Справа № 620/9628/23 Головуючий у І інстанції - Непочатих В.О.,
Суддя-доповідач - Губська Л.В.
11 березня 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Губської Л.В.,
суддів: Карпушової О.В., Файдюк В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати йому в повному обсязі додаткової винагороди в збільшеному розмірі, в розрахунку 100 000, 00 грн на місяць пропорційно часу безпосередньої участі у бойових діях (перебування безпосередньо в районах їх ведення), передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 за період з 23.05.2022 по 18.06.2022;
- зобов'язати відповідача здійснити нарахування (перерахунок) та виплату йому додаткової винагороди в збільшеному розмірі, в розрахунку 100 000, 00 грн на місяць пропорційно часу безпосередньої участі у бойових діях (перебування безпосередньо в районах їх ведення), передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 за період з 23.05.2022 по 18.06.2022, з урахуванням фактично сплачених сум;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати йому в повному обсязі додаткової винагороди в збільшеному розмірі, в розрахунку 100 000, 00 грн на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я у зв'язку з отриманим пораненням, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 за періоди з 18.06.2022 по 01.07.2022 та з 04.07.2022 по 15.07.2022;
- зобов'язати відповідача здійснити нарахування (перерахунок) та виплату йому додаткової винагороди в збільшеному розмірі, в розрахунку 100 000, 00 грн на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я у зв'язку з отриманим пораненням, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022, за періоди з 18.06.2022 по 01.07.2022 та з 04.07.2022 по 15.07.2022, з урахуванням фактично сплачених сум;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати йому основного щомісячного грошового забезпечення в повному обсязі, яка полягає у неналежному нарахуванні посадового окладу та окладу за військове звання, за період проходження служби у військовій частині НОМЕР_1 ;
- зобов'язати відповідача здійснити нарахування (перерахунок) та виплату йому посадового окладу та окладу за військове звання молодший сержант, за період проходження служби у військовій частині НОМЕР_1 , з урахуванням фактично сплачених сум;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати у повному обсязі йому надбавки за вислугу років за період проходження служби у військовій частині НОМЕР_1 ;
- зобов'язати відповідача здійснити нарахування (перерахунок) та виплату йому надбавку за вислугу років за період проходження служби у військовій частині НОМЕР_1 , згідно інформації відображеної у його військово-облікових документах, з урахуванням фактично сплачених сум;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати йому основного щомісячного грошового забезпечення в повному обсязі за період листопад-грудень 2022 року;
- зобов'язати відповідача здійснити нарахування (перерахунок) та виплату йому основного щомісячного грошового забезпечення за період листопад-грудень 2022 року, з урахуванням фактично сплачених сум.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2023 року позовну заяву разом із доданими до неї матеріалами повернуто позивачеві на підставі п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що повертаючи позовну заяву суд першої інстанції не врахував особливості впливу воєнного стану та не надав належної оцінки доводам щодо неможливості виконати спірний обов'язок з об'єктивних причин, а також не врахував використання ним всіх законних можливостей для виконання вимог Кодексу адміністративного судочинства України при зверненні до суду з цим позовом.
Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін та зазначає про безпідставність доводів, викладених в апеляційній скарзі.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження згідно ч. 2 ст. 312 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Так, з матеріалів справи вбачається, що ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 14.07.2023 дану позовну заяву залишено без руху та надано позивачу 10-денний строк з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків, шляхом подання до суду: 1) належним чином оформленої позовної заяви з додержанням вимог ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України та її копій відповідно до кількості учасників справи; 2) заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з вказанням підстав для його поновлення та доказів поважності причин його пропуску в частині позовних вимог щодо нарахування та виплати додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022.
07.08.2023 від позивача на виконання вимог зазначеної ухвали надійшла заява про усунення недоліків до якої, зокрема, було додано адміністративний позов в двох екземплярах та заява про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 13.09.2023 позовну заяву разом із доданими до неї матеріалами повернуто позивачеві на підставі п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, тобто, у зв'язку з неусуненням недоліків позовної заяви у строк, визначений судом.
