12 березня 2024 року
м. Київ
справа №260/2706/23
адміністративне провадження № К/990/37781/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Рибачука А.І.,
суддів: Коваленко Н.В., Бучик А.Ю.,
розглянувши у порядку попереднього розгляду в суді касаційної інстанції адміністративну справу № 260/2706/23
за позовом Акціонерного товариства (далі - АТ) «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Нацкомісії) про визнання протиправними та скасування постанови і розпорядження, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Нацкомісії
на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 15.06.2023, ухвалене у складі головуючого судді Микуляка П.П.
та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.10.2023, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Довгої О.І., суддів Глушка І.В., Запотічного І.І.,
І. РУХ СПРАВИ
1. 18.04.2023 АТ «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз» звернулося до суду з позовом, у якому просило:
визнати протиправною та скасувати постанову Нацкомісії від 29.11.2022 №1585 «Про накладення штрафу на АТ «Закарпатгаз» за порушення вимог законодавства та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу та здійснення заходів державного регулювання» в частині накладення на АТ «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз» штрафу у розмірі 850 000,00 грн (пункту 1);
визнати протиправним та скасувати розпорядження відповідача від 29.11.2022 №111-р «Про усунення порушень АТ «ЗАКАРПАТГАЗ».
В обґрунтування позовних вимог АТ «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз» зазначило, що висновок Нацкомісії про порушення ним Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, затверджених постановою Нацкомісії від 16.02.2017 № 201 (далі - Ліцензійні умови), відображений в акті перевірки, є необґрунтованим, а оспорювані постанова та розпорядження відповідача є безпідставними, такими, що суперечать нормам чинного законодавство, не враховують фактичних обставин справи, прийнятими з порушенням принципу пропорційності, дискримінаційними та підлягають скасуванню, оскільки з метою дотримання Ліцензійних умов АТ «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз» здійснені всі необхідні організаційні, матеріально-технічні, виробничі, кадрові та інші заходи, які забезпечують безпечне, безперервне та якісне надання послуг з розподілу природного газу всім споживачам у ліцензійній зоні обслуговування Закарпатської області, доступ та приєднання їх до ГРМ, які повністю відповідають положенням Законів України від 09.04.2015 № 329-VIII «Про ринок природного газу», Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Нацкомісії 30.09.2015 № 2494 (далі - Кодекс ГРМ), Ліцензійним умовам, іншого законодавства про ринок природного газу, що також підтверджено комісією з перевірки у акті перевірки у пунктах 1.3-1.7.
При цьому, позивач вказав, що оспорюване розпорядження, яким Регулятор зобов'язав АТ «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз» усунути порушення підпункту 27 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов у частині здійснення розрахунків з ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» за надані послуги транспортування у строки та на умовах, визначених договорами транспортування природного газу та у строк до 31.12.2022 здійснити розрахунки із оператором газотранспортної системи за надані послуги транспортування, зокрема погасити заборгованість перед ТОВ «Оператор газотранспортної системи України», свідчить про втручання Нацкомісії у господарську діяльність товариства, оскільки навіть за умови підтвердження наявності спірної заборгованості у межах судових спорів, така заборгованість підлягатиме врегулюванню у порядку та на умовах визначених Законом України від 14.07.2021 № 1639-IX «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» за рахунок коштів державного бюджету, про що Нацкомісії відомо. Крім того, позивач зазначає, що відповідачем прийнято оскаржувані рішення в дискримінаційний спосіб, що є прямим порушенням законодавства України.
2. Закарпатський окружний адміністративний суд рішенням від 15.06.2023, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.10.2023, задовольнив позовні вимоги.
3. 08.11.2023 Нацкомісія звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права, просить скасувати рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 15.06.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.10.2023, ухвалити нове судове рішення - про відмову у задоволенні позовних вимог.
4. Верховний Суд ухвалою від 27.11.2023 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою з підстави, визначеної пунктом 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та витребував матеріали справи з суду першої інстанції.
