справа № 991/1447/24
провадження №11-сс/991/185/24
07 березня 2024 року м.Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Києві апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23 лютого 2024 року про залишення скарги без розгляду,
Зміст оскаржуваного рішення і встановлені судом обставини.
Ухвалою слідчого судді від 23 лютого 2024 року скаргу ОСОБА_5 на бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (надалі - ЄРДР), залишено без розгляду.
Висновок слідчого судді щодо залишення скарги без розгляду мотивовано тим, що неодноразові подання ОСОБА_5 скарг до слідчих суддів Вищого антикорупційного суду з приводу бездіяльності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) та Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ), яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР за заявами щодо тих самих обставин, вже вирішені по суті слідчими суддями, при цьому ухвали слідчих суддів виконані та наведені ОСОБА_5 обставини вже є предметом досудового розслідування, тобто його права захищені судом в порядку, передбаченому КПК. Чергове звернення особи до суду з тим самим питанням, яке вже було предметом судового контролю, свідчить про зловживання останнім своїми процесуальними правами, що має наслідком ухвалення слідчим суддею рішення про залишення скарги без розгляду.
Вимоги апеляційної скарги і доводи особи, яка її подала.
Не погоджуючись з рішенням слідчого судді, вважаючи його незаконним, необґрунтованим, невмотивованим та таким, що постановлено з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, ОСОБА_5 звернувся з апеляційною скаргою, за якою просив суд скасувати ухвалу від 23 лютого 2024 року та постановити нову ухвалу, якою зобов'язати уповноважених осіб НАБУ внести відповідні відомості до ЄРДР за його заявою від 15 лютого 2024 року.
В поданій апеляційній скарзі особа посилається на те, що рішення слідчого судді про залишення скарги щодо невнесення відомостей до ЄРДР не передбачено КПК. Мотиви слідчого судді, зазначені в оскаржуваній ухвалі, щодо зловживання ОСОБА_5 процесуальними правами також не передбачені як підстава для залишення скарги без розгляду та є надуманими.
Позиції учасників судового провадження.
Прокурор та особа, яка подала скаргу у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
При цьому ОСОБА_5 , посилаючись на стан здоров'я та вік, в апеляційній скарзі зазначив клопотання про проведення апеляційного розгляду за його участю в режимі відеоконференції. Розглянувши клопотання, за відсутності належних відомостей на підтвердження неможливості особи брати участь в судовому засіданні (відповідних медичних документів тощо) колегія суддів не вбачає передбачених положеннями ст.336 КПК підстав для його задоволення. Ураховуючи зазначене і те, що КПК не передбачає вимог щодо обов'язкової участі сторін у судовому розгляді апеляційних скарг на ухвали слідчих суддів, зокрема щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування, приймаючи до уваги значно скорочені у порівнянні із загальним порядком строки апеляційного перегляду таких ухвал (ч.2 ст.422 КПК), суд на підставі ч.4 ст.405 КПК вважає за можливе провести розгляд апеляційної скарги за відсутності учасників судового провадження.
Мотиви суду.
За положеннями ч.1 ст.404 КПК суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.
Відповідно до п.18 ч.1 ст.3 КПК слідчий суддя наділений повноваженнями судового контролю у кримінальному провадженні.
Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності (п.17 ч.1 ст.7 КПК).
Під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства (ч.1 ст.9 КПК).
На досудовому провадженні згідно з п.1 ч.1 ст.303 КПК можуть бути оскаржені, зокрема, бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами ст.169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.
При перегляді оскаржуваної ухвали колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, дослідивши надані матеріали, вважає правомірним висновок слідчого судді щодо залишення скарги без розгляду, подання якої ОСОБА_5 є зловживанням процесуальними правами, оскільки він використовує інструменти судового захисту прав учасників кримінального провадження з метою ініціювання чергового кримінального провадження в НАБУ за тими ж самими фактами, тому скаргу слідчому судді правомірно залишено без розгляду.
