П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
12 березня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/11550/23
Головуючий в 1 інстанції: Левчук О. А.
Місце ухвалення: м. Миколаїв
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Лук'янчук О.В.
суддів - Бітова А. І.
- Ступакової І. Г.
розглянувши у порядку письмового провадження в місті Одеса адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 липня 2023 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Управління соціального захисту населення Подільської районної державної адміністрації Одеської області про визнання протиправними дій, скасування рішення, стягнення моральної та матеріальної шкоди, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Управління соціального захисту населення Подільської районної державної адміністрації Одеської області, в якому просив суд:
визнати протиправними дії інспектора другої категорії відділу Прикордонної служби тип Б ДПС Рені групи інспекторів прикордонного контролю дозиметриста сержанта Куртєва Миколи Сергійовича щодо винесення рішення від 20 січня 2023 року
скасувати рішення про відмову в перетинанні державного кордону України громадянина України, який досяг 16-річного віку, а саме ОСОБА_1 ;
стягнути з Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України та ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 матеріальної шкоди у розмірі 19115,90 грн.;
стягнути з Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України та ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 моральної шкоди у розмірі 15000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначається, що має право на перетин державного кордону України, оскільки є особою з інвалідністю. Тобто, у службових осіб підрозділу охорони державного контролю були відсутні будь-які підстави для обмеження його конституційного права на свободу пересування та права вільно залишати територію України. Однак, йому було без законних підстав відмовлено в перетині державного кордону України та складено відповідне рішення. При цьому, оскаржуване рішення не містить переліку документів, які повинен був подати позивач для перетину державного контролю в умовах воєнного стану, а розпорядча частина не містить посилань на норму права (її частину), яка містить перелік таких документів. Крім того, у позивача були заброньовані квитки на літак, перебування у готелі, а тому неправомірні дії відповідачів спричинили позивачу матеріальну шкоду. Також, позивачу було завдано моральну шкоду, яку він оцінює в 15000,00 грн.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28 липня 2023 року відмовлено в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України, ІНФОРМАЦІЯ_2 (м. Ізмаїл) Державної прикордонної служби, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Управління соціального захисту населення Подільської районної державної адміністрації Одеської області про визнання протиправними дій інспектора другої категорії відділу Прикордонної служби тип Б ДПС Рені групи інспекторів прикордонного контролю дозиметриста сержанта Куртєв Микола Сергійович щодо винесення рішення від 20 січня 2023 року та скасування рішення про відмову в перетинанні державного кордону України громадянина України, який досяг 16-річного віку, а саме ОСОБА_1 ; стягнення з Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України та ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 матеріальної шкоди у розмірі 19115,90 грн.; стягнення з Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України та ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 моральної шкоди у розмірі 15000,00 грн., в повному обсязі.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій зазначає про порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, а тому просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що відповідач приймаючи рішення зазначив в якості підстави для відмови в перетині державного кордону, відсутня достатня кількість документів, які дають право на перетин державного кордону, водночас не вказав, з посиланнями на норми законодавства, які документи крім наданих, повинен бу подати позивач, для можливості перетину кордону. Зазначає, що бланк посвідчення придбав саме на вимогу управління через нестачу бланків посвідчень, а фахівці управління завірили позивача у його справжності та можливості використання відповідно до вимог закону.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що 20 січня 2023 року інспектором другої категорії відділу Прикордонної служби тип Б ДПС Рені групи інспекторів прикордонного контролю дозиметристом сержантом Куртєвим М.С. прийнято рішення про відмову в перетинанні державного кордону України громадянину України, який досяг 16-річного віку - ОСОБА_1 , у зв'язку з відсутністю достатньої кількості документів, які дають право на перетин Державного кордону України в період введення на території України обмеження щодо виїзду громадян (чоловіків 18-60 років) відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 року № 64-2022 “Про введення воєнного стану в Україні” та на виконання вимог ЗУ “Про військову службу та військовий обов'язок” та ЗУ “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”
Вважаючи рішення відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що з наданої позивачем до суду копії посвідчення від 10.01.2023 року, це пенсійне посвідчення видане на ім'я ОСОБА_1 не відповідає затвердженій Порядком № 26-1 формі та змісту та не відповідає формі, затвердженій Порядком оформлення, видачі, обліку та зберігання посвідчень для осіб, які одержують державну соціальну допомогу відповідно до Законів України “Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю”, “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю”, затвердженим наказом Міністерства соціальної політики України від 11 січня 2019 року № 35, а тому прийшов до висновку, що станом на дату прийняття оскаржуваного рішення у позивача були відсутні визначені приписами п. 2-1 Правил № 57 належним чином оформлені документи, які підтверджують право перетинати державний кордон у разі введення на території України воєнного стану.
