12 березня 2024 року Чернігів Справа № 620/1944/24
Чернігівський окружний адміністративний суд, під головуванням судді Житняк Л.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження питання про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому оскаржує дії відповідача щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення з січня 2016 року по лютий 2018 року з врахуванням базового місяця - січень 2016 року та просить зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за спірний період з врахуванням базового місяця - січень 2008 року.
На адресу суду відповідачем надіслано відзив на позов, в якому міститься клопотання про залишення позовної заяви без розгляду. В обгрунтування клопотання зазначає, що про порушення своїх прав позивач дізнався в грудні 2022 року, після отримання довідки розрахунку, що в свою чергу підтверджує, що з березня 2018 року позивач ніяких дій для відновлення порушеного права не вчиняв.
Вирішуючи питання про залишення позову без розгляду, суд зважає на наступне.
Процесуальна природа та призначення строків звернення до суду зумовлюють при вирішенні питання їх застосування до спірних правовідносин необхідність звертати увагу не лише на визначені в нормативних приписах відповідних статей загальні темпоральні характеристики умов реалізації права на судовий захист - строк звернення та момент обчислення його початку, але й природу спірних правовідносин щодо захисту прав, свобод та інтересів, у яких особа звертається до суду.
Згідно з ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч.3 ст.122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у ч.2 ст.122 цього Кодексу.
Так, у постановах Верховного Суду від 20.11.2019 у справі №620/1892/19, від 05.02.2020 у справі №825/565/17 зазначено, що індексація грошового забезпечення є складовою грошового забезпечення військовослужбовців.
При цьому, заявлений позов фактично стосується права позивача на виплату належного йому у період 01.01.2015 по 28.02.2018 грошового забезпечення.
Верховний Суд України у постанові від 17.02.2015 (справа №21-8а15), з-поміж іншого, зазначив, що за загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.
Суд зазначає, що у положеннях КАС України відсутні норми, що регулювали б порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати (грошового забезпечення) у разі порушення законодавства про оплату праці.
Умови проходження більшості видів публічної служби, зокрема й у питаннях щодо оплати праці, регулюються як спеціальним законодавством, так і загальними нормами трудового законодавства, тобто нормами законодавства про працю. Тобто, у тих випадках, коли спеціальним законодавством не врегульовані особливості щодо строку звернення до суду з позовом про стягнення належної військовослужбовцю суми грошового забезпечення, застосуванню підлягають загальні норми трудового законодавства.
Частиною 2 ст.233 Кодексу законів про працю України (КЗпП України), (в редакції яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Отже, право на заробітну плату, на час виникнення спірних правовідносин, не обмежувалося будь-яким строком щодо судового захисту і такий висновок прямо випливає з указаної норми.
Тож, ст.233 КЗпП України є спеціальною нормою по відношенню до ч.5 ст.122 КАС України, оскільки стосується саме виплати сум, які належать до виплати особі при звільненні.
А отже, відповідно до ч.2 ст.233 Кодексу законів про працю України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 №2352-IX та на момент виникнення спірних правовідносин) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Отже, враховуючи вищевикладене, строк звернення до суду з даним позовом не є пропущеним.
Стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві.
ЄСПЛ у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи п.1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції має право встановлювати правила судової процедури, у тому числі процесуальні заборони й обмеження, які полягають у тому, щоб судовий процес не перетворився на безладний рух. Разом з тим суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним.
Таким чином у задоволенні клопотання відповідача належить відмовити.
Керуючись ст. 122, 123, 248, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні клопотання про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Відповідно до ч.2 ст.256 КАС України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання, набирає законної сили з моменту її підписання суддею та згідно ст.294 КАС України оскарженню не підлягає.
Суддя Л.О. Житняк