Хоч зазначене рішення прямо не передбачено КПК, воно відповідає меті норми п.1 ч.1 ст.303 КПК, завданням та загальним засадам кримінального провадження.
Та, нормами КПК не передбачено багаторазове (повторне) внесення до ЄРДР відомостей про одне й те ж саме кримінальне правопорушення у зв'язку чим в разі самостійного припинення уповноваженою особою бездіяльності, яка оскаржується, провадження за скаргою підлягає закриттю (абз.2 ч.2 ст.305 КПК).
Водночас КПК не регламентує повноваження слідчого судді у ситуації багаторазового (повторного) оскарження особою бездіяльності уповноважених суб'єктів щодо невнесення відомостей до ЄРДР за різними по даті подання (звернення), але подібними за змістом заявами (повідомленнями) про одне й те саме кримінальне правопорушення, яка (бездіяльність) вже була предметом судового контролю, за наслідками чого суд неодноразово виносив рішення про зобов'язання уповноваженого суб'єкта розпочати досудове розслідування та ці судові рішення були виконані таким суб'єктом.
У зв'язку з чим суд на підставі частини 6 статті 9 КПК вирішує її, виходячи із загальних засад кримінального провадження, а саме верховенства права, обов'язковості судових рішень, публічності, диспозитивності, забезпечення права на оскарження бездіяльності (п.1, 14, 17, 18, 19 ч.1 ст.7 КПК).
Принцип верховенства права у кримінальному провадженні, а також кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ч.2 ст.8, ч.5 ст.9 КПК). Виходячи з практики ЄСПЛ, одним з основоположних аспектів верховенства права є вимога щодо юридичної визначеності, згідно з якою у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів. Юридична визначеність вимагає поваги до принципу res judicata, тобто остаточності рішення суду у спірних правовідносинах. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі (рішення у справі Brumarescu v. Romania, заява №28342/95, від 28 листопада 1999 року, §61, 62).
Відповідно до скарги та доданих до неї матеріалів, слідчим суддею установлено, що заявник порушував питання щодо внесення до ЄРДР відомостей про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.209, ч.2 ст.364 КК, які на його думку вчинені Головою Національного банку України ОСОБА_6 , заступником Голови Національного банку України ОСОБА_7 , розпорядниками ФГВФО ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , міністром внутрішніх справ України ОСОБА_10 та іншими посадовими особами стосовно коштів ПАТ «Міський комерційний банк» із використанням кореспондентських рахунків, відкритих в «Meinl Bank Aktiengesellschaft».
Разом з цим слідчим суддею також встановлено, що слідчі судді Вищого антикорупційного суду неодноразово здійснювали судовий контроль за дотриманням прав ОСОБА_5 за його скаргами (на бездіяльність уповноважених осіб НАБУ та САП щодо невнесення до ЄРДР відомостей за його аналогічними заявами про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст.364, 364-1, 365-2 КК, щодо коштів ПАТ «Міський комерційний банк» із використанням кореспондентських рахунків, відкритих в «Mienl Bank Aktiengeselschaft», Головою НБУ, заступником Голови НБУ, директорами-розпорядниками ФГВФО, міністром внутрішніх справ України, начальниками ГСУ МВС України та ГСУ НП України, головою Держфінмоніторингу) та права скаржника вже були захищені судом в порядку, передбаченому КПК. З цієї підстави наведені ним у заяві обставини вже є предметом досудового розслідування у ряді кримінальних проваджень, розпочатих НАБУ та САП на виконання ухвал слідчих суддів Вищого антикорупційного суду за відповідними скаргами ОСОБА_5 .