Колегія суддів надаючи оцінку рішенню суду першої інстанції з урахуванням доводів апелянта виходить з наступного.
Правові основи здійснення прикордонного контролю, порядок його здійснення, умови перетинання державного кордону України визначає Закон України «Про прикордонний контроль» (далі - Закон №1710-VI в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).
Згідно з частинами першою, другою статті 2 Закону №1710-VI прикордонний контроль - державний контроль, що здійснюється Державною прикордонною службою України, який включає комплекс дій і систему заходів, спрямованих на встановлення законних підстав для перетинання державного кордону особами, транспортними засобами і переміщення через нього вантажів.
Прикордонний контроль здійснюється з метою протидії незаконному переміщенню осіб через державний кордон, незаконній міграції, торгівлі людьми, а також незаконному переміщенню зброї, наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, боєприпасів, вибухових речовин, матеріалів і предметів, заборонених до переміщення через державний кордон.
Відповідно до абзацу 1 частини третьої статті 6 Закону №1710-VI пропуск осіб через державний кордон здійснюється уповноваженими службовими особами Державної прикордонної служби України за дійсними паспортними документами, а у передбачених законодавством України випадках також за іншими документами. Пропуск транспортних засобів, вантажів через державний кордон здійснюється після проходження всіх передбачених законом видів контролю на державному кордоні.
Прикордонний контроль вважається закінченим після надання уповноваженою службовою особою Державної прикордонної служби України дозволу на перетинання державного кордону особою, транспортним засобом, вантажем або після доведення до відома відповідної особи рішення про відмову у перетинанні державного кордону особою, транспортним засобом, вантажем (частина четверта статті 6 Закону №1710-VI).
Частиною першою статті 14 Закону №1710-VI передбачено, що іноземцю або особі без громадянства, які не відповідають одній чи кільком умовам перетинання державного кордону на в'їзд в Україну або на виїзд з України, зазначеним у частинах першій, третій статті 8 цього Закону, а також громадянину України, якому відмовлено у пропуску через державний кордон при виїзді з України у зв'язку з відсутністю документів, необхідних для в'їзду до держави прямування, транзиту, в передбачених законодавством випадках або у зв'язку з наявністю однієї з підстав для тимчасового обмеження його у праві виїзду за кордон, визначених статтею 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», відмовляється у перетинанні державного кордону лише за обґрунтованим рішенням уповноваженої службової особи підрозділу охорони державного кордону із зазначенням причин відмови. Уповноважена службова особа підрозділу охорони державного кордону про прийняте рішення доповідає начальнику органу охорони державного кордону. Таке рішення набирає чинності невідкладно. Рішення про відмову у перетинанні державного кордону оформляється у двох примірниках. Один примірник рішення про відмову у перетинанні державного кордону видається особі, яка підтверджує своїм підписом на кожному примірнику факт отримання такого рішення. У разі відмови особи підписати рішення про це складається акт.
Форма рішення про відмову у перетинанні державного кордону встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у справах охорони державного кордону (частина друга статті 14 Закону №1710-VI).
Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і порядок розв'язання спорів у цій сфері регулюється Законом України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" від 21.01.1994 за №3857-XII (надалі по тексту також - Закон №3857-XII).
За змістом статті 1 Закону №3857-XII громадянин України має право виїхати з України, крім випадків, передбачених цим Законом, та в'їхати в Україну. На громадян України, які звернулися з клопотанням про виїзд з України, поширюються усі положення чинного законодавства, вони користуються всіма правами і несуть встановлені законом обов'язки.
Статтею 3 Закону №3857-XII визначено, що перетинання громадянами України державного кордону України здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон України після пред'явлення одного з документів, зазначених у статті 2 цього Закону.
Правила перетинання державного кордону України громадянами України встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до цього Закону та інших законів України.
