Справа № 758/279/24
12 березня 2024 року м. Київ
Подільський районний суд міста Києва
у складі головуючого судді Ковбасюк О.О.,
за участю секретаря судового засідання Білоус А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання противною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, -
09 січня 2024 ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, в якому просить:
- визнати протиправною та скасувати постанову серіі ЕНА № 1188452 від 04 січня 2024 року про притягнення його до відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП та застосування адміністративного стягнення у вигляді накладення штрафу у розмірі 340 грн.;
- стягнути з відповідача на його користь судові витрати, пов'язані зі сплатою ним судового збору у цій справі у розмірі 605, 60 грн.
В обґрунтування вимог позивач зазначив, що 04 січня 2024 року уповноважений представник Департаменту виніс оспорювану постанову стосовно нього за порушення п.п. «а» п.31.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року (у редакції, чинній на час виникнення правовідносин, далі- ПДР), яке, на думку інспектора, полягало у керуванні транспортним засобом, кузовна частина якого переобладнана гідробортом, без внесення цих відомостей у свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. Позивач не погоджується з такими висновками і наголошує, що все обладнання автомобіля встановлено заводом-виробником, а двері, якими обладнаний кузов автомобіля, інспектор помилково визначив як борт з гідравлічним пристроєм. Транспортний засіб пройшов технічний огляд та визнаний таким, що відповідає встановленим до конструкції технічним вимогам і є безпечним для використання його за призначенням. Разом з цим оспорювана постанова була прийнята інспектором на власний розсуд - без вивчення документів, дослідження технічних характеристик заводських конструкцій таких транспортних засобів, без будь-якого дослідження ймовірного факту встановлення додаткового обладнання на ньому. Також позивач посилається на порушення вимог статті 268 КУпАП, оскільки він був позбавлений можливості надати пояснення та скористатися правовою допомогою до прийняття оспорюваної постанови. Позивач у позові зауважив, що інспектор поліції без будь-яких обговорень просто вручив постанову у вигляді стрічки, роздрукованій на мобільному пристрої, в якій відсутні посилання на будь-які докази у справі про адміністративне правопорушення.
Ухвалою суду від 12 січня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
14 лютого 2024 року до суду надійшов відзив на позовну заяву від Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, в якому відповідач вказує на необґрунтованість позовних вимог. Так, відповідач вважає, що висновок інспектора поліції у цій справі про адміністративне правопорушення ґрунтується на отриманих доказах, а саме - на візуальному огляді вантажного транспортного засобу позивача та відомостях, які містились у реєстраційних документах на транспортний засіб. Вказані докази були оцінені інспектором за внутрішнім переконанням, що ґрунтувалось на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, тобто, як це передбачено статтею 252 КУпАП. Разом з цим відповідач зазначив, що відсутність в постанові посилань на фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засоби фото- і кінозйомки, відеозапису не свідчить про необґрунтованість постанови, оскільки інспектор поліції здійснював розгляд матеріалів справи про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі. З цих мотивів відповідач вважає прийняту уповноваженим представником Національної поліції України постанову законною та правомірною.
26 лютого 2024 року до суду надійшла відповідь на відзив, у якій позивач підтримав обґрунтування позовних вимог та додатково зазначив про те, що він є водієм транспортного засобу і приватним підприємцем. Керування транспортним засобом є єдиним джерелом доходу його родини і у разі повторного притягнення його до адміністративної відповідальності він може позбутися посвідчення водія, а отже, і можливості одержання будь-якого доходу для утримання сім'ї. Тому захист його права від неправомірних, на його думку, дій відповідача, є дуже важливим для нього та його родини.
Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Перевіривши матеріали справи, всебічно й повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов і відзив, відповідь на відзив, оцінивши докази, наявні у матеріалах справи, що мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі з огляду на таке.
Судом встановлено, що 04 січня 2024 року старший лейтенант поліції Тарасюк Петро Федорович (4 рота 4 батальйон, полк 1 Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту) виніс постанову серії ЕНА №1188452 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.
За змістом цієї постанови 04 січня 2024 року о 10 годині 02 хвилини водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mеrsedes- BENZ 815, реєстраційний номер НОМЕР_1 , в м. Києві по вул. Богатирський, 6, із встановленим гідробортом, який був незареєстрований належним чином (без внесення відомостей в свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу), чим порушив п.п. «а» п. 31.3 ПДР.
Вказані обставини підтверджуються копією постанови, складеної в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічного пристрою.
Згідно з поясненнями позивача, які містяться в позові та відповіді на відзив, його транспортний засіб має кузов закритого типу з дверима у його задній частині, які не оснащені жодним гідравлічним пристроєм. На дверях автомобіля міститься заводська бірка завода виробника. При цьому технічний стан автомобіля відповідає вимогам та стандартам, які забезпечують безпеку його використання відповідно до правил дорожнього руху.