Окрім того, Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду неодноразово констатувала, що слідчі судді Вищого антикорупційного суду постановили 10 ухвал на користь ОСОБА_5 за результатами розгляду ідентичних по суті скарг та на їх виконання за заявою скаржника до ЄРДР були внесені відповідні відомості про кримінальне правопорушення - ухвали від 24 березня 2020 року у справі №991/2353/20, від 29 липня 2020 року у справі №991/6072/20, від 30 вересня 2020 року у справі №991/7984/20 (на її виконання НАБУ розпочало кримінальне провадження №520200000000000628 від 08 жовтня 2020 року за ч.2 ст.364 КК), від 24 листопада 2020 року у справі №991/9521/20 (на її виконання САП розпочала кримінальне провадження №420200000000002416 від 11 грудня 2020 року за ч.2 ст.364, ч.2 ст.364-1, ч.2 ст.365-2 КК), від 27 листопада 2020 року у справі №991/9656/20 (на її виконання НАБУ розпочало кримінальне провадження №52020000000000740 від 01 грудня 2020 року за ч.2 ст.364-1 КК), від 27 листопада 2020 року у справі №991/9622/20, від 31 травня 2021 року у справі №991/3400/21 (на її виконання САП розпочало кримінальне провадження №420200000000000288 від 01 червня 2021 року за ч.2 ст.364-1 КК), від 23 червня 2021 року у справі №991/4202/21 (на її виконання САП розпочала кримінальне провадження №420200000000000336 від 30 червня 2021 року за ч.1 ст.364-1 КК), від 23 червня 2021 року у справі №991/4203/21 (на її виконання розпочато кримінальне провадження №420200000000001493 від 16 липня 2021 року за ч.2 ст.364-1 КК), ухвала Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 29 березня 2021 року у справі №991/1870/21 (на виконання цієї ухвали розпочато кримінальне провадження №420200000000000896 від 21 квітня 2021 року за ч.5 ст.191, ч.3 ст.209, ч.1 ст.255, ч.2 ст.364 КК) (детальніше - ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 21 жовтня 2021 року у справі №991/6670/21, від 21 жовтня 2021 року у справі №991/6703/21, від 21 жовтня 2021 року у справі №991/6784/21).
Окрім наведених 10 ухвал, постановлених на користь ОСОБА_5 за результатами розгляду ідентичних по суті скарг, у задоволенні ще 13 аналогічних скарг особи відмовлено з підстав внесення відомостей до ЄРДР за його аналогічними заявами (ухвали слідчих суддів ВАКС від 09 грудня 2020 року у справі №991/9501/20, від 18 січня 2021 року у справі №991/9483/20, від 18 січня 2021 року у справі №991/9574/20, від 25 березня 2021 року у справі №991/1794/21, від 25 березня 2021 року у справі №991/1798/21, від 01 жовтня 2021 року у справі №991/6699/21 (залишена без змін ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 26 жовтня 2021 року), від 25 листопада 2021 року у справі №991/7874/21 (залишена без змін ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 08 грудня 2021 року), від 26 листопада 2021 року у справі №991/7924/21 (залишена без змін ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 06 грудня 2021 року), від 25 листопада 2021 року у справі №991/7871/21 (залишена без змін ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 09 грудня 2021 року), від 30 грудня 2021 року у справі №991/6613/21, від 07 квітня 2022 року у справі №991/8535/21, від 07 квітня 2022 року у справі №991/8483/21, від 07 квітня 2022 року у справі №991/8533/21).
Також слідчі судді Вищого антикорупційного суду неодноразово приймали рішення про залишення без розгляду аналогічних скарг ОСОБА_5 з підстав зловживання правом на подання скарги, які були залишені без змін Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду (ухвала від 07 жовтня 2021 року у справі №991/6670/21, залишена без змін 21 жовтня 2021 року; ухвала від 07 жовтня 2021 року у справі №991/6784/21, залишена без змін 21 жовтня 2021 року; ухвала від 07 жовтня 2021 року у справі №991/6703/21, залишена без змін 21 жовтня 2021 року; ухвала від 17 грудня 2021 року у справі №991/8505/21, залишена без змін від 24 грудня 2021 року; ухвала від 17 грудня 2021 року у справі №991/8462/21, залишена без змін 14 січня 2022 року; ухвала від 24 грудня 2021 року у справі №991/8461/21, залишена без змін 11 січня 2022 року; ухвала від 26 січня 2022 року у справі №991/8563/21, залишена без змін в цій частині 03 лютого 2022 року; ухвала від 26 листопада 2021 року у справі №991/7958/21; ухвала від 26 листопада 2021 року у справі №991/7951/21, ухвала від 10 грудня 2021 року у справі №991/8034/21). З аналогічних підстав провадження за скаргою ОСОБА_5 закрито (ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01 листопада 2021 року у справі №991/6616/21, залишена без змін ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 11 листопада 2021 року).