На виконання коментованих положень Закону Урядом України постановою від 27.01.1995 за №57 затверджено Правила №57.
Частиною першою статті 6 Закону №3857-XII встановлено підстави для тимчасового обмеження права громадян України на виїзд з України.
Разом з тим, необхідно відзначити, що вищевказані підстави для тимчасового обмеження громадян у виїзді за межі території України функціонують за відсутності особливих правових режимів, які вводяться в дію указом Президента України та затверджуються Верховною Радою України.
Одним із таких правових режимів є правовий режим воєнного стану, який введено в Україні із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 за №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (далі Указ №64/2022) у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України та Закону України «Про правовий режим воєнного стану» (далі Закон №389-VIII; в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).
Статтями 1 і 2 Закону №389-VIII передбачено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Правовою основою введення воєнного стану є Конституція України, цей Закон та указ Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, затверджений Верховною Радою України.
Пунктом 6 частини першої статті 8 Закону №389-VIII встановлено, що в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану: встановлювати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, особливий режим в'їзду і виїзду, обмежувати свободу пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів.
Указом Президента України від 14.03.2022 за №133/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 за №2102-IX (зі змінами, внесеними Указом від 14.03.2022 за №133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 за №2119-ІХ) продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб.
Указом Президента України від 18.04.2022 за №259/2022, затвердженим Законом України від 21.04.2022 №2212-ІХ, воєнний стан в Україні було продовжено з 05:30 25.04.2022 строком на 30 діб.
Указом Президента України від 17.05.2022 за №341/2022 (затвердженим Законом України від 22.05.2022 за №2263-ІХ) воєнний стан в Україні було продовжено з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 строком на 90 діб.
Указом Президента України від 12.08.2022 за №573/2022 (затвердженим Законом України від 15.08.2022 за №2500-ІХ) продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23.08.2022 строком на 90 діб.
Згідно з пунктом 3 Указу за №64/2022 постановлено, що у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30, 34, 38, 39, 41, 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону №389-VIII.
Частиною другою статті 3 Закону №3857-XII передбачено, що правила перетинання державного кордону України громадянами України встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до цього Закону та інших законів України.
Позивач вважає, що як особа з інвалідністю, має право на перетин державного кордону України на підставі підтверджуючих документів (копії яких надано до позову): 1) Довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; 2) Пенсійного посвідчення.
Таке право обґрунтовує: - пунктами 2-1 та 2-6 Правил перетинання державного кордону громадянами України, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57, (далі - Правила) в редакції станом на 20.01.2023 (дата надання документів для здійснення прикордонного контролю); - п. 2-1 Правил в редакції постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Правил перетинання державного кордону громадянами України» від 29 березня 2022 р. № 383.
Як вже відзначено порядок перетинання громадянами України державного кордону визначається Правилами №57.
Згідно п. 2 Правил № 57 перетинання громадянами України (далі - громадяни) державного кордону здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон та пунктах контролю (далі - пункти пропуску), якщо інше не передбачено законом, за одним з таких документів, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну: 1) паспорт громадянина України для виїзду за кордон; 2) дипломатичний паспорт; 3) службовий паспорт; 4) проїзний документ дитини (чинний протягом строку, на який він виданий); 5) посвідчення особи моряка; 6) посвідчення члена екіпажу. У випадках, визначених законодавством, для перетинання державного кордону громадяни крім паспортних документів повинні мати також підтверджуючі документи.
Відповідно до п. 2-1 Правил № 57 у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану перетинати державний кордон мають право, зокрема, особи з інвалідністю за наявності посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійного посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України “Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю”, “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю”, в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідки для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики (далі - документи, що підтверджують інвалідність).
Таким чином, приписами п. 2-1 Правил № 57 (в редакції чинній на дату виникнення спірних правовідносин), визначено, що право на перетин державного кордону разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану мають, зокрема особи з інвалідністю за наявності посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійного посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги, в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідки для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики.
Відповідно до абзацу першого пункту 2-1 Правил (зі змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Правил перетинання державного кордону громадянами України» від 29 березня 2022 р. № 383) у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану особи з інвалідністю мають право перетинати державний кордон за наявності довідки до акта огляду медикосоціальною експертною комісією (форма первинної облікової документації № 157-1/о) або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, пенсійного посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України “Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю”, “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю”, в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідки для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики (далі - документи, що підтверджують інвалідність).