5. 11.12.2023 від позивача до суду касаційної інстанції надійшов відзив на вказану вище касаційну скаргу, в якому АТ «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз» просить залишити цю касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані Нацкомісією судові рішення - без змін.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. У справі, яка розглядається суди встановили, що у період з 05.10.2022 по 01.11.2022 Нацкомісією проведено планову виїзну перевірку дотримання АТ «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз» вимог законодавства та Ліцензійних умов з розподілу природного газу за 2021 рік, за результатами якої було складено акт від 01.11.2022 № 307, у якому зафіксовано ряд порушень Ліцензійних умов, Мінімальних стандартів та вимог до якості обслуговування споживачів та постачання природного газу, затверджених постановою Нацкомісії від 21.09.2017 № 1156, Кодексу ГРМ, Типового договору транспортування природного газу, затвердженого постановою Нацкомісії від 30.09.2015 № 2497 (далі - Типовий договір транспортування природного газу), Порядку розрахунку та встановлення ставки внесків на регулювання, затвердженого постановою Нацкомісії від 06.04.2017 № 491 (далі - Порядок № 491), Закону України від 16.06.2021 № 3533-VI «Про забезпечення комерційного обліку природного газу».
На засіданні, яке проводилось у формі відкритого слухання, за результатами розгляду вказаного акта від 01.11.2022 № 307, складеного за результатами проведення планової перевірки дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства та ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, проведеної відповідно до Плану здійснення заходів державного контролю суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, на 2022 рік, затвердженого постановою Нацкомісії від 17.11.2021 № 2222 (у редакції постанови Нацкомісії від 09.09.2022 № 1116), постанови Нацкомісії від 18.10.2022 № 1323 «Про збільшення строку проведення планової перевірки АТ «ЗАКАРПАТГАЗ» та посвідчення на проведення планової перевірки від 22.09.2022 № 320, Нацкомісією відповідно до статей 17, 19 і 22 Закону України від 22.09.2016 № 1540-VIII «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» (далі - Закон № 1540-VIII), статті 59 Закону України від 09.04.2015 № 329-VIII «Про ринок природного газу» (далі - Закон № 329-VIII) було ухвалено постанову від 29.11.2022 № 1585 «Про накладення штрафу на АТ «ЗАКАРПАТГАЗ», пунктом 1 якої на АТ «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз» накладено штраф у розмірі 850 000, 00 грн за порушення вимог законодавства та Ліцензійних умов, а саме:
пункту 2.1 глави 2 Ліцензійних умов у частині здійснення господарської діяльності з розподілу природного газу з дотриманням вимог Закону № 329-VIII, чинних Кодексу газорозподільних систем, інших нормативно-правових актів, державних будівельних норм та нормативних документів у сфері нафтогазового комплексу, а саме:
пункту 1 глави 1 розділу XIV Кодексу ГРМ у частині вчасного збалансування свого портфоліо балансування;
пункту 1 глави 4 розділу Х Кодексу ГРМ у частині здійснення представниками Оператора ГРМ первинного обстеження вузла обліку на можливість його використання як комерційного перед пуском природного газу (що здійснюється в рамках заходів з приєднання до ГРМ або реконструкції комерційного вузла обліку або переукладання договору) у точці вимірювання з новим споживачем у присутності безпосереднього споживача (суміжного суб'єкта ринку природного газу);
пункту 6 глави 4 розділу Х Кодексу ГРМ у частині складання акта приймання комерційного вузла обліку в експлуатацію (або акта про пломбування лічильника, якщо він оформлюється окремо);
пункту 2 глави 6 розділу Х Кодексу ГРМ у частині здійснення контрольного огляду вузла обліку не рідше ніж один раз на шість місяців;
пункту 4 глави 4 розділу ХI Кодексу ГРМ у частині визначення лічильника газу або звужуючого пристрою (перетворювача різниці тиску) непридатними до застосування за результатами позачергової або експертної повірки, та процедури проведення перерахунку за період з дати виходу з ладу ЗВТ (з дати початку прострочення періодичної повірки) до моменту встановлення та опломбування справного та повіреного ЗВТ (або з початку розрахункового періоду до дати встановлення та опломбування справного та повіреного ЗВТ);
пункту 8 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРМ у частині визначення в акті про порушення місцезнаходження комісії з розгляду актів про порушення, дати та орієнтовного часу проведення засідання комісії, на якому буде розглядатися складений акт про порушення, визначення комісією з розгляду актів про порушення Оператора ГРМ правомірності акта та прийняття щодо нього відповідного рішення;
абзацу другого пункту 7 Порядку № 491 у частині подання до структурних підрозділів НКРЕКП на територіях звіту про сплату внеску на регулювання не пізніше другого робочого дня після встановленого строку сплати;
пункту 4.1 Типового договору транспортування у частині вчасного збалансування свого портфоліо балансування;