При цьому, суд першої інстанції виходив з того, що недоліки позовної заяви усунуті не в повному обсязі, оскільки в наданому до суду адміністративному позові відповідачем у справі визначено військову частину НОМЕР_1 (Міністерства оборони України), проте позивачем не вказано адресу місцезнаходження відповідача, його поштовий індекс, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти відповідача. Натомість, вказано юридичну адресу Міністерства оборони України, яке не є учасником справи.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 КАС України.
Пунктом 2 частини 5 статті 160 КАС України визначено, що в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
При цьому, на суд не покладено обов'язок встановлювати адресу відповідача з метою своєчасної реалізації його прав та обов'язків в судовому процесі, а направлення процесуальних документів Міністерству оборони України, яке не є стороною по справі, не може вважати належним повідомленням відповідача про розгляд даної справи.
Щодо відсутності в позовній заяві місцезнаходження відповідача колегія суддів зазначає наступне.
Так, з метою забезпечення безпеки військовослужбовців в умовах воєнного стану, інформація про місцезнаходження військових частин Збройних сил України, місця розташування пунктів постійної дислокації підрозділів віднесена до державної таємниці відповідно до ст. 8 Закону України «Про державну таємницю» від 21.01.1994 № 3855-XII (далі - Закон № 3855-XII) та відсутня у відкритих джерелах інформації.
Крім того, у відповідності до п.п. 1.3.3., 1.4.3. розділу II Зводу відомостей, що становлять державну таємницю, затвердженого наказом Служби безпеки України № 383 від 23.12.2020 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.01.2021 за № 52/35674), відомості про функціонування, характеристики, географічні координати, дислокацію, систему охорони, оборони, організаційно-штатну структуру, чисельність особового складу військових частин (установ) в особливий період (на воєнний час) - належать до відомостей, що становлять державну таємницю.
При цьому, на офіційному сайті ІНФОРМАЦІЯ_3 розміщеною повідомлення про те, що для пошуку юридичних адрес військових частин необхідно звертатись до ІНФОРМАЦІЯ_2, у який призивались, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_3 не можуть надавати таку інформацію, бо вона відноситься до обмеженої інформації згідно з ст. 8 Закону № 3855-XII (Додаток № 4) (а.с. 70).
Так, у вересні 2023 року позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 (яким я був призваний на військову службу) з заявою про надання йому інформації щодо юридичної (поштової) адреси військової частини НОМЕР_1 .
26.09.2023 листом за № 1/1/7005 Голосіївський районний у місті Києві територіальний центр комплектування та соціальної підтримки повідомив, що у нього відсутня інформація стосовно місцезнаходження військової частини НОМЕР_1 (Додаток № 5) (а.с. 71).
Таким чином, на переконання колегії суддів у даному конкретному випадку, суд першої інстанції мав би врахувати те, що наразі правосуддя здійснюється в особливих умовах та з метою подолання існуючої колізії між нормами кодексів і законів, виникнення якої обумовлено такою непереборною і істотною обставиною як воєнний стан в Україні, суд міг би зважити на ці безпрецедентні обставини та відійти від надмірного формалізму під час вирішення питання про відкриття провадження у цій справі, забезпечивши таким чином право позивача на судовий захист.
Об'єктивна неможливість в умовах воєнного стану виконати вимоги процесуального законодавства щодо зазначення у позовній заяві інформації про адресу місцезнаходження і засоби зв'язку відповідача, при цьому використання позивачем всіх законних можливостей для виконання цієї вимоги, не може слугувати підставою для повернення позовної заяви, оскільки перешкоджає особі в доступі до правосуддя.
Колегія суддів зауважує, що Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади та військового управління, у безпосередньому підпорядкуванні якого перебуває відповідач у справі, тобто Міністерство оборони України може забезпечити надіслання адресованої відповідачу кореспонденції за належністю, на його актуальну поштову адресу (військово-польовою поштою або будь-яким іншим доступним способом), що ним і було здійснено під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції (направлено Військовій частині НОМЕР_1 за належністю документи апеляційного провадження).
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що спірна ухвала суду має бути скасована з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2023 року - скасувати.
Адміністративну справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню.
Головуючий-суддя: Л.В. Губська
Судді: О.В. Карпушова
В.В. Файдюк