11 березня 2024 року м.Чернігів Справа № 620/409/24
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі судді Падій В.В., розглянувши, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії. в якому просить:.
- рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, яке викладене в листі № 11025-9911/К-02/8-2500/23 від 10 липня 2023 року щодо обмеження ОСОБА_1 розміру пенсії до виплати на рівні десяти прожиткових мінімумів для осіб, що втратили працездатність, - визнати протиправним.
Обґрунтовуючи вимоги, позивач вказує на порушення відповідачем у спірних правовідносинах чинного законодавства України на момент їх виникнення, що стало підставою для його звернення до суду.
Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В. від 11.01.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи та встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позов або заяви про визнання позову.
Відповідачем подано відзив на адміністративний позов в якому заперечує проти позову посилаючись на правову позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 21.12.2021 №580/5962/20 щодо розгляду аналогічних правовідносин.
Судове засідання здійснювалося в порядку, передбаченому статтею 262 КАС України.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.
Позивачу призначено пенсію за вислугу років у відповідності до Закону України «Про прокуратуру», яку виплачує ГУ ПФУ в Чернігівській області.
Судом встановлено, що рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 08.12.2021 у справі № 620/11377/21 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено повністю; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01 квітня 2020 року згідно довідки прокуратури Чернігівської області від 06 листопада 2020 року № 21-262 , виходячи з розрахунку 90 % від суми місячної заробітної плати та без обмеження її граничного розміру.
Позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив провести йому перерахунок і виплату пенсії у розмірі 90% грошового забезпечення на підставі довідки прокуратури Чернігівської області та без обмеження максимальним розміром.
Листом від 10.07.2023 № 11025-9911/К-02/8-2500/23 Головним управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області було відмовлено позивачу у здійсненні перерахунку пенсії у розмірі 90% грошового забезпечення на підставі довідки прокуратури Чернігівської області та без обмеження максимальним розміром.
Вважаючи протиправною відмову відповідача щодо не проведення перерахунку та виплати пенсії, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, виданої прокуратурою Чернігівської області, позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд застосовує джерела правового регулювання у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, та зважає на наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
На час призначення позивачу пенсії діяв Закон України від 05.11.1991 №1789-ХІІ "Про прокуратуру" (далі - Закон №1789-ХІІ) відповідно до якого у 2008 році позивачу було призначено пенсію за вислугу років у розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення.
15.07.2015 набрав чинності Закон України від 14.10.2014 №1697-VII "Про прокуратуру" (далі - Закон №1697-VII).
Згідно пункту 3 Прикінцевих положень Закону №1697-VII визнано таким, що втратив чинність із набранням чинності цим Законом: Закон України "Про прокуратуру", крім пункту 8 частини першої статті 15, частини четвертої статті 16, абзацу першого частини другої статті 462, статті 47, частини першої статті 49, частини п'ятої статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, частини третьої статті 51-2, статті 53 щодо класних чинів.
Отже з 15.07.2015 питання призначення та перерахунку пенсій, призначених прокурорським працівникам, регулюються Законом №1697-VII.
За правилами частин першої, другої чинної на момент виникнення спірних правовідносин в редакції статті 86 Закону №1697-VII прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років. Пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.
Відповідно до абзацу шостого частини п'ятнадцятої статті 86 Закону № 1697-VII максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Позивач наполягає, що набуте ним право на отримання пенсії у розмірі 90% від суми місячної заробітної плати згідно зі статтею 50-1 Закону № 1789-ХІІ не може бути звужене та обмеження пенсії максимальним розміром на нього не розповсюджуються з огляду на принцип дії закону в часі.
Суд звертає увагу, що у цій справі спірними є питання щодо розміру відсотку, який підлягає застосуванню при перерахунку пенсії, призначеної працівнику прокуратури відповідно до Закону № 1789-XII та застосування при перерахунку такої пенсії обмеження її граничним розміром.
Подібні правовідносини були предметом розгляду у Верховному Суді.
Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 21.12.2021 у справі №580/5962/20 сформував наступний правовий висновок:
«….колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновку, викладеного, зокрема у постанові Верховного Суду від 10.09.2021 у справі № 580/5238/20 у подібних правовідносинах, та сформувати правовий висновок, відповідно до якого до правовідносин щодо визначення відсоткового значення розміру пенсії, право на перерахунок якої виникло після набранням чинності Законом № 1697-VII, повинні застосовуватись виключно норми цього Закону, зокрема частини другої статті 86, якими встановлено, що пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати працівників прокуратури, а не норма, що визначає розмір місячного (чинного) заробітку у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.»
«…колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 04.03.2021 у справі № 589/3997/16-а у подібних правовідносинах та сформувати правовий висновок, відповідно до якого пункт 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3668-VI не скасовує обмеження максимального розміру пенсії, призначеної працівнику прокуратури до набрання чинності цим Законом, а встановлює особливе регулювання щодо застосування такого обмеження до осіб, яким пенсія призначена до набрання чинності Законом № 3668-VI, і в яких розмір пенсії на момент набрання чинності цим Законом перевищував максимальний розмір. Зокрема, шляхом надання права на отримання пенсії у розмірі, який перевищує максимальний, без можливості її перерахунку до моменту, коли такий розмір відповідатиме максимальному розміру пенсії. Водночас з моменту відповідності розміру пенсії максимальному розміру пенсії, - поширення на її розмір загальних правил щодо обмежень, установлених статтею 50-1 Закону № 1789-ХІІ, а з 14.10.2014 - абзацом шостим частини п'ятнадцятої статті 86 Закону № 1697-VII.»
«… внаслідок перерахунку пенсії позивача її розмір перевищив максимальний… на спірні правовідносини поширюються положення абзацу шостого частини п'ятнадцятої статті 86 Закону №1697-VII, які встановлюють обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність. Отже, позовні вимоги (..) у частині здійснення перерахунку пенсії без обмеження її максимальним розміром також є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.».
Суд звертає увагу, що правовідносини у цій справі за обставинами тотожні справі № 580/5962/20 і суд не вбачає підстав для відступу від зазначених правових висновків.
Згодом зазначений висновок підтриманий Верховним Судом у низці інших постанов, зокрема: від 29.06.2023 у справі № 140/2530/21, від 22.08.2023 у справі №140/7066/21 та від 19.12.2023 у справі № 340/1053/21, які, в силу вимог частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
З огляду на наведене, на спірні правовідносини поширюються положення абзацу шостого частини п'ятнадцятої статті 86 Закону №1697-VII, які встановлюють обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
Щодо розміру відсотку, який підлягає застосуванню при перерахунку пенсії, призначеної працівнику прокуратури відповідно до Закону № 1789-XII, то враховуючи зазначені вище висновки Верховного Суду, суд звертає увагу на те, що на час звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії стаття 50-1 Закону № 1789-ХІІ відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень Закону № 1697-VII в частині перерахунку пенсії втратила чинність.
З огляду на наведене, на спірні правовідносини поширюються положення частини другої статті 86 Закону №1697-VII, в силу вимог якої пенсія працівникам прокуратури призначається (перераховується) в розмірі 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати.
Суд зазначає, що не приймає до уваги рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 08.12.2021 у справі № 620/11377/21, оскільки відповідно до частини 7 статті 78 КАС України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для суду.
Отже позовні вимоги позивача щодо здійснення перерахунку пенсії у розмірі 90 відсотків від суми місячної заробітної плати та без обмеження її максимального розміру є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню повністю.
При вирішенні даної справи судом були враховані положення частини 2 статті 2 та частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.
Вирішуючи питання про розподіл між сторонами судових витрат, суд, керуючись положеннями статті 139 КАС України, враховуючи відмову в задоволенні позову, зазначає, що підстави для повернення судового збору відсутні.
Керуючись статтями 139, 241, 243, 244-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 та підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П'ятницька, 83-А, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ - 21390940).
Суддя В.В. Падій