СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2/759/2682/24
ун. № 759/4945/24
13 березня 2024 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Ключник А.С., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори про визнання неправомірними дій нотаріуса та зобов'язання вчинити дії,-
У березні 2024 р. представник позивача - адвокат Скріжалєвська Л.П., яка діє в інтересах ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори про визнання неправомірними дій нотаріуса та зобов'язання вчинити дії, в якій просить:
визнати неправомірними дії нотаріуса Фещук Н.І., яким допущено помилку/описку в заповіті, а саме: в адресі спадкового майна, що заповідається - АДРЕСА_1 , допущено нотаріусом помилку/описку в літері;
зобов'язати Дванадцяту Київську державну нотаріальну контору в особі нотаріуса Фещук Н.І. виправити помилку/описку в заповіті, а саме: ??в адресі спадкового майна, що заповідається - АДРЕСА_1 виправити літеру "А" на літеру "В", ??даних у заповіті заповідача ОСОБА_2 :" що мешкає: АДРЕСА_1 " виправити на "що мешкає: АДРЕСА_1 ", та у Витязі про реєстрацію в Спадковому реєстрі: "місце проживання або місце перебування : АДРЕСА_1 " на " АДРЕСА_1 ".
Вивчивши матеріали поданої позовної заяви на предмет дотримання позивачем цивільного процесуального законодавства під час звернення з даним позовом до суду, суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1, 2 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
За змістом ст. 1 Закону України «Про нотаріат», нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси).
Нотаріус - це уповноважена державою фізична особа, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності. (ч. 1 ст.3 Закону України «Про нотаріат»).
В обов'язки нотаріуса, серед іншого, входить - відмова у вчиненні нотаріальної дії в разі її невідповідності законодавству України або міжнародним договорам. (абзац 5 статті 5 Закону України «Про нотаріат»).
Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5, з метою вдосконалення порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами, затверджено Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 р. за № 282/20595 (далі - Порядок), на яких покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом України «Про нотаріат» , з метою надання їм юридичної вірогідності.
Відмова нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії регулюється главою 13 Порядку.
Так, нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії у випадках, передбачених Законом.
Нотаріус на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, зобов'язаний викласти причини відмови в письмовій формі і роз'яснити порядок її оскарження. У цих випадках нотаріус протягом трьох робочих днів виносить постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії.
У постанові про відмову зазначаються: дата винесення постанови; прізвище, ініціали нотаріуса, який виніс постанову, найменування та місцезнаходження державної нотаріальної контори або найменування нотаріального округу та адреса розташування робочого місця приватного нотаріуса; прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, місце її проживання або найменування і місцезнаходження юридичної особи; про вчинення якої нотаріальної дії просила особа, що звернулася до нотаріуса (короткий зміст прохання); причини відмови у вчиненні нотаріальної дії з посиланням на чинне законодавство; порядок і строки оскарження відмови з посиланням на норми цивільного процесуального законодавства. (п.3 глави 13 Порядку)
Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. (п.1 глави 14 Порядку).
Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти. (п.2 глави 14 Порядку).
Свою позицію з цього приводу висловив в інформаційному листі від 16 травня 2013 року N 24-753/0/4-13 Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ зазначивши, що судам слід звертати увагу на наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії. У разі якщо відсутність умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину не підтверджена належними доказами, а саме відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину, це може бути підставою для відмови у позові.
Відповідно до положення статті 16 Цивільного процесуального кодексу України, сторони вживають заходів для досудового врегулювання спору за домовленістю між собою або у випадках, коли такі заходи є обов'язковими згідно із законом. Особи, які порушили права і законні інтереси інших осіб, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення претензії чи позову.
Так, відповідно до п. 7 ч. 4 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України, заява повертається у випадку, коли до заяви не додано доказів вжиття заходів досудового врегулювання спору у випадку, коли такі заходи є обов'язковими згідно із законом.
Разом з тим, звертаючись до суду з позовом про визнання неправомірними дій нотаріуса та зобов'язання вчинити дії, позивачем не здійснено заходів обов'язкового досудового урегулювання спору шляхом звернення до державного нотаріуса із відповідною заявою про виправлення описки в заповіті та не отримано результатів її розгляду - вчинення нотаріальної дії або відмова у її вчиненні з посиланням на норми цивільного процесуального законодавства, що є обов'язковою умовою також і відповідно до статті 49 Закону України «Про нотаріат» та глави 14 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 р. за №282/20595, тобто урегулювання правовідносин щодо захисту прав позивача відповідним нотаріусом має передувати урегулюванню спору щодо таких правовідносин у судовому порядку.
Так, в матеріалах позовної заяви відсутня мотивована постанова нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії щодо виправлення описки в заповіті.
Таким чином, за відсутності в матеріалах позовної заяви письмових доказів відмови нотаріуса щодо виправлення описки в заповіті - у суду відсутні правові підстави розгляду такого питання у судовому порядку, що відповідає вищенаведеним роз'ясненням Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування».
З огляду на вище встановлені обставини, звернення позивача з позовом до суду про зобов'язання нотаріуса вчинити нотаріальні дії без вжиття заходів досудового урегулювання спору, які є обов'язковими, суддя дійшов висновку про наявність обставин, процесуальним наслідком яких є повернення заяви позивачу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 185, 258-261, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суддя -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори про визнання неправомірними дій нотаріуса та зобов'язання вчинити дії- повернути позивачу.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Позивач має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали суду.
Суддя: Ключник А.С.