Як вбачається з матеріалів справи, підставою прийняття рішення про відмову в перетинанні державного кордону України громадянину України, який досяг 16-річного віку - ОСОБА_1 стала відсутність достатньої кількості документів, які дають право на перетин Державного кордону України в період введення на території України обмеження щодо виїзду громадян (чоловіків 18-60 років) відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 року № 64-2022 “Про введення воєнного стану в Україні” та на виконання вимог ЗУ “Про військову службу та військовий обов'язок” та ЗУ “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.
Судом першої інстанції встановлено, що на підтвердження права позивача на перетин державного кордону України було надано довідку до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ № 531826 видану 03.08.2022 року та пенсійне посвідчення видане 10.01.2023 року Балтським відділом Подільської РДА, номер пенсійної справи 613908, на термін з 03.08.2022 року по 31.08.2023 року.
Крім того, в матеріалах справи міститься копія посвідчення, виданого 10.01.2023 року Балтським відділом Подільської РДА на ім'я ОСОБА_1 , на лицьовій стороні якого вказано - пенсійне посвідчення, та в якому зазначено: в графі вид пенсії - ІЗЗ ІІІ гр., розмір пенсії - 2100,00 грн., термін дії з 03.08.2022 по 31.08.2023, номер пенсійної справи - 613908, та на третьому аркуші також містяться записи, наявний підпис та печатка.
Так, суд першої інстанції у урахуванням норм права прийшов до висновку, посвідчення видане на ім'я ОСОБА_1 не відповідає затвердженій Порядком № 26-1 формі та змісту та не відповідає бланку посвідчення, визначеному додатком 3 до Порядку № 35
Відповідно до частини четвертої статті 44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Стратегії модернізації та розвитку Пенсійного фонду України на період до 2020 року, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 року № 672-р, постановою правління Пенсійного фонду України за № 26-1 від 03.11.2017 затверджено Порядок оформлення, виготовлення та видачі документів, що підтверджують призначення особі пенсії (далі Порядок).
Згідно п. 2 розділу І Порядку оформлення, виготовлення та видачі документів, що підтверджують призначення особі пенсії, затвердженого постанова правління Пенсійного фонду України від 03.11.2017 № 26-1, пенсійні посвідчення виготовляються у паперовій формі згідно зі зразком та описом бланка пенсійного посвідчення, наведеними у додатку 2 до цього Порядку, або у вигляді платіжної картки, яка одночасно є пенсійним посвідченням, містить графічну та електронну інформацію про власника, ключі кваліфікованого електронного підпису (далі - електронне пенсійне посвідчення).
Відповідно до п. 2, 3 розділу ІІ Порядку № 26-1 пенсійне посвідчення виготовляється на ім'я особи, якій призначено пенсію. Відомості про групу, підгрупу, причину інвалідності та строк, на який встановлено інвалідність, зазначаються в посвідченні незалежно від виду призначеної пенсії.
В абз. 4 п. 3 р. ІІ Порядку № 26-1 зазначені скорочення назв причин інвалідності, які використовуються у пенсійних посвідченнях.
Згідно додатку 1 Порядку № 26-1 бланк пенсійного посвідчення (далі - посвідчення) має вигляд прямокутного аркуша паперу із закругленими кутами. Посвідчення друкується на захищеному папері способом офсетного та високого друку з включеннями у вигляді крапок, які світяться під дією ультрафіолетового проміння жовтим та синім кольорами. Посвідчення має два чистих поля розміром: 35,0 х 50,0 мм - для ідентифікації власника посвідчення; 15,0 х 30,0 мм - для розміщення ідентифікаційного штрих-коду власника посвідчення. Посвідчення має шестизначну нумерацію, виконану захисною фарбою чорного кольору, яка набуває під дією ультрафіолетового проміння оранжевого свічення.
З наданої позивачем копії посвідчення вбачається, що воно не відповідає затвердженій Порядком № 26-1 формі та змісту, що вірно вказано судом першої інстанції.
