Справа № 161/21082/23 Провадження №33/802/195/24 Головуючий у 1 інстанції:Крупінська С. С.
Доповідач: Денісов В. П.
12 березня 2024 року місто Луцьк
Суддя Волинського апеляційного суду Денісов В.П., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Мамченка І.О., розглянувши апеляційну скаргу захисника на постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 08 лютого 2024 року щодо ОСОБА_1 ,
Оскаржуваною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та призначено йому стягнення у виді штрафу 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Так ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 21.11.2023 о 20 год. 28 хв. в м.Луцьку, вул.Рівненська, 76, керував транспортним засобом «Ауді 80», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Alcоtest 6810» та проведення огляду у медичному закладі відмовився.
Не погодившись із постановою судді, захисник Мамченко І.О. подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що оскаржувана постанова винесена без повного та всебічного з'ясування обставин у справі, з неправильним застосуванням норм матеріального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
Захисник вказує про порушення працівниками поліції вимог ст.266 КУпАП, оскільки останні зафіксували факт відмови ОСОБА_1 від огляду на стан алкогольного сп'яніння за відсутності двох свідків, а також не забезпечили доставку водія до найближчого закладу охорони здоров'я.
У свою чергу, на переконання апелянта, відеозапис, доданий до протоколу, не містить жодної інформації на підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом.
Захисник зауважує, що місцевим судом безпосередньо не було допитано працівників поліції, які складали протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 .. Також в мотивувальній частині оскаржуваній постанови суд зазначив, що ОСОБА_1 вчинив керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, однак згідно протоколу останньому у провину ставиться відмова від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння. Таким чином, на думку захисника, суд першої інстанції вийшов за межі протоколу про адміністративне правопорушення.
На підставі зазначеного просить оскаржувану постанову скасувати, прийняти нову, якою провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши ОСОБА_1 та його захисника, які підтримували апеляційну скаргу і просили скасувати постанову судді та закрити провадження у справі, доходжу висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.
Відповідно до вимог ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Згідно приписів ст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Положеннями ст.280 КУпАП регламентовано, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
З'ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, з урахуванням вимог ст.252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вказаних вимог закону суд першої інстанції, розглядаючи матеріали про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , дотримався.
Не зважаючи на невизнання ОСОБА_1 своєї вини у вчиненому, його винуватість у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, повністю підтверджується наявними у справі доказами.
Зокрема, вина ОСОБА_1 стверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ №309955 від 21.11.2023 (а.с.1); направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 21.11.2023 (а.с.3); актами огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 21.11.2023 (а.с.4-5); копією постанови про притягнення до адміністративної відповідальності серії ЕАТ №8184437 від 21.11.2023 (а.с.8); відеозаписом з нагрудної камери поліцейського від 21.11.2023 (а.с.9).
Апеляційний суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом і правосвідомістю (ч.1 ст.251, ст.252 КУпАП), не убачає будь-яких підстав не довіряти цим доказам, які у своїй сукупності та взаємозв'язку доводять вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, яке ставиться йому у провину.
Захисник в апеляційній скарзі вказує, що відеозапис долучений до протоколу про адміністративне правопорушення не містить жодних відомостей, котрі підтвердили факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 , однак, на переконання апеляційного суду, вони є голослівними та спростовуються матеріалами справи.
З відеозаписів № 3978 та 3977 убачається, як патрульний автомобіль слідує за транспортним засобом, котрий в подальшому зупинився на території АЗС. У свою чергу, на відеозаписі №..kifoo зафіксовано, що поліцейські підходять до автомобіля, на водійському місці якого перебуває ОСОБА_1 , інших осіб в транспортному засобі немає (а.с.9).
Таким чином вказаний відеозапис повністю підтверджує факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, що спростовує твердження сторони захисту про протилежне.
В подальшому працівниками поліції була озвучено ОСОБА_1 причину зупинки транспортного засобу, виявлені в нього ознаки алкогольного сп'яніння та запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки, з чим останній погодився. В подальшому поліцейськими ОСОБА_1 надано герметично запакований мундштук та зроблено пробний замір на наявність чи відсутність спиртовмісних речовин в приладі. Працівниками поліції неодноразово роз'яснено ОСОБА_1 необхідність саме видихати повітря в мундштук до звукового сигналу приладу.
