про залишення позовної заяви без руху
11 березня 2024 року справа № 580/2276/24
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Кульчицький С.О., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Городищенського ТЦК про визнання протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Городищенського ТЦК (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати порушення моїх прав в частині відмови у прийнятті у мене заяви, у порядку як це передбачає Закон України «Про звернення громадян» на проходження ВЛК та отримання військового квитка керівником ТЦК підполковником ОСОБА_2 та його заступником майором прізвище якого вони не назвали;
- зобов'язати відповідача направити мене для проходження ВЛК та видачу військово квитка, так як мені вже виповнилось більше ніж 27 років;
- відшкодувати моральну шкоду у порядку ст. 63 Конституції України, у порядку п. 6 ст. 5, п.п. 2, 4 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до ст. 25 Закону України «Про звернення громадян» у розмірі 500 000 грн.
Відповідно до ст. 168 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов пред'являється до адміністративного суду шляхом подання позовної заяви.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України суд після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 цього Кодексу.
Ознайомившись із позовною заявою, суд вважає, що вона не відповідає вимогам статтей 160, 161 КАС України, а тому повинна бути залишена без руху з нижче зазначених підстав.
Згідно з ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). Письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідчені копії, якщо інше не визначено Кодексом адміністративного судочинства України. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього (ч. 2 ст. 94 КАС України).
Разом з цим, усупереч вищевикладених положень, позивачем в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, не надано до суду копії заяви на проходження ВЛК та отримання військового квитка, яку відмовився приймати відповідач.
До того ж у додатках до позовної заяви зазначено про наявність клопотань про запрос від поліції м. Корсунь-Шевченківський та запрос з ТЦК м. Городище, які не додано до позовної заяви.
Отже, позивачу необхідно надати суду вищевказані документи на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Позивач під час оформлення позовної заяви не повністю врахував вимоги п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України, яким визначений обов'язок позивача зазначити у позовній заяві повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Позивач порушуючи вказану вище норму не зазначив повне найменування відповідача. Вказаний позивачем код ЄДРПОУ відповідає юридичній особі з повним найменуванням "Черкаський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки". Отже, зазначена інформація стосується іншої юридичної особи. Вказані недоліки перешкоджають чітко ідентифікувати учасників спірних правовідносин.
Позивачем не враховано вимоги п.п. 4-5, 9 ч. 5 ст. 160 КАС України, відповідно до яких в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Позовна заява не містить викладу обставин, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги до вказаного органу влади, в частині зазначення норм права про повноваження, які, на думку позивача, не виконані або порушені. Позовні вимоги викладені настільки загально, що відсутність викладу обставин спору не дозволяє з'ясувати зміст спірних правовідносин та зміст доводів позивача.
Суд акцентує, що відповідно до вимог ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Тобто, сторона, яка ініціює судовий процес визначає предмет спору, вказує свої доводи та подає докази для їх обґрунтування. Суд має обов'язок перевірити обґрунтованість позовних вимог та заперечень на них і не наділений повноваженням ініціювати позов, визначати межі судового розгляду за відсутності вказаного у позовній заяві конкретного предмета спору.
Вказавши серед позовних вимог прохання стягнути моральну шкоду в розмірі 500 000,00 грн, не навів у позовній заяві або додатках до неї власного розрахунку такого розміру, вартість яких товарів (робіт/послуг) тощо взяв для обчислення, не зазначив докази, що підтверджують її завдання та викладу обставин, чому така шкода, на його думку, підлягає стягненню з відповідача.
Відсутність зазначеного у позовній заяві безпосередньо впливає на з'ясування підвідомчості спору адміністративному суду, змісту спору та права, яке позивач просить захистити в судовому порядку, а також - на можливість інших учасників викласти суду власні спростування або підтвердження, навести доводи та надати докази.
Щодо звільнення від сплати судового збору, суд зазначає таке.
Відповідно до частини 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з частиною 2 статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України Про судовий збір від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI), з подальшими змінами та доповненнями.
Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору (частина 8 статті 160 КАС України).
Звертаючись з даним позовом до суду, позивач вказав, що звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини 1 статті 5 Закону № 3674-VI.
Відповідно до пункту 13 частини 1 статті 5 Закону № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Отже, сама по собі наявність статусу учасника бойових дій або Героя України не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору, а в цій частині зроблена відсилка до іншого законодавства, яке визначає права учасників бойових дій.
Вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону № 3551-XII.
Подібна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 січня 2021 року по справі № 9901/258/20.
Також, Верховний Суд в постанові від 26 травня 2022 року по справі № 640/14577/20 вказав, що Законом № 3674-VI звільнення від сплати судового збору осіб, які мають такий статус, обмежено справами, пов'язаними з порушенням їхніх прав. Тобто, встановлені цим Законом положення стосуються випадків звернення до адміністративного суду за захистом прав, пов'язаних винятково зі статусом учасника бойових дій, і не поширюються на подання позовних заяв до суду із вимогами, що виходять за межі таких спірних правовідносин.
Така ж позиція викладена в постанові Верховного Суду 09 лютого 2022 року у справі № 580/4748/20.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України № 3551-XII від 22.10.1993 "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Перелік пільг, наданих учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.
Відповідно до ст. 22 Закону № 3551-XII рішення підприємств, установ і організацій, які надають пільги, можуть бути оскаржені до районної державної адміністрації, виконавчого комітету міської ради або до районного (міського) суду.
Ветерани війни та члени сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, члени сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України отримують безоплатну правничу допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом таких питань.
Судом встановлено, що пред'явлений позивачем позов не стосується питань його соціального захисту як учасника бойових дій, про які йдеться у статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а тому судовий збір має бути сплачений на загальних підставах.
Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019 у справі № 9901/311/19, від 12.02.2020 у справі № 545/1149/17, від 06.05.2020 у справі № 9901/70/20 та підтверджений в постановах Верховного Суду від 09.07.2020 у справі № П/811/201/16, від 19.10.2020 у справі № 240/934/20, від 21.04.2021 у справі № 240/8644/20.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону № 3674-VI за подання до суду позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" з 1 січня 2024 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розмірі 3 028,00 грн.
Позовна заява містить одну вимогу немайнового характеру, а тому позивачу належить сплатити судовий збір у сумі 1211 грн 20 коп (3 028,00 грн х 0,4) або надати до суду інші докази звільнення від сплати судового збору.
Недоліки позовної заяви можуть бути усунені шляхом приведення змісту позовної заяви у сувору відповідність з вимогами статтей 160-161 КАС України, у т.ч. зазначенням повних і точних відомостей про відповідача, до якої заявлені позовні вимоги, викладу конкретних обставин, що стосуються саме обгрунтування кожної із заявлених позовних вимог, згідно з п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України зазначити норми права щодо вказаних владних повноважень відповідача та докази з подальшим наданням їх копій в кількості відповідно до учасників спору, а також надання доказів сплати судового збору у сумі 1 211,20 грн або надання інших доказів звільнення від сплати судового збору.
Згідно з ч.ч. 1-2 ст. 169 КАС України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки позовна заява не відповідає вимогам статтей 160, 161 КАС України, то вона на підставі ч. 1 ст. 169 КАС України підлягає залишенню без руху.
З метою забезпечення права позивача на судовий захист своїх прав та інтересів наявні підстави надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків позовної заяви.
Керуючись статтями 2-20, 122-133, 160-161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Городищенського ТЦК про визнання протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати позивачу для усунення вказаних вище недоліків позовної заяви строк тривалістю п'ять днів з дня отримання копії даної ухвали.
У разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде повернута позивачу.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Сергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