12 березня 2024 року м. Дніпросправа № 215/3867/23
Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Шлай А.В. перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2023 р. у справі №215/3867/23 за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради, про встановлення компетенції (повноважень),-
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2023 року у справі №215/3867/23 позовну заяву ОСОБА_1 повернуто.
Не погодившись з даною ухвалою, ОСОБА_1 01 березня 2024 р. подав апеляційну скаргу, яка не відповідає вимогам, встановленим статтею 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України.
Частиною 5 статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
При поданні апеляційної скарги ОСОБА_1 судовий збір не сплачено, подано клопотання про звільнення від його сплати у зв'язку із скрутним матеріальним станом. В обґрунтування клопотання надана довідка Тернівського УПСЗН м. Кривий Ріг №993 від 23 лютого 2024 р., за даними якої ОСОБА_1 в період з січня по грудень 2022 р. щомісячно отримував - 2393,00 грн., з січня по грудень 2023 р. щомісячно - 2589,00 грн., в січні 2024 р. - 2250,00 грн. компенсації за надання соціальних послуг особам з інвалідністю.
Розглянувши дане клопотання, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" суд, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Відповідно до частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до сплати судових витрат або звільнити від їх сплати повністю або частково, чи відстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Отже, звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення, як зазначив Верховний Суд в ухвалі від 09 вересня 2019 р. (справа №215/5482/17), є дискреційним правом, а не обов'язком суду, можливість якого пов'язується з майновим станом особи.
Також Верховний Суд вказав, що Закон України "Про судовий збір" не містить вичерпного й чітко визначеного переліку документів, які можливо вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд установлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням. Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25 липня 2005 р. у справі "Княт проти Польщі" ("Kniat v. Poland"), заява №71731/01; пункти 63- 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2005 у справі "Єдамскі та Єдамска проти Польщі" ("Jedamski and Jedamska v. Poland"), заява №73547/01).
До заяви про звільнення від сплати судового збору скаржником не додано достатніх доказів, наявність яких дозволила б суду прийняти рішення про звільнення від сплати судового збору.
Аналогічна позиція була висловлена Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 10 травня 2019 р. в справі №9901/166/19.
Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (частина 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір").
Згідно з підпунктом 5 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання апеляційної скарги на ухвалу суду судовий збір встановлюється як один розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Станом на 01 січня 2024 р. розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 3028,00 грн.
Отже за подання 01 березня 2024 р. апеляційної скарги на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2023 р. у справі №215/3867/23, ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір у розмірі 3028,00 грн. за наступними реквізитами:
Отримувач коштів ГУК у Дн-кiй обл/Шев.р/ 22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155
Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.)
Код банку отримувача (МФО) 899998
Рахунок отримувача UA668999980313161206081004628
Код класифікації доходів бюджету 22030101
Призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі _________ (Номер справи), Третій апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Відповідно до статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтями 295, 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до частин 1, 2 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Згідно частини 3 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин.
Скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції від 06 вересня 2023 р. в якому вказано, що ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2024 р. повернуто подану ним первинно апеляційну скаргу у зв'язку з невиконанням вимог ухвали про сплату судового збору. Після її отримання ним невідкладно вдруге її подано.
Вирішуючи клопотання скаржника суд застосовує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 15 червня 2019 р. у справі № 804/1274/18 (адміністративне провадження №К/9901/64727/18), які полягають у тому, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Процесуальний строк звернення до суду передбачає забезпечувати принцип правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору. Вирішуючи питання про поновлення строку звернення до суду або апеляційного оскарження, суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск строку. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. Втім, при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду.
Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 28 січня 2021 р. у справі № 640/10030/19, невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.
Не сплата судового збору та повернення в зв'язку з цим первинно поданої апеляційної скарги не є поважною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до частини 3 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.
На підставі викладеного скаржнику пропонується у десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали надати суду: 1) документ про сплату судового збору в розмірі 3028,00 грн.; 2) заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження з зазначенням інших підстав для поновлення строку.
Керуючись статтями 169, 295, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору та поновлення строку на апеляційне оскарження.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2023 р. у справі №215/3867/23 - залишити без руху та надати десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення вищезазначених недоліків.
Копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху направити заявнику.
Ухвала набирає законної сили 12 березня 2024 р. та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя А.В. Шлай