Окрім цього, слідчими суддями Вищого антикорупційного суду ряд аналогічних скарг ОСОБА_5 були або повернуті через пропуск строку звернення до суду, або у відкритті провадження за ними було відмовлено з підстав захисту прав заявника іншими слідчими суддями за аналогічними скаргами, або провадження за ними було закрито через втрату заявником процесуального інтересу (ухвали слідчих суддів Вищого антикорупційного суду від 24 вересня 2020 року у справі №991/7926/20, від 25 вересня 2020 року у справі №991/7985/20, від 16 жовтня 2020 року у справі №991/8548/20, від 26 жовтня 2020 року у справі №991/8808/20, від 18 березня 2021 року у справі №991/3420/21, від 18 березня 2021 року та №991/3399/21, від 21 квітня 2021 року у справі №991/2751/21, від 21 травня 2021 року у справі №991/1871/21, від 25 травня 2021 року у справі №991/3450/21, від 29 червня 2021 року у справі №991/4186/21, від 07 жовтня 2021 року у справі №991/6863/21).
Отже, ОСОБА_5 подав до ВАКС щонайменше 44 скарги на бездіяльність САП та НАБУ після захисту судом його права та внесення до ЄРДР відомостей щодо повідомленого ним злочину.
Водночас Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду вже встановлювала, що поданням скарг ОСОБА_5 переслідує інші цілі, ніж внесення відомостей за його заявою до ЄРДР, адже такі відомості вже були внесені. Так, кримінальні провадження, розпочаті НАБУ та САП на виконання ухвал слідчих суддів, прокурор САП передав за підслідністю до слідчого відділу Солом'янського УП ГУ НП у місті Києві на НАБУ, дійсною метою подання скарг є зміна в неналежний процесуальний спосіб органу досудового розслідування зі слідчого відділу Солом'янського УП ГУ НП у місті Києві на НАБУ та фактичне судове оскарження рішення прокурора САП про визначення підслідності у вказаних провадженнях за Солом'янським УП ГУ НП у місті Києві, яке оскарженню в такий спосіб не підлягає. Зміна органу досудового розслідування здійснюється виключно уповноваженим прокурором в порядку, передбаченому ч.5 ст.36, ч.10 ст.216, ст.218 КПК, а перевірку законності та обґрунтованості згаданого рішення прокурора може бути здійснено Генеральним прокурором або особою, яка виконує його обов'язки, чи керівником САП (ч.6 ст.36 КПК) (ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 21 жовтня 2021 року у справі №991/6670/21, від 21 жовтня 2021 року у справі №991/6784/21, від 21 жовтня 2021 року у справі №991/6703/21).
Окрім цього, слідчий суддя звернув увагу на те, що ОСОБА_5 у подальшому подано до Вищого антикорупційного суду, зокрема, лише за період з листопада 2023 року по січень 2024 року 9 аналогічних скарг з тим самим предметом оскарження, у яких: відмовлено у задоволенні скарги (ухвали слідчих суддів Вищого антикорупційного суду від 13 листопада 2023 року у справі №991/9775/23, залишена без змін ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 20 листопада 2023 року, від 16 листопада 2023 року у справі №991/9772/23, від 01 грудня 2023 року у справі №991/10394/23, від 01 грудня 2023 року у справі №991/9676/23); скаргу залишено без розгляду (ухвали слідчих суддів Вищого антикорупційного суду від 16 листопада 2023 року у справі №991/1005/23, від 24 листопада 2023 року у справі №991/9898/23, від 27 листопада 2023 року у справі №991/10297/23, залишена без змін ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 04 грудня 2023 року, від 29 листопада 2023 року у справі №991/9997/23); закрито провадження за скаргою ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17 листопада 2023 року у справі №991/9897/23.
