Справа № 806/1228/18
12 березня 2024 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Граб Л.С.
суддів: Сторчака В. Ю. Смілянця Е. С.
розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправним рішення,
У 2018 році ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі ЖОУПФУ в Житомирській області) в якому просив:
-визнати протиправними дії Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області при нарахуванні пенсійного забезпечення, особі, яка отримала ядерну шкоду здоров'ю, відповідно до Віденської конвенції про цивільну відповідальність за ядерну шкоду та статтей 13, 49, 50, 51, 56, 57 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";
-зобов'язати Житомирське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області довести пенсійне забезпечення відповідно до вимог ч. 2 ст. 56 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", дорахувати 9% зарплати за понаднормовий стаж, починаючи із 01 жовтня 2017 року, та провести його виплату із врахуванням отриманих сум.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 12.04.2018 в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 03.09.2018 скасовано рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 12.04.2018 та ухвалено нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено частково:
-визнано протиправною бездіяльність Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо невиплати ОСОБА_1 надбавки, пов'язаної зі збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи, як особі, яка має понад 20 років стажу роботи, встановленої ч.2 ст.56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";
-зобов'язано Житомирське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок та виплачувати ОСОБА_1 пенсію, зі збільшенням на вісім відсотків заробітку, як особі, яка має 28 років стажу роботи, відповідно до ч.2 ст.56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", починаючи з 07.09.2017 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
В решті позову відмовлено.
На виконання рішення суду, Житомирським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист від 26 вересня 2018 року №2913/18, в якому боржником є Житомирське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.
В подальшому, судом замінено боржника у виконавчому листі № №2913/18 з Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на правонаступника- Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.
26.02.2024 позивачем подано заяву про встановлення судового контролю за виконанням постанови Житомирського апеляційного адміністративного суду від 03.09.2018.
В обґрунтування заяви зазначено, що відповідач ухиляється від виконання рішення суду апеляційної інстанції.
Розгляд заяви колегією суддів здійснюється в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи заяви, колегія суддів вважає, що остання підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Відповідно до ст.129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування зобов'язані діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами ч. 2, 3 ст.14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Ст.370 КАС України унормовано, що судове рішення, яке набрало законної сили є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності,-за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Конституційний Суд України, розглядаючи справу N 1-7/2013 у Рішенні від 26.06.2013 року, звернув увагу, що вже неодноразово вказував на те, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 року N 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 року N 11-рп/2012).
За приписами ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі "Горнсбі проти Греції" вказав, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов'язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.
Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі "Піалопулос та інші проти Греції", пункт 68).
В рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 року Європейський Суд з прав людини вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (п. 43).
У справі "Сорінг проти Об'єднаного Королівства" від 07.07.1989 Європейський суд визначив, що на державі лежить прямий обов'язок дотримуватися громадянських прав осіб і забезпечувати належне та своєчасне виконання рішення суду, що набрало законної сили. Виконання будь-якого судового рішення є невід'ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам ст. 6 Конвенції. Поза сумнівом, вирішення справи в суді без невиправданого і необґрунтованого зволікання є запорукою ефективного захисту особою своїх прав. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не може вважатися дієвим, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням, зазначено в Концепції Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру.
Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень-складовою права на справедливий судовий захист.
Таким чином, обов'язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.
Ч.1 ст.255 КАС України врегульовано, що рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Положеннями частини першої та другої статті 382 КАС України визначено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу (ч.8 ст.382 КАС України).
Крім того, відповідно до ч.1 ст.383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень-відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Отже, КАС України передбачено спеціальні норми, спрямовані на забезпечення належного виконання судового рішення. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому статтями 382, 383 КАС України.
Зазначені правові норми мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Колегія суддів звертає увагу, що положення КАС України не містять обмежень щодо застосування заходів судового контролю, а відтак встановлення такого контролю можливе як одночасно із задоволенням відповідного позову, так і шляхом постановлення окремої ухвали із вказаного питання.
Вказане узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду висловленою в ухвалі від 20 червня 2018 року у справі № 800/592/17.
Зазначені вище правові норми мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
При цьому, колегія суддів звертає увагу, що положення КАС України не містять обмежень щодо застосування заходів судового контролю, а відтак встановлення такого контролю можливе як одночасно із задоволенням відповідного позову, так і шляхом постановлення окремої ухвали із вказаного питання.
Вказане узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду висловленою в ухвалі від 20 червня 2018 року у справі № 800/592/17.
Поряд з цим, ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Слід зазначити, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Така позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).
Отже, "ефективний засіб правого захисту" в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.
Як зазначено позивачем у заяві від 26.02.2024, відповідачем на виконання рішення у справі № 806/1228/18, не здійснено жодного заходу.
