримінальне правопорушення - ухвали від 24.03.2020 у справі № 991/2353/20, від 29.07.2020 у справі № 991/6072/20, від 30.09.2020 у справі № 991/7984/20 (на її виконання НАБУ розпочало кримінальне провадження № 520200000000000628 від 08.10.2020 за ч. 2 ст. 364 КК України), від 24.11.2020 у справі № 991/9521/20 (на її виконання САП розпочала кримінальне провадження № 420200000000002416 від 11.12.2020 за ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 364-1, ч. 2 ст. 365-2 КК України), від 27.11.2020 у справі № 991/9656/20 (на її виконання НАБУ розпочало кримінальне провадження № 52020000000000740 від 01.12.2020 за ч. 2 ст. 364-1 КК України), від 27.11.2020 у справі № 991/9622/20, від 31.05.2021 у справі № 991/3400/21 (на її виконання САП розпочало кримінальне провадження № 420200000000000288 від 01.06.2021 за ч. 2 ст. 364-1 КК України), від 23.06.2021 у справі № 991/4202/21 (на її виконання САП розпочала кримінальне провадження № 420200000000000336 від 30.06.2021 за ч. 1 ст. 364-1 КК України), від 23.06.2021 у справі № 991/4203/21 (на її виконання розпочато кримінальне провадження № 420200000000001493 від 16.07.2021 за ч. 2 ст. 364-1 КК), ухвала Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 29.03.2021 у справі № 991/1870/21 (на виконання цієї ухвали розпочато кримінальне провадження № 420200000000000896 від 21.04.2021 за ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 364 КК України) (детальніше - ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 21.10.2021 у справі № 991/6670/21, від 21.10.2021 у справі № 991/6703/21, від 21.10.2021 у справі № 991/6784/21).
Окрім наведених 10 ухвал, постановлених на користь ОСОБА_6 за результатами розгляду ідентичних по суті скарг, у задоволенні ще 13 аналогічних скарг ОСОБА_6 було відмовлено з підстав внесення відомостей до ЄРДР за його аналогічними заявами (ухвали слідчих суддів Вищого антикорупційного суду від 09.12.2020 у справі № 991/9501/20, від 18.01.2021 у справі № 991/9483/20, від 18.01.2021 у справі № 991/9574/20, від 25.03.2021 у справі № 991/1794/21, від 25.03.2021 у справі № 991/1798/21, від 01.10.2021 у справі № 991/6699/21 (залишена без змін ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 26.10.2021), від 25.11.2021 у справі № 991/7874/21 (залишена без змін ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 08.12.2021), від 26.11.2021 у справі № 991/7924/21 (залишена без змін ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 06.12.2021), від 25.11.2021 у справі № 991/7871/21 (залишена без змін ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 09.12.2021), від 30.12.2021 у справі № 991/6613/21, від 07.04.2022 у справі № 991/8535/21, від 07.04.2022 у справі № 991/8483/21, від 07.042022 у справі № 991/8533/21).
Також слідчі судді Вищого антикорупційного суду неодноразово приймали рішення про залишення без розгляду аналогічних скарг ОСОБА_6 з підстав зловживання правом на подання скарги, які були залишені без змін Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду (ухвала від 07.10.2021 у справі № 991/6670/21, залишена без змін 21.10.2021; ухвала від 07.10.2021 у справі № 991/6784/21, залишена без змін 21.10.2021; ухвала від 07.10.2021 у справі № 991/6703/21, залишена без змін 21.10.2021; ухвала від 17.12.2021 у справі № 991/8505/21, залишена без змін від 24.12.2021; ухвала від 17.12.2021 року у справі № 991/8462/21, залишена без змін 14.01.2022; ухвала від 24.12.2021 у справі № 991/8461/21, залишена без змін 11.01.2022; ухвала від 26.01.2022 у справі № 991/8563/21, залишена без змін в цій частині 03.02.2022; ухвала від 26.11.2021 у справі № 991/7958/21; ухвала від 26.11.2021 у справі № 991/7951/21, ухвала від 10.12.2021 у справі № 991/8034/21). З аналогічних підстав провадження за скаргою ОСОБА_6 було закрито (ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01.11.2021 у справі № 991/6616/21, залишена без змін ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 11.11.2021).
Окрім цього, слідчими суддями Вищого антикорупційного суду ряд аналогічних скарг ОСОБА_6 були або повернуті через пропуск строку звернення до суду, або у відкритті провадження за ними було відмовлено з підстав захисту прав заявника іншими слідчими суддями за аналогічними скаргами, або провадження за ними було закрито через втрату заявником процесуального інтересу (ухвали слідчих суддів Вищого антикорупційного суду від 24.09.2020 у справі № 991/7926/20, від 25.09.2020 у справі № 991/7985/20, від 16.10.2020 у справі № 991/8548/20, від 26.10.2020 у справі № 991/8808/20, від 18.03.2021 у справі № 991/3420/21, від 18.03.2021 та № 991/3399/21, від 21.04.2021 у справі № 991/2751/21, від 21.05.2021 у справі № 991/1871/21, від 25.05.2021 у справі № 991/3450/21, від 29.06.2021 у справі № 991/4186/21, від 07.10.2021 у справі № 991/6863/21).