Також, колегія суддів зазначає, що наказом Міністерства соціальної політики України за № 35 від 11.01.2019 затверджено Порядок оформлення, видачі, обліку та зберігання посвідчень для осіб, які одержують державну соціальну допомогу відповідно до Законів України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» та «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю» (далі Порядок № 35).
Цей Порядок визначає механізм оформлення, видачі, обліку та зберігання посвідчень для осіб, які одержують державну соціальну допомогу відповідно до Законів України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» та «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю».
Посвідчення особи, яка одержує державну соціальну допомогу відповідно до Законів України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» та «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю» (далі - посвідчення), є документом, що підтверджує призначення державної соціальної допомоги особі з інвалідністю з дитинства та дитині з інвалідністю відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю»; державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю» (далі - державна соціальна допомога) (пункт 2 розділу І Порядку № 35).
Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Порядку № 35 посвідчення оформлюються та видаються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - органи соціального захисту населення) за місцем перебування особи на обліку як одержувача державної соціальної допомоги.
Посвідчення оформлюється на ім'я особи з інвалідністю з дитинства, дитини з інвалідністю, особи, яка не має права на пенсію, особи з інвалідністю, якій призначено державну соціальну допомогу (пункт 2 розділу ІІ Порядку № 35).
Відповідно до п. 5 розділу ІІ Порядку № 35 орган соціального захисту населення видає посвідчення під підпис особи, яка його отримала, у журналі обліку посвідчень за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку. Передавання органом соціального захисту населення оформлених посвідчень посадовим особам уповноважених підрозділів з питань соціального захисту населення виконавчих органів рад об'єднаних територіальних громад супроводжується реєстром передавання посвідчень (далі - Реєстр) згідно з додатком 2 до цього Порядку. Реєстр складається у двох примірниках, один примірник якого зберігається в органі соціального захисту населення, що передав посвідчення, другий - в уповноваженому підрозділі з питань соціального захисту населення виконавчих органів рад об'єднаних територіальних громад, що отримав посвідчення для його видачі одержувачу державної соціальної допомоги.
Згідно розділу ІІІ Порядку № 35 бланки посвідчень (зразок та опис наведено в додатках 3, 4 до цього Порядку) виготовляються на підставі замовлення Міністерства соціальної політики України. Для організації приймання-передавання бланків посвідчень Міністерством соціальної політики України структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій та структурними підрозділами з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій відповідним органам соціального захисту населення згідно з наказами керівників призначаються особи, відповідальні за приймання-передавання посвідчень (далі - відповідальні особи). Після отримання бланків посвідчень та підписання акта приймання-передавання, за формою згідно з додатком 5 цього Порядку, у Міністерстві соціальної політики України відповідальні особи структурних підрозділів з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій передають їх відповідним органам соціального захисту населення за актом приймання-передавання. Бланки посвідчень до їх видачі в установленому порядку зберігаються у спеціально обладнаних сейфах або металевих шафах.
Додатком 4 до Порядку № 35 “Опис бланка посвідчення” визначено, що бланк посвідчення особи має форму книжечки розміром 134 х 100 міліметрів (у розгорнутому вигляді) у м'якій обкладинці темно-червоного кольору. На лицьовому боці обкладинки бланка посвідчення розміщено написи, виконані тисненням фольгою золотого кольору: у верхній частині посередині - “УКРАЇНА”; нижче посередині - “ПОСВІДЧЕННЯ”. Обкладинка скріплюється із внутрішніми аркушами вкладки двома скобами. Вкладка складається із 6 сторінок, виготовлених із захищеного паперу, на який нанесено дві захисні сітки (зеленого та синього кольорів). Текст на ній надруковано чорною фарбою. Способи захисту: застосування мікрошрифту; зазначення на першій сторінці під словом “ПОСВІДЧЕННЯ” серії (три великі літери) та номера (шість цифр).
Згідно додатку 3 до Порядку № 35 наведено зразок бланка посвідчення, згідно якого в посвідченні зазначається інформація про те, ким його видано, а також серія.
Так, з урахуванням вищезазначених норм, колегія суддів зазначає, що посвідчення особі, яка має інвалідність, видається виключно на бланку, зразок та опис якого наведений в додатках 3, 4 Порядку № 35, який виготовлений на замовлення Міністерства соціальної політики, та переданий органу соціального захисту населення в порядку, затвердженому наказом Міністерства соціальної політики України від 11 січня 2019 року № 35.