В свою чергу, колегією суддів із матеріалів справи та відомостей ЄДРСР встановлено, що органом пенсійного фонду, на виконання рішення у справі №806/1228/18 направлено до Богунського відділу виконавчої служби м.Житомира лист від 21.06.2019 № 254/03.5 яким повідомлено, що згідно ч.2 ст.27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону. При цьому частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом. У такому випадку вимоги ст.56 Закону №796-ХІІ будуть враховані за стаж, набутий до 01.01.2004 та розмір пенсії визначено відповідно до вимог раніше діючого законодавства. Частина розміру пенсії за віком, обчислена у такому порядку, не може перевищувати максимального розміру пенсії, визначеної законом, який станом на 01.01.2004 становив 23 роки 5 місяців 15 днів. У зв'язку з тим, що в результаті проведеного переходу, розмір пенсії зменшується, виплата продовжується у попередньому розмірі.
23.07.2019 Головним державним виконавцем на підставі пункту 9 частини 1 статті 39 та статті 40 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з фактичним виконанням рішення суду, яка рішенням Житомирського окружного адміністративного суду 24 вересня 2020 року у справі № 240/6318/20 скасована.
При цьому, у рішенні Житомирського окружного адміністративного суду 24 вересня 2020 року у справі № 240/6318/20 зокрема зауважено, що оцінюючи наведені обставини, суд не може визнати фактичним виконанням рішення суду, яким зобов'язано орган Пенсійного фонду збільшити виплату пенсії на вісім відсотків заробітку, перерахунок, який призвів до зменшення розміру пенсії. Ця обставина взагалі нівелює зміст та суть судового рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_1 , яке, за логікою боржника, погіршило правове становище позивача. До того ж, у постанові Житомирського апеляційного адміністративного суду від 03.09.2018 у справі №806/1228/18 зазначено, що для позивача порядок обчислення стажу та розміру пенсії мав пільговий характер і визначався виключно у п. 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-ХІІ та не пов'язувався з умовами, визначеними Законом України від 09.07.2003 року №1058-VІ.
21.10.2021 державним виконавцем Понамарьовою К.В. винесено постанову про накладення на ГУ ПФУ в Житомирській області штрафу за невиконання судового рішення у справі № 806/1228/18, підстави винесення якої дублюють висновки суду у справі № 240/6318/20. Також державний виконавець дійшов висновку, що рішення суду не виконано.
Судом апеляційної інстанції, в рамках розгляду цієї справи під час апеляційного перегляду ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 07.11.2023, зобов'язано ГУ ПФУ в Житомирській області надати інформацію про те, які дії, спрямовані на виконання судового рішення у справі №806/1228/18 вживалися останнім після 21.10.2021, а також документальне підтвердження перерахунку пенсії ОСОБА_1 на виконання вищевказаного рішення (якщо такий вчинявся), з обгрунтуванням розрахунку пенсії, а Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального-Західного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький)-які заходи вжито останнім після 21.10.2021 на виконання судового рішення у справі, з документальним підтвердженням.
Управлінням забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального-Західного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) вимоги ухвали в установлений в останній строк, її вимоги не виконано.
ГУ ПФУ в Житомирській області 05.01.2023 надало суду письмову інформацію наступного змісту:
"В мотивувальній частині рішення № 806/1228/18 чітко зазначено, що відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-XII від 28.02.1991 (далі - Закону № 796), особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу. Також цією статтею передбачено, що призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і цього Закону.
Згідно з ч.2 ст.56 Закону № 796 право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорії 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на 1 % заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75% заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком №1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85% заробітку.
Судом зроблено висновок, що розмір пенсії позивача мав бути збільшений на 8 відсотків у порівнянні з тим розміром, що йому виплачується в даний час.
Страховий стаж ОСОБА_1 на 07.09.2017 становить 28 років 5 місяців 0 днів.
Заробітна плата, взята згідно з довідками про заробітну плату №б/н від б/д, які видані Житомирською базою “Укроптхозтовари”, МП “Інтеравто”, Житомирським ОТЕП 41895, наявна в матеріалах пенсійної справи за період з 01.05.1990 по 30.04.1992(довідки додаються).
Розмір пенсії ОСОБА_1 , обчислений відповідно до Закону № 1058, ст.55 Закону №796 з 07.09.2017 із вищевказаної зарплати та стажу, становить 426,98 грн. На виконання Рішення № 806/1228/18 пенсія ОСОБА_1 збільшена на 8%, що становить 34,15 грн. (426,98грн.х8%).
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.11.2012 № 1381 особам з інвалідністю внаслідок війни та учасникам бойових дій, у яких щомісячний розмір пенсійних виплат (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає в осіб з інвалідністю внаслідок війни I групи - 285 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, II групи - 255, III групи - 225, учасників бойових дій - 165 відсотків, виплачується щомісячна державна адресна допомога до пенсії у сумі, що не вистачає до зазначених розмірів.
