Справа № 727/13905/23
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Одовічен Я.В.
Суддя-доповідач - Курко О. П.
12 березня 2024 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Курка О. П.
суддів: Боровицького О. А. Шидловського В.Б. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Чернівецькій області на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 30 січня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Чернівецькій області, третя особа: Управління порядку та контролю за благоустроєм Чернівецької міської ради про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
в грудні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Управління патрульної поліції в Чернівецькій області, третя особа: Управління порядку та контролю за благоустроєм Чернівецької міської ради про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 30 січня 2024 року позов задоволено.
Визнано протиправною та скасовано постанову серії ЕНА №1106165 від 11.12.2023 року про накладення адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.127 КУпАП України, а справу про адміністративне правопорушення - закрити.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Чернівецькій області, що розташоване в м.Чернівці, вул.Заводська, 22, на користь ОСОБА_1 , який проживає у АДРЕСА_1 , судовий збір у розмірі 536 грн. 80 коп.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. Відповідач вважає, що жоден з пунктів посадової інструкції ОСОБА_1 не дозволяє останньому відступити від Правил дорожнього руху України.
Сторони в судове засідання не з'явилися, хоча про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
11 березня 2024 року на адресу суду від позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що постановою серії ЕНА №1106165 від 11.12.2023 року ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.127 КУпАП України.
Відповідно до вказаної постанови, ОСОБА_1 11.12.2023 року о 12 год. 45 хв. в м.Чернівці по площі Філармонії, 7 зупинився на проїзній частині, що не було пов'язано із забезпеченням безпеки дорожнього руху, чим порушив п.4.14ґ ПДР - зупинка і стоянка пішохода на проїзній частині (а.с.28).
Вважаючи прийняту постанову протиправною, позивач звернувся з позовом до суду.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що в матеріалах справи відсутні будь-які об'єктивні і беззаперечні докази наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.127 КУпАП України, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.
Частиною 1 ст.7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частина 1 ст.127 КУпАП передбачає відповідальність за непокору пішоходів сигналам регулювання дорожнього руху, перехід ними проїзної частини у невстановлених місцях або безпосередньо перед транспортними засобами, що наближаються, невиконання інших правил дорожнього руху.
Пунктом 4.14 підпунктом «ґ» Правил дорожнього руху України визначено, що пішоходам забороняється затримуватися і зупинятися на проїзній частині, якщо це не пов'язано із забезпеченням безпеки дорожнього руху.
Пішохід - особа, яка бере участь у дорожньому русі поза транспортними засобами та не виконує на дорозі будь-яку роботу. До пішоходів прирівнюються також особи, які рухаються в кріслах колісних без двигуна, ведуть велосипед, мопед, мотоцикл, везуть санки, візок, дитячу коляску чи крісло колісне (п.1.10 ПДР України).
Як вбачається з копії посвідчення №4306 Чернівецької міської ради, ОСОБА_1 працює головним спеціалістом - інспектором з паркування інспекції з паркування управління порядку та контролю за благоустроєм міської ради (а.с.21).
Згідно довідки Управління порядку та контролю за благоустроєм ЧМР №13/01-17/3058 від 21.12.2023 року, 11.12.2023 року інспектор з паркування управління порядку та контролю за благоустроєм ЧМР ОСОБА_1 в робочий час перебував на площі Філармонії та здійснював свої функціональні обов'язки щодо забезпечення безпеки дорожнього руху, згідно посадової інструкції (а.с.19).
Згідно ст. 251 КУпАП України доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до частини першої статті 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
Частиною 2 ст.77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Частиною 1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку.
Так, на підтвердження порушення ОСОБА_1 правил ПДР відповідачем було надано диск, на якому наявні відеозаписи з відео реєстратора службового автомобіля та бодікамер поліцейських. На відеозаписі з відео реєстратора службового автомобіля зафіксовано, як ОСОБА_1 із напарницею перебувають біля автомобіля на проїзній частині.
На відео з бодікамер поліцейських зафіксовано, як поліцейський підійшов до ОСОБА_1 та повідомив йому, що останній перебуває на проїзній частині, чим порушує ПДР України. У подальшому, ОСОБА_1 повідомив поліцейських про те, що працює головним спеціалістом - інспектором з паркування інспекції з паркування управління порядку та контролю за благоустроєм Чернівецької міської ради та виконує свої посадові обов'язки. Після чого, пред'явив працівникам поліції відповідне посвідчення (відео №476886).
Також, на відео зафіксовано, що ОСОБА_1 одягнений у формений одяг із шевронами.
При цьому, позивач у позовній заяві вказав, що в той день перебував на роботі, що підтверджується довідкою Управління порядку та контролю за благоустроєм ЧМР №13/01-17/3058 від 21.12.2023 року.
Окрім того, судом встановлено, що позивач здійснював фіксацію порушення паркування транспортного засобу марки «Volkswagen Golf» д.н.з. НОМЕР_1 , відповідно до норм КУпАП, що було зафіксовано також на відеозаписі з бодікамер поліцейських.
Відповідно до примітки ст.14-2 КУпАП, режим фотозйомки (відеозапису) передбачає здійснення уповноваженою посадовою особою фото/відеофіксації обставин порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів, а саме: дати, часу (моменту), місця розташування транспортного засобу по відношенню до нерухомих об'єктів та/або географічних координат, інших ознак наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу. При здійсненні фотозйомки обов'язковою є наявність не менше двох зображень транспортного засобу, отриманих з різних або протилежних ракурсів, а в разі фіксації порушення, що полягає у неоплаті вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування в межах населеного пункту, в якому не впроваджена автоматизована система контролю оплати паркування, обов'язковою є наявність додаткового зображення (зображень), що фіксує відсутність документа про оплату послуг з користування майданчиком для платного паркування під лобовим склом транспортного засобу.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до положень статті 14-2 КУпАП, інспектором з паркування ОСОБА_1 було виявлено порушення, щодо паркування автомобіля марки «Volkswagen Golf» д.н.з. НОМЕР_1 та було здійснено фото фіксацію обставин порушення правил стоянки в режимі фотозйомки, шляхом створення зображень транспортного засобу в момент вчинення правопорушення, на яких зафіксовано: 1) дату порушення 11.12.2023 року; 2) місце розташування транспортного засобу по відношенню до нерухомого об'єкта: вулиця ОСОБА_2 - площі Філармонії, 6 в м.Чернівці; 3) час вчинення порушення: 10 год. 48 хв. (а.с.29-32); 4) заміри зупинки автомобіля до перехрестя (а.с.31).
Судом першої інстанції обгрунтовано зазначено, що ОСОБА_1 11.12.2023 року перебував на роботі, виконував покладені на нього обов'язки та не був пішоходом, який порушував вимоги п.4.14ґ ПДР України, а був уповноваженою особою, яка здійснювала фіксацію правопорушення згідно норм ст.14-2 КУпАП.
Отже, в матеріалах справи відсутні будь-які об'єктивні і беззаперечні докази наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.127 КУпАП України, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню.
Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Чернівецькій області залишити без задоволення, а рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 30 січня 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Курко О. П.
Судді Боровицький О. А. Шидловський В.Б.