11 березня 2024 року м. Дніпросправа № 280/5245/23
Суддя-доповідач Третього апеляційного адміністративного суду Семененко Я.В. перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Запорізького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04 вересня 2023 року по справі №280/5245/23 за позовом ОСОБА_1 до Запорізького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 04 вересня 2023 року адміністративний позов задоволено.
Відповідач - Запорізький обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, не погодившись з вищезазначеним рішенням суду, через підсистему «Електронний суд» подав апеляційну скаргу.
Ознайомившись з даною апеляційною скаргою, перевіривши матеріали справи, вважаю, що вказана апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з огляду на наступне.
1. Згідно з пунктом 2 частини 2 статті 296 КАС України в апеляційній скарзі зазначаються найменування суду першої інстанції, який ухвалив рішення, номер справи та дата ухвалення рішення.
Пунктом 5 частини 2 статті 296 КАС України визначено, що в апеляційній скарзі зазначаються вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, до суду апеляційної інстанції.
Як вбачається зі змісту апеляційної скарги, скаржник не погоджується із судовим рішенням, яке ухвалено 04.09.2023 Запорізьким окружним адміністративним судом у справі №280/5245/23.
Проте, скаржник, оскаржуючи дане судове рішення, в тексті апеляційної скарги зазначає дату його ухвалення як 04.09.2024. Окрім того, в прохальній частині апеляційної скарги відповідач просить скасувати рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04.09.2024 по справі №280/5345/23.
Отже, скаржнику слід привести зміст апеляційної скарги, в частині зазначення дати ухвалення оскаржуваного судового рішення та номера справи, у відповідність з матеріалами справи.
2. Пунктом 1 ч.5 ст.296 КАС України передбачено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Всупереч вимогам наведеної права заявником апеляційної скарги не долучено до апеляційної скарги документ про сплату судового збору. Разом з тим, відповідачем заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору, мотивоване тим, що Запорізький ОТЦК та СП є розпорядником коштів третього ступеня та фінансується за рахунок кошторису Міністерства оборони України, проте, на даний час фінансування за відповідними статтями видатків бюджету вищою інстанцією не проводилось.
Розглянувши вказане клопотання, суд не вбачає підстав для його задоволення, з огляду на таке.
Статтею 296 КАС України передбачено обов'язок особи, яка подає апеляційну скаргу,
додати до апеляційної скарги документ про сплату судового збору.
При цьому, згідно з положеннями Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір" скаржнику, зокрема, на період дії воєнного стану, не надано пільг щодо сплати судового збору.
За змістом частини 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Отже, як слідує з наведеної норми права відстрочення сплати судових витрат є правом, а не обов'язком суду, можливість реалізації якого пов'язується із майновим станом особи.
Слід зауважити, що визначення майнового стану особи є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану особи.
Водночас, скаржником до заявленого клопотання не додано жодних доказів на підтвердження майнового стану.
Суд також виходить з того, що саме на заявника покладається обов'язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про звільнення (відстрочення) від сплати судового збору; обов'язок сплатити судового збору, встановлений відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов'язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.
При прийнятті таких висновків суд враховує положення пункту 1 частини другої статті 129 Конституції України, згідно з яким однією із основних засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. У зв'язку з цим, обставини, пов'язані з фінансуванням суб'єкта владних повноважень з Державного бюджету України не можуть вважатися достатньою підставою для відстрочення сплати судового збору.
В даній справі Запорізький ОТЦК та СП, діючи як суб'єкт владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи й, до того ж, є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому наведені ним обставини щодо не проведення фінансування не повинні впливати на можливість неухильного виконання суб'єктом владних повноважень покладених на нього нормами КАС України процесуальних обов'язків щодо оформлення апеляційної скарги, в тому числі щодо своєчасної оплати судового збору.
Щодо ставки судового збору.
З матеріалів справи вбачається, що позивач у цій справі є фізичною особою та заявив позовну вимогу немайнового характеру з похідною від неї вимогою.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2023 рік становить 2684 грн.
