Справа № 161/12913/23 Головуючий у 1 інстанції: Пушкарчук В. П.
Провадження № 22-ц/802/147/24 Доповідач: Шевчук Л. Я.
11 березня 2024 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого-судді Шевчук Л. Я.,
суддів Данилюк В. А., Киці С. І.,
секретар с/з Черняк О. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний виконавець виконавчого округу Волинської області Шульженко Ігор Сергійович, про визнання припиненою іпотеки, скасування державної реєстрації іпотеки та державної реєстрації обтяження нерухомого майна, що є предметом іпотеки, за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_2 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 листопада 2023 року,
У липні 2023 року ОСОБА_1 звернулася в суд із зазначеними позовними вимогами, які обґрунтувала тим, що 24 червня 2008 року між Акціонерним комерційним банком (далі - АКБ) «Форум» та Товариством з обмеженою відповідальністю (далі - ТзОВ) «Терракота» був укладений кредитний договір № 0025/08/22-КLМVІ, за умовами якого банк надав товариству кредит у формі мультивалютної відновлювальної кредитної лінії. На забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 24 червня 2008 року між АКБ «Форум» та ОСОБА_1 був укладений договір іпотеки, предметом якого є житлове приміщення площею 231,5 кв. м., яке розташоване на АДРЕСА_1 . Рішенням Господарського суду Волинської області від 22 лютого 2011 року ухвалено стягнути з позичальника ТзОВ «Терракота» в користь АКБ «Форум» заборгованість за кредитним договором у розмірі 1344054,64 грн. Надалі право вимоги за кредитним договором та договором забезпечення набув відповідач у цій справі ОСОБА_2 . Постановою Волинського апеляційного суду від 13 лютого 2019 року в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором ухвалено звернути стягнення на предмет іпотеки - житловий будинок загальною площею 231,5 кв. м., житловою площею 161,3 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та земельну ділянку площею 0,0226 га, на якій розташований цей житловий будинок, шляхом проведення прилюдних торгів. На примусове виконання постановленого судового рішення приватним виконавцем виконавчого округу Волинської області Шульженком І. С. 06 березня 2019 року відкрито виконавче провадження № 58556597. У свою чергу 17 березня 2020 року на виконання покладених на позичальника зобов'язань у виконавчому провадженні № 58556597 на депозитний рахунок приватного виконавця нею було сплачено 1478960,10 грн. Як наслідок, 18 березня 2020 року приватним виконавцем Шульженком І. С. прийнято постанову про закінчення вказаного виконавчого провадження.
Позивачка вважає, що на даний час усі свої зобов'язання за кредитним договором виконано, заборгованість за кредитом сплачена, але іпотека на належне їй на праві власності нерухоме майно продовжує існувати, а іпотекодержатель ОСОБА_2 в порушення вимог Закону України «Про іпотеку» жодних дій для зняття обтяження не вчиняє.
Посилаючись на зазначені обставини, позивачка просила суд визнати припиненою іпотеку за іпотечним договором від 24 червня 2008 року, який був укладений між АКБ «Форум» та нею, посвідченим приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області Онищук І. П. 24 червня 2008 року, зареєстровано у реєстрі за № 3040; скасувати державну реєстрацію іпотеки житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 231,5 кв. м., житловою площею 161,3 кв. м., який належить їй на праві приватної власності та державну реєстрацію обтяження нерухомого майна, що є предметом цієї іпотеки; стягнути з відповідача ОСОБА_2 у її користь судові витрати по справі.
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 листопада 2023 року у цій справі позов задоволено.
Ухвалено визнати припиненою іпотеку за іпотечним договором від 24 червня 2008 року, укладеним між Акціонерним комерційним банком «Форум» та ОСОБА_1 , посвідченим приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області Онищук І. П. 24 червня 2008 року, зареєстровано у реєстрі за № 3040.
Скасовано державну реєстрацію іпотеки житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 231,5 кв. м., житловою площею 231,5 кв. м., який належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , номер запису про іпотеку 27595787 та державну реєстрацію обтяження нерухомого майна, що є предметом цієї іпотеки, тип обтяження - заборона на нерухоме майно, реєстраційний номер обтяження - 7447865, зареєстровано 24 червня 2008 року у Єдиному реєстрі заборон відчуження об?єктів нерухомого майна.
Стягнуто із ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 2147,20 грн судового збору.
Не погоджуючись із постановленим судовим рішенням, відповідач ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у позові ОСОБА_1 .
