12 березня 2024 року Чернігів Справа № 620/14777/23
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Непочатих В.О., розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін в приміщенні суду адміністративну справу за Манойлика Дмитра до 105 Прикордонного загону імені князя Володимира Великого Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до 105 Прикордонного загону імені князя Володимира Великого Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність щодо не збереження позивачу грошового забезпечення під час перебування у відпустці у зв'язку з хворобою, проходженням ВЛК та звільненням від виконання службових обов'язків через хворобу, у період з 17.02.2023 по 28.03.2023, в частині додаткової винагороди в розмірі 30000,00 грн., яка на період дії воєнного стану є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення військовослужбовців;
- зобов'язати НОМЕР_2 прикордонний загін імені князя Володимира Великого Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення під час перебування у відпустці у зв'язку з хворобою, проходженням ВЛК та звільненням від виконання службових обов'язків через хворобу, у період з 17.02.2023 по 28.03.2023, в частині додаткової винагороди в розмірі 30000,00 грн., яка на період дії воєнного стану є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення військовослужбовців.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо не збереження позивачу грошового забезпечення під час перебування у відпустці у зв'язку з хворобою, проходженням ВЛК та звільненням від виконання службових обов'язків через хворобу, в період з 17.02.2023 по 28.03.2023, в частині додаткової винагороди в розмірі 30000,00 грн., яка на період дії воєнного стану є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення військовослужбовців.
Відповідачем подано відзив, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позову, посилаючись на те, що позивач отримав травму пов'язану з проходженням військової служби (відповідно до довідки гарнізонної військово-лікарської комісії Головного військово-медичного клінічного центру ДПСУ м. Київ), а не пов'язану із захистом Батьківщини, та перебував у відпустці за станом здоров'я і не виконував бойові (спеціальні) завдання, тому додаткова грошова винагорода у розмірі до 30000,00 грн. пропорційно в розрахунку на місяць йому не виплачувалася.
Позивачем подано відповідь на відзив, в якому звернув увагу суду, що грошове забезпечення, в тому числі і додаткова грошова винагорода, виплачується військовослужбовцю за весь час перебування у відпустці у зв'язку з хворобою для лікування.
Всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Позивач призваний на військову службу під час мобілізації, на особливий період, до НОМЕР_2 прикордонного загону імені князя Володимира Великого Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ).
Згідно копій наказів начальника НОМЕР_2 прикордонного загону імені князя Володимира Великого Державної прикордонної служби України від 20.02.2023 № 39-ВВ, від 24.03.2023 № 59 ВВ, від 29.03.2023 № 61-ВВ позивач був звільнений від виконання службових обов'язків через хворобу з 17.02.2023 по 28.03.2023, а також 20.02.2023 проходив ВЛК в Головному військово-медичному клінічному центрі Державної прикордонної служби України (а.с. 6, 7, 9, 10, 11, 12, 14, 15).
Як слідує з копії довідки гарнізонної військово-лікарської комісії від 20.02.2023 № 443 травма позивача, пов'язана з проходженням військової служби; потребує відпустки за станом здоров'я 30 календарних днів (а.с. 8).
Згідно довідки військової частини НОМЕР_1 від 24.01.2024 № 31 позивачу виплачувалося грошове забезпечення за лютий 2023 року в розмірі 41061,99 грн., за березень 2023 року в розмірі 26175,50 грн. (а.с. 38).
Спірним у даній справі є право позивача на отримання додаткової винагороди за період з 17.02.2023 по 28.03.2023 в розмірі 30000,00 грн.
Згідно частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 20 частини першої статті 106 Конституції України передбачено, що Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. Надалі дія воєнного стану в Україні продовжувалася згідно з Указами Президента України від 14.03.2022 №133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022 від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 № 757/2022, від 06.02.2023 № 58/2023, від 01.05.2023 № 254/2023.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію», Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 року прийнята постанова № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 було прийнято постанову № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168), пунктом 1 якої (із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2022 № 1146, яка застосовується з 01.09.2022) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Відповідно до пункту 2-1 Постанови № 168 порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.
26.01.2023, з метою виконання вимог Постанови № 168, Адміністрацією Державної прикордонної служби України було прийнято наказ № 36 «Про затвердження Порядку та умов виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України», який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 31.01.2023 за № 196/39252 (в редакції на час виникнення спірних правовідносин).
Пунктом 12 Порядку та умов виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України визначено, що додаткова винагорода не виплачуються військовослужбовцям, які перебувають у відпустках (крім тих, що надаються для лікування після тяжкого поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії) за час перебування у відпустках.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.08.2023 у справі № 620/2106/23 (https://reestr.court.gov.ua/Review/113154522) було встановлено, що відповідно до копії акту № 02-23 про щасний випадок, що стався з військовослужбовцем під час виконання ним обов'язків військової служби (прим. № 2, форма Нвс-1), причиною нещасного випадку є особиста необережність старшого сержанта ОСОБА_1 під час пересування пішки.
Таким чином, отримана позивачем травма не пов'язана з захистом Батьківщини, а отримана під час проходження військової служби, а тому відсутні правові підстави для зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу, за період з 17.02.2023 по 28.03.2023, додаткову винагороду згідно постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
Стосовно інших посилань учасників справи, то суд зазначає, що згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 необхідно відмовити повністю.
У зв'язку з відмовою в задоволенні позову, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 72-74, 77, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до 105 Прикордонного загону імені князя Володимира Великого Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_2 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 12.03.2024.
Суддя Василь НЕПОЧАТИХ