підпункту 5 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов у частині повідомлення НКРЕКП про всі зміни даних, які були зазначені в його документах, що додавалися до заяви про отримання ліцензії (крім документів до заяви щодо встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу), у строк не пізніше ніж один місяць з дня настання таких змін, крім інформації щодо кількості підключених споживачів, кількості об'єктів газорозподільної системи ліцензіата, кількості персоналу ліцензіата та його матеріально-технічної бази, яка надається протягом 30 днів після закінчення календарного року;
підпункту 6 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов у частині складання звітності, затвердженої Нацкомісією, щодо провадження господарської діяльності з розподілу природного газу та подання її до НКРЕКП у встановленому порядку;
підпункту 16 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов у частині використання коштів, отриманих за рахунок надання послуг розподілу природного газу, передбачених структурою тарифу (річної планованої тарифної виручки), у визначеному розмірі та за цільовим призначенням;
підпункту 21 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов у частині виконання плану розвитку газорозподільної системи на наступні 10 років, зокрема розділу І (2021 рік) Плану розвитку;
підпункту 27 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов у частині здійснення розрахунків із оператором газотранспортної системи за надані послуги транспортування у строки та на умовах, визначених договорами транспортування природного газу;
підпункту 29 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов у частині дотримання мінімальних стандартів та вимог до якості обслуговування споживачів та постачання природного газу, затверджених НКРЕКП;
підпункту 30 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов у частині надання НКРЕКП документів, інформації та звітності, що містять достовірні дані, необхідні для виконання НКРЕКП своїх повноважень, в обсягах та у строки, встановлені НКРЕКП (але не менше як протягом 10 робочих днів, крім запитів під час здійснення заходів державного нагляду (контролю));
підпункту 31 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов у частині виконання рішень НКРЕКП у строки, встановлені відповідним рішенням та чинним законодавством, а саме абзацу п'ятого підпункту 3 пункту 2 та абзаців другого, п'ятого та шостого підпункту 4 пункту 2 постанови НКРЕКП від 26.05.2021 № 868 «Про накладення штрафу на АТ «ЗАКАРПАТГАЗ» за порушення вимог законодавства та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу та здійснення заходів державного регулювання»;
підпункту 6 пункту 2.5 глави 2 Ліцензійних умов у частині укладання актів розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін з суміжними суб'єктами ринку природного газу, у тому числі зі споживачами;
підпункту 8 пункту 2.5 глави 2 Ліцензійних умов у частині забезпечення періодичної повірки (у тому числі демонтажу, транспортування, монтажу та ремонту) лічильників газу, які встановлені для розрахунків за спожитий природний газ побутовими споживачами (населенням) для їх побутових потреб, за власний рахунок незалежно від того, чи є ліцензіат власником лічильника.
Зазначена сума штрафу мала бути сплачена до Державного бюджету України у 30-денний строк з дня одержання копії постанови (код бюджетної класифікації 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції»).
Також, відповідно до пункту 4 частини другої статті 3, частини п'ятої статті 14, пункту 5 частини четвертої статті 19 Закону № 1540-VIII та згідно з актом планової перевірки від 01.11.2022 № 307, проведеної відповідно до Плану здійснення заходів державного контролю суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, на 2022 рік, затвердженого постановою Нацкомісії від 17.11.2021 № 2222 (у редакції постанови Нацкомісії від 09.09.2022 № 1116), Нацкомісією було прийнято розпорядження від 29.11.2022 № 111-р «Про усунення порушень АТ «ЗАКАРПАТГАЗ», яким зобов'язано позивача усунути порушення вимог законодавства та Ліцензійних умов, а саме:
пункту 2.1 глави 2 Ліцензійних умов у частині здійснення господарської діяльності з розподілу природного газу з дотриманням вимог Закону № 329-VIII, чинних Кодексу газорозподільних систем, інших нормативно-правових актів, державних будівельних норм та нормативних документів у сфері нафтогазового комплексу, а саме:
абзацу третього підпункту «а» пункту 1 частини першої статті 6 Закону № 3533-VI у частині забезпечення встановлення лічильників газу для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, у яких газ використовується для підігріву води та приготування їжі - до 01.01.2016;
пункту 8 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРМ у частині визначення в акті про порушення місцезнаходження комісії з розгляду актів про порушення, дати та орієнтовного часу проведення засідання комісії, на якому буде розглядатися складений акт про порушення, визначення комісією з розгляду актів про порушення Оператора ГРМ правомірності акта та прийняття щодо нього відповідного рішення;
