Рішення від 11.03.2024 по справі 380/20658/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2024 рокусправа № 380/20658/23

м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Грень Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Леополісбуд» до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішень,

установив:

до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного підприємства «Леополісбуд» до Львівської митниці в якій позивач просить визнати протиправним та скасувати:

- Рішення про коригування митної вартості товарів № UA 209000/2023/900125/2 від 14.03.2023;

- Рішення про коригування митної вартості товарів № UA 209000/2023/900127/2 від 14.03.2023;

- Рішення про коригування митної вартості товарів № UA 209000/2023/900186/2 від 31.03.2023;

- Рішення про коригування митної вартості товарів № UA 209000/2023/900201/2 від 05.04.2023;

- Рішення про коригування митної вартості товарів № UA 209000/2023/900438/2 від 06.06.2023;

- Рішення про коригування митної вартості товарів № UA 209000/2023/900439/2 від 06.06.2023;

- Рішення про коригування митної вартості товарів № UA 209000/2023/900168/2 від 27.03.2023;

- Рішення про коригування митної вартості товарів № UA 209000/2023/900180/2 від 30.03.2023;

- Рішення про коригування митної вартості товарів № UA 209000/2023/900206/2 від 06.04.2023;

- Рішення про коригування митної вартості товарів № UA 209000/2023/900251/2 від 19.04.2023;

- Рішення про коригування митної вартості товарів № UA 209000/2023/900272/2 від 26.04.2023;

- Рішення про коригування митної вартості товарів № UA 209000/2023/900335/2 від 11.05.2023;

- Рішення про коригування митної вартості товарів № UA 209000/2023/900336/2 від 11.05.2023;

- Рішення про коригування митної вартості товарів № UA 209000/2023/900348/2 від 18.05.2023;

- Рішення про коригування митної вартості товарів № UA 209000/2023/900370/2 від 24.05.2023;

- Рішення про коригування митної вартості товарів № UA 209000/2023/900442/2 від 07.06.2023;

- Рішення про коригування митної вартості товарів № UA 209000/2023/900443/2 від 07.06.2023;

- Рішення про коригування митної вартості товарів № UA 209000/2023/900453/2 від 08.06.2023.

В обґрунтування позову зазначив, що на підставі контрактів №17/0315 від 17 березня 2015 року № 13-04-PL від 13 квітня 2023 року та контракту № 08/SG/2015/UA від 12 травня 2015 року здійснив поставку 18 партій товарів, однак в період з 14.03.2023 по 08.06.2023 відповідач прийняв 18 оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів. На думку позивача вказані рішення є незаконними та необґрунтованими. Зокрема, зазначав, що надав до митного оформлення усі необхідні документи на підтвердження заявлених числових значень складових митної вартості товарів, однак відповідач без належних на те правових підстав витребував у позивача додаткові документи, після чого не визнав заявлені числові значення складових митної вартості товарів. Позивач переконаний, що усі висловлені відповідачем зауваження не містять обґрунтованих підстав, які б свідчили про наявність неповних та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів. Навпаки, більшість зауважень відповідача стосувалися тих невідповідностей, які не впливали на можливість перевірити заявлені числові значення митної вартості товару. Інші ж зауваження ґрунтувалися на ігноруванні інших наданих до митного оформлення документів, або ж приписів відповідних договорів, на виконання яких і відбувалась поставка товару. Позивач переконаний, що якби Митниця взяла до уваги вказані обставини та документи, вона б не здійснювала коригування митної вартості товару, а погодилась із заявленою митною вартістю товару, однак, відповідач цього не здійснив.

Врешті позивач вважає, що при здійсненні коригування митної вартості товарів, Митниця в порушення приписів ст. 60 МК України не пояснила дійсність та підставність обраних митних декларацій як джерел коригування митної вартості товарів.

З урахуванням наведеного, просив позов задовольнити.

Відповідач позов не визнав, 06.10.2023 за вх. № 75756 подав до суду відзив на позовну заяву. В обґрунтування заперечень вказав, що основні документи, що підтверджують заявлений рівень митної вартості, подані не в повному обсязі та містять розбіжності, складові митно вартості не можна вважати такими, що є документально підтверджені та піддаються обчисленню, що є порушенням вимог положень частини 21 статті 58 Митного кодексу. Числове значення заявленої митної вартості перевірити в даному випадку неможливо. Тому, вимога митного органу про надання додаткових документів була скерована у зв'язку із наявністю підстав, визначених ч. 3 ст. 53 МК України. Зокрема, відповідач стверджував, що за законодавством України, статистична вартість збігається із митною вартістю, в цьому ж випадку митний орган виявив розбіжності між статистичною вартістю ввезеного товару згідно з експортною декларацією та фактурною вартістю згідно з рахунком-фактурою. Окрім цього вказував, що заявка на перевезення товару є невід'ємною частиною договору на перевезення, оскільки в ній зазначається істотні умови перевезення: вартість перевезення та терміни його оплати, страхування, умови перевезення тощо, проте такі документи позивачем до митного оформлення не надавалися. З огляду на це відповідач приходив до переконання про те, що саме на позивачеві лежить обов'язок доведення заявлених числових значень складових митної вартості товару, проте в цьому випадку ПП «Леополісбуд» надало до митного органу такі документи, які містили розбіжності, що створювало для митного органу підставу здійснювати коригування митної вартості товару.

З урахуванням наведеного просив відмовити у задоволенні позову.

Позивач надав до суду відповідь на відзив, в якій повторно заперечив проти подібних доводові відповідача, просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою суду від 11.09.2023 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 20.09.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 11.03.2024 відмовлено у задоволенні клопоиання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін.

Суд дослідив матеріали справи, всебічно і повно з'ясував усі фактичні обставини, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті та встановив таке.

Приватне підприємство «Леополісбуд» здійснює діяльність у сфері оптової торгівлі деревиною будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням (КВЕД 46.73). В процесі здійснення господарської діяльності позивач імпортує партії керамічної плитки на територію України.

17.03.2015 та 13.04.2023 рр. позивач (покупець) уклав із польською компанією «Leo Ceramika Sp. z.o.o.» (продавець) Контракт №17/0315 від 17 березня 2015 року та Контракт № 13-04-PL від 13 квітня 2023 року відповідно. Приписи цих контрактів є практично подібними.

Згідно з цими договорами сторони домовилися, що валютою поставки буде євро, а поставка здійснюватиметься на умовах FCA згідно Incoterms 2010 (п. 2.2 та п. 5.2 Контракту №17/0315 та Контракту № 13-04-PL). У Контракті № 13-04-PL сторони доповнили перелік умов на яких може здійснюватися поставка, а саме: DAP Lviv, DAP Pasiky-Zubrytski згідно Incoterms 2010, про що міститься вказівка у п. 5.2 Контракту № 13-04-PL.

Продавець зобов'язується відвантажити товар відповідно до поданих заявок покупця, провести митні процедури (замитнення товару) і видати перевізнику: сертифікат походження товару та інвойс (п. 5.1 Контракту №17/0315 та Контракту № 13-04-PL).

Згідно п. 5.1 Контракту № 13-04-PL продавець зобов'язувався надати: CMR та інвойс.

В ціну поставленого товару входить вартість тари (піддонів), упаковки, пакувальних матеріалів (картонних коробок) та робіт, пов'язаних з пакуванням товару (п. 6.2 Контракту №17/0315 та Контракту № 13-04-PL).

1) Згідно Рахунку-фактури (інвойсу) FSE/3/03/2023 від 07.03.2023 позивач придбав товар загальною вартістю 9262,78 євро. З метою митного оформлення позивач 09.03.2023 до митного оформлення подав Львівській митниці митну декларацію №23UA209170018496U2 згідно з якою задекларував товар «Плитка керамічна … для облицювання стін та підлоги» торговельної марки «NETTO CERAMIKA» площею - 1140,48 м2.

Одночасно, декларантом позивача до митного контролю, разом з митною декларацією №23UA209170018496U2 в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, які місять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації: рахунок-фактура (iнвойс) FSE/3/03/2023 від 07.03.2023; Автотранспортна накладна б/н від 08.03.2023; Декларацiя про походження товару FSE/3/03/2023 від 07.03.2023; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №5648/03 від 08.03.2023; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №17/0315 від 17.03.2015; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 22.11.2016; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №2 від 10.12.2018; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №3 від 21.08.2019; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №4 від 01.12.2020; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №7 від 08.02.2023; Копія митної декларації країни відправлення 23PL402010E0340344 від 08.03.2023.

За наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала повідомлення від митниці декларанту про витребування додаткових документів. У свою чергу Декларант надавав письмову відповідь, у якій перелічував усі подані ним документи й зазначав, що жодних інших документів у нього немає, просив прийняти заявлений розмір митної вартості товару.

14.03.2023 Львівською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № UA 209000/2023/900125/2.

У гр. 33 вказаного рішення про коригування Львівська митниця вказала наступні підстави для здійснення коригування митної вартості товарів:

«Відповідно до п. 5.1 контракту від 17.03.2015 №17/0315 передбачене подання сертифікату про походження, який до митного оформлення не поданий. Відповідно до вимог ЗУ"Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів" від 01.08.2006 №57-V та ст.6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19травня 1956) незаповнені гр. 16 та 23 CMR. Також відбулось падіння фактурної вартості товару, на що декларантом не надано жодного обґрунтування, яке б піддавалось обчисленню, що передбачено ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України».

При здійснені коригування Львівською митницею застосовано метод « 2б» (ст. 60 МК України). Щодо джерела коригування зазначено: «МД №UA209170/2022/99259 від 16.12.2022. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось». Відповідач відкоригував митну вартість задекларованого товару на рівні 11543,25 євро.

З метою митного оформлення позивачем було подано нову митну декларацію № 23UA209170020282U0 із врахуванням митної вартості вказаної у рішенні про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/900125/2 від 14.03.2023, за якою додатково нараховано 20 685,75 грн. митних платежів (5% ввізне мито на загальну суму 3 978.03 грн. (код 020) та 20% ПДВ на загальну суму 16 707.72 грн. (код 028)). Як наслідок різниця між сумою податку, що позивач повинен був сплатити при оподаткуванні ввезеного товару та сплатив, внаслідок прийняття спірного рішення про коригування митної вартості товарів, з врахуванням курсу євро до гривні у день митного оформлення, становить 20 685,75 грн.

2) Згідно Рахунку-фактури (інвойсу) FSE/4/03/2023 від 08.03.2023 позивач придбав товар загальною вартістю 9860,43 євро. З метою митного оформлення позивач 09.03.2023 до митного оформлення подав Львівській митниці митну декларацію № 23UA209170018497U1 згідно з якою задекларував товар «Плитка керамічна … для облицювання стін та підлоги» торговельної марки « NETTO CERAMIKA» площею - 1128,96 м2.

Одночасно, декларантом позивача до митного контролю, разом з митною декларацією № 23UA209170018497U1 в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, які місять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації: Рахунок-фактура (iнвойс) FSE/4/03/2023 від 08.03.2023; Автотранспортна накладна б/н від 08.03.2023; Декларацiя про походження товару FSE/4/03/2023 від 08.03.2023; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №5647/03 від 08.03.2023; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №17/0315 від 17.03.2015; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 22.11.2016; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №2 від 10.12.2018; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №3 від 21.08.2019; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №4 від 01.12.2020; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №7 від 08.02.2023; Копія митної декларації країни відправлення 23PL402010E0341456 від 08.03.2023.

14.03.2023 Львівською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № UA 209000/2023/900127/2.