У відзиві на подану апеляційну скаргу представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Тарасенко О. В. просив апеляційну скаргу залишити без задоволення.
У судове засідання учасники справи не з?явилися, хоча у встановленому законом порядку були повідомлені про час та місце розгляду справи, а тому апеляційний суд розглянув справу у їх відсутності.
Апеляційний суд тричі відкладав розгляд справи за клопотанням відповідача ОСОБА_2
29 лютого 2024 року апеляційний суд відклав розгляд цієї справи за клопотанням відповідача ОСОБА_2 до 10 години 11 березня 2024 року. У своєму клопотанні відповідач ОСОБА_2 просив суд відкласти розгляд справи у зв?язку з необхідністю отримання ним правової допомоги та можливістю знайти представника.
Учасники справи, у тому числі відповідач ОСОБА_2 , не з?явилися в судове засідання на 10 годину 24 березня 2024 року.
При цьому відповідач ОСОБА_2 не подавав апеляційному суд заяву про відкладення розгляду справи.
28 лютого 2024 року позивачка ОСОБА_1 подала апеляційному суду заяву, у якій просила розгляд цієї справи проводити без її особистої присутності у судовому засіданні.
Разом з тим апеляційному суду надійшло клопотання відповідача ОСОБА_2 про зупинення провадження у цій справі до вирішення іншої справи.
Суд апеляційної інстанції зазначене клопотання відповідача ОСОБА_2 не розглядав, оскільки клопотання на «Електронний суд» надійшло о 10 годині 18 хвилин 11 березня 2024 року, а письмове клопотання про зупинення провадження у справі подано ОСОБА_2 апеляційному суду о 10 годині 19 хвилин 11 березня 2024 року, хоча розгляд цієї справи було розпочато о 10 годині 00 хвилин 11 березня 2024 року у відсутності учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення апеляційної скарги відповідача без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з таких підстав.
Задовольняючи позов ОСОБА_1 , суд першої інстанції дійшов висновку, що у зв?язку з припиненням основного зобов?язання за кредитним договором припиняється і іпотека. Проте іпотекодержатель ОСОБА_2 не звернувся із заявою до нотаріуса про державну реєстрацію припинення іпотеки.
Такі висновки суду відповідають встановленим обставинам справи та зроблені з дотриманням вимог закону.
Судом за матеріалами справи встановлено, що 24 червня 2008 року між АКБ «Форум» та ТзОВ «Терракота» був укладений кредитний договір, за умовами якого банк надав позичальнику кредитні кошти у формі мультивалютної відновлювальної кредитної лінії для поповнення обігових коштів з максимальним лімітом заборгованості у сумі, еквівалентній 1148000,00 грн строком до 23 червня 2009 року зі сплатою 22 проценти річних за користування кредитними коштами у гривнях, 14 процентів річних за користування кредитними коштами у доларах США (а.с.17-21).
Цього ж дня 24 червня 2008 року між АКБ «Форум» (іпотекодержатель) та ОСОБА_1 (іпотекодавець) був укладений договір іпотеки на забезпечення вимог іпотекодержателя, що витікають із кредитного договору від 24 червня 2008 року, укладеного між іпотекодержателем АКБ «Форум» та позичальником ТзОВ «Терракота», за умовами якого позичальник зобов?язувався перед іпотекодержателем повернути кредит у розмірі 1148000,00 грн, сплатити проценти за його користування, комісійну винагороду, неустойку. Предметом іпотеки є нерухоме майно, а саме: цілий житловий будинок площею 231,5 кв. м., розташований на АДРЕСА_1 . Заставна вартість предмета іпотеки визначається сторонами у розмірі 1378192,00 грн (а.с.14-16).
Позичальник ТзОВ «Терракота» свої зобов?язання за кредитним договором належним чином не виконувало, внаслідок чого станом на 12 січня 2011 року утворилася заборгованість за кредитом у розмірі 1344054,64 грн, яка складається з простроченої заборгованості за кредитом у розмірі 1148000 грн та простроченої заборгованості зі сплати процентів у розмірі 196054,64 грн.
Рішенням Господарського суду Волинської області від 22 лютого 2011 року ухвалено стягнути із ТзОВ «Терракота» в користь АКБ «Форум» заборгованість за кредитом в загальному розмірі 1344054,64 грн.