підпункту 6 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов у частині складання звітності, затвердженої Нацкомісією, щодо провадження господарської діяльності з розподілу природного газу та подання її до Нацкомісії у встановленому порядку;
підпункту 27 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов у частині здійснення розрахунків із оператором газотранспортної системи за надані послуги транспортування у строки та на умовах, визначених договорами транспортування природного газу;
підпункту 6 пункту 2.5 глави 2 Ліцензійних умов у частині укладення актів розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін з суміжними суб'єктами ринку природного газу, у тому числі зі споживачами;
підпункту 8 пункту 2.5 глави 2 Ліцензійних умов у частині забезпечення періодичної повірки (у тому числі демонтажу, транспортування, монтажу та ремонту) лічильників газу, які встановлені для розрахунків за спожитий природний газ побутовими споживачами (населенням) для їх побутових потреб, за власний рахунок незалежно від того, чи є ліцензіат власником лічильника, для чого:
у строк до 31.12.2022:
скасувати Акт про порушення від 03.12.2021 № ZK05138 та донарахування, здійснені на підставі цього Акта, про що у строк до 10.01.2023 повідомити Нацкомісію та Сектор Нацкомісії у Закарпатській області з наданням належним чином завірених копій підтвердних документів;
здійснити розрахунки із оператором газотранспортної системи за надані послуги транспортування, зокрема погасити заборгованість перед ТОВ «ОПЕРАТОР ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ»,
надати до Нацкомісії:
пояснення щодо розбіжностей даних, зазначених в Акті перевірки від 01.11.2022 № 307, зокрема в Інформації щодо обсягу та вартості природного газу, придбаного АТ «ЗАКАРПАТГАЗ» у 2021 році для покриття витрат на ВТВ та власні потреби з урахуванням витрат на розподіл природного газу за листопад та грудень 2021 року, з даними, зазначеними у формі № 8в-НКРЕКП-газ-моніторинг (місячна) «Звіт про використання потужностей газорозподільної системи та стан розрахунків» за листопад та грудень 2021 року;
пояснення щодо розбіжностей даних, зазначених в Акті перевірки від 01.11.2022 № 307 у частині стану розрахунків АТ «ЗАКАРПАТГАЗ» за отриманий природний газ у 2021 році з даними зазначеними у формі № 8в-НКРЕКП-газ-моніторинг (місячна) «Звіт про використання потужностей газорозподільної системи та стан розрахунків» за січень - грудень 2021 року та у разі необхідності надати уточнену звітність за цією формою;
у строк до 01.07.2023:
забезпечити встановлення лічильників газу для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, у яких природний газ використовується для підігріву води та приготування їжі, відповідно до вимог абзацу третього підпункту «а» пункту 1 частини першої статті 6 Закону № 3533-VI,
забезпечити укладення актів розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін із суміжними суб'єктами ринку природного газу, у тому числі зі споживачами;
забезпечити проведення періодичної повірки (у тому числі демонтажу, транспортування, монтажу та ремонту) лічильників газу, які встановлені для розрахунків за спожитий природний газ побутовими споживачами (населенню) для їх побутових потреб, за власний рахунок незалежно від того, чи є ліцензіат власником лічильника.
Позивач, вважаючи вищевказані постанову та розпорядження протиправними, звернувся до суду з цим з позовом.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходи із того, що оспорювана постанова відповідача від 29.11.2022 №1585 «Про накладення штрафу на АТ «Закарпатгаз» за порушення вимог законодавства та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу та здійснення заходів державного регулювання» в частині накладення штрафу на АТ «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз» (пункт 1) у розмірі 850 000,00 грн є протиправною через відсутність порушень вимог Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу у діях ліцензіата, а вимога про скасування розпорядження Нацкомісії від 29.11.2022 № 111-р, яким позивача було зобов'язано усунути такі порушення, - є похідною.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
8. Касаційна скарга відповідача обґрунтована тим, що суди першої та апеляційної інстанції в оскаржуваних судових рішеннях застосували норми права без урахування висновків щодо застосування положень пункту 2.1 глави 2 Ліцензійних умов щодо здійснення господарської діяльності з розподілу природного газу, пункту 1 глави 2 розділу XIV Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою Нацкомісії від 30.09.2015 № 2493 (далі - Кодекс ГТС) та пункту 4.1. Типового договору транспортування природного газу у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 02.11.2022 у справі №260/2484/21, від 09.11.2022 у справі №140/5824/21, від 30.11.2022 у справі №120/5138/21 та від 30.01.2023 у справі №300/2663/21 щодо відповідальності суб'єктів господарювання, які здійснюють ліцензійну діяльність у сфері розподілу природного газу, передбаченої статтею 59 Закону № 329-VIII за порушення вимог Кодексу ГТС та Типового договору транспортування природного газу.
9. У відзиві на касаційну скаргу відповідача АТ «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз» вказує на законність та обґрунтованість рішень судів першої та апеляційні інстанцій, а також на те, що висновки, викладені у постановах Верховного Суду, на які посилається Нацкомісія в обґрунтування своєї касаційної скарги, не можуть бути враховані при розгляді цієї справи, оскільки вони ухвалені в інших правовідносинах, а саме - щодо постачання природного газу, які є іншими у порівнянні із правовідносинами, що виникають у зв'язку із технічно-організаційними функціями оператора ГРМ щодо обслуговування майнового виробничого комплексу, який складається з організаційно і технологічно пов'язаних об'єктів, призначених для транспортування природного газу безпосередньо споживачам.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
10. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів виходить із такого.
11. Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
12. Такі виключні випадки визначені у частині четвертій статті 328 КАС України, згідно з якою підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема у випадку - якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
13. Отже, законодавець чітко визначив які судові рішення, з яких підстав і у яких випадках можуть бути оскаржені до суду касаційної інстанції.
14. Відповідно до положень цих норм касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових:
суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду;
спірні питання виникли у подібних правовідносинах.
15. Колегія суддів враховує, що процесуальний кодекс та інші законодавчі акти не містять визначення поняття «подібні правовідносини», а також будь-яких критеріїв визначення подібності правовідносин з метою врахування відповідного висновку, тому для розуміння відповідних термінів звертається до правових висновків, викладених у судовому рішенні Великої Палати Верховного Суду.
16. Зокрема, у постанові від 19.05.2020 (справа №910/719/19) Велика Палата Верховного Суду вказала, що під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.
17. Відтак, колегія суддів зазначає, що подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи, перевірка правильності встановлення яких не належить до компетенції Верховного Суду.
18. Встановлюючи обов'язковим при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин врахування висновків щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду, частина п'ята статті 242 КАС презюмує застосування норм права у подібних правовідносинах.
19. Так у справах №260/2484/21, №140/5824/21, №120/5138/21, №300/2663/21, на постанови від Верховного Суду у яких від 02.11.2022, від 09.11.2022, від 30.11.2022, від 30.01.2023, відповідно, відповідач посилається на підтвердження підстави, визначеної пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, досліджувалось питання правомірності притягнення Нацкомісією до відповідальності суб'єктів господарювання, які здійснюють ліцензійну діяльність з постачання природного газу, за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу, затверджених постановою Нацкомісії від 16.02.2017 № 201, передбаченої статтею 59 Закону № 329-VIII за порушення вимог Кодексу ГТС, який є регламентом функціонування газотранспортної системи України та визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газотранспортної системи України, та Типового договору транспортування природного газу, тобто «газзбутів», основним завданням яких є забезпечення клієнта газом і створення зручних клієнтський сервісів.
При цьому, портфоліо балансування - це сукупність подач та відборів замовника послуг транспортування природного газу.
Замовник послуг транспортування - це юридична особа або фізична особа - підприємець, яка на підставі договору транспортування, укладеного з оператором газотранспортної системи, замовляє одну чи декілька складових послуг транспортування природного газу;
20. Натомість, у справі, яка розглядається, спірні правовідносини виникли у зв'язку із притягненням до відповідальності позивача - оператора газорозподільної мережі за порушення, зокрема Ліцензійних умов з розподілу природного газу, Кодексу ГРМ, який визначає взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб'єктами ринку природного газу, а також визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем, зокрема умови забезпечення:
1) надійної і безпечної експлуатації газорозподільних систем та гарантованого рівня розподілу (переміщення) природного газу до/від суміжних суб'єктів ринку природного газу відповідної якості;
2) комерційного, у тому числі приладового обліку природного газу в газорозподільній системі та визначення його об'ємів і обсягів передачі до/з газорозподільної системи, у тому числі в розрізі суб'єктів ринку природного газу;
3) доступу замовників до газорозподільної системи для приєднання до неї їх об'єктів будівництва або існуючих об'єктів (умови технічного доступу);
4) доступу суб'єктів ринку природного газу до газорозподільної системи для фактичної передачі (розподілу/споживання) належного їм природного газу до/з газорозподільної системи (умови комерційного доступу);
5) механізмів взаємодії оператора газорозподільної системи з операторами суміжних систем та з іншими суб'єктами ринку природного газу.
21. Тож, аналіз зазначених відповідачем постанов Верховного Суду від 09.11.2022 у справі №140/5824/21, від 30.11.2022 у справі №120/5138/21 та від 30.01.2023 у справі №300/2663/21, на які зроблено посилання у касаційній скарзі як на приклад іншого правозастосування, та оскаржуваних судових рішень не дає підстав для висновку про те, що ці рішення прийняті у справах, правовідносини у яких є подібними, оскільки ухвалені за іншого суб'єктного складу учасників відносин, правового регулювання та фактичних обставин у справі, що виключає можливість касаційного перегляду оскаржуваних рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанцій за цією касаційною скаргою, з підстави та у випадку, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
22. Водночас, що стосується питання притягнення до відповідальності позивача у цій справі (№ 260/2706/23) як замовника послуг транспортування, відповідно до статті 59 Закону № 329-VIII, за порушення пункту 1 глави 1 розділу XIV Кодексу ГТС, у частині вчасного збалансування свого портфоліо балансування, колегія суддів вважає необхідним вказати на те, що Верховний Суд у постанові від 02.11.2022 у справі №260/2484/21, вирішуючи питання правомірності притягнення Нацкомісією до відповідальності суб'єктів господарювання, які здійснюють ліцензійну діяльність з постачання природного газу, за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу, затверджених постановою Нацкомісії від 16.02.2017 № 201, передбаченої статтею 59 Закону № 329-VIII за порушення вимог Кодексу ГТС, який є регламентом функціонування газотранспортної системи України та визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газотранспортної системи України, та Типового договору транспортування природного газу, у пункті 80 зазначив, що дотримання вимог Кодексу ГТС та Типового договору є обов'язковими для застосування всіма суб'єктами господарювання, які здійснюють ліцензійну діяльність у сфері транспортування природного газу, а тому ці вимоги, з урахуванням положень пункту 2.1 та 2.2 глави 2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності щодо транспортування природного газі, є спеціальними вимогами, що висуваються законодавством до ліцензіатів у сфері транспортування природного газу. При цьому, положеннями Кодексу ГТС та Типового договору передбачено не міру відповідальності за несвоєчасний баланс портфоліо балансування, а обов'язок сторін по здійсненню відшкодування вартості природного газу за фактом виявлення добового (місячного) небалансу.
23. Разом з цим, у справі, яка розглядається судами попередніх інстанцій не встановлено факту виявлення добового (місячного) небалансу (позитивного чи негативного) замовника послуг та відповідно й невиконання замовником послуг обов'язку по здійсненню відшкодування вартості природного газу за відповідний небаланс.
24. Наведене у своїй сукупності свідчить про те, що зазначена відповідачем постанова Верховного Суду від 02.11.2022 № 260/2484/21, на яку зроблено посилання у касаційній скарзі як на приклад іншого правозастосування, та оскаржуваних судових рішень, також не дає підстав для висновку про те, що ці рішення прийняті у справах, правовідносини у яких є подібними, оскільки ухвалені за інших фактичних обставин у справі, суб'єктного складу учасників відносин, що виключає можливість касаційного перегляду оскаржуваних рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанцій за цією касаційною скаргою, з підстави та у випадку, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
25. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 339 КАС України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.
26. З урахуванням наведеного, касаційне провадження, відкрите з підстави, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, підлягає закриттю.
З огляду на викладене, керуючись статтями 343, 339 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,
Закрити касаційне провадження за касаційною скаргою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 15.06.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.10.2023 у справі № 260/2706/23 за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправними та скасування постанови і розпорядження, яке було відкрито з підстави, визначеної пунктом 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
А.І. Рибачук
Н.В. Коваленко
А.Ю. Бучик,
Судді Верховного Суду