Постанова від 12.03.2024 по справі 120/13867/23

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/13867/23

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Бошкова Юлія Миколаївна

Суддя-доповідач - Сторчак В. Ю.

12 березня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сторчака В. Ю.

суддів: Граб Л.С. Полотнянка Ю.П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05 грудня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправними дій щодо застосування з 01.03.2023 обмеження розміру збільшення перерахунку пенсії, передбаченого п. 1 Постанови №168 розміром 1500 грн.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 05 грудня 2023 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Відповідач направив на адресу апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, а скаргу - без задоволення, оскільки вважає, що судом вірно встановлені обставини справи та надано їх належну правову оцінку.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги законність та обґрунтованість судового рішення, повноту встановлення обставин справи, застосування норм матеріального і процесуального права, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 є пенсіонером органів внутрішніх справ України, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та отримує пенсію за вислугу років призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Судом встановлено, що на виконання постанови КМУ від 24.02.2023 № 168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" відповідач провів індексацію пенсії позивачу із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,97 (10071,59 х 0,197), що становить 1500 грн. (у максимальному розмірі).

04.08.2023 ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою, у якій просив здійснити з 01.03.2023 перерахунок та виплату пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) у розмірі 1,197 відсотків відповідно до постанови КМУ від 24.02.2023 № 168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" без обмеження розміру збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого п.1-7 цієї постанови, максимальним (граничним) розміром 1500 грн.

Листом від 31.08.2023 відповідач повідомив позивача, що згідно до постановою КМУ від 24.02.2023 № 168 "Про індексацію пенсійних та страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" з 01.03.2023 позивачу проведено перерахунок пенсії та проіндексовано пенсію з урахуванням коефіцієнту збільшення 1,197. Так, відповідно до п. 10 Постанови № 168 встановлено, що розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого п. 1-7 цієї постанови не може перевищувати 1500,00 грн. Отже, розмір індексації обчислено відповідно до норм чинного законодавства.

Позивач не погодившись з діями відповідача щодо застосування з 01.03.2023 обмеження розміру збільшення перерахунку пенсії, передбаченого п. 1 постанови КМУ від 24.02.2023 № 168 розміром 1500 грн., тому звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Відмовляючи позивачу в задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1-7 Постанови №168, не може перевищувати 1500 гривень (п. 2 Постанови №168), тому відсутні підстави для перерахунку пенсії позивача з 01.03.2023 без обмеження 1500 гривнями. Суд вважає, що обмеживши суму нарахованої у 2023 році індексації пенсії, Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області діяло у межах покладених на нього повноважень та відповідно до вимог чинного нормативно-правового акту, який передбачав проведення такої індексації.

Переглядаючи судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права, колегія суддів виходить із наступного.

Відповідно до ст. 64 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у разі якщо пенсії, призначені військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, та членам їх сімей у попередньому календарному році та до дати індексації пенсії включно у році, в якому проводиться індексація пенсій, не перераховувалися відповідно до частини четвертої статті 63 цього Закону, для забезпечення їх індексації проводиться перерахунок пенсій у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Сума індексації враховується під час подальшого перерахунку пенсії відповідно до статті 63 цього Закону.

Пунктом 8 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» установлено, що у 2023 році, зокрема, частина друга статті 22, стаття 64 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» із змінами, внесеними Законом України від 15 лютого 2022 року № 2040-IX, застосовуються у порядку, на умовах та у строки, що визначені Кабінетом Міністрів України.

Вказана норма є чинною, неконституційною не визнавалася, що дає підстави для висновку, що в 2023 році порядок, умови та строки виплати індексації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 8 розділу "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 24.02.2023 № 168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" (далі - Постанова № 168).

Пунктом 1 цієї Постанови установлено, що з 1 березня 2023 р. перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» (Офіційний вісник України, 2019 р., № 19, ст. 663), проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,197.