«Відповідно до п. 5.1 контракту від 17.03.2015 №17/0315 передбачене подання сертифікату про походження, який до митного оформлення не поданий. Відповідно до вимог ЗУ"Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів" від 01.08.2006 №57-V та ст.6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19травня 1956) не заповнені гр. 16 та 23 CMR. Також відбулось падіння фактурної вартості товару, на що декларантом не надано жодного обґрунтування, яке б піддавалось обчисленню, що передбачено ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України».

З метою митного оформлення позивачем було подано нову митну декларацію № 23UA209170020267U6 із врахуванням митної вартості вказаної у рішенні про коригування митної вартості товарів № UA 209000/2023/900127/2 від 14.03.2023, за якою додатково нараховано 16 023,24 грн. митних платежів (5% ввізне мито на загальну суму 3 081.39 грн. та 20% ПДВ на загальну суму 12 941.85 грн.). Як наслідок різниця між сумою податку, що позивач повинен був сплатити при оподаткуванні ввезеного товару та сплатив, внаслідок прийняття спірного рішення про коригування митної вартості товарів, з врахуванням курсу євро до гривні у день митного оформлення, становить 16 023,24 грн.

3) Згідно Рахунку-фактури (інвойсу) FSE/20/03/2023 від 28.03.2023 позивач придбав товар загальною вартістю 10 131,60 євро. З метою митного оформлення позивач 30.03.2023 до митного оформлення подав Львівській митниці митну декларацію № 23UA209170025032U0 згідно з якою задекларував товар «Плитка керамічна … для облицювання стін та підлоги» торговельної марки « NETTO CERAMIKA» площею - 1128,96 м2.

Одночасно, декларантом позивача до митного контролю, разом з митною декларацією № 23UA209170025032U0 в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, які місять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації: Рахунок-фактура (iнвойс) FSE/20/03/2023 від 28.03.2023; Автотранспортна накладна б/н від 29.03.2023; Декларацiя про походження товару FSE/20/03/2023 від 28.03.2023; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №5651/03 від 29.03.2023; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №17/0315 від 17.03.2015; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 22.11.2016; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №2 від 10.12.2018; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №3 від 21.08.2019; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №4 від 01.12.2020; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №7 від 08.02.2023; Копія митної декларації країни відправлення 23PL402010E0465725 від 29.03.2023.

31.03.2023 Львівською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № UA 209000/2023/900186/2.

« - в. п. 6.2 контракту від 17.03.2015 № 17/0315 вказано що «ціна товару включає: вартість палет і упаковки » проте, не зазначено відомостей про навантаження у транспорт та витрати на експортні операції, у комерційному інвойсі та в інших товаросупровідних документах відсутні дані щодо складових вартості товару, довідка про відсутність витрат на страхування вантажу на цю поставку датована 01.12.2021р, таким чином, відомості щодо складових митної вартості не підтверджено документально та не піддаються перевірці. - в експортній декларації країни відправлення вартість товару не відповідає вартості товару що зазначена у інвойсі № FSE/20/03/2023 від 28.03.2023р.; - у графах 16 та 23 міжнародного транспортного документу CMR б/н від 29.03.23 відсутні реквізити перевізника товару , що не дає змоги перевірити вартість транспортних витрат.».

При здійснені коригування Львівською митницею застосовано метод « 2б» (ст. 60 МК України). Щодо джерела коригування зазначено: « МД № UA500020/2023/193 від 05.01.2023 року, рівень митної вартості складає 0.56 дол.США/кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.». Відповідач відкоригував митну вартість задекларованого товару на рівні 11 109,42 євро.

З метою митного оформлення позивачем подано нову митну декларацію № 23UA209170025745U3 із врахуванням митної вартості вказаної у рішенні про коригування митної вартості товарів № UA 209000/2023/900186/2 від 31.03.2023, за якою додатково нараховано 7 513,69 грн. митних платежів (5% ввізне мито на загальну суму 1444,94 грн. (код 020) та 20% ПДВ на загальну суму 6068,75 грн.(код 028)). Як наслідок різниця між сумою податку, що позивач повинен був сплатити при оподаткуванні ввезеного товару та сплатив, внаслідок прийняття спірного рішення про коригування митної вартості товарів, з врахуванням курсу євро до гривні у день митного оформлення, становить 7 513,69 грн.

4) Відповідно до Рахунку-фактури (інвойсу) FSE/21/03/2023 від 30.03.2023 позивач придбав товар загальною вартістю 10 134,72 євро. З метою митного оформлення позивач 30.03.2023 до митного оформлення подав Львівській митниці митну декларацію № 23UA209170026191U0 згідно з якою задекларував товар «Плитка керамічна … для облицювання стін та підлоги» торговельної марки « NETTO CERAMIKA» площею - 1123,2 м2.

Одночасно, декларантом позивача до митного контролю, разом з митною декларацією № 23UA209170025032U0 в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, які місять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації: Рахунок-фактура (iнвойс) №FSE/21/03/2023 від 30.03.2023; Автотранспортна накладна б/н від 31.03.2023; Декларацiя про походження товару № FSE/21/03/2023 від 30.03.2023; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №5652/03 від 31.03.2023; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №17/0315 від 17.03.2015; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 22.11.2016; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №2 від 10.12.2018; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №3 від 21.08.2019; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №4 від 01.12.2020; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №7 від 08.02.2023; Копія митної декларації країни відправлення 23PL402010E0482700 від 31.03.2023.

05.04.2023 Львівською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № UA 209000/2023/900201/2.

При здійснені коригування Львівською митницею застосовано метод « 2б» (ст. 60 МК України). Щодо джерела коригування зазначено: « МД № UA500020/2023/193 від 05.01.2023 року, рівень митної вартості складає 0.56 дол.США/кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось». Відповідач відкоригував митну вартість задекларованого товару на рівні 11 699,36 євро.

З метою митного оформлення позивачем подано нову митну декларацію № UA209170/2023/001186 із врахуванням митної вартості вказаної у рішенні про коригування митної вартості товарів № UA 209000/2023/900201/2 від 05.04.2023, за якою додатково нараховано 13 678,48 грн. митних платежів (5% ввізне мито на загальну суму 2630,48 грн. (код 020) та 20% ПДВ на загальну суму 11 048,00 грн. (код 028)). Як наслідок різниця між сумою податку, що позивач повинен був сплатити при оподаткуванні ввезеного товару та сплатив, внаслідок прийняття спірного рішення про коригування митної вартості товарів, з врахуванням курсу євро до гривні у день митного оформлення, становить 13 678,48 грн.

5) Відповідно до Рахунку-фактури (інвойсу) FSE/24/05/2023 від 26.05.2023 позивач придбав товар загальною вартістю 29 980,99 євро. З метою митного оформлення позивач 05.06.2023 до митного оформлення подав Львівській митниці митну декларацію № 23UA209170043655U7 згідно з якою задекларував товар «Плитка керамічна … для облицювання стін та підлоги» торговельної марки « NETTO CERAMIKA» площею - 3467,52 м2.

Одночасно, декларантом позивача до митного контролю, разом з митною декларацією № 23UA209170043655U7 в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, які місять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації: Рахунок-фактура (iнвойс) № FSE/24/05/2023 від 26.05.2023; Накладна УМВС № 064113 від 29.05.2023; Декларацiя про походження товару № FSE/24/05/2023 від 26.05.2023; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №13-04-PL від 13.04.2023; Договір (контракт) про перевезення №12-12/17 від 12.12.2017; Копія митної декларації країни відправлення 23PL341010E0157323 від 29.05.2023.

06.06.2023 Львівською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № UA 209000/2023/900438/2.

« - в. п. 6.2 Контракту від 13-04-PL від 13.04.2023 р., зазначено, що «вартість тари (піддонів), упаковки, пакувальних матеріалів (картонних коробок) та робіт повязаних з пакування входять в ціну товару». У товаросупровідних документах відсутні дані щодо вищевказаних складових вартості товару. Таким чином, відомості щодо складових митної вартості не підтверджено документально та не піддаються перевірці; - в експортній декларації країни відправлення вартість товару не відповідає вартості товару що зазначена у інвойсі № FSE/24/05/2023 від 26.05.2023р.; - відповідно до р. 2 Договору №12-12/17 від 12.12.2017 р. на транспортно-експедиційне обслуговування, передбачено складання Клієнтом заявок на перевезення. Крім того, у Договорі зазначено, що узгоджені сторонами заявки регулюють взаємовідносини сторін щодо кожного окремого доручення Клієнта. Заявки є невідємною частиною договору. Слід зазначити, що заявки на перевезення декларантом до митного оформлення не подавались».

При здійснені коригування Львівською митницею застосовано метод « 2б» (ст. 60 МК України). Щодо джерела коригування зазначено: « МД №UA209230/2023/59161 від 05.06.2023 р., рівень митної вартості становить 0.5658 дол.США/ кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.». Відповідач відкоригував митну вартість задекларованого товару на рівні 34 633,24 євро.

З метою митного оформлення позивачем було подано нову митну декларацію № 23UA209170044415U8 із врахуванням митної вартості вказаної у рішенні про коригування митної вартості товарів № UA 209000/2023/900438/2 від 06.06.2023, за якою додатково нараховано 47 287,19 грн. митних платежів (5% ввізне мито на загальну суму 9093,69 грн. (код 020) та 20% ПДВ на загальну суму 38 193,50 грн.(код 028)). Як наслідок різниця між сумою податку, що позивач повинен був сплатити при оподаткуванні ввезеного товару та сплатив, внаслідок прийняття спірного рішення про коригування митної вартості товарів, з врахуванням курсу євро до гривні у день митного оформлення, становить 47 287,19 грн.

6) Відповідно до Рахунку-фактури (інвойсу) FSE/28/05/2023 від 31.05.2023 позивач придбав товар загальною вартістю 29 073,32 євро. З метою митного оформлення позивач 06.06.2023 до митного оформлення подав Львівській митниці митну декларацію № 23UA209170044129U7 згідно з якою задекларував товар «Плитка керамічна … для облицювання стін та підлоги» торговельної марки « NETTO CERAMIKA» площею - 3507,84 м2.

Одночасно, декларантом позивача до митного контролю, разом з митною декларацією № 23UA209170044129U7 в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, які місять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації: Рахунок-фактура (iнвойс) № FSE/28/05/2023 від 26.05.2023; Накладна УМВС № 00969 від 31.05.2023; Декларацiя про походження товару № FSE/28/05/2023 від 31.05.2023; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №13-04-PL від 13.04.2023; Договір (контракт) про перевезення №12-12/17 від 12.12.2017; Копія митної декларації країни відправлення 23PL341010E0160907 від 31.05.2023

06.06.2023 Львівською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № UA 209000/2023/900439/2.

« - в п. 6.2 зовнішньоекономічного Контракту № 13-04-PL від 13.04.2023 р., зазначено, що «вартість тари (піддонів), упаковки, пакувальних матеріалів (картонних коробок) та робіт повязаних з пакування входить в ціну товару». У товаросупровідних документах відсутні дані щодо вищевказаних складових вартості товару. Таким чином, відомості щодо складових митної вартості не підтверджено документально та не піддаються перевірці; - в експортній декларації країни відправлення вартість товару не відповідає вартості товару що зазначена у інвойсі № FSE/28/05/2023 від 31.05.2023р.; - відповідно до р.2 Договору на транспортно-експедиційне обслуговування за №12-12/17 від 12.12.2017 р., передбачено складання Клієнтом Заявок на перевезення. Крім того, у Договорі зазначено, що узгоджені сторонами заявки регулюють взаємовідносини сторін щодо кожного окремого доручення Клієнта. Заявки є невідємною частиною договору. Слід зазначити, що заявки на перевезення декларантом до митного оформлення не подавались.».