17 лютого 2011 року та 01 березня 2012 року банк, як іпотекодержатель, звертався до ОСОБА_1 , як іпотекодавця, із письмовою вимогою про усунення порушень виконання умов кредитного договору, майновим поручителем якого є відповідачка, у якій просив погасити заборгованість за цим договором протягом 30 днів з моменту надіслання їй цієї письмової вимоги. Проте, така вимога банку іпотекодавцем не виконана, порушення умов кредитного договору не усунуто.
Постановою Волинського апеляційного суду від 13 лютого 2019 року у цивільній справі № 0308/10668/12 в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 0025/08/22 KLMVI від 24 червня 2008 року у розмірі 1344054,64 грн ухвалено звернути стягнення на предмет іпотеки - житловий будинок загальною площею 231,5 кв. м., житловою площею 161,3 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та земельну ділянку площею 0,0226 га, на якій розташований вказаний житловий будинок, які належать на праві власності ОСОБА_1 , шляхом проведення прилюдних торгів.
Постановою Верховного Суду від 12 лютого 2020 року постанову Волинського апеляційного суду від 13 лютого 2019 року змінено, з мотивувальної частини постанови виключено посилання на абзац - «Проте з таким висновком суду першої інстанції погодитися не можна».
Під час розгляду цивільної справи № 0308/10668/12 ОСОБА_2 набув прав кредитора у зобов'язаннях, які виникли на підставі кредитного договору № 0025/08/22 KLMVI від 24 червня 2008 року та договору забезпечення до нього.
Зазначене судове рішення набрало законної сили та на його примусове виконання був виданий виконавчий лист, який пред'явлено стягувачем до виконання приватному виконавцю виконавчого округу Волинської області Шульженку І. С.
06 березня 2019 року приватним виконавцем прийнята постанова про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа № 0308/10668/12, виданого 27 лютого 2019 року, про звернення стягнення на предмет іпотеки - житловий будинок загальною площею 231,5 кв. м., житловою площею 161,3 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та земельну ділянку площею 0,0226 га, на якій розташований вказаний житловий будинок, які належать на праві власності боржнику ОСОБА_1 (а.с.43).
17 березня 2020 року на депозитний рахунок приватного виконавця Шульженка І. С. боржником ОСОБА_1 перераховані кошти у загальному розмірі 1478960,10 грн з призначенням платежу: борг згідно виконавчого листа № 0308/10668/12 від 27 лютого 2019 року; боржник ОСОБА_1 ; в/п НОМЕР_1 . Зазначена сума коштів складається із заборгованості згідно виконавчого документа та коштів виконавчого провадження.
18 березня 2020 року приватним виконавцем Шульженком І. С. прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження № 58556597 з підстав того, що заборгованість згідно виконавчого документа та кошти виконавчого провадження у розмірі 1478960,10 грн сплачено боржником ОСОБА_1 у повному обсязі 17 березня 2020 року (а.с.48).
У свою чергу, 06 квітня 2020 року приватний виконавець перерахував стягувачу ОСОБА_2 грошові кошти за кредитним договором у розмірі 1344054,64 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 714 від 06 квітня 2020 року.
Таким чином, судом встановлено, що забезпечене іпотекою основне зобов?язання за кредитним договором виконано.
Відповідно до статей 1054, 1055 ЦК України за кредитним договором, який укладається у письмовій формі, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 525 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Стаття 599 ЦК України визначає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до частни 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Системний аналіз статей 599, 1049, 1054 ЦК України свідчить, що належним виконанням кредитного договору є зарахування на узгоджений сторонами рахунок кредитора суми кредиту, передбачених договором процентів та можливих штрафних санкцій, у разі їх нарахування.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду (частина 1 статті 3 Закону України «Про іпотеку»).
Згідно із частиною 5 статті 3 Закону України «Про іпотеку» іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і, за загальним правилом, є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.
Відповідно до частин 1, 3 статті 17 Закону України «Про іпотеку» іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її; з інших підстав, передбачених цим Законом. Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.
За належного виконання у повному обсязі забезпеченого іпотекою основного зобов'язання за кредитним договором припиняється як це зобов'язання, так і зобов'язання за договором іпотеки, які є похідними від основного зобов'язання (такий правовий висновок зроблений у постанові Верховного Суду від 14 лютого 2018 року у справі № 910/16461/16; у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 522/407/15-ц; у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 711/4556/16-ц).
Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку (частина 3 статті 17 Закону України «Про іпотеку»).
Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель зобов'язаний звернутися до державного реєстратора із заявою про державну реєстрацію припинення іпотеки не пізніше 14 днів з дня повного погашення боргу за основним зобов'язанням, забезпеченим іпотекою.
Згідно з частиною 3 статті 44 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» після припинення обтяження обтяжувач самостійно або на письмову вимогу боржника чи особи, права якої порушено внаслідок наявності запису про обтяження, протягом п'яти днів зобов'язаний подати держателю або реєстратору Державного реєстру заяву про припинення обтяження і подальше вилучення відповідного запису з Державного реєстру. У разі невиконання цього обов'язку обтяжувач несе відповідальність за відшкодування завданих збитків.
У пункті 2.2.2. договору іпотеки від 24 червня 2008 року, укладеного між АКБ «Форум» (іпотекодержатель) та ОСОБА_1 (іпотекодавець), зазначено, що іпотекодержатель гарантує, що після повного виконання зобов'язань за кредитним договором ним будуть здійснені усі необхідні дії щодо звільнення предмета іпотеки від зобов'язань, якими він обтяжений згідно умов цього договору (а.с.14, зворот).
Законодавство не вимагає від іпотекодавця будь-яких дій, пов'язаних з припиненням іпотеки, оскільки іпотека за відсутності іншої обґрунтованої заборгованості припиняється за фактом виконання основного зобов'язання згідно зі статтею 17 Закону України «Про іпотеку», а також відповідно до умов договору іпотеки від 24 червня 2008 року.
При цьому, судом встановлено, що іпотекодавець ОСОБА_1 08 червня 2021 року повідомила іпотекодержателя ОСОБА_2 про необхідність звернення останнього до нотаріуса із заявою для вчинення нотаріальної дії - зняття заборони відчуження нерухомого майна, накладеної у зв'язку з посвідченням договору іпотеки від 24 червня 2008 року. 19 липня 2021 року приватний нотаріус Луцького міського нотаріального округу Волинської області Ариванюк Т. О. посвідчила, що нею 08 червня 2021 року заяву ОСОБА_1 передано ОСОБА_2 . Заява була передана рекомендованим листом та отримана 07 липня 2021 року (а.с.51).
Натомість, іпотекодержатель ОСОБА_2 не звернувся із заявою до нотаріуса для вчинення нотаріальної дії - зняття заборони відчуження нерухомого майна.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про задоволення позову ОСОБА_1 .
Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що відповідач ОСОБА_2 не був повідомлений про час та місце розгляду справи, що, як зазначає відповідач, позбавило його права надати суду докази, якими він заперечував проти позову.
Рішення судом у цій справі постановлено 15 листопада 2023 року.
Згідно з довідкою Луцького міськрайонного суду Волинської області про доставку SMS (а.с.90) SMS повідомлення щодо документу «Судова повістка про виклик до суду в справі цивільній, адміністративній, про адміністративне правопорушення, іншій» на 15.11.2023 10:00:00 по справі № 161/12913/23 (2/161/3362/23) від 31.10.2023 сформовано 31.10.2023 12:34:50 одержувачу ОСОБА_2 на номер телефону НОМЕР_2 . Доставлено 31.10.2023 12:43:21. Текст SMS: «Луцький міськрайонним суд Волинської області. Викликається ОСОБА_2 як відповідач на 10:00 15.11.2023, зал 18, справа 161/12913/23, позивач ОСОБА_1 , суддя Пушкарчук В. П. Подати паспорт. Наслідки неявки - стаття 223 ЦПК України».
Також не заслуговують на увагу колегії суддів доводи апеляційної скарги відповідача про те, що він не зобов?язаний подавати заяву про припинення обтяження, оскільки приватний виконавець чи позивачка ОСОБА_1 могли самі звернутися до нотаріуса/державного реєстратора із заявою про зняття іпотечних зобов?язань.
Такі доводи апеляційної скарги суперечать умовам укладеного договору іпотеки та вимогам закону, а саме положенням частини 3 статті 44 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», яка визначає, що після припинення обтяження обтяжувач самостійно або на письмову вимогу боржника чи особи, права якої порушено внаслідок наявності запису про обтяження, протягом п?яти днів зобов?язаний подати держателю або реєстратору Державного реєстру заяву про припинення обтяження і подальше вилучення відповідного запису з Державного реєстру.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не впливають на правильність судового рішення.
На підставі наведеного суд апеляційної інстанції доходить висновку, що рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись статтями 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 листопада 2023 року у цій справі залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий
Судді