Згідно п. 2 Постанови №168 з 1 березня 2023 р. розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» (Офіційний вісник України, 2022 р., № 18, ст. 968) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2022 року включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 10 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.

Підвищення пенсії, передбачене абзацом першим цього пункту, встановлюється додатково до щомісячної доплати до пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 р. № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" (Офіційний вісник України, 2021 р., № 57, ст. 3525).

Підвищення на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, застосовується також у разі поновлення виплати пенсії, призначеної до 31 грудня 2022 р. відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та перерахунку пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", крім перерахунків у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за зазначеним Законом.

Підвищення пенсії, передбачене цим пунктом, враховується під час подальших перерахунків пенсії відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

При цьому абзацом 3 пункту 10 Постанови №168 передбачено, що розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1-7 цієї постанови, не може перевищувати 1500 гривень.

Отже, з 01.03.2023 поводиться перерахунок пенсій із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,197.

Однак, п. 2 Постанови № 168 містить застереження про підвищення розміру пенсії у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.

Поряд з цим, щодо наявності у п. 2 Постанови №168 застереження про підвищення пенсій з 01.03.2023 у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що за загальним правилом вирішення колізій, передбаченим ч. 3 ст. 7 КАС України, у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а сформувала правовий висновок, згідно якого у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

У спірних правовідносинах наведені положення п.2 Постанови № 168 суперечать приписам Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, які є спеціальними та підлягають застосуванню відповідачем.

Відповідно до абзацу 3 пункту 10 Постанови №168 граничний розмір підвищення пенсії у конкретній сумі, яка не може перевищувати 1500 грн.

Водночас, позивач звернувся до суду, вважаючи, що відповідачем протиправно обмежено розмір індексації пенсії розміром 1500 грн.

Разом з тим, матеріали справи свідчать, що на виконання Постанови № 168 відповідач здійснив проведення індексації пенсії позивачу із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,197, розмір якої визначено з урахуванням п. 10 Постанови №168 в сумі 1500 грн. При цьому загальний розмір нарахованої до виплати пенсії позивача не перевищує 10 прожиткових мінімумів для осіб, що втратили працездатність, та, відповідно, відповідачем не обмежувався розмір пенсії позивача.

В межах розгляду цієї справи спірним є виплата підвищення до пенсії відповідно до Постанови № 168 в межах граничного розміру сумою 1500 грн. Позивач в апеляційній скарзі наголошує на тому, що таке обмеження є незаконним.

У свою чергу колегія суддів акцентує увагу, що встановлення граничної суми індексації пенсії не можна ототожнювати з обмеженням максимального розміру такої пенсії.

Суд апеляційної інстанції вважає, що встановлене абз. 3 п. 10 Постанови №168 обмеження максимальної суми індексації пенсії у розмірі 1500 грн у період спірних правовідносин, які виникли у 2023 році, відповідає приписам чинного правового регулювання, зокрема, з урахуванням норм п. 8 розд. "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" та з огляду на те, що пунктом 3 розділу "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" взагалі зупинено дію Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".

Відхиляючи доводи заявника апеляційної скарги, судова колегія звертає увагу, що відповідно до позиції Конституційного Суду України, викладеної у рішенні від 26.12.2011 №20-рп/2011, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Розміри соціальних виплат залежать від соціально-економічних можливостей держави.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово висловлював правову позицію щодо можливості обмеження розміру соціальних виплат. ЄСПЛ не заперечує право держав зменшувати такий розмір, не сформулював правової позиції щодо достатнього розміру таких соціальних виплат. Така практика свідчить про достатньо широке «поле» для розсуду, яке ЄСПЛ залишає державам у питаннях соціального забезпечення.

ЄСПЛ визнає можливість, що виплати соціального страхування можуть бути зменшені або припинені, однак, розглядаючи питання відповідності таких дій, у кожній конкретній справі ураховує всі відповідні обставини справи й з'ясовує, чи було законним таке втручання, чи мало легітимну мету таке втручання та чи не поклало таке втручання надмірний тягар на особу, якої це стосується.