Однак ОСОБА_1 , незважаючи на роз'яснення поліцейського, не видихував потрібний вміст повітря для проведення приладом аналізу, тим самим вчиняв дії на ухилення від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу Драгер на місця зупинки транспортного засобу.
У зв'язку з ухиленням ОСОБА_1 від проходження вказаного огляду на місці зупинки транспортного засобу, працівником поліції неодноразово останньому пропонувалося проїхати для проведення процедур освідування в найближчий заклад охорони здоров'я. ОСОБА_1 хоча і вказував, що згідний пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров'я, однак на вимогу працівника поліції прослідувати в патрульний автомобіль для доставки в медзаклад відмовився (відеозапис №..kifoo 20:44-20:47 год) (а.с.9).
З огляду на дії ОСОБА_1 , які виразилися в ухиленні від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, як на місці зупинки транспортного засобу так і в медичному закладі, працівниками поліції було правильно кваліфіковані дії першого як порушення п.2.5 ПДР, та складено щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП.
Наявний в матеріалах справи відеозапис події відповідає вимогам ст.251 КУпАП, згідно якої доказом є показання технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису.
Таким чином досліджені відеозаписи не викликають сумніву у достовірності відображених на них подій та у сукупності з іншими наявними в матеріалах справи доказами свідчать про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Проведення огляду на стан сп'яніння здійснюється в порядку, встановленому ст.266 КУпАП з дотриманням вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка затверджена спільним наказом МВС України та Міністерства охорони здоров'я №1452/735 від 09.11.2015 року, також порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17.12.2008 р.
Частиною 2 статті 266 КУпАП, до якої внесені зміни Законом України № 1231-IX від 16 лютого 2021 року встановлено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Отже, огляд на стан алкогольного сп'яніння проводиться у присутності двох свідків тільки у випадку коли неможливе застосування поліцейським технічних засобів відеозапису.
Матеріалами стверджено, що огляд водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння за протоколом про адміністративне правопорушення зафіксований технічними засобами відеозапису, на яких чітко вбачається процедура його огляду на стан алкогольного сп'яніння, а тому присутність свідків у такій дії не обов'язкова.
З огляду на вказане, посилання захисника на незалучення працівниками поліції двох свідків під час огляду ОСОБА_1 є безпідставними, оскільки вони суперечать приписам ч.2 ст.266 КУпАП, а тому не беруться апеляційним судом до уваги.
Суд апеляційної інстанції не вбачає порушень вимог КУпАП при проведені огляду водія ОСОБА_1 на визначення стану алкогольного сп'яніння та складання протоколу про адміністративне правопорушення, які могли б стати безумовною підставою для скасування судового рішення.
Незгода апелянта з оцінкою місцевим судом доказів у даній справі не може бути достатньою та обґрунтованою підставою для визнання їх недопустимими, а є лише способом захисту і намаганням спростувати ті докази, які об'єктивно вказують на вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
У свою чергу, апеляційний суд не вбачає будь-якої необхідності в проведенні місцевим судом безпосереднього допиту працівників поліції ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які здійснювали огляд водія та складали протокол, адже матеріали справи містять належні і допустимі докази, які узгоджуються між собою, та у своїй сукупності підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, яке ставиться йому у провину.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Таким чином відмова від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння є самостійними ознаками правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови суддя вказав, що ОСОБА_1 вчинив керування транспортним засобом в стані алкогольного сп?яніння, однак, на переконання апеляційного суду, вказане є не що іншим як допущенною опискою. Адже місцевим судом встановлено, що докази наявні в матеріалах справи повністю підтверджують викладенні в протоколі про адміністративне правопорушення обставини, тобто факт відмови ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп?яніння.
Таким чином, висновки суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у передбаченому законом порядку, та належно дослідженими і оціненими судом доказами у їх сукупності, а накладене на нього безальтернативне стягнення відповідає повністю вимогам ст.ст.23, 33 КУпАП.
Враховуючи вказане вище, підстав для скасування постанови судді з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, апеляційний суд не знаходить.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,
Апеляційну скаргу захисника Мамченка І.О. - залишити без задоволення, а постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 08 лютого 2024 року щодо ОСОБА_1 - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Волинського
апеляційного суду В.П. Денісов