Справа № 560/14771/23
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Драновський Я.В.
Суддя-доповідач - Сторчак В. Ю.
12 березня 2024 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сторчака В. Ю.
суддів: Граб Л.С. Полотнянка Ю.П. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2023 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Корпорація ліній розвитку" до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) в Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування постанови,
Приватне підприємство "Корпорація ліній розвитку" звернулась до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) в Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування постанови.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2023 позов задоволено.
Визнано протиправною та скасовано постанову відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу від 26.07.2023 №ПШ 030190.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що Інспекторами відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області в рамках проведення заходів державного контролю відповідно, шляхом проведення рейдової перевірки, 09.06.2023 на А/Д Н-10 306 км., перевірено транспортний засіб марки BOVA, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що використовує в своїй діяльності позивач, при перевезенні пасажирів.
Під час проведення перевірки транспортного засобу марки BOVA, реєстраційний номер НОМЕР_1 , зафіксовано порушення, ст. 30, 34 Закону України "Про автомобільний транспорт", перевезення пасажирів, за відсутності на момент проведення перевірки документів визначених ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: витягу з дозволу, що передбачений п. 30 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1997 року №176.
За результатами проведення рейдової перевірки складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №031590 від 09.06.2023, в якому зафіксовано, що автомобілем марки BOVA, реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснювалось перевезення пасажирів з порушенням ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", відповідальність за яке передбачено абз.3, ч.1, ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт".
Водій транспортного засобу в акті перевірки зазначив, що з ним не згідний, копія витягу надана.
У подальшому, начальником відділу державного нагляду (контролю) в Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті прийнята оскаржувана постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ030190 від 26.07.2023, якою накладений штраф в розмірі 17000 грн за порушення, відповідальність за яке передбачена абзацом 3 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".
Вважаючи постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з обгрунтованості вимог позивача, відтак і наявності підстав для задоволення позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору та, відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідача.
Згідно із ч. 1, 2 ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" №2344-III автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.
Документи для регулярних пасажирських перевезень:
для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;
для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України;
для пасажира - квиток на проїзд в автобусі та на перевезення багажу (для пільгового проїзду - посвідчення особи встановленого зразка чи довідка, на підставі якої надається пільга), а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - електронний квиток та документи для пільгового проїзду.
Відповідно до п. 30 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1997 року №176 перевезення пасажирів за приміськими та міжміськими маршрутами, які виходять за межі території областей (міжобласні маршрути), здійснюється на підставі дозволу, який видається в установленому законодавством порядку. Витяг з дозволу повинен перебувати в автобусі.
Згідно з п. 3.7 Порядку видачі та анулювання дозволу на перевезення пасажирів на міжобласних маршрутах загального користування, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.05.2010 №279 у разі зміни реквізитів автомобільного перевізника (найменування, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті) або код згідно з ЄДРПОУ та місцезнаходження (місце проживання) перевізника), які вносяться до дозволу на перевезення та витягу з нього, відповідні документи переоформлюються протягом 10 днів з дня надходження звернення автомобільного перевізника.
Судом встановлено, що водієм під час проведення перевірки було пред'явлено посадовим особам відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області, зокрема, дозвіл серії ПО 000389 від 02.09.2020 на перевезення пасажирів на міжобласному автобусному маршруті "Красилів - Чернівці" та витяг з дозволу на перевезення пасажирів на міжобласному автобусному маршруті "Красилів - Чернівці" серії АТБ 000285, що виданий Державною службою України з безпеки на транспорті 04.08.2021.
Отже, дозвіл на перевезення пасажирів на міжобласному автобусному маршруті "Красилів - Чернівці" від 02.09.2020 був виданий приватному підприємству "АТП Поділля-Тур+" - із терміном дії до 20.08.2025.
Згідно рішенням №1 власника ПП "АТП Поділля-Тур+" від 28.10.2022 затверджено нове найменування підприємства - приватне підприємство "Корпорація ліній розвитку" та змінено місцезнаходження, копія рішення та виписки з ЄДР містяться в матеріалах справи.
В Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань проведені відповідні зміни 31.10.2022.
09.11.2022 позивачем створено повідомлення про зміну вказаних даних через систему https://shlyah.dsbt.gov.ua/. Адміністратором системи є Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрапсбезпека).
09.11.2022 дана заява розглянута та проведені відповідні зміни у електронному реєстрі Державною службою України з безпеки на транспорті, підтвердженням чого є скріншот із сайту https://shlyah.dsbt.gov.ua/.
В свою чергу, відповідач під час розгляду справи не надав жодних доказів того, що дозвіл та відповідно витяг із дозволу станом день перевірки (09.06.2023) був анульований, скасований чи визнаний недійсним.
Колегія суддів вважає безпідставними посилання апелянта на пункт 3.7 розділу ІІІ наказу Міністерства транспорту та зв"язку України від 07.05.2010 №279, з врахуванням змін, внесених наказом Міністерства інфраструктури №351 від 05.06.2013 року, оскільки сама по собі зміна найменування та місцезнаходження автомобільного перевізника (позивача) не є наслідком та не свідчить про появу нової юридичної особи.
Підсумовуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивач у спірних правовідносинах надав усі необхідні документи, передбачені статтею 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", а тому за встановлених обставин притягнення позивача до відповідальності за порушення вимог цього закону є протиправним. Тому постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу від 26.07.2023 №ПШ030190 підлягає скасуванню.
Враховуючи встановлені у справі обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог. При вирішенні даного публічно-правового спору, суд правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку і, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Щодо інших доводів скаржників, колегія суддів зазначає, що у рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії», заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Зазначеним вимогам закону рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2023 року, в межах доводів апеляційної скарги відповідача відповідає.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Апеляційний суд вважає, що Хмельницький окружний адміністративний суд не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення без змін.
Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.6 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому відповідно до п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу судове рішення за результатами її розгляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2023 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Сторчак В. Ю.
Судді Граб Л.С. Полотнянко Ю.П.