За аналогічних обставин ЄСПЛ не констатує порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції (справа «Valkov and Others v. Bulgaria» (заява N 2033/04); справа «Khoniakina v. Georgia» (заява N 17767/08)), тим більше, що обмеження розміру підвищення до пенсії не призводить до зниження розміру пенсії позивача та в сучасних реаліях відповідає умовам воєнного стану, що запроваджений на території України.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що положення постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 прямо суперечить положенням Конституції України, в тому числі й тому, що порушує право позивача на належний, гарантований державою, рівень пенсійного забезпечення, колегія суддів зазначає таке.

Пунктом 10 Постанови Кабінету Міністрів України № 168 чітко встановлено, що: "розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1-7 цієї постанови, не може перевищувати 1500 гривень".

Системний аналіз вищевказаних законодавчих приписів (Постанови № 168, п. 8 розд. «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», ст. 64 Закону № 2262-ХІІ) свідчить про обмеження верхньої межі індексації для того, щоб в умовах воєнного стану та дотаційних економічних ресурсів збалансувати потреби захистити якомога більшу кількість громадян через інструмент індексації, передусім тих громадян, пенсії яких є дуже низькими, і з іншого боку, щоб збалансувати фінансовий ресурс для проведення індексації для широких категорій осіб та утримати зростання нерівності між розміром пенсії громадян.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що індексація пенсії позивача з 01 березня 2023 року проведена відповідачем у межах чинного законодавства за умови, що підвищення відповідно до пункту 10 Постанови Кабінету Міністрів України №168 не може перевищувати 1500 грн.

Апелянт фактично пов'язує обмеження розміру індексації у 2023 році з обмеженням максимального розміру пенсії, однак, такий підхід є помилковим, оскільки максимальний рівень індексації 1500 грн закріплено Постановою № 168, виключень щодо неврахування п.10 вказаної постанови Уряду під час такого перерахунку пенсії законодавство не містить. Зазначений пункт 10 постанови Кабінету Міністрів України №168 чинний, не суперечить вимогам закону та містить імперативну вимогу щодо граничної межу розміру збільшення, з огляду на що підлягає застосуванню відповідачем.

Отже, посилання апелянта на відповідну практику Верховного Суду та Конституційного Суду України не є релевантними, адже вони стосуються саме обмеження загального розміру пенсії максимальним розміром на підставі ч. 7 ст. 43 Закону №2262-XII, водночас в даному випадку мова йде про визначення розміру індексації пенсії.

Враховуючи те, що пенсія позивача з 01.03.2023 проіндексована в розмірі 1500 грн., що відповідає п. 10 Постанови № 168, відсутні правові підстави для зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію пенсії з березня 2023 року, без застосування п. 10 Постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168.

З урахуванням наведеного суд апеляційної інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позиції суду першої інстанції щодо відсутності у відповідача правових підстав для перерахунку індексації пенсії позивача без застосування абз. 3 пункту 10 Постанови №168, та як наслідок відсутність підстав для задоволення вимог позову.

Враховуючи встановлені у справі обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги позивача висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Поряд з цим, колегія суддів зазначає, що згідно з п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Зазначеним вимогам закону рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05 грудня 2023 року відповідає.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Апеляційний суд вважає, що Вінницький окружний адміністративний суд не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення без змін.

Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.6 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому відповідно до п. 2 ч.5 ст. 328 цього Кодексу судове рішення за результатами її розгляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05 грудня 2023 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Сторчак В. Ю.

Судді Граб Л.С. Полотнянко Ю.П.

Попередній документ
117596995
Наступний документ
117596997
Інформація про рішення:
№ рішення: 117596996
№ справи: 120/13867/23
Дата рішення: 12.03.2024
Дата публікації: 14.03.2024
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Сьомий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (09.07.2024)
Дата надходження: 11.04.2024
Предмет позову: про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії