Справа № 761/42099/23
Провадження № 1-кс/761/27391/2023
15 листопада 2023 року м. Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого СВ ВП №3 Шевченківського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_4 , погоджене прокурором Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, у кримінальному провадженні №12023100100004682 внесеному до ЄРДР 14.11.2023,-
Слідчий звернувся до слідчого судді із клопотанням, погодженим прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 , підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
На обґрунтування клопотання зазначено, що у провадженні Шевченківського УП ГУНП у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження №12023100100004682 від 14.11.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, відносно ОСОБА_6 ..
ОСОБА_6 підозрюється у таємному викраденні чужого майна, вчиненому повторно, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованого йому вищевказаного кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
На даний час орган досудового розслідування обґрунтовано вважає, що метою застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у даному кримінальному провадженні є ризики, передбачені п.п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризик переховування від органів досудового розслідування та суду; ризик вчинення іншого кримінального правопорушення та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
На даний час існують обґрунтовані підстави вважати, що до підозрюваного ОСОБА_6 необхідно застосувати запобіжний захід виключно у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування інших більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним вище ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
У судовому засіданні прокурор підтримав доводи клопотання, просив клопотання задовольнити у повному обсязі з підстав викладених у ньому.
Захисник у судовому засіданні просив відмовити у задоволені клопотання, та застосувати більш м'який запобіжний захід, а саме цілодобовий домашній арешт.
Підозрюваний у судовому засіданні підтримав позицію захисника.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, докази сторони захисту, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
У цьому кримінальному провадженні ОСОБА_6 , 14.11.2023 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
З наданих матеріалів вбачається, що на даній стадії є дані, які, відповідно до усталеної практики ЄСПЛ, вказують на обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, що підтверджується наявними в матеріалах доказами. Застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою є виправданим заходом забезпечення кримінального провадження з метою подальшого ефективного досудового розслідування та досягнення завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.
Отже можливо стверджувати, що підозра ОСОБА_6 , відповідно до усталеної практики ЄСПЛ, на даній стадії є обґрунтованою, що підтверджується наявними в матеріалах клопотання доказами.
Обговорюючи питання наявності зазначених ризиків передбачених п.п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, то існування таких ризиків є цілком ймовірними.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. Водночас, Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Так, підозрюваний ОСОБА_6 раніше неодноразово судимий за вчинення злочинів проти власності, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі до восьми років.
При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що встановлені вище обставини є достатніми для обрання відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Оцінюючи можливість застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, слідчий суддя, враховав наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК Україна.
З урахуванням викладеного, на переконання слідчого судді, застосування щодо ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою - неможливо.
Тому, враховуючи вищевикладене та зважаючи на встановлені при розгляді клопотання ризики, з урахуванням особистих характеристик підозрюваного, слідчий суддя доходить висновку, що відносно ОСОБА_6 слід застосувати винятковий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та таке обмеження права підозрюваного на свободу не суперечить положенням ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки існують ознаки суспільного інтересу, які, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважають принцип поваги до особистої свободи.
Попри це, згідно з ч. 3 ст. 183 КПК слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до ч. 4 та п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, розмір застави визначається у таких межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За таких умов, слідчий суддя вважає, що розмір застави, визначений підозрюваному ОСОБА_6 повинен у повній мірі гарантувати виконання покладених на нього обов'язків. Цей розмір має бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від порушення встановлених процесуальними нормами таабо покладених судом на нього обов'язків, забезпечувала його належну процесуальну поведінку, та не була надмірною. Водночас, слідчий суддя також враховує, що застава може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною та/або юридичною особою (заставодавцем), що передбачено ч. 2 ст. 182 КПК.
Зважаючи на тяжкість злочину, у якому підозрюється ОСОБА_6 , обставини кримінального правопорушення та відомості про підозрюваного, його матеріальний стан, слідчий суддя вважає, що розмір застави, який належить визначити підозрюваному має бути встановлений в максимальному розмірі в межах, передбачених п. 2 ч. 4 ст. 182 КПК України, а саме 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При визначенні розміру застави, слідчий суддя зважає не лише на обсяг повідомленої підозри, а виходить і з тих позицій Європейського суду з прав людини, відповідно до яких розмір застави повинен бути встановлений з огляду на особу підсудного, належну йому власність, його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі. Органи влади повинні докладати максимум зусиль як для встановлення належного розміру застави, так і під час вирішення питання про необхідність продовження тримання під вартою (рішення «Гафа проти Мальти»).
Оскільки слідчим суддею вирішено застосувати до підозрюваного альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, то у разі внесення застави в розмірі, визначеному цією ухвалою, на нього слід покласти також обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КК України, які у разі внесення застави, здатні забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та не зашкодять інтересам досудового розслідування.
Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 193, 194, 196, 195, 202, 205, 206, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання,- задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) діб.
Строк дії ухвали про тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначити тривалістю до 12.01.2024 включно.
Визначити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 214720 (двісті чотирнадцять тисяч сімсот двадцять) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншими фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави: (код ЄДРПОУ - 26268059, банк - Державна казначейська служба України м.Київ, МФО 820172, розрахунковий рахунок UA128201720355259002001012089, отримувач - ТУДСАУ в місті Києві, призначення платежу - застава за підозрюваного).
Підозрюваний або заставодавець має право в будь-який момент внести заставу в розмірі, зазначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом терміну дії ухвали.
На підставі ч.5 ст.194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_6 , у разі внесення застави, такі обов'язки:
- прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуває кримінальне провадження, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою;
- не відлучатися за межі м. Києва, без дозволу слідчого, прокурора, суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;
- здати до зберігання відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_6 , що в разі внесення застави у встановленому в даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, що підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок повинен бути наданий уповноваженій посадовій особі Київського СІЗО або уповноваженій особі установи, де останній буде утримуватись під вартою. Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена посадова особа Київського СІЗО або іншої установи, де підозрюваний утримується під вартою, негайно повинна здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного з-під варти і повідомити усно і письмово слідчого, прокурора, що здійснює процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні та слідчого суддю Шевченківського районного суду міста Києва.
Визначити строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_6 ухвалою слідчого судді обов'язків терміном на 2 (два) місяці з моменту внесення застави у розмірі, визначеному судом, проте в межах строку досудового розслідування.
У разі внесення застави, і з моменту звільнення підозрюваного з-під варти у зв'язку з внесенням застави, встановленої в даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти, у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі, якщо підозрюваний будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді або до суду без поважних причин або не повідомить про причини неявки, застава звертається в дохід держави, зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України і використовується в порядку, встановленому законом для використання судового збору.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником протягом п'яти днів з дня її проголошення може бути подана апеляційна скарга.
Повний текст ухвали складено 17.11.2023.
Слідчий суддя ОСОБА_1