11 березня 2024 року Чернігів Справа № 620/3343/24
Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Соломко І.І. перевіривши матеріали позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікспецтранс" до Рівненської митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Нікспецтранс" звернувся до суду з позовом до Рівненської митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови.
Відповідно до ч.1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.
Зазначена позовна заява не відповідає вимогам Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, відповідно до ст. 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова.
Приписи ст. 15 КАС України визначають, що судочинство і діловодство в адміністративних судах проводиться державною мовою. Суди забезпечують рівність прав учасників судового процесу за мовною ознакою. Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право учасників процесу на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють.
Конституційний Суд України у своєму рішенні № 8-рп/2008 від 22 квітня 2008 року зазначає, що державною мовою здійснюються ведення судового процесу, складання судових документів та інші процесуальні дії і відносини, що встановлюються між судом та іншими суб'єктами на всіх стадіях розгляду і вирішення адміністративних та цивільних справ.
Згідно з ч. 4 ст.15 КАС України учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому цим Кодексом.
Тобто, суд зазначає, що у відповідності до ч. 4 ст.15 КАС України використання рідної мови або мови якою вільно володіють гарантується учасниками судового процесу в ході розгляду справи лише щодо тих дій, що викладені в зазначеній статті, а саме: робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому цим Кодексом.
Аналогічна правова позиція міститься в ухвалі Верховного суду від 31 липня 2019 року по справі № №520/4508/19.
Таким чином Кодексом адміністративного судочинства України не передбачена можливість подання позову з даними позивача та копій документів, викладеними не державною мовою.
Оскільки, ст. 10 Конституції України визначено, що державною мовою України є українська мова то відповідно до вказаних вимог закону, додані до позову документи, мають бути викладені українською мовою.
При цьому кваліфікація перекладача має бути підтверджена відповідним документом, виданим у порядку, встановленому законодавством (ч. 2 ст. 71 КАС України).
З огляду на вказане, суд вважає, що при поданні вказаного позову до суду не дотримано в повній мірі вимоги п. 2 ч. 5 ст. 160 та ч. 4 ст. 161 КАС України, позаяк, сертифікат, свідоцтво про реєстрацію, декларація нерезидента, інвойс, що були додані до позовної заяви, викладені іноземною мовою, і не забезпечені офіційним перекладом українською мовою.
Крім того, зазначена у додатку до позову ''відмовлена ЕМД2'' відсканована у неналежній якості, що позбавляє суд можливості надати оцінку наданому доказу.
У свою чергу відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Так, позивач заявляє вимоги майнового та немайнового характеру, проте до позовної заяви додано квитанцію про сплату судового збору у розмірі 6056,00 грн.
Як встановлено статтею 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою має бути сплачено судовий збір в розмірі - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожну позовну вимогу.
Суд зазначає, що саме сума 369407,79 грн, яка складає різницю митних платежів, що підлягали сплаті згідно з митною вартістю, розрахованою декларантом, та митною вартістю, розрахованою митним органом в оскаржуваному рішенні, є ціною позову за майнову позовну вимогу.
На виконання наведеної норми, позивачем має бути сплачено судовий збір у розмірі 5541,12 грн, проте надано документ про сплату судового збору у розмірі 3028,00 грн, отже позивачу слід надати документ про сплату судового збору в розмірі 2513,12 грн (5541,12-3028,00 грн).
Судом враховано, що за позовну вимогу немайнового характеру про скасування картки відмови, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 грн.
Згідно із ч. 1, ч. 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки позовна заява не відповідає вимогам ст. 160 та ст. 161 КАС України її слід залишити без руху, надавши позивачу строк на усунення недоліків шляхом подання до суду:
- з офіційним перекладом українською мовою: сертифікат, свідоцтво про реєстрацію, декларація нерезидента, інвойс та інші документи, що викладені іноземною мовою;
- належної якості додаток до позову ''відмовлена ЕМД2'';
- документ про сплату судового збору у розмірі 2513,12 грн .
На підставі наведеного та керуючись ст. 160, ст. 161 та ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позовну заяву залишити без руху.
Позивачу надати строк для усунення недоліку протягом 10 днів з дня вручення ухвали суду та роз'яснити, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя І.І.Соломко