Враховуючи встановлені обставини, подання скарги у цьому провадженні слідчий суддя обґрунтовано оцінив як зловживання особою правом на подання скарги в порядку п.1 ч.1 ст.303 КПК.
В апеляційній скарзі особа не наводить доводів, що спростовують висновок слідчого судді про те, що за аналогічними за змістом заявами ОСОБА_5 Солом'янським УП ГУНП в м.Києві здійснюється досудове розслідування кримінальних проваджень, підслідність яких визначена відповідними постановами прокурора САП.
У контексті обставин цієї справи суд додатково зазначає, що повторне звернення зі скаргою після відмови в її задоволенні можливе, якщо скарга подана з інших підстав, які не були предметом попереднього розгляду.
Така позиція узгоджується із реалізованим у КПК підходом щодо повторного подання клопотань (заяв) при вирішенні інших процесуальних питань, який по суті є запобіжником зловживання правом на звернення до суду: відмова в задоволенні клопотання не перешкоджає його повторному заявленню з інших підстав (ст.350 КПК); у разі відмови у задоволенні клопотання про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи слідчий, прокурор не має права повторно звертатися до слідчого судді з клопотанням про дозвіл на обшук того самого житла чи іншого володіння особи, якщо у клопотанні не зазначені нові обставини, які не розглядалися слідчим суддею (ч.6 ст.234 КПК); слідчий суддя, суд має право залишити без розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу, подане раніше тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу, якщо у ньому не зазначені нові обставини, які не розглядалися слідчим суддею, судом (ч.5 ст.201 КПК); особа, яка відмовилася від заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, не має права повторно звертатися до суду з такою самою заявою з тих самих підстав (ч.2 ст.465 КПК).
Таким чином колегія суддів констатує неодноразове подання ОСОБА_5 скарг до слідчих суддів Вищого антикорупційного суду з приводу бездіяльності САП та НАБУ, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР за заявами щодо тих самих обставин, які вже вирішені по суті слідчими суддями, при цьому ухвали слідчих суддів виконані та наведені особою обставини вже є предметом досудового розслідування, тобто його права захищені судом в порядку, передбаченому КПК, а тому скарга слідчому судді правомірно залишена без розгляду.
Стосовно доводу про незаконний склад суду колегією суддів на підставі наявних в матеріалах провадження протоколів автоматичного визначення слідчого судді від 22 лютого 2024 року встановлено, що скарга ОСОБА_5 розподілена автоматизованою системою документообігу Вищого антикорупційного суду та в такий спосіб визначений слідчий суддя для їх розгляду - слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_11 , відтак наведений довід апеляційної скарги суд відхиляє, інших доводів щодо незаконного складу суду або порушення автоматизованого розподілу та визначення слідчого судді апеляційна скарга не містить.
Беручи до уваги те, що за своєю суттю рішення слідчого судді про залишення без розгляду скарги є правильним та відповідає загальним засадам кримінального провадження, а також з метою уникнення надмірного формалізму, за якого скасування оскаржуваної ухвали та призначення нового розгляду не може призвести до інших правових наслідків для ОСОБА_5 , ніж залишення її без розгляду та повернення йому скарги, колегія суддів дійшла переконання про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали слідчого судді - без змін.
На підставі наведеного, керуючись ст.404, 405, 407, 419, 422, 532 КПК, колегія суддів
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23 лютого 2024 року залишити без змін.
Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді:
___________ ___________ ___________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3