Справа № 758/2754/24
Категорія 14
08 березня 2024 року м. Київ
Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Петрова Д.В.,
за участю секретаря судового засідання Сіренко Б.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Подільський районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території України,
ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеною заявою про встановлення факту народження.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що вона є громадянкою України та проживала на тимчасово окупованій території України в м. Маріуполь Донецької області. ІНФОРМАЦІЯ_1 вона народила сина ОСОБА_2 . Після народження дитини заявнику було видано документи незаконно утвореними органами, а тому отримати свідоцтво про народження у відділі ДРАЦС у неї не має можливості. Згідно виданого їй свідоцтва про народження матір'ю дитини є ОСОБА_3 , а батьком (з її слів) є ОСОБА_4 . В зареєстрованому шлюбі заявник не перебуває.
Просить встановити факт народження сина - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьками якої є ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , що необхідно останній для реєстрації дитини органами реєстрації актів цивільного стану України.
Ухвалою від 12.01.2024 р. було відкрито провадження у справі.
Заявниця ОСОБА_1 в заяві на адресу суду підтримала заяву в повному обсязі та просила розглянути справу в її відсутність та задовольнити її заяву.
Представник заінтересованої особи Подільського РВ ДРАЦС м. Києва в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений відповідно до вимог закону, про причини неявки суд не повідомив.
Суд, встановивши обставини справи та перевіривши їх доказами, дійшов наступних висновків.
Як вбачається з паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого 11.05.2010 року Тельманівським РВ ГУМВС України в Донецькій області, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є уродженкою смт Тельманове Тельманівського району Донецької області.
Заявником надано копію документу «свидетельство о рождении», складеного на іноземній мові, серії днр № НОМЕР_3 від 05.05.2023, згідно якого ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Маріуполь, в графі батьки зазначені « ОСОБА_4 » та « ОСОБА_3 », реєстрація народження проведена «городской отдел ЗАГС Мариупольського городского управления юстиции Министерства юстиции днр».
Заявником також надано копію «обмінної карти», складеної на іноземній мові, згідно якої ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 народила дитину чоловічої статі.
Також суду надано копію «справки», складеної на іноземній мові, згідно якої ОСОБА_3 перебуває з 02.09.2022 на обліку по вагітності.
Згідно копії рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполь Донецької області від 03.12.2020 року ОСОБА_3 розірвала шлюб з ОСОБА_5 .
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Частиною 3 даної статті Закону передбачено, що будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Отже встановлено, що документ на підтвердження факту народження дитини виданий заявнику на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження.
Згідно зі ст. 18 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту народження особи в певний час уразі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження.
Згідно ч. 1 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту народження особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана батьками або одним з них, їхніми представниками, членами сім'ї, опікуном, піклувальником, особою, яка утримує та виховує дитину, або іншими законними представниками дитини до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.
Пунктом 2 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану, затверджених наказом Міністерства юстиції України №52/2 від 18 жовтня 2000 року, передбачено, що підставами для проведення державної реєстрації народження дитини є: а) медичне свідоцтво про народження (форма № 103/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024 (далі - медичне свідоцтво про народження), що видається закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування та форми власності, де приймаються пологи.
Таким чином, відповідний орган державної реєстрації актів цивільного стану України не має можливості, без судового рішення, зареєструвати народження дитини заявника у справі у відповідності до Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України №52/2 від 18 жовтня 2000 року.
Відповідно до вимог ч. 4, 7 ст. 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я документи, що підтверджують факт народження дитини, а в разі їх відсутності рішення суду.
Положеннями ст. 3, 8, 9 Конституції України визначено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Питання ж про окуповані території у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані як «намібійські винятки»: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян. Так, у Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 року «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначено, що держави члени ООН зобов'язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».
У листі Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 22.04.2021 № 985/0/208-21 судам надано роз'яснення, що відмова у вчиненні реєстраційної дії органами державної реєстрації актів цивільного стану не є обов'язковою для встановлення фактів, що мають юридичне значення, відповідно до статті 317 Цивільного процесуального кодексу України.
Таким чином, суд вважає за можливе застосувати названі загальні принципи («Намібійські винятки»), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, у контексті оцінки медичних документів про народження фізичної особи, виданих закладами, що знаходяться на окупованій території, у сукупності з іншими доказами, як встановлення можливих фактів, оскільки суд розуміє, що можливості збору доказів народження особи на окупованій території, зразків, визначених законодавством України, можуть бути обмеженими, у той час як встановлення цього факту має істотне значення для реалізації низки прав людини (громадянина України).
На підставі вищевикладеного, враховуючи те, що мати дитини ОСОБА_1 не має можливості надати до органів ДРАЦС документи, необхідні для проведення державної реєстрації народження дитини, зокрема медичне свідоцтво про народження за встановленою МОЗ України формою, а факт народження дитини у заявника ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Маріуполь Донецької області підтверджено, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог заявника в частині встановлення факту народження.
Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 5 «Про судову практику про справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.
Відповідно до Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року, дитина має бути зареєстрована одразу ж після народження і з моменту народження має право на ім'я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування. Держави-учасниці забезпечують здійснення цих прав згідно з їх національним законодавством та виконання їх зобов'язань за відповідними міжнародними документами у цій галузі, зокрема, у випадку, коли б інакше дитина не мала громадянства.
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація народження дитини проводиться з одночасним визначенням її походження та присвоєння прізвища, власного імені та по батькові. Походження дитини визначається відповідно до Сімейного кодексу України. Державна реєстрація народження дитини проводиться за письмовою або усною заявою батьків чи одного з них за місцем її народження або за місцем проживання батьків.
Відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України, при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по-батькові батька дитини записуються за її вказівкою.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 в зареєстрованому шлюбі не перебуває, до суду згоди на запис батьком дитини ніхто не подавав.
У рішенні про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, зокрема, мають бути зазначені встановлені судом дані про дату і місце народження особи, про її батьків.
Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для встановлення факту народження дитини - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у м. Маріуполь Донецької області (Україна), мати громадянка України ОСОБА_3 , відомості про батька на підставі ч. 1 ст. 135 СК України та вказати батьком - ОСОБА_4 .
Відповідно до ст. 317 ч. 4 ЦПК України рішення підлягає негайному виконанню.
На підставі викладеного та керуючись ст. 81, 258, 259, 263-265, 315-319 ЦПК України, суд,
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Подільський районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території України - задовольнити.
Встановити факт народження дитини - ОСОБА_2 , дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце народження - Україна, місто Маріуполь Донецька область, батько - ОСОБА_4 (відповідно до приписів ч. 1 ст. 135 СК України), мати - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , уродженка смт Тельманове Тельманівського району Донецької області, громадянка України, паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого 11.05.2010 року Тельманівським РВ ГУМВС України в Донецькій області, місце проживання, якої зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення підлягає негайному виконанню, проте може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.
Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Копію рішення невідкладно надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для державної реєстрації народження особи.
Повне найменування учасників справи:
- заявник - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ;
- заінтересована особа - Подільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, 6, код ЄДРПОУ 26089181.
Суддя Дмитро ПЕТРОВ