11 березня 2024 року
м. Київ
справа №380/6284/23
адміністративне провадження № К/990/7161/24
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Уханенка С.А.,
суддів: Прокопенка О. Б., Радишевської О.Р.,
перевірив касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного від 25 січня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії відповідача щодо нездійснення перерахунку та виплати індексації грошового забезпечення позивача за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2022 року;
- зобов'язати відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2015 року по 28 лютого 2018 року, з урахуванням базового місяця - січня 2008 року, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 44 від 15 січня 2004 року;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з березня 2018 року по грудень 2022 року відповідно до вимог пункту 5 Порядку №1078 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України № 1013 від 09 грудня 2015 року «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», з відрахуванням виплаченої суми та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 44 від 15 січня 2004 року.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2023 року позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, якою затверджений Порядок проведення індексації грошових доходів населення, із застосуванням січня 2008 року як базового місяця.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплати ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, якою затверджений Порядок проведення індексації грошових доходів населення, з урахуванням базового місяця - січня 2008 року, з урахуванням виплачених сум та з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15 січня 2004 року.
Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо здійснення нарахування та виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року, відповідно до вимог пункту 5 Порядку № 1078 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України № 1013 від 09 грудня 2015 року «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів»).
Зобов'язано військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплати ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року відповідно до вимог пункту 5 Порядку № 1078 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України № 1013 від 09 грудня 2015 року «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів») з урахуванням виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 44 від 15 січня 2004 року.
У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного від 25 січня 2024 року апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 задоволено частково.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2023 року в частині задоволення позовної вимоги про зобов'язання військової частини НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб, при виплаті перерахованої індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2022 року скасовано та прийнято постанову, якою в задоволенні цієї позовної вимоги відмовлено.
У іншій частині рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2023 року залишено без змін.
24 лютого 2024 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» відповідач надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на судові рішення у цій справі.
Предметом спору у цій справі є правильність обчислення індексації грошового забезпечення.
Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Зазначена конституційна норма кореспондується з положеннями частини першої статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Наведене означає, що положеннями пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України передбачено можливість перегляду, як виняток, судового рішення, що не підлягає касаційному оскарженню судом касаційної інстанції у разі, якщо заявником зазначені випадки, передбачені підпунктами "а" - "г" цієї норми та викладені підстави, визначені частиною четвертою статті 328 КАС України.
Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, справа розглянута Львівським окружним адміністративним судом в порядку спрощеного позовного провадження.
Оскаржуючи судові рішення у справі, яка розглянута в порядку спрощеного позовного провадження, скаржник у касаційній скарзі послався на підпункт «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Колегія суддів, перевіривши викладені доводи та надавши їм оцінку, зазначає, що аналіз мотивів касаційної скарги та зміст оскаржуваних судових рішень не свідчить про наявність підстав для відкриття касаційного провадження у справі за підпунктом «в» частини п'ятої статті 328 КАС України, позаяк касаційна скарга не містить аргументів, які б свідчили про значний суспільний інтерес саме до цієї конкретної справи.
Стосовно "виняткового значення" справи для учасника справи, то в цьому випадку оцінка судом такої "винятковості" може бути зроблена виключно на підставі дослідження мотивів, відповідно до яких сам учасник справи вважає її такою, що має для нього виняткове значення. Винятковість значення справи для учасника справи можна оцінити тільки з урахуванням особистої оцінки справи таким учасником. Відтак, особа, яка подає касаційну скаргу має обґрунтувати наявність відповідних обставин у касаційній скарзі.
Проте твердження скаржника про те, що справа становить виняткове значення для нього не підтверджене належними доказами та не обґрунтоване обставинами, які б виділяли вимоги скаржника у цій справі в якусь особливу категорію спорів.
Такі посилання скаржника мають загальний характер та притаманні кожній аналогічній справі, а тому не можуть бути враховані судом касаційної інстанції.
Отже, Суд дійшов висновку, що у касаційній скарзі скаржником не наведено обґрунтованих підстав можливості допуску касаційної скарги до перегляду судових рішень, прийнятих за наслідками розгляду справи за правилами спрощеного провадження.
З огляду на відхилення Верховним Судом зазначених заявником виняткових обставин, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, які є передумовою для перевірки вмотивованості підстав касаційного оскарження цих рішень, встановлених пунктами 1, 2, 3, 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу, у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою необхідно відмовити.
Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України, Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного від 25 січня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії.
2. Копію ухвали направити заявнику за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет» (у разі його відсутності - засобами поштового зв'язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіС.А. Уханенко О.Б. Прокопенко О.Р. Радишевська