11 березня 2024 року
м. Київ
справа №520/7528/22
адміністративне провадження № К/990/7444/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Чиркіна С.М.,
суддів: Берназюка Я.О., Шарапи В.М.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.02.2023 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 23.01.2024 у справі №520/7528/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
У 2022 році ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - відповідач), в якому просив:
- визнати неправомірною бездіяльність відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії позивача;
- зобов'язати відповідача провести перерахунок призначеної пенсії за вислугу років позивачу з 01.12.2019 відповідно до статті 13 Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-XII) в редакції від 31.03.2005 в розмірі 90% всіх сум грошового забезпечення, а саме:
- посадового окладу (на підставі Довідки від 17.06.2021 № 33/41-916);
- підвищення посадового окладу на 50% (на підставі Указу Президента України від 12.01.2004 № 26/2004);
- окладу за спеціальним званням полковник міліції (на підставі Довідки від 17.06.2021 № 33/41-916);
- відсоткової надбавки за вислугу років у розмірі 35% від посадового окладу (з підвищенням) та окладу за спеціальне звання (на підставі Указу Президента України від 04.10.1996 № 926/96);
- щомісячної 100-відсоткової надбавки до посадового окладу (з підвищенням), окладу за спеціальним званням та надбавки за вислугу років (на підставі Указу Президента України від 04.10.1996 № 926/96 зі змінами, внесеними Указами Президента від 31.08.2001 № 771/2001, 07.11.2001 № 1052/2001, від 22.03.2002 № 289/2002);
- надбавки за особливі умови служби, кваліфікацію, професійний ризик та виконання особливо важливих завдань у розмірі 50% від посадового окладу (з підвищенням), окладу за спеціальним званням (на підставі Указу Президента України № 926/96 в редакції Указу Президента України від 16.06.1999 № 650/99);
- надбавки за службу в спецпідрозділі по боротьбі з організованою злочинністю у розмірі 50 % від посадового окладу (з підвищенням), окладу за спеціальним званням (на підставі Постанови Верховної Ради України від 16.12.1993 № 3720-XII у редакції Постанови Верховної Ради України від 11.07.1995 № 285/95-ВР);
- щомісячної надбавки за роботу в умовах режимних обмежень згідно з формою допуску «цілком таємно» в розмірі 15% до посадового окладу (з підвищенням) (на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 15.06.1994 № 414-94-п);
- доплати в розмірі 50% належної суми пенсії, яка б могла бути нарахована особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно з чинним законодавством і залишені за їхньою згодою та в інтересах справи на службі (на підставі Указу Президента України від 04.10.1996 № 926/96);
- надбавки за безперервну службу у розмірі 70% грошового забезпечення (на підставі Указу Президента України 370 від 24.04.2003 № 370);
- премії у розмірі 33,3 % грошового забезпечення (на підставі статті 3 підпункту «б» Указу Президента України від 04.10.1996 № 926/96, без обмеження максимальним розміром пенсії та здійснити виплату недоотриманої пенсії з 01.12.2019 однією сумою з урахуванням раніше проведених платежів.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 08.02.2023, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 23.01.2024, позов задоволено частково:
- визнано протиправними дії відповідача, які полягають у зменшені позивачу з 01.12.2019 розміру пенсії з 90% до 70% грошового забезпечення;
- зобов'язано відповідача здійснити з 01.12.2019 перерахунок пенсії позивача у розмірі 90 % грошового забезпечення, здійснити виплату пенсії з урахуванням виплачених сум;
- в іншій частині позовних вимог відмовлено.
27.02.2024 на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга позивача на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.02.2023 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 23.01.2024.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд установив, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити, з огляду на таке.
У цій справі суд першої інстанції, врахувавши вимоги частин третьої та четвертої статті 257 КАС України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження. За предметом спору дана справа не належить до тих, які повинні розглядатися виключно за правилами загального позовного провадження.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Оцінивши доводи касаційної скарги та правове значення цієї справи для формування єдиної правозастосовної практики, колегія суддів вважає, що посилання скаржника на положення підпункту "а" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України є необґрунтованими, оскільки аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з встановленими в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанції обставинами та наданою їм правовою оцінкою не дають підстав для висновку про наявність в даному випадку обставин, наведених у підпункті "а" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Інші обґрунтовані посилання на існування обставин, передбачених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, у касаційній скарзі відсутні.
Отже касаційну скаргу подано на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи, що оскаржувані судові рішення прийнято у справі розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, передбачені пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України випадки відсутні, у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити.
Цей висновок відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995, якими рекомендовано державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумаченню закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), враховуючи особливий характер функції Верховного Суду як суду касаційної інстанції, Суд може визнати, що процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (рішення від 19.12.1997 у справі "Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії").
Керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України, суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.02.2023 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 23.01.2024 у справі №520/7528/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Надіслати скаржнику копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя - доповідач: С.М. Чиркін
Судді: Я.О. Берназюк
В.М. Шарапа