Ухвала від 11.03.2024 по справі 380/5157/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА

про повернення позовної заяви

11 березня 2024 рокусправа № 380/5157/24

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Кузан Р.І., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівської області, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

07.03.2024 до Львівського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівської області, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області №134350008428 від 01 вересня 2023 року про відмову у призначенні пенсії за віком;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885, місцезнаходження: 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) від 28.08.2023 року про призначення пенсії за віком.

Згідно п.п.1, 2, 6 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.2 ст.160 КАС України, позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно п. 1, 2, 4 ст. 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система. Позовні та інші заяви, скарги та інші визначені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов'язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в день надходження документів. Єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Відповідно до п. 6 ст. 18 КАС України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Згідно п. 8 ст. 18 КАС України реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному цим Кодексом.

Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, подає процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», якщо інше не визначено цим Кодексом.

Відповідно до ч. 7, 8 ст. 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Згідно п. 10 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої Електронні кабінети в ЄСІТС в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої Електронні кабінети в ЄСІТС у добровільному порядку.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13.09.2023 року по справі № 204/2321/22 зазначила, що вимога про звернення до суду через підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи є обов'язковою для осіб, визначених пунктом 10 Положення про ЄСІТС, та тих осіб, які добровільно зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі.

У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що звернення фізичної особи до суду через офіційну електронну адресу суду з процесуальним електронним документом, який підписаний електронним цифровим підписом, є належним та правомірним способом безпосереднього звернення до суду, що ототожнюється із безпосереднім зверненням до суду через канцелярію або традиційними засобами поштового зв'язку і має кваліфікуватися саме як безпосереднє звернення до суду.

При цьому, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13.09.2023 року по справі № 204/2321/22 чітко визначила, що наведені висновки не стосуються адвокатів, нотаріусів, приватних виконавців, судових експертів, державних органів та органів місцевого самоврядування, суб'єктів господарювання державного та комунального секторів економіки, які реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов'язковому порядку.

Таким чином, альтернативою звернення учасників справи, визначених пунктом 10 Положення №1845/0/15-21, до суду з позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов'язковим їх скріпленням кваліфікованим електронним підписом учасника справи з використанням підсистеми ЄСІТС «Електронний суд».

Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 22 лютого 2023 року по справі № 640/22119/21, від 22 грудня 2022 року по справі № 640/9207/21, в ухвалі Верховного Суду від 09 січня 2024 року по справі № 380/15591/21.

Разом з тим, позовну заяву ОСОБА_1 подано адвокатом Тиховським Т.О. до Львівського окружного адміністративного суду позовну заяву не за допомогою підсистеми “Електронний суд”, а електронною поштою з використанням електронного цифрового підпису.

Отже, представником позивача - адвокатом Тиховським Т.О. використано спосіб звернення до суду з позовною заявою, який не передбачений чинним процесуальним законодавством, а тому наявні підстави для повернення позовної заяви відповідно до п. 3 ч. 4 статті 169 КАС України.

Подібні висновки щодо наслідків звернення до суду з процесуальними документами у спосіб, який не передбачений чинним процесуальним законодавством, викладено в постановах Верховного Суду від 19.10.2023 року у справі № 380/17452/21, від 17.10.2023 року у справі № 380/17418/21, від 04.10.2023 року у справі № 300/2213/23.

При цьому, Верховний Суд в постанові від 30 листопада 2023 року по справі № 372/1428/22 зазначив, що обмеження, пов'язані з використанням підсистеми «Електронний суд», у тому числі щодо подання процесуальних документів через «Електронний кабінет», є легітимними, пропорційними та не перешкоджають доступу до правосуддя.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 04 жовтня 2023 року по справі № 300/2213/23, у постанові від 17 жовтня 2023 року по справі № 380/17418/21, у постанові від 19 жовтня 2023 року по справі № 380/17452/21, у постанові від 22 грудня 2022 року по справі № 372/1417/22.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про необхідність застосування процесуальних наслідків, передбачених ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме - повернення позовної заяви позивачеві, так як відповідно до п.3 ч.4 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо: позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Враховуючи викладене, суддя дійшов висновку, що позовна заява підлягає поверненню, як така, що підписана особою, посадове становище якої не вказано.

Відповідно до ч. 8 ст.169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись ст.169, ст. 243 ст. 248 КАС України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівської області, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - повернути позивачеві.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Р.І. Кузан

Попередній документ
117592926
Наступний документ
117592928
Інформація про рішення:
№ рішення: 117592927
№ справи: 380/5157/24
Дата рішення: 11.03.2024
Дата публікації: 14.03.2024
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Львівський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; погашення податкового боргу, з них; застосування адміністративного арешту коштів та/або майна