12 березня 2024 року
м. Київ
справа №160/17565/23
адміністративне провадження № К/990/8672/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Шарапи В.М., суддів Єзерова А.А., Чиркіна С.М., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.11.2023 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 31.01.2024 у справі №160/17565/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просив:
1) визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови, викладеної у листах від 03.05.2023 № 20171-14453/К-01/8-0400/23 та від 02.06.2023 № 25565-17011/К-01/8-0400/23, у перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 після її перерахунку на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.12.2021 у справі № 160/19396/21, з 01.12.2019 з урахуванням надбавок, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, без обмеження її максимальним розміром (десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність), з урахуванням виплачених сум;
2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплатити пенсію ОСОБА_1 після її перерахунку з урахуванням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.12.2021 у справі № 160/19396/21, з 01.12.2019 з урахуванням надбавок, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням виплачених сум, у тому числі:
- з 01.12.2019 до 01.03.2022 відповідно до частини 2 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та постанови Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» із застосуванням коефіцієнта збільшення у розмірі 1,17, із розрахунку: 16 550,30 грн (основний розмір пенсії) х 1,17 (коефіцієнт індексації) = 19 363,85 грн (разом 35 914,15 грн), у розмірі її фактичного нарахування в повному обсязі без будь-яких обмежень, з урахуванням проведених виплат;
- з 01.03.2022 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 118 від 16.02.2022 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», із застосуванням коефіцієнта збільшення у розмірі 1,14, із розрахунку: основний розмір пенсії з індексацією за 2021 рік: 35 914,15 грн х 1,14 (коефіцієнт збільшення) = 40 942,13 грн (разом 76 856,28 грн) у розмірі її фактичного нарахування в повному обсязі без будь-яких обмежень, з урахуванням проведених виплат;
- з 01.03.2023 відповідно пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 24.02.2023 «Про індексацію пенсійних та страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,197 із розрахунку: індексація базового ОСНП 2021 (16 550,30 х 1,17 = 19 363,86 грн) - разом основний розмір пенсії з індексацією 35 914,16; індексація базового ОСНП 2022 (35 914,16 х 1,14 = 40 942,14 грн) - разом основний розмір пенсії з індексацією 76 856,28 грн; індексація базового ОСНП 2023: 76 856,28 грн х 1,197 = 91 956,97 грн (разом основний розмір пенсії з індексацією - 168 853,25), у розмірі її фактичного нарахування в повному обсязі без будь-яких обмежень, з урахуванням проведених виплат;
3) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити нарахування та виплачувати збільшення основного розміру пенсії по інвалідності ОСОБА_1 згідно із пунктом 1 постанови № 1381 від 28.11.2011 зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України №118 від 16.02.2022 (25%), без обмеження у межах максимального розміру пенсії:
- з 01.12.2019 до 01.03.2022 - 16 550,30 (основний розмір пенсії) х 25 % = 4 137,58 грн;
- з 01.03.2022 із розрахунку основного розміру пенсії з урахуванням індексації в 2022 році - 76 856,28 грн х 25% = 19 214,07 грн;
- з 01.03.2023 із розрахунку основного розміру пенсії з урахуванням індексації в 2023 році, що дорівнює сумі основного розміру пенсії з 01.12.2019 та разом з основним розміром пенсії з її індексацією у 2022 та 2023 роках - 262 259,83 грн (відповідно 16 550,30 + 76 856,28 + 168 853,25) х 25% = 65 564,96 грн;
4) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити нарахування та виплачувати ОСОБА_1 щомісячну доплату в сумі 2000,00 грн до пенсії по інвалідності, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», починаючи з 01.07.2021, без обмеження максимального розміру пенсії, з урахуванням проведених виплат.
Розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд своїм рішенням від 06.11.2023 (залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 31.01.2024) позов задовольнив частково.
Визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо нарахування та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 з обмеженням пенсії максимальним розміром після її перерахунку на підставі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.12.2021 у справі № 160/19396/21.
Зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Дніпропетровській області» про розмір грошового забезпечення № 33/24/С-2497 від 07.07.2021 з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення та премії, без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії в сумі 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 713 від 14.07.2021 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» після проведення перерахунку пенсії на підставі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.12.2021 у справі № 160/19396/21.
Зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 з 01.07.2021 щомісячної доплати до пенсії в сумі 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 713 від 14.07.2021 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 після проведення індексації з 01.03.2022 та з 01.03.2023 з обмеженням її максимальним розміром.
Зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2022 з урахуванням індексації відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 118 від 16.02.2022 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», з 01.03.2023 - з урахуванням індексації відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 24.02.2023 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», зі збільшенням розміру пенсії на 25 відсотків відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1381 від 28.12.2011 «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення», без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовив.
На адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду 05.03.2024 надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в якій скаржник просить скасувати в частині відмови у задоволенні позову рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.11.2023, постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 31.01.2024 та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог.
За правилами частини 1 статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Втім, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з наступних підстав.
Пунктом 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Згідно частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Водночас, пунктом 2 частини 5 зазначеної норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Згідно з пунктом 3 частини 6 статті 12 КАС України, для цілей цього Кодексу, справами незначної складності є, зокрема, справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Відповідно до частини 4 статті 12 КАС України, виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Варто зауважити, що предмет спору у цій справі та критерії, визначені пунктом 3 частини 6 статті 12 КАС України, а також факт того, що дана справа не підпадає під перелік справ, які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження (частина 4 статті 12 КАС України), дають підстави стверджувати, що вказану касаційну скаргу подано на судове рішення у справі незначної складності.
Як зазначено вище, процесуальний закон пов'язує можливість касаційного перегляду у справах незначної складності тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах "а", "б", "в" та "г" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України. Водночас обов'язок доведення наявності таких виняткових обставин покладається на особу, яка звертається до суду з касаційною скаргою.
Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
Вказані критерії прийнятності касаційної скарги встановлені задля можливості забезпечення Верховним Судом ключової мети касаційного перегляду - виправлення судових помилок та усунення недоліків судочинства, що призвели до порушення прав учасників справи. Касаційний перегляд за своєю сутністю має екстраординарний характер і спрямований на забезпечення основоположних гарантій справедливого судового розгляду, які становлять зміст конституційного принципу верховенства права.
Із поданої касаційної скарги вбачається, що скаржником не наведено доводів та мотивів (із посиланням на конкретні підпункти пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України), які дають підстави для висновку, що судове рішення, постановлене у зазначеній справі, стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу, суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Слід зауважити, що призначення Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні - це, у першу чергу, сформувати обґрунтовану правову позицію стосовно застосування всіма судами у подальшій роботі конкретної норми матеріального права або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом і таким чином спрямувати судову практику в єдине і правильне правозастосування (вказати напрямок у якому слід здійснювати вибір правової норми); на прикладі конкретної справи роз'яснити зміст акта законодавства в аспекті його розуміння та реалізації на практиці в інших справах з вказівкою на обставини, що потрібно враховувати при застосуванні тієї чи іншої правової норми, але не нав'язуючи, при цьому, нижчестоящим судам результат вирішення конкретної судової справи.
Забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу правової визначеності, що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх громадян перед законом, який втілюється шляхом однакового застосування судом тієї самої норми закону в однакових справах щодо різних осіб.
Такий визначений законодавцем підхід до роботи Верховного Суду (формування в окремих справах конкретних правових висновків, що є обов'язковим для всіх судів та суб'єктів владних повноважень) є особливо актуальним у світлі положень частини 5 статті 125 Конституції України, згідно з якою адміністративні суди діють з метою захисту прав, свобод та інтересів особи у сфері публічно-правових відносин.
У підсумку Верховний Суд звертає увагу на те, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовної практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.
Скаржник на підтвердження своєї позиції фактично зазначає про необхідність здійснити переоцінку встановлених судами у справі обставин, а також надати перевагу одним доказам над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з положеннями частини 2 статті 341 КАС України.
Отже, скаржником не зазначено умов, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, за наявності яких можливе оскарження судових рішень у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження.
За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
Відповідно до вимог пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 328, 333 КАС України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.11.2023 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 31.01.2024 у справі №160/17565/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
СуддіВ.М. Шарапа
А.А. Єзеров
С.М. Чиркін