При здійснені коригування Львівською митницею застосовано метод « 2б» (ст. 60 МК України). Щодо джерела коригування зазначено: « МД № UA209230/2023/59161 від 05.06.2023 р., рівень митної вартості становить 0.5658 дол.США/ кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось». Відповідач відкоригував митну вартість задекларованого товару на рівні 34 982,32 євро.

З метою митного оформлення позивачем було подано нову митну декларацію № 23UA209170044470U0 із врахуванням митної вартості вказаної у рішенні про коригування митної вартості товарів № UA 209000/2023/900439/2 від 06.06.2023, за якою додатково нараховано 59 558,13 грн. митних платежів (5% ввізне мито на загальну суму 11 453.49грн. та 20% ПДВ на загальну суму 48 104.64грн.). Як наслідок різниця між сумою податку, що позивач повинен був сплатити при оподаткуванні ввезеного товару та сплатив, внаслідок прийняття спірного рішення про коригування митної вартості товарів, з врахуванням курсу євро до гривні у день митного оформлення, становить 59 558,13 грн.

Також 12.05.2015 року між позивачем (покупець) та польською компанією «Star Gres Sp. z.o.o.» було укладено зовнішньоекономічний контракт № 08/SG/2015/UA від 12 травня 2015 року предметом якого є продаж керамогранітної плитки для облицювання стін та підлоги.

Згідно з положенями п. 1.1, 1.4 та п. 5.6 Контракту № 08/SG/2015/UA від 12 травня 2015 року сторони домовилися про те, що продаж товару здійснюється окремими партіями згідно з виставленими Продавцем рахункам-фактурами (інвойсами), які є невід'ємною частиною цього Договору. Продавець зобов'язується підготувати упакований товар, а зобов'язання щодо його продажу вважається виконаним після видачі товару перевізнику.

Вид і кількість товару в кожній поставці, а також вказівка на спосіб оплати, способи транспортування і умов поставки будуть уточнюватися в письмових замовленнях покупця (п. 1.3 Контракту № 08/SG/2015/UA від 12 травня 2015).

Відповідно до п. 2.1-2.4 Контракту № 08/SG/2015/UA від 12 травня 2015 повна ціна Договору складала 2 000 000 (два мільйони) євро, одиничні ціни стосовно окремих видів товару визначаються у кожній окремій поставці у рахунку-фактурі (інвойсі). Продавець наділений правом змінювати одиничні ціни товару. Про цей факт Продавець зобов'язаний письмово повідомити Покупця не пізніше ніж за 30 днів до їх введення. У ціну товару входить упакування та маркування.

Додатковою угодою від 26.09.2022 року до Контракту № 08/SG/2015/UA від 12 травня 2015 п. 2.1 Контракту № 08/SG/2015/UA від 12 травня 2015 викладено у новій редакції, згідно з якою загальна вартість контракту становить 10 000 000 (десять мільйонів) євро.

Валютою Контракту № 08/SG/2015/UA від 12 травня 2015 є євро, а оплата проводитиметься за кожну партію замовленого товару шляхом банківського переказу на визначений у інвойсі рахунок продавця (п. 4.1-4.2 Контракту № 08/SG/2015/UA від 12 травня 2015). Умови поставки товару визначені у відповідності з торговою формулою FCA Конське, Польща (Incoterms 2010) за якою всі комісійні та цільові виплати на території Польщі оплачуватиме Продавець, а на території України - Покупець (п. 5.4 Контракту № 08/SG/2015/UA від 12 травня 2015).

7) Відповідно до Рахунку-фактури (інвойсу) FEX/0025/03/2023 від 15.03.2023 позивач придбав товар загальною вартістю 11 382,55 євро. З метою митного оформлення позивач 17.03.2023 до митного оформлення подав Львівській митниці митну декларацію № 23UA209170021068U4 згідно з якою задекларував товар «Плитка керамічна … для облицювання стін та підлоги» торговельної марки « Stargres» площею - 991,44 м2.

Одночасно, декларантом позивача до митного контролю, разом з митною декларацією № 23UA209170021068U4 в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, які місять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації: Рахунок-фактура (iнвойс) № FEX/0025/03/2023 від 15.03.2023; Автотранспортна накладна б/н від 15.03.2023; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №5649/03 від 15.03.2023; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) б/н від 15.12.2021; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №08/SG/2015/UA від 12.05.2015; Декларація-інвойс, складена уповноваженим (схваленим) експортером №FEX/0025/03/2023 від 15.03.2023; Копія митної декларації країни відправлення 23PL341010E0073640 15.03.2023.

27.03.2023 Львівською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № UA 209000/2023/900168/2.

« - у гр. 3 CMR б/н пунктом розвантаження зазначено: м.Львів, натомість у заявці на перевезення та рахунку на оплату транспортно-експедиційних послуг № 5649/03 від 15.03.2023 р. кінцевим пунктом маршруту (пунктом розвантаження) зазначено с.Пасіки-Зубрицькі, Пустомитівського району Львівської області. Окрім зазначеного, у графах 16 та 23 CMR, до перевезення товар прийняв перевізник - підприємство P.H.U.Fitcom Krzysztof Fital, Жешув, РП, а рахунок на оплату транспортно-експедиційних послуг виставлено ФОП ОСОБА_1 - у платіжних дорученнях на оплату, що було надано до митного оформлення, сума сплачених коштів не відповідає вартості товару зазначеній в інвойсі № FEX/0025/03/2023 від 15.03.2023 р. Крім того, у гр.70 вищевказаних платіжних доручень зазначено лише посилання на контракт № 08/SG/2015/UA , що не дає можливості ідентифікувати платіжне доручення з даною поставкою. - в експортній декларації країни відправлення вартість товару не відповідає вартості товару що зазначена у інвойсі № FEX/0025/03/2023 від 15.03.2023 р.».

При здійснені коригування Львівською митницею застосовано метод « 2б» (ст. 60 МК України). Щодо джерела коригування зазначено: «МД № UA209190/2023/12937 від 14.03.2023 року, рівень митної вартості складає 0.67 дол.США/кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.». Відповідач відкоригував митну вартість задекларованого товару на рівні 13 453,64 євро.

З метою митного оформлення позивачем було подано нову митну декларацію № 23UA209170024251U1 із врахуванням митної вартості вказаної у рішенні про коригування митної вартості товарів № UA 209000/2023/900168/2 від 27.03.2023, за якою додатково нараховано 12 922,23 грн. митних платежів (20% ПДВ на загальну суму 12 922,23 грн. (код 028)). Як наслідок різниця між сумою податку, що позивач повинен був сплатити при оподаткуванні ввезеного товару та сплатив, внаслідок прийняття спірного рішення про коригування митної вартості товарів, з врахуванням курсу євро до гривні у день митного оформлення, становить 12 922,23 грн.

8) Згідно Рахунку-фактури (інвойсу) FEX/0050/03/2023 від 28.03.2023 позивач придбав товар загальною вартістю 11 321,42 євро. З метою митного оформлення позивач 29.03.2023 до митного оформлення подав Львівській митниці митну декларацію № 23UA209170024583U5 згідно з якою задекларував товар «Плитка керамічна … для облицювання стін та підлоги» торговельної марки « Stargres» площею - 1151,28 м2.

Одночасно, декларантом позивача до митного контролю, разом з митною декларацією № 23UA209170024583U5 в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, які місять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації: Рахунок-фактура (iнвойс) № FEX/0050/03/2023 від 28.03.2023; Автотранспортна накладна б/н від 28.03.2023; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №58/23 від 28.03.2023; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) б/н від 15.12.2021; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №08/SG/2015/UA від 12.05.2015; Декларація-інвойс, складена уповноваженим (схваленим) експортером №FEX/0050/03/2023 від 28.03.2023; Копія митної декларації країни відправлення 23PL341010E0088706 28.03.2023.

27.03.2023 Львівською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № UA 209000/2023/900180/2.

« - в. п. 2.2 контракту від 12.05.2015 № 08/SG2015/UA вказано що «ціна товару включає: вартість упаковки і маркування » проте, не зазначено відомостей про навантаження у транспорт та витрати на експортні операції, у комерційному інвойсі та в інших товаросупровідних документах відсутні дані щодо складових вартості товару, довідка про відсутність витрат на страхування вантажу на цю поставку датована 01.12.2021р, таким чином, відомості щодо складових митної вартості не підтверджено документально та не піддаються перевірці. - в експортній декларації країни відправлення вартість товару не відповідає вартості товару що зазначена у інвойсі № FEX/0050/03/2023 від 28.03.2023р.; - згідно того-ж інвойсу № FEX/0050/03/2023 від 28.03.2023р. спосіб оплати - післяоплата у термін 90 днів (до 26.06.2023 ), проте як підтвердження вартості товару декларантом надано платіжні доручення № 111 від 27.12.2022р. та № 105 від 19.12.2022р.».

При здійснені коригування Львівською митницею застосовано метод « 2б» (ст. 60 МК України). Щодо джерела коригування зазначено: « МД № UA100320/2023/1760 від 30.01.2023 року, рівень митної вартості складає 0.67 дол.США/кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.». Відповідач відкоригував митну вартість задекларованого товару на рівні 13 575,09 євро.

З метою митного оформлення позивачем подано нову митну декларацію № 23UA209170025209U5 із врахуванням митної вартості вказаної у рішенні про коригування митної вартості товарів № UA 209000/2023/900180/2 від 27.03.2023, за якою додатково нараховано 14 493,63 грн. митних платежів (20% ПДВ на загальну суму 14 493,63 грн.). Як наслідок різниця між сумою податку, що позивач повинен був сплатити при оподаткуванні ввезеного товару та сплатив, внаслідок прийняття спірного рішення про коригування митної вартості товарів, з врахуванням курсу євро до гривні у день митного оформлення, становить 14 493,63 грн.

9) Відповідно до Рахунку-фактури (інвойсу) FEX/0009/04/2023 від 04.04.2023 позивач придбав товар загальною вартістю 10 901,95 євро. З метою митного оформлення позивач 05.04.2023 до митного оформлення подав Львівській митниці митну декларацію № 23UA209170026863U5 згідно з якою задекларував товар «Плитка керамічна … для облицювання стін та підлоги» торговельної марки « Stargres» площею - 990,16 м2.

Одночасно, декларантом позивача до митного контролю, разом з митною декларацією № 23UA209170026863U5 в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, які місять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації: Рахунок-фактура (iнвойс) № FEX/0009/04/2023 від 04.04.2023; Автотранспортна накладна б/н від 04.04.2023; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №61/23 від 04.04.2023; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) б/н від 15.12.2021; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №08/SG/2015/UA від 12.05.2015; Декларація-інвойс, складена уповноваженим (схваленим) експортером №FEX/0009/04/2023 від 04.04.2023; Копія митної декларації країни відправлення 23PL341010E0097859 04.04.2023.

06.04.2023 Львівською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № UA 209000/2023/900206/2.

« - в. п. 2.2 контракту від 12.05.2015 № 08/SG2015/UA вказано що «ціна товару включає: вартість упаковки і маркування » проте, у комерційному інвойсі та в інших товаросупровідних документах відсутні дані щодо складових вартості товару, таким чином, відомості щодо складових митної вартості не підтверджено документально та не піддаються перевірці. - в п. 5.3 контракту вказано, що продавець надає рахунок-проформу в якій вказано ціну та вид товару, проте даний документ не поданий. - в експортній декларації країни відправлення вартість товару не відповідає вартості товару що зазначена у інвойсі № FEX/0009/04/2023 від 04.04.2023р.;».

При здійснені коригування Львівською митницею застосовано метод « 2б» (ст. 60 МК України). Щодо джерела коригування зазначено: « МД № UA100320/2023/1760 від 30.01.2023 року. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.». Відповідач відкоригував митну вартість задекларованого товару на рівні 13 113,28 євро.

