Справа № 159/142/24 Провадження №11-кп/802/255/24 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
12 березня 2024 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
засудженого - ОСОБА_7 , (в режимі відеоконференції)
захисника - ОСОБА_8 , (в режимі відеоконференції)
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою захисника засудженого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 на ухвалу Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 16 січня 2024 року стосовно ОСОБА_7 ,
Вироком Дружківського міського суду Донецької області від 07 березня 2023 року ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України та на підставі ст. 69 КК України призначено йому покарання у вигляді тримання у дисциплінарному батальйоні для військовослужбовців строком на 2 (два) роки.
Ухвалою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 16 січня 2024 року відмовлено у задоволенні заяви захисника ОСОБА_8 про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_7 від відбування покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні.
Обґрунтовуючи своє рішення, суд зазначив, що у заяві і під час судового розгляду не було встановлено, яким чином поведінка ОСОБА_7 як середньостатистичного військовослужбовця, який немає дисциплінарних стягнень дозволяє суду дійти висновку, що відбувши такий короткий строк покарання за вчинення умисного військового кримінального правопорушення, що є тяжким злочином, останній довів своє виправлення.
Не погоджуючись з рішенням суду, захисник подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити заяву про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_7 від відбування покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні.
Апелянт вказує, що на момент розгляду клопотання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання ОСОБА_7 відбув понад 2/3 строку покарання в дисциплінарному батальйоні військової частини НОМЕР_1 . Захисник вважає, що її підзахисний своєю сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів, що він став на шлях виправлення. Отже, беручи до уваги поведінку ОСОБА_7 під час відбування покарання, позитивну характеристику, яка свідчить про його виправлення, зважаючи на бажання останнього продовжувати військову службу, є підстави для умовно-дострокового звільнення ОСОБА_7 від відбування покарання.
Заслухавши доповідача, який доповів суть ухвали та виклав доводи апеляційної скарги, міркування засудженого та його захисника, які просили задовольнити подану апеляційну скаргу, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника, перевіривши матеріали провадження, апеляційний суд доходить наступного висновку.
Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Згідно ст. 81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим передбаченого частиною третьою цієї статті відповідної частини строку покарання, при цьому якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Разом з тим, основним і вирішальним є не факт відбування визначеної частини покарання, а досягнення однієї із цілей покарання - виправлення засудженого.
Відповідно до ст. 6 КВК України, виправлення засудженого - це процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки. Основними засобами такого виправлення є встановлений порядок виконання та відбування покарання (режим), суспільно корисна праця, соціально-виховна робота, загальноосвітнє і професійно-технічне навчання, громадський вплив.
У відповідності до ч. 2 ст. 130 КВК України засуджені, які стали на шлях виправлення або сумлінною поведінкою і ставленням до праці та навчання довели своє виправлення, можуть бути у встановленому законом порядку представлені до умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.
Вказаних вище вимог суд першої інстанції не дотримався та належної правової оцінки встановленим обставинам провадження не надав та дійшов безпідставного висновку про відмову в задоволенні заяви захисника засудженого про умовно-дострокове звільнення.
Відмовляючи у задоволенні клопотання, суд першої інстанції виходив з того, що поведінка ОСОБА_7 є поведінкою середньостатистичного військовослужбовця, та жодним чином не доводить те, що відбувши такий короткий строк покарання за вчинення описаного вище умисного тяжкого злочину, засуджений довів своє виправлення.
Однак, з цими висновками колегія суддів не погоджується, з огляду на таке.
Вироком Дружківського міського суду Донецької області від 07.03.2023 затверджено угоду, укладену 13 лютого 2023 року між обвинуваченим ОСОБА_7 та прокурором ОСОБА_9 про визнання винуватості. ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 402 ч. 4 КК України та на підставі ст. 69 КК України призначено йому покарання у виді тримання у дисциплінарному батальйоні для військовослужбовців строком на 2 (два) роки.
Початок строку відбуття покарання визначено рахувати з 07 березня 2023 року. В строк відбуття покарання засудженому визначено зарахувати строк знаходження під вартою, тобто з 30 липня 2022 року по 27 вересня 2022 року та з 03 жовтня 2022 року по 07 березня 2023 року включно.
Отже, станом на 12 березня 2024 року ОСОБА_7 відбув 1 рік 5 днів в дисциплінарному батальйоні та 7 місяців 2 дні знаходився під вартою, що становить більше двох третин встановленого судом строку покарання. Невідбута частина покарання складає 4 місяці 23 дні, тобто ОСОБА_7 має право на застосування щодо нього інституту умовно-дострокового звільнення.
Із матеріалів службової картки вбачається, що у солдата змінного складу ОСОБА_7 відсутні стягнення та заохочення.
Як вбачається з службової характеристики, виданої тво командира 3 дисциплінарної роти військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_10 , та погодженою командиром військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_11 , солдат змінного складу військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_7 зарекомендував себе з позитивної сторони, як дисциплінований військовослужбовець, який до виконання своїх функціональних обов'язків ставиться добре, проявляє розумну ініціативу там, де це потрібно, виявляє повагу до командирів і старших за військовим званням, шанує честь і гідність товаришів по службі. Військові статути ЗСУ та основні керівні документи солдат змінного складу ОСОБА_7 знає добре, в колективі користується авторитетом та повагою, що у своїй сукупності вказує про доведення останнім свого виправлення сумлінною поведінкою та ставленням до праці.
Головною підставою умовно-дострокового звільнення є виправлення особи, а висновок суду про доведеність виправлення засудженого повинен засновуватись на всебічному врахуванні даних про його поведінку і ставлення до праці за весь період відбування покарання.
Таким чином, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про наявність правових підстав для умовно-дострокового звільнення ОСОБА_7 від відбування покарання, оскільки він своєю зразковою поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення.
У свою чергу посилання місцевого суду на вчинення ОСОБА_7 , умисного тяжкого злочину, не заслуговують на увагу, оскільки тяжкість та обставини вчинення злочину були враховані судом при призначенні ОСОБА_7 виду та міри покарання, та не можуть слугувати підставою для незастосування до нього положень ст. 81 КК.
Наведені обставини у своїй сукупності та взаємозв'язку доводять, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення, а тому заслуговує на умовно-дострокове звільнення від відбуття покарання.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає що апеляційну скаргу захисника слід задовольнити, а ухвалу Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 16 січня 2024 рокускасувати, з ухваленням нової ухвали, якою заяву захисника ОСОБА_8 задовольнити та звільнити ОСОБА_7 умовно-достроково від відбування покарання.
На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 376, 404, 407, 409 КПК України, Волинський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 задовольнити.
Ухвалу Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 16 січня 2024 року стосовно ОСОБА_7 скасувати.
Клопотання захисника засудженого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 - задовольнити.
Засудженого ОСОБА_7 на підставі ст. 81 КК України звільнити від відбуття покарання, призначеного вироком Дружківського міського суду Донецької області від 07 березня 2023 року,на невідбутий строк 4 (чотири) місяці 23 (двадцять три) дні.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді