Справа № 560/13972/23
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Козачок І.С.
Суддя-доповідач - Гонтарук В. М.
12 березня 2024 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Гонтарука В. М.
суддів: Білої Л.М. Матохнюка Д.Б. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2023 року (ухвалене в м. Хмельницький) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2023 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
29 грудня 2023 року до суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено про безпідставність її доводів.
Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 20.12.2023 року, з урахуванням ст. 311 КАС України, вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
За таких умов згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, відзиву, колегія суддів вважає, що остання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду неоспорені факти про те, що ОСОБА_1 проходив службу в Головному управлінні Національної поліції в Хмельницькій області та перед звільненням обіймав посаду інспектора-чергового чергової частини роти поліції особливого призначення, у званні майора поліції.
Наказом від 25.04.2023 №108 о/с позивача з 26.04.2023 звільнено зі служби в поліції за п. 2 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про національну поліцію». Згідно з наказом позивачу передбачена виплата одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції, виплата компенсації за невикористану щорічну основну та додаткову оплачувані відпустки за фактично відпрацьований час у 2023.
В період проходження позивачем служби йому нараховувалась та виплачувалась додаткова та збільшена додаткова винагорода на період дії воєнного стану за період з 24.02.2022 по 26.04.2023, а саме:
- березень 2022 - 30000 грн.;
- травень 2022 - 60000 грн.;
- червень 2022 - 30000 грн.;
- серпень 2022 - 25000 грн.;
- вересень 2022 - 50000 грн.;
- жовтень 2022 - 30000 грн.;
- листопад 2022 - 30000 грн.;
- грудень 2022 - 35193,50 грн.;
- січень 2023 - 4838,7 грн.;
- лютий 2023 - 2999,94 грн.;
- березень 2023 - 9999,92 грн.;
- квітень 2023 - 10247,23 грн.
Як встановлено з матеріалів справи, позивачу виплачено одноразову грошову допомогу при звільненні без врахування додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ №168.
Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів зазначає настпуне.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), є, зокрема, Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-ХІІ від 09 квітня 1992 року (далі - Закон №2262-ХІІ).
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону №2262-ХІІ особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби за станом здоров'я працівникам міліції (особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), які на момент опублікування Закону України "Про Національну поліцію" проходили службу в органах внутрішніх справ, мали календарну вислугу не менше п'яти років і до 7 листопада 2015 року були звільнені із служби в органах внутрішніх справ незалежно від підстав звільнення та продовжили роботу в Міністерстві внутрішніх справ або Національній поліції (їхніх територіальних органах, закладах і установах) на посадах, що заміщуються державними службовцями відповідно до Закону України "Про державну службу", а в навчальних, медичних закладах та науково-дослідних установах - на будь-яких посадах, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року №64 "Про введення воєнного стану в Україні" та №69 "Про загальну мобілізацію", Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнято постанову №168, пунктом 1 якої встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Пунктом 5 постанови №168 передбачено, що вона набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24.02.2022.
Водночас, постановою Кабінету Міністрів України №793 від 07.07.2022, оприлюдненою 19.07.2022, до постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 були внесені зміни, відповідно до яких в абзаці першому слова і цифри "додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно" замінено словами і цифрами "додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць". Крім того, доповнено постанову пунктом 2-1 такого змісту: "2-1. Установити, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів".
З системного аналізу наведених норм слідує, що виплата вказаної додаткової винагороди не має постійного характеру, а запроваджується лише щодо певного кола осіб, на період дії воєнного стану, який не є постійним та обумовлений об'єктивними чинниками, вводиться в дію та закінчується рішеннями Президента України, а розмір якої визначається в залежності від ступені участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони.
Наказом Міністерства оброни України від 07.06.2018 №260 затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам.
Станом на дату звільнення позивача зі служби в поліції пункт 2 Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого Наказом Міністерства оброни України від 07.06.2018 №260, передбачав наступний склад грошового забезпечення: щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення, одноразові додаткові види грошового забезпечення. До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років. До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту, премія. До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту), допомоги.
Отже, вказаний Порядок на дату звільнення позивача зі служби (25.04.2023) не передбачав включення до складу грошового забезпечення для визначення розміру одноразової допомоги при звільненні (ч. 1 ст. 9 Закону №2262-ХІІ) додаткової допомоги, яка передбачена постановою КМУ 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
Суд звертає увагу на те, що жодним нормативно-правовим актом не передбачено включення до складу місячного грошового забезпечення, з якого нараховується одноразова грошова допомога при звільненні з військової служби, додаткової винагороди, передбаченої Постановою КМУ №168. Отже, виплата додаткової винагороди залежить від певних умов та її виплата здійснюється у період дії воєнного стану, тобто не є постійною і не має систематичного характеру, а її розмір залежить від певних обставин і від виконаних завдань, що визначається наказом командира.
Зазначене підтверджується також наказом Міністерства оборони України від 25.01.2023 №44, яким абзац 16 пункту 2 розділу І Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам після слів «та кіберзахисту)» доповнено словами «, а також додаткова винагорода на період дії воєнного стану».
Так, згідно з п. 2 розділу І Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (надалі Порядок №260), затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260, грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення. До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років. До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія. До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту), а також додаткова винагорода на період дії воєнного стану; допомоги.
З аналізу вищевказаних змін, які застосовуються з 01 лютого 2023, вбачається, що згідно з Порядком №260 додаткова винагорода на період дії воєнного стану належить до одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Отже, оскільки до складу грошового забезпечення, з якого нараховується одноразова грошова допомога при звільненні зі служби, включаються винагороди, які мають постійний характер, а додаткова винагорода, передбачена постановою КМУ №168, має тимчасовий характер (виплачується лише у період дії воєнного стану), суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відсутні підстави для включення до складу місячного грошового забезпечення, з якого повинна бути обрахована одноразова грошова допомога при звільненні позивача, додаткової винагороди, яка нараховувалась та виплачувалась йому у період з 01.03.2022 по 31.04.2023, а також відсутні підстави для включення до довідки про щомісячні додаткові види грошового забезпечення, що подається для обчислення пенсії, додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168.
Враховуючи вищенаведені обставини та правові норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України, відтак, а відтак відсутні підстави для задоволення адміністративного позову.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2023 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Гонтарук В. М.
Судді Біла Л.М. Матохнюк Д.Б.