ф
12 березня 2024 року
м. Київ
справа №990/47/24
адміністративне провадження №П/990/47/24
Верховний Суд у складі суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Хохуляка В.В., суддів: Васильєвої І.А., Гімона М.М., Дашутіна І.В., Пасічник С.С.,
перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до Президента України Зеленського Володимира Олександровича про визнання протиправним та скасування Указу Президента України в частині, зобов'язання вчинити дії,
До Верховного Суду як суду першої інстанції звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Президента України Зеленського Володимира Олександровича, у якому позивач просить:
визнати протиправним і нечинним Указ Президента України від 23 грудня 2023 року № 851/2023 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 23 грудня 2023 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» в частині введення в дію пункту 13 Додатку 1 щодо ОСОБА_1 ;
зобов'язати виключити пункт 13 Додатку 1 до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 23 грудня 2023 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» щодо ОСОБА_1 .
Ухвалою від 21 лютого 2024 року суд залишив позовну заяву ОСОБА_1 без руху, у зв'язку з її невідповідністю вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
На виконання вимог зазначеної ухвали адвокат Бейгул Альбіна Григорівна, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , подала до суду уточнену позовну заяву, в якій зазначила повну інформацію щодо позивача, а також додала до позову документ про сплату судового збору.
Водночас Суд звертає увагу представника позивача, що відповідно до частини шостої статті 18 КАС України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Крім того, згідно частини шостої статті 160 КАС України якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п'ятої цієї статті стосовно представника.
Як вже зазначалось, уточнену позовну заяву від імені ОСОБА_1 подала представник зазначеної особи - адвокат Бейгул Альбіна Григорівна.
Зважаючи на приписи частини шостої статті 18 КАС України та пункту 2 частини п'ятої статті 160 КАС України представник позивача як адвокат зобов'язана зареєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, і зазначити у позовній заяві про наявність електронного кабінету.
Однак, представник позивача - адвокат Бейгул Альбіна Григорівна цих вимог процесуального закону не дотрималася, адже не зазначила у позовній заяві, яку вона подала в інтересах ОСОБА_1 , про наявність/відсутність у неї електронного кабінету.
Відповідно до частини другої статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Ураховуючи те, що на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 21 лютого 2024 року в уточненій позовній заяві представником позивача не було вказано про наявність/відсутність у неї електронного кабінету, суд вважає за необхідне продовжити строк для усунення зазначеного недоліку позовної заяви.
Метою продовження процесуального строку, встановленого судом, є сприяння особі у реалізації процесуального права та/або виконанні процесуального обов'язку. Доцільність продовження процесуального строку обумовлюється рівнем ймовірності, наскільки таке продовження буде ефективним у контексті не тільки реалізації особою процесуального права та/або виконанні процесуального обов'язку, а й правової визначеності учасників матеріально-правових відносин, спір між якими вирішується із застосуванням процесуальних засобів.
Статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п'ятої цієї статті).
Керуючись статтями 121, 248 КАС України, суд -
Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви.
Надати заявнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк позовна заява буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
В.В. Хохуляк
І.А. Васильєва
М.М. Гімон
І.В. Дашутін
С.С. Пасічник
Судді Верховного Суду