Відповідно до пп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру ставка судового збору складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно пп.2 п.3 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною третьою наведеної статті встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином, розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання цієї апеляційної скарги, з урахуванням коефіцієнту пониження, становить 1288,32 грн. ((2684,00х0,4х150%)х0,8).
3. Окрім того, апеляційна скарга подана з пропуском строку на апеляційне оскарження.
Так, відповідно до положень частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
За змістом п.1 ч.2 ст.295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Як свідчать матеріали справи, оскаржуване рішення ухвалено за наслідками розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження 04.09.2023. Повний текст складено в цю ж дату. Згідно наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.30) копія вказаного рішення суду першої інстанції вручена Запорізькому ОТЦК та СП 08.09.2023. Разом з тим, апеляційна скарга подана відповідачем до суду лише 14.02.2024, тобто з пропуском строків на апеляційне оскарження, що встановлені статтею 295 КАС України.
В апеляційній скарзі скаржник порушує питання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, зазначаючи, що рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04.09.2023 у цій справі на адресу Запорізького ОТЦК та СП не надходило, а про його існування останньому стало відомо з Єдиного державного реєстру судових рішень.
Суд зауважує, що відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Враховуючи викладене, пропущений строк апеляційного оскарження може бути поновлений судом, якщо за результатами оцінки та перевірки наведених заявником у відповідній заяві підстав пропуску такого строку, суд дійде висновку про їх поважність.
При цьому, поважними причинами пропуску процесуального строку звернення до суду визнаються лише ті, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Слід зауважити, що норми Кодексу адміністративного судочинства України не містять виключень або підстав для звільнення учасників процесу від обов'язку надавати докази до суду та доводити ті обставини, які є підставами для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов'язаний з об'єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами.
Проте, наведені скаржником аргументи щодо не отримання копії оскаржуваного рішення суду першої інстанції жодним чином не підтверджені та спростовуються наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
За таких обставин, вказані скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження не можуть бути визнані поважними.
Інших причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції скаржником не зазначено.
Отже, скаржнику слід зазначити причини пропуску строку на апеляційне оскарження, які б свідчили про існування обставин об'єктивного і непереборного характеру, які істотно ускладнили або унеможливили своєчасне подання відповідачем апеляційної скарги у межах встановленого законом строку.
Відповідно до ч.2 ст.298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, згідно з якими апеляційна скарга залишається без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії даної ухвали.
Згідно ч.3 ст.298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
У зв'язку з викладеним, вважаю за необхідне апеляційну скаргу залишити без руху, встановивши скаржнику строк для усунення недоліків шляхом направлення на адресу апеляційного суду:
- виправленої апеляційної скарги із правильним зазначенням в її тексті дати ухвалення оскаржуваного судового рішення та номера справи;
- заяви про поновлення строку апеляційного оскарження, в якій вказати інші підстави для поновлення строку з наданням відповідних доказів на обґрунтування заяви;
- документу про сплату судового збору у розмірі 1288,32 грн., сплаченого за реквізитами:
Отримувач: ГУК у Шевчен.р.м.Дніпра/Шев.р/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
Код банку отримувача (МФО): 899998
Рахунок отримувача: UA668999980313161206081004628
Код класифікації доходів бюджету: 22030101.
Призначення платежу: *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом _____ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Третій апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Керуючись ст.169, ч.ч. 2,3 ст.298 КАС України, -
В задоволенні клопотання Запорізького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про відстрочення сплати судового збору відмовити.
Апеляційну скаргу Запорізького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04 вересня 2023 року по справі №280/5245/23 залишити без руху.
Встановити скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.
Копію ухвали направити скаржнику за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет», а у разі його відсутності - на офіційну електронну адресу або засобами поштового зв'язку.
Ухвала набирає законної сили 11.03.2024 та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Я.В. Семененко