Наведені пояснення позивач підтвердив протоколом перевірки технічного стану транспортного засобу №00735-00056-23 від 20 січня 2023 року, згідно з яким транспортний засіб Mеrsedes- BENZ 815, реєстраційний номер НОМЕР_1 (державна реєстрація якого відбулась 19 січня 2023 року) визнано технічно справним (суб'єкт обов'язкового технічного контролю - ТОВ «Укр-тест-стандарт»).
Вказаний протокол містить фотографії транспортного засобу.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється КУпАП.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення передбачає низку визначених у законі дій відповідного органу (посадової особи).
Завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (стаття 245 КУпАП).
З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи ( стаття 280 КупАП).
При накладенні стягнення необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність (частина друга статті 33 Кодексу).
За приписами ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
За загальним правилом фіксація адміністративного правопорушення починається зі складення уповноваженою посадовою особою протоколу про його вчинення (стаття 254 КУпАП).
Складання протоколу про адміністративне правопорушення передує стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про таке правопорушення.
У ч.1 ч.2, ч.3 статті 258 КУПАП визначено випадки, коли протокол про вчинення адміністративного правопорушення не складається, а адміністративне стягнення накладається на місці вчинення правопорушення. У цих випадках, передбачених уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу,
Разом з цим, частиною 5 статті 258 КУпАП встановлений обов'язок уповноваженої особи уповноваженого органу скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу у разі, якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається. Положення цієї норми не поширюються на випадки притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, та правопорушень, передбачених статтею 132-2 цього Кодексу, або порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису).
Таким чином, процедура розгляду справ про адміністративні правопорушення без складання протоколу передбачає фіксацію події адміністративного правопорушення та накладання адміністративного стягнення на місці його вчинення.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 121 КУпАП (зафіксованого не в автоматичному режимі), яка є предметом оскарження у аній справі, приймалася уповноваженим представником підрозділу Національної поліції України за результатами спрощеної процедури розгляду справи - на місці вчинення правопорушення.
Матеріали справи про адміністративне правопорушення містять лише винесену інспектором поліції постанову про застосування до позивача адміністративного впливу, в якій відсутні дані про те, яким чином факт правопорушення був зафіксований.
Посилання відповідача на те, що інспектор поліції оцінив докази у цій справі за результатами візуального огляду технічного стану транспортного засобу не підтверджені актом відповідності технічного стану транспортного засобу та його обладнання; записами з приладів та засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засоби фото- і кінозйомки, відеозапису, як це передбачено розділом VIII Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №1395 від 07 листопада 2015 (зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за № 1408/27853, далі - Інструкція).
В матеріалах справи також відсутні докази того, що інспектор поліції, переслідуючи мету припинити встановлене ним правопорушення та забезпечити безпеку дорожнього руху після встановленого факту незаконного переобладнання транспортного засобу позивача, повідомив про такий факт територіальний орган з надання сервісних послуг МВС для визнання недійсним протоколу перевірки технічного стану цього транспортного засобу, як це передбачено тією ж Інструкцією.
Окрім того, матеріали адміністративної справи не містять доказів того, що інспектор поліції під час розгляду цієї справи вжив будь - яких заходів, спрямованих на дотримання прав позивача надати пояснення або скористатися правовою допомогою.
На противагу наданим відповідачем доказам у цій справі в матеріалах позовної заяви міститься протокол перевірки технічного стану транспортного засобу позивача ( а.с.11), згідно з яким відомості про його переобладнання не зазначені.
Таким чином, оскільки у справі про адміністративне правопорушення відсутні будь-які докази фіксації адміністративного правопорушення, суд дійшов висновку, що відповідач у цій справі не довів правомірність спірної постанови, згідно з якою на позивача ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КУпАП.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Підсумовуючи наведене вище, враховуючи відсутність належних доказів правомірності винесеної постанови серії ЕНА №1188452 від 04 січня 2024 року, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 139 КАС України витрати по сплаті судового збору в розмірі 605 грн 60 коп. підлягають стягненню з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, 6, 7, 9, 77, 241-247, 268, 271, 286 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити у повному обсязі.
Скасувати постанову серії ЕНА №1188452 від 04 січня 2024 року, винесену інспектором 4 роти 4 батальйону 1 полку Управління патрульної поліції в м. Києві старшим лейтенантом поліції Тарасюком Петром Федоровичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу у сумі 340 (триста сорок гривень).
Провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп.
Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня складання судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Олена КОВБАСЮК