Так, як зазначає апелянт, підтверджено судом першої інстанції та не заперечує Управління соціального захисту населення Подільської районної державної адміністрації Одеської області, бланк посвідчення було отримано управлінням від позивача, а не від Міністерства соціальної політики України, що не передбачено Порядком, затвердженим наказом Міністерства соціальної політики України від 11 січня 2019 року № 35.
Отже, посвідчення, видане 10.01.2023 року Балтським відділом Подільської РДА на ім'я ОСОБА_1 , не відповідає бланку посвідчення, визначеному додатком 3 до Порядку № 35, що вірно зазначено судом першої інстанції.
Також, судом першої інстанції правомірно зазначено, що факт перебування позивача на обліку у Балтському відділі управління соціального захисту населення Подільської районної державної адміністрації Одеської області, як отримувача державної соціальної допомоги як особи з інвалідністю ІІІ групи, не змінює того, що станом на дату прийняття оскаржуваного рішення у позивача були відсутні визначені приписами п. 2-1 Правил № 57 належним чином оформлені документи, які підтверджують право перетинати державний кордон у разі введення на території України воєнного стануНачало формыКонец формы.
За таких підстав, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що станом на дату перетину кордону та прийняття оскаржуваного рішення, за відсутності у позивача належним чином оформлених документів, відповідно до п. 2-1 Правил № 57, у відповідача були наявні визначені чинним законодавством України підстави для прийняття рішення про відмову в перетинанні державного кордону України громадянину України, який досяг 16-річного віку ОСОБА_1 .
Стосовно доводів апелянта, що відповідач приймаючи рішення зазначив в якості підстави для відмови в перетині державного кордону, відсутня достатня кількість документів, які дають право на перетин державного кордону, водночас не вказав, з посиланнями на норми законодавства, які документи крім наданих, повинен бу подати позивач, для можливості перетину кордону, то колегія суддів зазначає, що оскаржуване рішення відповідає формі, затвердженій наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 14 грудня 2010 року № 967 (чинній на момент прийняття рішення).
Так, у рішенні наведено персональні дані позивача, його паспортні документи. Вказано правову підставу його прийняття, а саме: у зв'язку з відсутністю достатньої кількості документів, які дають право на перетин Державного кордону України в період введення на території України обмеження щодо виїзду громадян (чоловіків 18-60 років) відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 року № 64-2022 “Про введення воєнного стану в Україні” та на виконання вимог ЗУ “Про військову службу та військовий обов'язок” та ЗУ “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.
Водночас наявність такого недоліку, як не зазначення конкретної підстави для відмови у перетинанні кордону у спірному рішенні, а саме, які документи крім наданих, повинен бу подати позивач, для можливості перетину кордону, на думку колегії суддів, не є безумовною підставою для скасування спірного рішення, яке в цілому відповідає критеріям, визначеним у частині другій статті 2 КАС України, та не впливає на його законність.
При цьому, колегія суддів вважає правомірним зазначення судом першої інстанції того, що оскаржуване рішення від 20.01.2023 року про відмову в перетинанні державного кордону України вичерпало свою дію фактом його виконання, а тому при пред'явлені позивачем документів, які надають право на перетин державного кордону на виїзд з України, воно не створює перешкод для перетину державного кордону, за наявності на те законних підстав.
Крім того, оскільки позовні вимоги про стягнення з Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України та ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 матеріальної шкоди у розмірі 19115,90 грн.; стягнення з Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України та ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 моральної шкоди у розмірі 15000,00 грн., є похідними вимогами, тому підстави для їх задоволення також відсутні, що вірно зазначено судом першої інстанції.
Отже, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про помилковість застосування судом першої інстанції норм права, а отже апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Оцінюючи викладене в сукупності, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст.316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду лише з підстав, передбачених пп. "а"- "г" п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Керуючись ст.308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів , -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 липня 2023 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає, за винятком випадків, перелічених у пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України
Повний текст постанови складено та підписано 12 березня 2024 року .
Головуючий суддя: О.В. Лук'янчук
Суддя: А. І. Бітов
Суддя: І. Г. Ступакова