Зважаючи на те, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи, то розмір його загальної виплати в результаті перерахунку на виконання Рішення № 806/1228/18, обчислений відповідно до Закону № 1058, ст.55, ч.2 ст.56 Закону № 796 з урахуванням надбавок, підвищень, державної адресної допомоги становить 3345,60 грн., в тому числі:
-426,98 грн. - пенсія; - 34,15 грн. - збільшення пенсії на 8% на виконання Рішення № 806/1228/18
-850,87 грн. доплата до мінімального розміру пенсії відповідно до статті 28 Закону №1058 (1312,00 грн.);
-12,80 грн. - доплата за понаднормативний стаж;
-379,60 грн. - додаткова пенсія як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії відповідно до ст.51 Закону 796 та Порядку № 1210;
-524,80 грн. - підвищення як особі з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.2011 № 1381 (40% від 1312,00 грн.);
-1116,40 грн. - державна адресна допомога як особі з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.2011 № 1381 для того, щоб розмір пенсії не був нижчим, ніж 255 % від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (розрахунок додається).
Оскільки при виконанні Рішення № 806/1228/18, розмір пенсії, обчислений відповідно до Закону № 1058 та ст.55, ч.2 ст.56 Закону № 796, 461,13 грн. з урахуванням збільшення на 8 % значно менший, ніж розмір пенсії, обчислений відповідно до ст.54 Закону № 796 - 4838,11 грн., а тому пенсія ОСОБА_1 з 07.09.2017 виплачувалась у розмірі встановленому відповідно до ст.54 Закону № 796.
Разом з тим, ОСОБА_1 на сьогоднішній день отримує інший вид пенсії, яка обчислена відповідно до ст.54 Закону № 796, а саме-пенсію по інвалідності, яка обчислена з урахуванням втрати працездатності у розмірі 60 %, яка становить 12890,35 грн."
Проаналізувавши зміст відповіді, наданої відповідачем у цій справі колегія суддів зазначає наступне.
Так, ГУ ПФУ в Житомирській області вказує на те, що перерахунок пенсії позивачу на виконання рішення у справі № 806/1228/18, здійснено з дотриманням висновків, висловлених у його мотивувальній частині, де чітко зазначено, що пенсія ОСОБА_1 має бути розрахована відповідно до статей 55 та 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Однак, при співставленні наданої суду на виконання ухвали суду від 21.12.2023 інформації з наявними у справі копіями письмових відповідей органу пенсійного фонду, що направлялись позивачу (лист від 01.09.201) та органу ДВС про виконання судового рішення № 806/1228/18 (лист від 21.06.2019 №254103.5), колегією суддів з'ясовано, що при перерахунку пенсії ОСОБА_1 , ГУ ПФУ в Житомирській області застосовано частину другу статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", що суперечить мотивам, наведеним у постанові Житомирського апеляційного адміністративного суду від 03.09.2018, в яких зокрема зазначено, що пенсія позивачу була призначена до 11.10.2017 року і до цієї дати право на отримання надбавки за кожний повний рік стажу роботи понад установлений мінімальний трудовий стаж не пов'язувалася з обов'язковим призначенням пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Колегія суддів наголошує, що такий перерахунок визнаний незаконним, як рішенням Житомирського окружного адміністративного суду 24 вересня 2020 року у справі № 240/6318/20, так і постановою державного виконавця Понамарьової К.В. від 21.10.2021, якою накладено на відповідача штраф за невиконання рішення суду.
Доказів того, що ГУ ПФУ в Житомирській області після накладення штрафу, здійснювався інший перерахунок пенсії ОСОБА_1 , суду не надано.
При цьому, колегія суддів вважає безпідставним посилання відповідача на те, що ОСОБА_1 на сьогоднішній день отримує інший вид пенсії, яка обчислена відповідно до ст.54 Закону № 796, оскільки дана обставина не позбавляє відповідача обов'язку щодо перерахунку пенсії позивача на виконання рішення суду у справі № 806/1228/18, принаймні за період, що передавав переходу на пенсію згідно іншої норми закону. В той же час, колегія суддів, не стверджує, що при отриманні пенсії, відповідно до ст.54 Закону №796 позивач втратив право на доплату у розмірі 8%, оскільки в рамках розгляду цієї справи не вправі досліджувати умови і порядок призначення та нарахування пенсії відповідно до ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку щодо наявності достатніх та необхідних правових підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в цій справі.
Керуючись ст.ст. 14, 252, 255, 287, 382, 383 КАС України, суд
Заяву ОСОБА_1 про встановлення контролю за виконанням судового рішення,- задовольнити.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області подати у місячний строк з дати прийняття даної ухвали звіт про виконання постанови Житомирського апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2018 року у адміністративній справі №806/1228/18.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Граб Л.С.
Судді Сторчак В. Ю. Смілянець Е. С.