Отже, ОСОБА_6 подав до Вищого антикорупційного суду щонайменше 44 скарги на бездіяльність САП та НАБУ після захисту судом його права та внесення до ЄРДР відомостей щодо повідомленого ним злочину.
Водночас Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду вже встановлювала, що поданням скарг ОСОБА_6 переслідує інші цілі, ніж внесення відомостей за його заявою до ЄРДР, адже такі відомості вже були внесені. Так, кримінальні провадження, розпочаті НАБУ та САП на виконання ухвал слідчих суддів, прокурор САП передав за підслідністю до слідчого відділу Солом'янського УП ГУ НП у місті Києві на НАБУ. Дійсною метою подання скарг є зміна в неналежний процесуальний спосіб органу досудового розслідування зі слідчого відділу Солом'янського УП ГУ НП у місті Києві на НАБУ. Фактичне судове оскарження рішення прокурора САП про визначення підслідності у вказаних провадженнях за Солом'янським УП ГУ НП у місті Києві, яке оскарженню в такий спосіб не підлягає. Зміна органу досудового розслідування здійснюється виключно уповноваженим прокурором в порядку, передбаченому ч. 5 ст. 36, ч. 10 ст. 216, ст. 218 КПК України, а перевірку законності та обґрунтованості згаданого рішення прокурора може бути здійснено Генеральним прокурором або особою, яка виконує його обов'язки, чи керівником САП (ч. 6 ст. 36 КПК України) (ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 21.10.2021 у справі № 991/6670/21, від 21.10.2021 у справі № 991/6784/21, від 21.10.2021 у справі № 991/6703/21).
Враховуючи встановлені обставини, колегія суддів доходить висновку, що слідчий суддя обґрунтовано оцінив подання ОСОБА_6 скарги у цьому провадженні як зловживання правом на подання скарги в порядку п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України.
В апеляційній скарзі особа, яка її подала, не наводить доводів, що спростовують висновок слідчого судді про те, що за аналогічними за змістом заявами ОСОБА_6 Солом'янським УП ГУНП в м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінальних проваджень, підслідність яких визначена відповідними постановами прокурора САП.
У контексті обставин цієї справи колегія суддів додатково зазначає, що повторне звернення зі скаргою після відмови в її задоволенні можливе, якщо скарга подана з інших підстав, які не були предметом попереднього розгляду.
Така позиція узгоджується із реалізованим у КПК України підходом щодо повторного подання клопотань (заяв) при вирішенні інших процесуальних питань, який по суті є запобіжником зловживання правом на звернення до суду: відмова в задоволенні клопотання не перешкоджає його повторному заявленню з інших підстав (ст. 350 КПК України); у разі відмови у задоволенні клопотання про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи слідчий, прокурор не має права повторно звертатися до слідчого судді з клопотанням про дозвіл на обшук того самого житла чи іншого володіння особи, якщо у клопотанні не зазначені нові обставини, які не розглядалися слідчим суддею (ч. 6 ст. 234 КПК України); слідчий суддя, суд має право залишити без розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу, подане раніше тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу, якщо у ньому не зазначені нові обставини, які не розглядалися слідчим суддею, судом (ч. 5 ст. 201 КПК України); особа, яка відмовилася від заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, не має права повторно звертатися до суду з такою самою заявою з тих самих підстав (ч. 2 ст. 465 КПК України).
Таким чином колегія суддів констатує неодноразове подання ОСОБА_6 скарг до слідчих суддів Вищого антикорупційного суду з приводу бездіяльності САП та НАБУ, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР за заявами щодо тих самих обставин, які вже вирішені по суті слідчими суддями, при цьому ухвали слідчих суддів виконані та наведені ОСОБА_6 обставини вже є предметом досудового розслідування, тобто його права захищені судом в порядку, передбаченому КПК України, а тому скарга слідчим суддею правомірно залишена без розгляду.
Стосовно доводу про незаконний склад суду, колегією суддів на підставі наявного в матеріалах провадження протоколу автоматичного визначення слідчого судді від 23.02.2024 встановлено, що скарга ОСОБА_6 розподілена автоматизованою системою документообігу Вищого антикорупційного суду та в такий спосіб був визначений слідчий суддя для її розгляду - слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 . Тож наведений довід апеляційної скарги суд відхиляє. Інших доводів щодо незаконного складу суду або порушення автоматизованого розподілу та визначення слідчого судді апеляційна скарга не містить.
Беручи до уваги те, що за своєю суттю рішення слідчого судді про залишення без розгляду скарг є правильним та відповідає загальним засадам кримінального провадження, а також з метою уникнення надмірного формалізму, за якого скасування оскаржуваної ухвали та призначення нового розгляду не може призвести до інших правових наслідків для ОСОБА_6 , ніж залишення скарги без розгляду, колегія суддів доходить переконання про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали слідчого судді - без змін.
Керуючись ст. 309, 376, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26.02.2024 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4