З метою митного оформлення позивачем подано нову митну декларацію № 23UA209170027472U5 із врахуванням митної вартості вказаної у рішенні про коригування митної вартості товарів № UA 209000/2023/900206/2 від 06.04.2023, за якою додатково нараховано 14 252,90 грн. митних платежів (20% ПДВ на загальну суму 14 252,90 грн.). Як наслідок різниця між сумою податку, що позивач повинен був сплатити при оподаткуванні ввезеного товару та сплатив, внаслідок прийняття спірного рішення про коригування митної вартості товарів, з врахуванням курсу євро до гривні у день митного оформлення, становить 14 252,90 грн.

10) Відповідно до Рахунку-фактури (інвойсу) FEX/0027/04/2023 від 13.04.2023 позивач придбав товар загальною вартістю 12 216,23 євро. З метою митного оформлення позивач 18.04.2023 до митного оформлення подав Львівській митниці митну декларацію № 23UA209170029833U2 згідно з якою задекларував товар «Плитка керамічна … для облицювання стін та підлоги» торговельної марки « Stargres» площею - 1049,12 м2.

Одночасно, декларантом позивача до митного контролю, разом з митною декларацією № 23UA209170029833U2 в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, які місять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації: Рахунок-фактура (iнвойс) № FEX/0027/04/2023 від 13.04.2023; Автотранспортна накладна б/н від 13.04.2023; Акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу (у випадках митного огляду, що здійснюється при виконанні митних формальностей під час митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації) б/н від 14.04.2023; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №477 від 12.04.2023; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) б/н від 15.12.2021; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №08/SG/2015/UA від 12.05.2015; Декларація-інвойс, складена уповноваженим (схваленим) експортером №FEX/0027/04/2023 від 13.04.2023; Копія митної декларації країни відправлення 23PL341010E0107196 від 13.04.2023.

19.04.2023 Львівською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № UA 209000/2023/900251/2.

« - у гр. 3 CMR б/н від 13.04.2023 р., пунктом розвантаження зазначено Пасіки Зубрицькі, натомість у рахунку на оплату транспортних перевезень № 477 від 12.04.2023 р. кінцевим пунктом маршруту (пунктом розвантаження) зазначено м. Львів. Таким чином, у зазначеному рахунку не вказано витрат на протяжності усього маршруту, що унеможливлює перевірку числових значень складових митної вартості. Крім цього, у вищезазначеному рахунку на оплату транспортних перевезень міститься посилання на Договір № 2608-1 від 26.08.2021 р., який передбачає складання Замовником заявки, яка декларантом митному органу не надавалась. Також, у товаросупровідних документах відсутні відомості щодо таких складових митної вартості, як навантаження, перевантаження, тощо. Відповідно до положень наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 р. № 599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення», для підтвердження витрат на транспортування декларантом надаються наступні документи: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу. Вищевказаний рахунок на оплату транспортних перевезень не містить всіх необхідних відомостей щодо числових значень складових митної вартості; - в п. 2.2 контракту від 12.05.2015 р. за № 08/SG/2015/UA вказано що «ціна товару включає: вартість упаковки і маркування», проте у комерційному інвойсі № FEX/0027/04/2023 від 13.04.2023 р. та в інших товаросупровідних документах відсутні дані щодо складових вартості товару; - в п. 5.3 контракту від 12.05.2015 за № 08/SG/2015/UA зазначено, що продавець складає рахунок-проформу в якому зазначається ціна та вид товару, проте даний документ декларантом митному органу не надавався; - в експортній декларації країни відправлення вартість товару не відповідає вартості товару що зазначена у інвойсі № FEX/0027/04/2023 від 13.04.2023р.;».

При здійснені коригування Львівською митницею застосовано метод « 2б» (ст. 60 МК України). Щодо джерела коригування зазначено: « МД № UA209170/2023/29030 від 13.04.2023 року, рівень митної вартості складає 0.6716 дол.США/кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось». Відповідач відкоригував митну вартість задекларованого товару на рівні 13 419,29 євро.

З метою митного оформлення позивачем подано нову митну декларацію № 23UA209170030368U4 із врахуванням митної вартості вказаної у рішенні про коригування митної вартості товарів № UA 209000/2023/900251/2 від 19.04.2023, за якою додатково нараховано 6250,16 грн. митних платежів (20% ПДВ на загальну суму 6250,16 грн.). Як наслідок різниця між сумою податку, що позивач повинен був сплатити при оподаткуванні ввезеного товару та сплатив, внаслідок прийняття спірного рішення про коригування митної вартості товарів, з врахуванням курсу євро до гривні у день митного оформлення, становить 6250,16 грн.

11) Віповідно до Рахунку-фактури (інвойсу) FEX/0058/04/2023 від 24.04.2023 позивач придбав товар загальною вартістю 9927,86 євро. З метою митного оформлення позивач 26.04.2023 до митного оформлення подав Львівській митниці митну декларацію № 23UA209170032093U8 згідно з якою задекларував товар «Плитка керамічна … для облицювання стін та підлоги» торговельної марки « Stargres» площею - 963,52 м2.

Одночасно, декларантом позивача до митного контролю, разом з митною декларацією № 23UA209170032093U8 в якості підстави для застосування основного методу надано наступні документи, які місять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації: Рахунок-фактура (iнвойс) № FEX/0058/04/2023 від 24.04.2023; Автотранспортна накладна (Road consignment note) б/н від 24.04.2023; Акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу (у випадках митного огляду, що здійснюється при виконанні митних формальностей під час митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації) б/н від 26.04.2023; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №505 від 20.04.2023; Документ, що підтверджує вартість перевезення товару Заявка на перевезення від 20.04.2023; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) б/н від 15.12.2021; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №08/SG/2015/UA від 12.05.2015; Декларація-інвойс, складена уповноваженим (схваленим) експортером FEX/0058/04/2023 від 24.04.2023; Копія митної декларації країни відправлення 23PL341010E0117763 від 24.04.2023.

26.04.2023 Львівською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № UA 209000/2023/900272/2.

« - відповідно до положень наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 р. № 599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення», для підтвердження витрат на транспортування декларантом надаються наступні документи: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу. До митного оформлення декларантом надано рахунок на оплату перевезень № 505 від 20.04.2023 року. У зазначеному рахунку, а також у заявці на перевезення від 20.04.2023 р. відсутні відомості щодо таких числових значень складових митної вартості, як навантаження, перевантаження, тощо; - в п. 5.3 Контракту від 12.05.2015 за № 08/SG/2015/UA передбачено складання рахунку-проформи в якому зазначається ціна та вид товару, ін. Даний документ декларантом митному органу не надавався; - в експортній декларації країни відправлення вартість товару не відповідає вартості товару що зазначена у інвойсі № FEX/0058/04/2023 від 19.04.2023р.;».

При здійснені коригування Львівською митницею застосовано метод « 2б» (ст. 60 МК України). Щодо джерела коригування зазначено: « МД № UA100320/2023/1760 від 30.01.2023 року, рівень митної вартості складає 0.6722 дол.США/кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось». Відповідач відкоригував митну вартість задекларованого товару на рівні 11 904,68 євро.

З метою митного оформлення позивачем було подано нову митну декларацію № 23UA209170032285U6 із врахуванням митної вартості вказаної у рішенні про коригування митної вартості товарів № 209000/2023/900272/2 від 26.04.2023, за якою додатково нараховано 12 367,31 грн. митних платежів (20% ПДВ на загальну суму 12 367,31 грн.). Як наслідок різниця між сумою податку, що позивач повинен був сплатити при оподаткуванні ввезеного товару та сплатив, внаслідок прийняття спірного рішення про коригування митної вартості товарів, з врахуванням курсу євро до гривні у день митного оформлення, становить 12 367,31 грн.

12) Відповідно до Рахунку-фактури (інвойсу) FEX/0012/05/2023 від 08.05.2023 позивач придбав товар загальною вартістю 10 971,50 євро. З метою митного оформлення позивач 11.05.2023 до митного оформлення подав Львівській митниці митну декларацію № 23UA209170036234U9 згідно з якою задекларував товар «Плитка керамічна … для облицювання стін та підлоги» торговельної марки « Stargres» площею - 913,68 м2.

Одночасно, декларантом позивача до митного контролю, разом з митною декларацією № 23UA209170036234U9 в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, які місять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації: Рахунок-фактура (iнвойс) № FEX/0012/05/2023 від 08.05.2023; Автотранспортна накладна б/н від 08.05.2023; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги СФ-0500015 від 08.05.2023; Документ, що підтверджує вартість перевезення товару Заявка на перевезення від 08.05.2023; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) б/н від 15.12.2021; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) б/н від 10.04.2023; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №08/SG/2015/UA від 12.05.2015; Декларація-інвойс, складена уповноваженим (схваленим) експортером №FEX/0012/05/2023 від 08.05.2023; Копія митної декларації країни відправлення 23PL341010E0132369 від 09.05.2023.

11.05.2023 Львівською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № UA 209000/2023/900335/2.

« - п.1.3 Контракту № 08/SG/2015/UA від 12.05.2015 р. передбачено складанням Покупцем замовлення на кожну окрему партію товару, яке містить назву та кількість товару, а також умови поставки, оплати та транспортування. Замовлення декларантом до митного оформлення не надано; - в п. 5.3 Контракту від 12.05.2015 за № 08/SG/2015/UA зазначено, що продавець складає рахунок-проформу в якому зазначається ціна та назва товару, проте даний документ декларантом митному органу не надавався; - в експортній декларації країни відправлення вартість товару не відповідає вартості товару що зазначена в інвойсі № FEX/0012/05/2023 від 08.05.2023 р.;».

При здійснені коригування Львівською митницею застосовано метод « 2б» (ст. 60 МК України). Щодо джерела коригування зазначено: « МД № UA209190/2023/12937 від 14.03.2023 року, рівень митної вартості складає 0.6702 дол.США/кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось». Відповідач відкоригував митну вартість задекларованого товару на рівні 13 515,34 євро.

З метою митного оформлення позивачем подано нову митну декларацію № 23UA209170024251U1 із врахуванням митної вартості вказаної у рішенні про коригування митної вартості товарів № UA 209000/2023/900335/2 від 11.05.2023, за якою додатково нараховано 12 922,23 грн. митних платежів (20% ПДВ на загальну суму 12 922,23 грн.). Як наслідок різниця між сумою податку, що позивач повинен був сплатити при оподаткуванні ввезеного товару та сплатив, внаслідок прийняття спірного рішення про коригування митної вартості товарів, з врахуванням курсу євро до гривні у день митного оформлення, становить 12 922,23 грн.

13) Згідно Рахунку-фактури (інвойсу) FEX/0013/05/2023 від 09.05.2023 позивач придбав товар загальною вартістю 11 824,27 євро. З метою митного оформлення позивач 11.05.2023 до митного оформлення подав Львівській митниці митну декларацію № 23UA209170036237U6 згідно з якою задекларував товар «Плитка керамічна … для облицювання стін та підлоги» торговельної марки « Stargres» площею - 1077,84 м2.

Одночасно, декларантом позивача до митного контролю, разом з митною декларацією № 23UA209170036237U6 в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, які місять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації: Рахунок-фактура (iнвойс) № FEX/0013/05/2023 від 09.05.2023; Автотранспортна накладна б/н від 09.05.2023; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №84/23 від 08.05.2023; Документ, що підтверджує вартість перевезення товару Заявка на перевезення від 08.05.2023; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) б/н від 15.12.2021; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) б/н від 10.04.2023; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №08/SG/2015/UA від 12.05.2015; Декларація-інвойс, складена уповноваженим (схваленим) експортером FEX/0013/05/2023 від 09.05.2023; Копія митної декларації країни відправлення 23PL341010E0132516 від 09.05.2023.

11.05.2023 Львівською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № UA 209000/2023/900336/2.

« в п.1.3 контракту від 12.05.2015 № 08/SG/2015/UA (далі - Контракт) «вид і кількість товару в кожній поставці, а також зазначення способу оплати, вид транспортування й умови поставки будуть уточнюватись в письмових замовленнях покупця» замовлення не надавалось до митного оформлення; - в п. 5.3 Контракту вказано, що продавець надає рахунок-проформу в якій вказано ціну та вид товару, проте даний документ не поданий. - в експортній декларації країни відправлення вартість товару не відповідає вартості товару що зазначена у інвойсі № FEX/0013/05/2023 від 09.05.2023р.; - відповідно до п.2.1 контракту від 12.05.2015 № 08/SG/2015/UA вартість товару, що постачається за цим контрактом, складає 2 000 000 євро. Однак, станом на 11.05.2023 загальна сума товарів, ввезених за контрактом, перевищила цю суму. З цього митниця робить висновок, що існують інші контракти чи додатки до даного контракту, які до митного оформлення не подавалися».

При здійснені коригування Львівською митницею застосовано метод « 2б» (ст. 60 МК України). Щодо джерела коригування зазначено: « МД № UA209190/2023/12937 від 14.03.2023 року. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось». Відповідач відкоригував митну вартість задекларованого товару на рівні 13 501,89 євро.

З метою митного оформлення позивачем було подано нову митну декларацію № 23UA209170036559U5 із врахуванням митної вартості вказаної у рішенні про коригування митної вартості товарів № UA 209000/2023/900336/2 від 11.05.2023, за якою додатково нараховано 9411,30 грн. митних платежів (20% ПДВ на загальну суму 9411,30 грн.). Як наслідок різниця між сумою податку, що позивач повинен був сплатити при оподаткуванні ввезеного товару та сплатив, внаслідок прийняття спірного рішення про коригування митної вартості товарів, з врахуванням курсу євро до гривні у день митного оформлення, становить 9411,30 грн.

14) Відповідно до Рахунку-фактури (інвойсу) FEX/0027/05/2023 від 16.05.2023 позивач придбав товар загальною вартістю 10 833,83 євро. З метою митного оформлення позивач 18.05.2023 до митного оформлення подав Львівській митниці митну декларацію № 23UA209170038366U5 згідно з якою задекларував товар «Плитка керамічна … для облицювання стін та підлоги» торговельної марки « Stargres» площею - 962,72 м2.

Одночасно, декларантом позивача до митного контролю, разом з митною декларацією № 23UA209170038366U5 в якості підстави для застосування основного методу надано наступні документи, які місять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації: Рахунок-фактура (iнвойс) № FEX/0027/05/2023 від 16.05.2023; Автотранспортна накладна б/н від 16.05.2023; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги ЛТ00-000077 від 15.05.2023; Документ, що підтверджує вартість перевезення товару Заявка на перевезення від 12.05.2023; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) б/н від 15.12.2021; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) б/н від 26.09.2022; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) б/н від 10.04.2023; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №08/SG/2015/UA від 12.05.2015; Декларація-інвойс, складена уповноваженим (схваленим) експортером FEX/0027/05/2023 від 16.05.2023; Копія митної декларації країни відправлення 23PL341010E0140771 від 16.05.2023.

18.05.2023 Львівською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № UA 209000/2023/900348/2.

« - в п.1.3 контракту від 12.05.2015 за № 08/SG/2015/UA (далі - Контракт), «вид і кількість товару в кожній поставці, а також зазначення способу оплати, вид транспортування й умови поставки будуть уточнюватись в письмових замовленнях покупця», слід зазначити що замовлення декларантом до митного оформлення не подавались ; - в п. 5.3 Контракту вищезазначедо митного оформеннного Контракт вказано, що продавець надає рахунок-проформу в якій вказано ціну та вид товару, проте даний документ до митного оформлення не поданий; - в експортній декларації країни відправлення вартість товару не відповідає вартості товару що зазначена в інвойсі № FEX/0027/05/2023 від 16.05.2023 р.;».

При здійснені коригування Львівською митницею застосовано метод « 2б» (ст. 60 МК України). Щодо джерела коригування зазначено: « МД № UA209190/2023/12937 від 14.03.2023 року, рівень митної вартості становить 0,6702 дол.США/кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.». Відповідач відкоригував митну вартість задекларованого товару на рівні 13 755,92 євро.

З метою митного оформлення позивачем подано нову митну декларацію № 23UA209170038601U4 із врахуванням митної вартості вказаної у рішенні про коригування митної вартості товарів № 209000/2023/900348/2 від 18.05.2023, за якою додатково нараховано 18 739,86 грн. митних платежів (20% ПДВ на загальну суму 18 739,86 грн.). Як наслідок різниця між сумою податку, що позивач повинен був сплатити при оподаткуванні ввезеного товару та сплатив, внаслідок прийняття спірного рішення про коригування митної вартості товарів, з врахуванням курсу євро до гривні у день митного оформлення, становить 18 739,86 грн.

15) Відповідно до Рахунку-фактури (інвойсу) FEX/0050/05/2023 від 23.05.2023 позивач придбав товар загальною вартістю 11 539,38 євро. З метою митного оформлення позивач 24.05.2023 до митного оформлення подав Львівській митниці митну декларацію № 23UA209170040080U0 згідно з якою задекларував товар «Плитка керамічна … для облицювання стін та підлоги» торговельної марки « Stargres» площею - 919,08 м2.

Одночасно, декларантом позивача до митного контролю, разом з митною декларацією № 23UA209170040080U0 в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, які місять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації: Рахунок-фактура (iнвойс) № FEX/0050/05/2023 від 23.05.2023; Автотранспортна накладна б/н від 23.05.2023; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №076 від 23.05.2023; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) б/н від 15.12.2021; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) б/н 1 від 0.04.2023; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №08/SG/2015/UA від 12.05.2015; Декларація-інвойс, складена уповноваженим (схваленим) експортером №FEX/0050/05/2023 від 23.05.2023; Копія митної декларації країни відправлення 23PL341010E0150190 від 23.05.2023.

24.05.2023 Львівською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № UA 209000/2023/900370/2.

« в п.1.3 контракту від 12.05.2015 № 08/SG/2015/UA (далі - Контракт) «вид і кількість товару в кожній поставці, а також зазначення способу оплати, вид транспортування й умови поставки будуть уточнюватись в письмових замовленнях покупця» замовлення не надавалось до митного оформлення; - в п. 5.3 Контракту вказано, що продавець надає рахунок-проформу в якій вказано ціну та вид товару, проте даний документ не поданий. - в експортній декларації країни відправлення вартість товару не відповідає вартості товару що зазначена у інвойсі № FEX/0050/05/2023 від 23.05.2023р.; - відповідно до п.2.1 контракту від 12.05.2015 № 08/SG/2015/UA вартість товару, що постачається за цим контрактом, складає 2 000 000 євро. Однак, станом на 24.05.2023 загальна сума товарів, ввезених за контрактом, перевищила цю суму. З цього митниця робить висновок, що існують інші контракти чи додатки до даного контракту, які до митного оформлення не подавалися.».

При здійснені коригування Львівською митницею застосовано метод « 2б» (ст. 60 МК України). Щодо джерела коригування зазначено: « МД № UA209190/2023/12937 від 14.03.2023 року. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.». Відповідач відкоригував митну вартість задекларованого товару на рівні 13 383,55 євро.

З метою митного оформлення позивачем було подано нову митну декларацію № 23UA209170040321U4 із врахуванням митної вартості вказаної у рішенні про коригування митної вартості товарів № UA 209000/2023/900370/2 від 24.05.2023, за якою додатково нараховано 10 531,04 грн. митних платежів (20% ПДВ на загальну суму 10 531,04 грн.). Як наслідок різниця між сумою податку, що позивач повинен був сплатити при оподаткуванні ввезеного товару та сплатив, внаслідок прийняття спірного рішення про коригування митної вартості товарів, з врахуванням курсу євро до гривні у день митного оформлення, становить 10 531,04 грн.

16) Відповідно до Рахунку-фактури (інвойсу) FEX/0007/06/2023 від 05.06.2023 позивач придбав товар загальною вартістю 11 077,99 євро. З метою митного оформлення позивач 06.06.2023 до митного оформлення подав Львівській митниці митну декларацію № 23UA209170044220U2 згідно з якою задекларував товар «Плитка керамічна … для облицювання стін та підлоги» торговельної марки « Stargres» площею - 937,44 м2.

Одночасно, декларантом позивача до митного контролю, разом з митною декларацією № 23UA209170044220U2 в якості підстави для застосування основного методу надано наступні документи, які місять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації: Рахунок-фактура (iнвойс) № FEX/0007/06/2023 від 05.06.2023; Автотранспортна накладна б/н від 05.06.2023; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №3270 від 05.06.2023; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) б/н від 15.12.2021; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) б/н від 10.04.2023; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №08/SG/2015/UA від 12.05.2015; Декларація-інвойс, складена уповноваженим (схваленим) експортером №FEX/0007/06/2023 від 05.06.2023; Копія митної декларації країни відправлення 23PL341010E0166045 від 05.06.2023.

07.06.2023 Львівською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № UA 209000/2023/900442/2.

« - в п.1.3 Контракту від 12.05.2015р. за № 08/SG/2015/UA (далі - Контракт), «вид і кількість товару в кожній поставці, а також зазначення способу оплати, вид транспортування й умови поставки будуть уточнюватись в письмових замовленнях покупця». Замовлення до митного оформлення не надавалось; - в п. 5.3 Контракту вказано, що продавець надає рахунок-проформу в якій вказано ціну та вид товару, проте даний документ декларантом не подано. - в експортній декларації країни відправлення вартість товару не відповідає вартості товару що зазначена у інвойсі № FEX/0007/06/2023 від 01.06.2023р.;».

При здійснені коригування Львівською митницею застосовано метод « 2б» (ст. 60 МК України). Щодо джерела коригування зазначено: « МД: № UA209190/2023/12937 від 14.03.2023 р., рівень митної вартості становить 0,6702 дол.США/кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось». Відповідач відкоригував митну вартість задекларованого товару на рівні 13 856,68 євро.

З метою митного оформлення позивачем подано нову митну декларацію № 23UA209170044721U8 із врахуванням митної вартості вказаної у рішенні про коригування митної вартості товарів № UA 209000/2023/900442/2 від 07.06.2023, за якою додатково нараховано 17 702,42 грн. митних платежів (20% ПДВ на загальну суму 17 702,42 грн.). Як наслідок різниця між сумою податку, що позивач повинен був сплатити при оподаткуванні ввезеного товару та сплатив, внаслідок прийняття спірного рішення про коригування митної вартості товарів, з врахуванням курсу євро до гривні у день митного оформлення, становить 17 702,42 грн.

17) Відповідно до Рахунку-фактури (інвойсу) FEX/0010/06/2023 від 05.06.2023 позивач придбав товар загальною вартістю 10 616,12 євро. З метою митного оформлення позивач 06.06.2023 до митного оформлення подав Львівській митниці митну декларацію № 23UA209170044334U0 згідно з якою задекларував товар «Плитка керамічна … для облицювання стін та підлоги» торговельної марки « Stargres» площею - 515,52 м2.

Одночасно, декларантом позивача до митного контролю, разом з митною декларацією № 23UA209170044334U0 в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, які місять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації: Рахунок-фактура (iнвойс) № FEX/0010/06/2023 від 05.06.2023; Автотранспортна накладна б/н від 05.06.2023; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №СФ-0600004 від 06.06.2023; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) б/н від 15.12.2021; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) б/н від 10.04.2023; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №08/SG/2015/UA від 12.05.2015; Декларація-інвойс, складена уповноваженим (схваленим) експортером №FEX/0010/06/2023 від 05.06.2023; Копія митної декларації країни відправлення 23PL341010E0166790 від 05.06.2023.

07.06.2023 Львівською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № UA 209000/2023/900443/2.

« - в п.1.3 Контракту від 12.05.2015р. за № 08/SG/2015/UA (далі - Контракт), «вид і кількість товару в кожній поставці, а також зазначення способу оплати, вид транспортування й умови поставки будуть уточнюватись в письмових замовленнях покупця». Замовлення до митного оформлення не надавалось; - в п. 5.3 Контракту вказано, що продавець надає рахунок-проформу в якій вказано ціну та вид товару, проте даний документ декларантом не подано; - в експортній декларації країни відправлення вартість товару не відповідає вартості товару що зазначена у інвойсі № FEX/0010/05/2023 від 05.06.2023 р.».

З метою митного оформлення позивачем подано нову митну декларацію № 23UA209170044772U0 із врахуванням митної вартості вказаної у рішенні про коригування митної вартості товарів № UA 209000/2023/900443/2 від 07.06.2023, за якою додатково нараховано 21 290,35 грн. митних платежів (20% ПДВ на загальну суму 21 290,35 грн.). Як наслідок різниця між сумою податку, що позивач повинен був сплатити при оподаткуванні ввезеного товару та сплатив, внаслідок прийняття спірного рішення про коригування митної вартості товарів, з врахуванням курсу євро до гривні у день митного оформлення, становить 21 290,35 грн.

18) Відповідно до Рахунку-фактури (інвойсу) FEX/0012/06/2023 від 06.06.2023 позивач придбав товар загальною вартістю 7603,20 євро. З метою митного оформлення позивач 07.06.2023 до митного оформлення подав Львівській митниці митну декларацію № 23UA209170044730U3 згідно з якою задекларував товар «Плитка керамічна … для облицювання стін та підлоги» торговельної марки « Stargres» площею - 316,8 м2.

Одночасно, декларантом позивача до митного контролю, разом з митною декларацією № 23UA209170044730U3 в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, які місять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації: Рахунок-фактура (iнвойс) № FEX/0012/06/2023 від 06.06.2023; Автотранспортна накладна б/н від 06.06.2023; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №СФ-0600006 від 06.06.2023; Документ, що підтверджує вартість перевезення товару Заявка на перевезення від 05.06.2023; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) б/н від 15.12.2021; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) б/н від 10.04.2023; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №08/SG/2015/UA від 06.06.2023; Декларація-інвойс, складена уповноваженим (схваленим) експортером №FEX/0012/06/2023 від 06.06.2023; Копія митної декларації країни відправлення 23PL341010E0167751 від 06.06.2023.

08.06.2023 Львівською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № UA 209000/2023/900453/2.

« - у п.1.3 Контракту від 12.05.2015 р. за № 08/SG/2015/UA (далі - Контракт), «вид і кількість товару в кожній поставці, а також зазначення способу оплати, вид транспортування й умови поставки будуть уточнюватись в письмових замовленнях покупця». Замовлення до митного оформлення не надавалось; - у п. 5.3 Контракту вказано, що продавець надає рахунок-проформу в якій вказано ціну та вид товару, проте даний документ декларантом не подано. - в експортній декларації країни відправлення вартість товару не відповідає вартості товару що зазначена у інвойсі № FEX/0012/06/2023 від 05.06.2023р.;».

З метою митного оформлення позивачем подано нову митну декларацію № 23UA209170045120U9 із врахуванням митної вартості вказаної у рішенні про коригування митної вартості товарів № UA 209000/2023/900453/2 від 08.06.2023, за якою додатково нараховано 43 792,79 грн. митних платежів (20% ПДВ на загальну суму 43 792,79 грн.). Як наслідок різниця між сумою податку, що позивач повинен був сплатити при оподаткуванні ввезеного товару та сплатив, внаслідок прийняття спірного рішення про коригування митної вартості товарів, з врахуванням курсу євро до гривні у день митного оформлення, становить 43 792,79 грн.

Для транспортування товару позивач залучив сім різних перевізників, а саме: ФОП ОСОБА_1 , про що укладено Договір транспортного експедирування, організації перевезення вантажів № 012/01 від 12.01.2015 року; ФОП ОСОБА_2 , про що укладено Договір 3105-1 на виконання транспортно-експедиційних послуг по перевезенню вантажів (організація перевезення вантажів) від 31.05.2017; ТОВ «Свитязь Транс» про що укладено Договір №2608-1 на виконання транспортно-експедиційних послуг по перевезенню вантажів (організація перевезення вантажів) від 26.08.2021; ФОП ОСОБА_3 , про що укладено Договір № 1804-1 на виконання транспортно-експедиційних послуг по перевезенню вантажів (організація перевезення вантажів) від 18.04.2017; ПП «Леополіс-Транс» про що укладено Договір 0907-1 на виконання транспортно-експедиційних послуг по перевезенню вантажів (організація перевезення вантажів) від 09.07.2018 року; ФОП ОСОБА_4 , про що укладено Договір №2205-1 на виконання транспортно-експедиційних послуг по перевезенню вантажів (організація перевезення вантажів) від 22.05.2023; ПП Фірма «ВМВ Транс» про що було укладено Договір №2809-1 на виконання транспортно-експедиційних послуг по перевезенню вантажів (організація перевезення вантажів) від 28.09.2015.

Суд констатує, що положення вказаних договорів за своєю суттю є схожими та можуть бути консолідованими наступним чином. Предметом договору є послуги, пов'язані із перевезенням вантажів. Перевезення вантажу здійснюються на підставі відповідних заявок, а оплата послуг здійснюється на підставі ціни та щодо послуг, визначених у рахунку-фактурі.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Митний Кодекс України (далі МК України) визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб'єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Частиною першою статті 246 МК України визначено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (частина перша статті 248 МК України).

Частиною першою статті 257 МК України визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до частини шостої статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Приписами статті 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частинами першою, другою статті 51 МК України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

За змістом частини четвертої статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця. Платежі необов'язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитива, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо) (частини п'ята, сьома статті 58 МК України).

Відповідно до частини другої статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Стаття 53 МК України визначає перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина перша статті 53 МК України).

Частиною другою статті 53 МК України визначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частина п'ята статті 53 МК України містить норми відповідно до яких забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до частини третьої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною першою статті 55 МК України визначено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Під час митного оформлення при прийнятті органом доходів і зборів письмового рішення про коригування митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа може здійснити коригування заявленої митної вартості у строк, встановлений частиною другою статті 263 цього Кодексу. Декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів (частини четверта, п'ята статті 55 МК України).

Відповідно до частини першої статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Частиною другою статті 57 МК України визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина третя статті 57 МК України).

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта статті 57 МК України).

Згідно з положеннями статті 60 МК України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними.

Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку.

Ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.

У разі якщо такого продажу не виявлено, використовується вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена.

У разі якщо кошти та витрати, зазначені в пунктах 5-7 частини десятої статті 58 цього Кодексу, включаються у вартість операції, здійснюється коригування для врахування значної різниці у таких коштах і витратах між оцінюваними товарами та відповідними подібними (аналогічними) товарами, що зумовлено різницею у відстанях і способах транспортування.

У разі якщо для цілей застосування цього методу виявляється більш як одна вартість договору щодо подібних (аналогічних) товарів, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша така вартість.

Відповідно до частини сьомої статті 55 МК України у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Частиною другою статті 55 МК України визначено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до статті 55 МК України наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012, серед іншого, затверджено Правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів. В пункті 2.1 цих Правил у розділі заповнення графи 33 Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості зазначено, що у графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При вирішенні цього спору суд враховує такі висновки Верховного Суду:

- …органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів (постанова від 18.12.2018 у справі № 821/110/18);

- …витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України […]. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації (постанова від 17.07.2019 у справі № 809/872/17);

- …у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів (постанова від 05.03.2019 у справі № 815/143/174);

- …в силу частини другої статті 55 МК України та вимог наказу Міністерства фінансів України № 598 від 24 травня 2012 року Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору - рішення про коригування митної вартості товару повинно містити обґрунтування причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, а також обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування. Зазначення в рішенні лише формальних посилань на неможливість перевірки задекларованої митної вартості суперечить наведеним вимогам законодавства (постанова від 21.12.2018 у справі № 815/1670/17). У цій постанові Верховний Суд зазначив, що відсутність в рішеннях обґрунтувань розрахунку скоригованої митної вартості є самостійною підставою для їх скасування.

Здійснюючи оцінку аргументів сторін та досліджених письмових доказів щодо правомірності рішення про коригування митної вартості товарів в частині обґрунтування сумніву в заявленій декларантом митній вартості, суд виходить з наступного.

Системний аналіз наведених вище норм МК України дає підстави виснувати:

- основним методом визначення митної вартості товарів є метод за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

- МК України визначає вичерпний перелік документів, що подаються декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення, а також забороняє вимагати будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в статті 53 цього кодексу;

- митний орган має повноваження витребувати додаткові документи лише за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

- МК України визначає чіткий перелік обставин, які зумовлюють виникнення обґрунтованого сумніву щодо визначеної декларантом митної вартості товару.

Отже, посадова особа митного органу для прийняття рішення про витребування в декларанта додаткових документів (з метою підтвердження заявленої митної вартості) зобов'язана встановити та чітко викласти обставини, які свідчать про:

- обґрунтованість сумніву щодо вказаної декларантом митної вартості;

- причини, що унеможливлюють перевірку заявленої митної вартості на підставі наданих декларантом документів.

При цьому посадова особа повинна витребувати документи, що реально необхідні для перевірки сумнівних відомостей, а не вимагати в декларанта надання невичерпного переліку усіх можливих документів.

Основним способом реалізації повноважень митного органу в цій ситуації є процедура консультацій з декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.

Поряд з цим єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов:

1) подання суб'єктом господарювання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у статті 53 МК України;

2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості;

3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методом (за ціною договору);

4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному.

У цій справі суд встановив, що спірні правовідносини виникли між сторонами з приводу прийняття відповідачем рішень про коригування митної вартості товарів. В кожному із 18 випадків позивач декларував митну вартість товару за основним методом, однак митний орган з різних підстав не визнавав заявлені числові значення складових митної вартості товарів й коригував митну вартість за методом « 2б» за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, що передбачений ст. 60 МК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд з'ясував, що доводи позивача зводяться до необґрунтованості оскаржуваних рішень (невідповідність п. 3 ч. 2 ст. 2 КАС України - щодо підстав коригування митної вартості товарів) та незаконності (невідповідність п. 1 2 ст. 2 КАС України - щодо вимоги митного органу надати додаткові документи; щодо обраного способу коригування митної вартості товарів).

В оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів відповідач вказав, що митна вартість товару не може бути визнана з тієї причини, що подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МК України, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар, та навів відповідні аргументи, що спонукали його дійти такого висновку.

Надаючи правову оцінку аргументам митного органу у цій частині, суд виходить з такого.

Щодо аргументів митного органу: «Відповідно до п. 5.1 контракту від 17.03.2015 №17/0315 передбачене подання сертифікату про походження, який до митного оформлення не поданий», наведеного у рішеннях UA 209000/2023/900125/2 від 14.03.2023 та UA 209000/2023/900127/2 від 14.03.2023, суд зазначає таке.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 41 МК України сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом даної країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару.

