12 березня 2024 рокусправа № 380/26150/23
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравціва О.Р. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, про перерахунок пенсії.
Суть справи.
До Львівського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач, ГУ ПФ України у Львівській області), в якому просить:
- визнати протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови у призначенні пенсії за віком з урахуванням частини 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням середньої заробітної плати в Україні, що передують року звернення з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2020, 2021 і 2022 роки;
- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з урахуванням частини 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 31.07.2023, із застосуванням середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2020,2021, 2022 роки та провести виплату пенсії за вказаний період;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді судового збору в сумі 1073,60 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачу призначена з 22.04.2014 пенсія за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» як посадовій особі місцевого самоврядування. Позивач звернулася із заявою від 31.07.2023 до відповідача, в якій просила призначити їй пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2020, 2021, 2022, проте отримала відмову.
Ухвалою суду від 13.11.2023 відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику сторін.
Відповідач проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві. Вказав, що підстави для врахування під час обчислення розміру пенсії за нормами Закону №1058 показника середньої заробітної плати в Україні за 2020, 2021, 2022 роки відсутні. У випадку позивача мало місце не нове призначення пенсії чи переведення з одного виду пенсії на інший, а переведення на пенсію, розраховану за іншим законом, однак вид пенсії (за віком) залишився той самий.
Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі (частина 2 статті 262 КАС України).
Суд на підставі позовної заяви, відзиву, а також долучених доказів,-
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 22.04.2014 перебуває на обліку в ГУ ПФ України у Львівській області та з 01.03.2021 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV.
Позивач звернулася із заявою від 31.07.2023 до сервісного центру Трускавецького відділу обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якій просила призначити пенсію за віком відповідно до частини 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати, яка враховується при обчислені пенсії в 2023 році.
Заява позивача за матеріалами пенсійної справи була розглянута відділом перерахунків пенсій №1 Управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області. За результатами розгляду заяви прийняте рішення №913310113196 від 31.07.2023 про відмову у переведенні на пенсію за віком, оскільки заявник отримує такий вид пенсії.
Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернулася за захистом своїх прав до суду.
Завданням адміністративного судочинства України відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам регулює Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
Статтею 5 Закону №1058-IV встановлено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат.
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону №1058-IV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:
1) пенсія за віком;
2) пенсія по інвалідності;
3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
За приписами частини 2 статті 40 Закону №1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Згідно з частиною 3 статті 45 Закону №1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший у пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФ України.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
З аналізу вказаних норм слід виснувати про те, що частиною 3 статті 45 Закону №1058-IV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника), на інший. Тобто, на переконання суду, вказана норма застосовується до тих видів пенсій, які визначені саме Законом №1058-IV.
Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії в межах Закону №1058-IV має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-ІV.
11.10.2017 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 №2148-VIII, яким, зокрема, доповнено розділ XV Прикінцевих положень Закону №1058-IV пунктами 4-3, 4-4 та 4-7.
Відповідно до пункту 4-7 розділу XV Прикінцевих положень Закону №1058-IV особам, пенсії/щомісячне довічне грошове утримання яким призначені, зокрема, відповідно до Закону України «Про державну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», розмір яких з урахуванням перерахунку, передбаченого пунктом 4-3 цього розділу, розрахований за нормами цього Закону, буде більший, проводиться автоматичне, без їхнього звернення, переведення пенсії на умовах, передбачених цим Законом, за матеріалами пенсійних справ.
Згідно з вимогами часини 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФ України у Львівській області з 22.04.2014 з 03.06.2015 отримувала пенсію відповідно до Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування».
У зв'язку з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 №2148-VIII, на виконання вимог пункту 4-7 розділу XV Прикінцевих положень Закону №1058-IV, з 01.03.2021 в автоматичному режимі переглянуто матеріали пенсійної справи позивача та проведено перерахунок пенсії, а саме: переведено на більш вигідну пенсію за віком відповідно до Закону №1058.
Таким чином, в даному випадку, при зверненні позивача 31.07.2023 до Трускавецького відділу обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області зі заявою про призначення пенсію за віком за нормами Закону №1058-IV, вона вже отримувала таку пенсію з 01.03.2021.
Суд зауважує, що позивач неодноразово переводилась на пенсію за віком відповідно до норм різних законів, оскільки на призначення такого виду пенсії мають право особи, які досягли встановленого законодавством України пенсійного віку.
Тобто, позивач з моменту призначення пенсії у 22.04.2014 фактично отримувала один і той же вид пенсії (за віком), хоча й за нормами різних законів.
Оскільки мало місце призначення одного й того ж самого виду пенсії (пенсії за віком), але за різними законами, суд дійшов висновку про те, що показник середньої заробітної плати при переведенні з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час первинного призначення пенсії за віком.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 29.11.2022 у справі №560/4589/21, від 18.05.2023 у справі №560/19830/21, від 27.06.2023 у справі №500/4392/22, які суд враховує при вирішенні даного спору.
Суд критично оцінює посилання позивача на правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 15.03.2018 у справі №521/4655/17, від 29.11.2016 у справі №133/476/15а, від 14.02.2018 у справі №465/5246/17, від 06.02.2019 у справі №333/1856/17 та Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 31.10.2018 у справі №876/5312/17, оскільки такі не є релевантним до обставин цієї справи.
Так, у вказаних позивачем справах встановлено, що позивачам первинно було призначено пенсію за вислугу років згідно з Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та Законом України «Про пенсійне забезпечення», відповідно. Надалі позивачів переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». У цих справах Суд дійшов висновку про те, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та Закону України «Про пенсійне забезпечення», які передбачають інші підстави та порядок призначення пенсії, а надалі при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно з частиною 3 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на інший вид пенсії у межах одного закону, а тому, при обчисленні пенсії необхідно застосувати показник середньої заробітної плати (доходу) за три роки, що передували року призначенню пенсії за віком.
Натомість у справі, яка розглядається встановлено, що позивача на момент звернення до пенсійного органу (31.07.2023) щодо призначенням пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV, вже отримувала таку пенсію з 01.03.2021. Ба більше, з моменту призначення їй пенсії у 2014 році, зміни виду пенсії не відбулося. Позивач як отримувала, так і продовжує отримувати пенсію за віком.
Згідно з частиною 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог. Отже, у задоволенні позову слід відмовити повністю.
За правилами статті 139 КАС України стягнення судових витрат на користь позивача, якому у задоволенні позову відмовлено повністю не передбачено.
Керуючись статтями 2, 6-10, 72-77, 90, 139, 159, 241-246, 255, 257, 262, 295, 293 КАС України, суд, - в и р і ш и в :
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
2. Судовий збір покласти на позивача.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Кравців Олег Романович