Таким чином сертифікат про походження товару є документом який спрямований на підтвердження факту виготовлення (погодження) товару у певній країні, однак такий документ за своїм змістом не містить числових значень складових митної вартості товарів. Більше того, сертифікат про походження товару не є документом, який підтверджує митну вартість товарів згідно ч.2 ст. 53 МК України, а також не є тим документом який додатково може підтвердити заявлені числові значення складових митної вартості товарів згідно ч. 3 ст. 53 МК України.

Відповідно до ч. 5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Таким чином неподання до митного оформлення сертифікату про походження товару не могло впливати на можливість для митного органу перевірити заявлені числові значення складових митної вартості товарів.

Стосовно аргументу відповідача: «Відповідно до вимог ЗУ "Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів" від 01.08.2006 №57-V та ст. 6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19травня 1956) незаповнені гр. 16 та 23 CMR», наведеного у рішеннях UA 209000/2023/900125/2 від 14.03.2023, UA 209000/2023/900127/2 від 14.03.2023, UA 209000/2023/900186/2 від 31.03.2023 суд зазначає таке.

Справді у ст. 6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів згадано, що автотранспортна накладна (CMR) може містити відомості про ім'я та адресу перевізника, що заповнюються у гр. 16 та 23 накладної, однак ці графи не містять числових значень складових митної вартості товарів, які перевіряє митний орган під час митного оформлення. Більше того, згідно ст. 5 та ст. 3 Конвенції автотранспортна накладна заповнюється перевізником і саме він відповідає за недоліки її заповнення. Таким чином відсутність відомостей у автотранспортній накладній не позбавляє можливості перевірити заявлені числові значення складових митної вартості товарів.

Щодо аргументу митного органу: «відбулось падіння фактурної вартості товару, на що декларантом не надано жодного обґрунтування, яке б піддавалось обчисленню, що передбачено ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України», наведеного у рішеннях UA 209000/2023/900125/2 від 14.03.2023 та UA 209000/2023/900127/2 від 14.03.2023 суд зазначає, що таке формулювання є нечітким та не відповідає вимогам п. 1 ч. 2 ст. 55 МК України згідно з якими рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано. В цьому випадку відповідач ні в оскаржуваних рішеннях ні у відзиві на позовну заяву не пояснив, відносно чого він встановив «падіння фактурної вартості товарів».

Врешті суд зазначає, що різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів. Вищевказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка була висловлена в постанові від 19.02.2019 р. по справі № 805/2713/16-а.

Щодо аргументу відповідача: « у [Контракті №17/0315 від 17 березня 2015 року та Контракті № 13-04-PL від 13 квітня 2023 року, Контракті № 08/SG/2015/UA від 12 травня 2015 року] вказано, що «ціна товару включає: вартість палет і упаковки » проте, не зазначено відомостей про навантаження у транспорт та витрати на експортні операції, у комерційному інвойсі та в інших товаросупровідних документах відсутні дані щодо складових вартості товару, стосовно рішень UA 209000/2023/900186/2 від 31.03.2023, UA 209000/2023/900201/2 від 05.04.2023, UA 209000/2023/900180/2 від 30.03.2023, UA 209000/2023/900251/2 від 19.04.2023, UA 209000/2023/900272/2 від 26.04.2023 суд зазначає таке.

Суд з'ясував, що згідно положень п. 5.1 Контракту №17/0315 та Контракту № 13-04-PL обов'язок відвантаження товару покупцю (позивачеві) здійснює продавець товару. Аналогічні за своїм змістом положення закріплені у п. 5.6 Контракту № 08/SG/2015/UA від 12 травня 2015 року, згідно з яким обов'язок продавця поставити товар вважається виконаним після завантаження товару. Таким чином, надані до митного оформлення документи (зовнішньоекономічні контракти) чітко передбачали обов'язок саме продавця товару здійснювати завантаження товару, а отже позивач таких витрат не поніс й не мав обов'язку включати їх до митної вартості товарів.

Щодо аргументу митного органу: «довідка про відсутність витрат на страхування вантажу датована 01.12.2021р, таким чином, відомості щодо складових митної вартості не підтверджено документально та не піддаються перевірці» наведеного у рішеннях UA 209000/2023/900186/2 від 31.03.2023, UA 209000/2023/900201/2 від 05.04.2023, UA 209000/2023/900180/2 від 30.03.2023 суд зазначає, що надана позивачем до митного оформлення довідка справді датована 01.12.2021 року, однак сам її зміст не обмежений жодними часовими рамками, а немає жодних підстав вважати, що така довідка не може застосовуватися до умов поставки, здійснених у 2023 році.

Також, щодо аргументу відповідача: «в експортній декларації країни відправлення вартість товару не відповідає вартості товару що зазначена у інвойсі» стосовно оскаржуваних рішень UA 209000/2023/900186/2 від 31.03.2023, UA 209000/2023/900201/2 від 05.04.2023, UA 209000/2023/900438/2 від 06.06.2023, UA 209000/2023/900439/2 від 06.06.2023, UA 209000/2023/900168/2 від 27.03.2023, UA 209000/2023/900180/2 від 30.03.2023, UA 209000/2023/900206/2 від 06.04.2023, UA 209000/2023/900251/2 від 19.04.2023, UA 209000/2023/900272/2 від 26.04.2023, UA 209000/2023/900335/2 від 11.05.2023, UA 209000/2023/900336/2 від 11.05.2023, UA 209000/2023/900348/2 від 18.05.2023, UA 209000/2023/900370/2 від 24.05.2023, UA 209000/2023/900442/2 від 07.06.2023, UA 209000/2023/900443/2 від 07.06.2023, UA 209000/2023/900453/2 від 08.06.2023 суд зазначає наступне.

У експортній декларації експортером самостійно розраховуються, зокрема, орієнтовні витрати на транспортування товару до кордону, які в подальшому входять в обсяг статистичної вартості товарів, що є звітним числом для Головного управління статистики у Польщі (GUS). Таким чином експортна декларація лише підтверджує проходження товару (вантажем) митного оформлення в країні відправлення. Будь-яка різниця статистичної вартості товару в експортній декларації не може викликати сумнівів, оскільки якщо така і мала місце, то це обумовлено застосуванням курсу валют в країнах Євросоюзу, а не заниженням ціни позивачем згідно з документами, наданими йому продавцем.

Таким чином, оскільки конвертація валют здійснювалася на території ЄС та на основі даних банківської системи ЄС то Держмитслужба не може вказувати на можливість неточностей з боку української компанії (Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 03.05.2023 у справі №140/6689/20).

Щодо аргументу відповідача: «відповідно до договору на транспортно-експедиційне обслуговування, передбачено складання Клієнтом заявок на перевезення. Крім того, у Договорі зазначено, що узгоджені сторонами заявки регулюють взаємовідносини сторін щодо кожного окремого доручення Клієнта. Заявки є невід'ємною частиною договору. Слід зазначити, що заявки на перевезення декларантом до митного оформлення не подавались», наведеного у рішеннях UA 209000/2023/900438/2 від 06.06.2023, UA 209000/2023/900439/2 від 06.06.2023, UA 209000/2023/900251/2 від 19.04.2023, суд вказує наступне.

Суд встановив, що основним документом, на підставі якого здійснювалися розрахунки між позивачем та перевізниками є рахунок-фактура на оплату транспортних витрат. Відтак, сама по собі заявка на транспортне перевезення не є первинним документом, який містить в собі інформацію про вартість перевезення товару, а є лише передумовою виконання взятих на себе експедитором зобов'язань та ніяк не впливає на визначення митної вартості товарів. Таким чином, заявка не буде мати жодного значення для числових визначень митної вартості. Також варто зазначити, що на законодавчому рівні відсутнє визначення складових (реквізитів) заявки до договору транспортного перевезення. Більш того, ст.53 МК України визначено перелік документів, що подаються на підтвердження заявленої митної вартості, і серед того переліку немає заявок чи будь-яких інших попередніх документів. При цьому, згідно з ч. 5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Щодо аргументу відповідача: «у гр. 3 CMR пунктом розвантаження зазначено: м. Львів, натомість у заявці на перевезення та рахунку на оплату транспортно-експедиційних послуг кінцевим пунктом маршруту (пунктом розвантаження) зазначено с.Пасіки-Зубрицькі, Пустомитівського району Львівської області» наведеного у рішеннях UA 209000/2023/900168/2 від 27.03.2023 та UA 209000/2023/900251/2 від 19.04.2023, суд зазначає, що відповідно до п. 2 ч. 11 ст. 58 МК України до митної вартості не включаються витрати на транспортування після ввезення.

В цьому випадку розбіжність між кінцевими пунктами призначення стосувалась транспортування товару після ввезення, а отже, в силу п. 2 ч. 11 ст. 58 МК України не могла впливати на розмір заявлених числових значень складових митної вартості товарів.

Щодо доводів митного органу: «згідно інвойсу спосіб оплати - післяоплата у термін 90 днів (до 26.06.2023 ), проте як підтвердження вартості товару декларантом надано платіжні доручення № 111 від 27.12.2022р. та № 105 від 19.12.2022р.» вказаного у рішенні UA 209000/2023/900180/2 від 30.03.2023 суд зазначає таке.

Суд встановив, що такий аргумент відповідача зводився до того, що позивач повинен був здійснити післяоплату поставленого товару протягом 90 днів після поставки, однак з банківських документів випливає, що ця післяоплата зроблена пізніше. На думку суду, така обставина не може впливати на зміну числових значень складових митної вартості товарів (в цьому випадку фактурної вартості). Навпаки, ця обставина може впливати виключно на господарські відносини між позивачем як покупцем та продавцем товару. Врешті суд погоджується із аргументом позивача про те, що відповідач у оскаржуваному рішенні надані банківські документи ідентифікував як такі, що відносяться до задекларованої партії товару, й жодним чином не висловив зауважень про те, що сплачена сума коштів за банківськими документами не співпадає із задекларованою фактурною вартістю товару.

Щодо аргументу митного органу: « в п. 5.3 Контракту № 08/SG/2015/UA від 12 травня 2015 року вказано, що продавець надає рахунок-проформу в якій вказано ціну та вид товару, проте даний документ не поданий» згаданого у рішенні UA 209000/2023/900206/2 від 06.04.2023, UA 209000/2023/900251/2 від 19.04.2023, UA 209000/2023/900272/2 від 26.04.2023, UA 209000/2023/900335/2 від 11.05.2023, UA 209000/2023/900336/2 від 11.05.2023, UA 209000/2023/900348/2 від 18.05.2023, UA 209000/2023/900370/2 від 24.05.2023, UA 209000/2023/900442/2 від 07.06.2023, UA 209000/2023/900443/2 від 07.06.2023, UA 209000/2023/900453/2 від 08.06.2023, суд вказує наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 53 МК України рахунок-проформа надається до митного оформлення, якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу. В цьому випадку суд з'ясував, що поставка задекларованого товару здійснювалась на підставі його купівлі, а отже позивач, в силу приписів п. 3 ч. 2 ст. 53 МК України зобов'язаний був надавати рахунок-фактуру (інвойс) - що позивач і робив: кожна поставка товару здійснювалась на підставі рахунку-фактури (інвойсу), що суд докладно описав вище відносно кожного із оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів.

Щодо аргументу відповідача: «в п.1.3 Контракту № 08/SG/2015/UA від 12 травня 2015 року зазначено, що «вид і кількість товару в кожній поставці, а також зазначення способу оплати, вид транспортування й умови поставки будуть уточнюватись в письмових замовленнях покупця» замовлення не надавалось до митного оформлення» стосовно рішень UA 209000/2023/900206/2 від 06.04.2023, UA 209000/2023/900335/2 від 11.05.2023, UA 209000/2023/900348/2 від 18.05.2023, UA 209000/2023/900370/2 від 24.05.2023, UA 209000/2023/900442/2 від 07.06.2023, UA 209000/2023/900443/2 від 07.06.2023, UA 209000/2023/900453/2 від 08.06.2023 суд вказує таке.

Суд з'ясував, що згідно згаданих положень п. 1.3 Контракту № 08/SG/2015/UA від 12 травня 2015 року в замовленнях на поставку товару вказуються способи оплати товару, умови поставки та способи транспортування. Таким чином ці замовлення не містять інформації про вартість товару, який буде поставлений у майбутньому, а отже цей документ не має значення для митного органу, оскільки не містить числових значень складових митної вартості товарів, які митний орган зобов'язаний перевірити. Врешті суд повторює, що приписи ч. 2 та ч. 3 ст. 53 МК України містять вичерпний перелік документів, які декларант зобов'язаний надати до митного оформлення, й замовлення на поставку товару не згадані у вказаних приписах. Відтак, позивач, в силу приписів ч. 5 ст. 53 МК України не зобов'язаний був надавати замовлення на поставку товару до митного оформлення.

Відносно доводів митного органу: «відповідно до п.2.1 Контракту № 08/SG/2015/UA вартість товару, що постачається за цим контрактом, складає 2 000 000 євро. Однак, станом на 24.05.2023 загальна сума товарів, ввезених за контрактом, перевищила цю суму. З цього митниця робить висновок, що існують інші контракти чи додатки до даного контракту, які до митного оформлення не подавалися», що згаданий у рішеннях UA 209000/2023/900336/2 від 11.05.2023, UA 209000/2023/900370/2 від 24.05.2023 суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 2.3 Контракту № 08/SG/2015/UA ціни на поставлений товар відносно кожної окремої партії товару будуть вказуватися продавцем у рахунку-фактурі (інвойсі). Таким чином, навіть гіпотетичне перевищення сторонами ціни договору, не може впливати на дійсність цього договору та можливість його подальшого виконання. Врешті суд з'ясував, що згідно з Додатковою угодою від 26.09.2022 року до Контракту № 08/SG/2015/UA від 12 травня 2015 п. 2.1 Контракту № 08/SG/2015/UA від 12 травня 2015 викладено у новій редакції, згідно з якою загальна вартість контракту становить 10 000 000 (десять мільйонів) євро. Таким чином суд відхиляє цей такий аргумент відповідача, позивач до митного оформлення надавав проформи-інвойси й платіжні документи на оплату вартості поставленого товару.

Щодо аргументу відповідача: «в п. 6.2 Контракт № 13-04-PL від 13 квітня 2023 року зазначено, що «вартість тари (піддонів), упаковки, пакувальних матеріалів (картонних коробок) та робіт пов'язаних з пакування входять в ціну товару». У товаросупровідних документах відсутні дані щодо вищевказаних складових вартості товару. Таким чином, відомості щодо складових митної вартості не підтверджено документально та не піддаються перевірці», стосовно рішень UA 209000/2023/900438/2 від 06.06.2023, UA 209000/2023/900439/2 від 06.06.2023, UA 209000/2023/900206/2 від 06.04.2023, UA 209000/2023/900251/2 від 19.04.2023 суд зазначає таке.

Відповідно до п.п. «б» та «в», п. 1 ч. 10 ст. 53 МК України витрати з приводу вартості ящиків тари (контейнерів), упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт додаються до митної вартості лише в тому випадку, коли вони не включалися до ціни, «що була фактично сплачена або підлягає сплаті» (фактурної вартості товару). В цьому випадку суд з'ясував, що вартість упакування товару входить в ціну товару, про що містяться прямі вказівки у п. 6.2 Контракт № 13-04-PL від 13 квітня 2023 року, відтак, у позивача був відсутній обов'язок додатково вказувати вартість упакування товару, як складову митної вартості товару.

Підсумовуючи викладене, суд вважає, що відповідачем не доведено наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за першим методом, так як усі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товарів уповноваженою особою декларанта було надано. Вказане свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару та протиправність прийнятих Львівською митницею рішень про коригування митної вартості товарів.

З урахуванням наведеного, а також беручи до уваги відсутність будь-яких належних доказів на підтвердження позиції митного органу, суд висновує про те, що позивачем для митного оформлення надано всі документи, необхідні для підтвердження заявленої митної вартості імпортованих товарів, які містили необхідні числові показники митної вартості.

Оцінюючи оскаржувані рішення про коригування митної вартості товару в частині, що стосується визначення митної вартості товару за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, суд зазначає таке.

Позивач вважає, що відповідач у оскаржуваних рішеннях не навів необхідних пояснень про те, що митна декларація-джерело коригування була сформована при поставці аналогічної партії товару та її обсягу.

Відповідно до пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 598, з наступними змінами та доповненнями, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

У постанові від 08 лютого 2019 року у справі № 825/648/17 Верховний Суд зазначив наступне: У рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Верховний Суд у постанові від 29.09.2020 по справі №520/7041/19 звернув увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодекс якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервним методом.

Таким чином, здійснюючи коригування митної вартості товарів за способом « 2б» (за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) митний орган у рішенні про коригування митної вартості товарів окрім інформації про номер та дату митної декларації-джерела коригування, повинен також навести пояснення про зроблені коригування на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, а також вказати які були умови поставки, комерційні умови згідно з митною декларацією-джерелом коригування.

Крім того, відповідно до ч. 2-4 ст. 60 МК України під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними. Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку. Ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.

Суд з'ясував, що в усіх оскаржуваних рішеннях містилась лише вказівка на дату та номер митної декларації джерела коригування, вартість товару за 1 кг, а також вказівка на те, що коригування на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів не здійснювалося. Таким чином, митний орган в оскаржуваних рішеннях не навів вказівки на умови поставки та комерційні умови, які давали б змогу декларанту встановити, що коригування було здійснено за ціною аналогічного та/або подібного товару.

Отже, обираючи метод коригування митної вартості товарів, відповідач діяв не у спосіб, та не в межах, передбачених законом, а відтак, оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів є незаконними не необґрунтованими й підлягають скасуванню.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач вказаного обов'язку не виконав, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази правомірності прийняття Львівською митницею рішень про коригування митної вартості товарів.

Таким чином, на підставі ст. 8 КАС України, згідно якої, усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст. 9 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, з'ясувавши обставини у справі, перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання протиправними та скасування рішень Львівської митниці щодо визначення (корегування) митної вартості товару підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.

Відповідно до вимог частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частинами четвертою та п'ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

В силу частин шостої, сьомої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

За приписами частини дев'ятої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц вказала про виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Отже, принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог частини шостої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності клопотання іншої сторони.

Це означає, що відповідач, як особа, яка заперечує зазначений позивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов'язаний навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами, подавши відповідне клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, а суд, керуючись принципом співмірності, обґрунтованості та фактичності, вирішує питання розподілу судових витрат керуючись критеріями, закріпленими у статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналогічні висновки викладені також у постанові Верховного Суду від 09.03.2021 у справі № 200/10535/19-а.

Відповідач 11.03.2024 подав до суду заперечення щодо понесених витрат на професійну правову допомогу, у яких зазначає, що сума витрат на професійну правничу допомогу заявлена позивачем до відшкодування є неспівмірною із даною категорією спору.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, пов'язаних із розглядом даної справи, у розмірі 26000,00 грн. суду надано копії договору про надання правничої (правової) допомоги № 516 від 26 січня 2023 року; Акту про надання правової допомоги згідно Договору про надання правової допомоги на суму 26 000,00 грн.

Водночас, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Дослідивши документи та враховуючи предмет спору, суд дійшов висновку, що вартість витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 26000,00 грн., що заявлена до стягнення з відповідача, є завищеною. Вказані витрати не можна вважати такими, що є «неминучими».

Дана справа не потребувала значних затрат часу, а підготовка цієї справи до розгляду у суді не вимагала значного обсягу юридичної та технічної роботи для адвоката, зокрема, в частині ознайомлення з документами та підготовки позовної заяви до суду, а справа була розглянута в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Враховуючи наведене, виходячи із конкретних обставин справи, суд вважає обґрунтованим та об'єктивним, і таким, що підпадає під критерій розумності, розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, у сумі 10000,00 грн.

Також, за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці на користь позивача підлягає стягненню сплачений ним при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 5 858,72 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 8, 9, 72, 73, 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд,

вирішив:

1) Позов Приватного підприємства «Леополісбуд» (вул. Городоцька, буд. 172, м. Львів 79022; ЄДРПОУ: 38008514) до Львівської митниці (вул. Костюшка Т, м. Львів, 79000; ЄДРПОУ 43971343) про визнання протиправним і скасування рішень про коригування митної вартості товарів задовольнити повністю.

2) Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів № UA 209000/2023/900125/2 від 14.03.2023.

3) Визнати протиправним і скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів № UA 209000/2023/900127/2 від 14.03.2023.

4) Визнати протиправним і скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів № UA 209000/2023/900186/2 від 31.03.2023.

5) Визнати протиправним і скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів № UA 209000/2023/900201/2 від 05.04.2023.

6) Визнати протиправним і скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів № UA 209000/2023/900438/2 від 06.06.2023.

7) Визнати протиправним і скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів № UA 209000/2023/900439/2 від 06.06.2023.

8) Визнати протиправним і скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів № UA 209000/2023/900168/2 від 27.03.2023.

9) Визнати протиправним і скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів № UA 209000/2023/900180/2 від 30.03.2023.

10)Визнати протиправним і скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів № UA 209000/2023/900206/2 від 06.04.2023.

11) Визнати протиправним і скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів № UA 209000/2023/900251/2 від 19.04.2023;

12) Визнати протиправним і скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів № UA 209000/2023/900272/2 від 26.04.2023;

13) Визнати протиправним і скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів № UA 209000/2023/900335/2 від 11.05.2023;

14) Визнати протиправним і скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів № UA 209000/2023/900336/2 від 11.05.2023;

15) Визнати протиправним і скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів № UA 209000/2023/900348/2 від 18.05.2023;

16) Визнати протиправним і скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів № UA 209000/2023/900370/2 від 24.05.2023;

17) Визнати протиправним і скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів № UA 209000/2023/900442/2 від 07.06.2023;

18) Визнати протиправним і скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів № UA 209000/2023/900443/2 від 07.06.2023;

19) Визнати протиправним і скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів № UA 209000/2023/900453/2 від 08.06.2023;

20) Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (ЄДРПОУ 43971343) на користь Приватного підприємства «Леополісбуд» (ЄДРПОУ 38008514) судовий збір в сумі 5 858,72 грн. (п'ять тисяч вісімсот п'ятдесят вісім гривень сімдесят дві копійки).

21) Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (ЄДРПОУ 43971343) на користь Приватного підприємства «Леополісбуд» (ЄДРПОУ 38008514) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10000 грн (десять тисяч гривень).

22) У стягненні 16000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяГрень Наталія Михайлівна

Попередній документ

117592806

Наступний документ

117592808

Інформація про рішення:

№ рішення:	117592807
№ справи:	380/20658/23
Дата рішення:	11.03.2024
Дата публікації:	14.03.2024
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Адміністративне
Суд:	Львівський окружний адміністративний суд
Категорія справи:	Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо; визначення митної вартості товару

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Виконання рішення (01.07.2024)
Дата надходження:	04.09.2023
Предмет позову:	про визнання протиправними і скасування рішень про коригування митної вартості товарів

Учасники справи:

суддя-доповідач:

ГРЕНЬ НАТАЛІЯ МИХАЙЛІВНА

відповідач (боржник):

Львівська митниця

заявник про виправлення описки:

Приватне підприємство "Леополісбуд"

позивач (заявник):

Приватне підприємство "Леополісбуд"

представник позивача:

Завада Тарас Романович